Постанова

від 14.06.2022 по справі 812/586/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 812/586/17

адміністративне провадження № К/9901/23953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Кравчук В.М., Єзеров А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 (суддя - Петросян К.Є.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 (судді - Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.)

у справі за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення заборгованості зі сплати пені,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2017 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі позивач) звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ДТЕК Ровенькиантрацит (далі - ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», відповідач) заборгованості зі сплати пені в розмірі 814372,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 07.12.2012 Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду на відокремленому підрозділі Шахта імені Космонавтів ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», про що складено акт від 07.12.2012 №98, яким відповідачу нарахована пеня в сумі 814372,28 грн.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ВП «Шахта імені Космонавтів» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області.

Відповідно до передавального акту дебіторської та кредиторської заборгованості, яка сформувалась у ДП Ровенькиантрацит станом на 1 грудня 2011 року, заборгованість ДП Ровенькиантрацит зі сплати страхових внесків за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у сумі 92671491,00 грн. та штрафні санкції - 12 539 126,80 грн., передані ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».

Згідно звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду за IV квартал 2011 року, підписаному бухгалтером ВП Шахта імені Космонавтів ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», недоїмка зі сплати страхових внесків складає 13410000,00 грн.

За актом взаєморозрахунків, підписаним представниками ВП Шахта імені Космонавтів ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ровеньки Луганської області, станом на 01.01.2012 також підтверджується розмір недоїмки в сумі 13410000,00 грн.

В результаті співставлення фактично сплачених сум боргу страхувальником ВП Шахта імені Космонавтів належало станом на 01.01.2012 сплатити 13410000,00 грн. Фактично за цей період сплачено 197883,39 грн., несплачена сума недоїмки складає 13212116,61 грн. і на цю суму нараховано пеню в сумі 814372,28 грн.

Розрахунок пені здійснено з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, за кожний прострочений день. У добровільному порядку заборгованість не була погашена.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у відповідача виникли обов`язки зі сплати страхових внесків за працівників ДП «Ровенькиантрацит» лише після укладання концесійного договору. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач є правонаступником ДП «Ровенькиантрацит» виключно за зобов`язаннями, визначеними передавальним актом.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що враховуючи особливості передавання дебіторської та кредиторської заборгованості між ДП «Ровенькиантрацит» та ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», а також відсутність факту припинення ДП «Ровенькиантрацит» вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо стягнення з позивача заборгованості зі сплати пені, нарахованої іншому підприємству не підлягають задоволенню.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що що згідно пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» Фонд соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань України і після 1 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень застосувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

Також позивач вказує, що заборгованість відокремлених підрозділів ДП ДТЕК Ровенькиантрацит передана до ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», зокрема передано заборгованість недоїмки по ВП «Шахта імені Космонавтів» у сумі 13410000,00 грн. Несплачена сума недоїмки дорівнює 13212116, 61 грн на цю суму і було нараховано пеню.

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких наголосив, що доводи скаржника в касаційній скарзі висновків судів не спростовують. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що стягнення з ТОВ ДТЕК Ровенькиантрацит на користь позивача заборгованості зі сплати пені у сумі 814372,28 грн є неправомірним, оскільки, вона нарахована на заборгованість по страховим внескам, яка не була передана згідно передавального акту №3/РА від ДП «Ровенькиантрацит» до ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит» по відокремленому підрозділу «Шахта імені космонавтів».

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

1. Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній до 01.01.2011р.) за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня згідно із законом.

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», відповідно до Прикінцевих та перехідних положень якого частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключена.

Поряд з цим, абзацом 5 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до абзацу 6 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, пеня, нарахована відповідачу у зв`язку з несплатою страхових внесків за період до 01.01.2011, має бути стягнута і після 2011 року, оскільки така заборгованість зі сплати внесків та пеня виникли в період дії частини 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 19.02.2013 (справа №21-432а12), від 01.10.2013 (справа №21-323а13), від 15.10.2013 (справа №21-332а13), від 19.11.2013 (справа №21-327а13) та від 01.04.2014 (справа №21-49а14), а також у постановах Верховного Суду від від 06.09.2018 у справі №2а-9394/11/1270 (№ К/9901/8646/18), від 18.06.2021 № 200/1917/19-а.

2. Відповідно до статті 1 Закону України «Про концесії» концесія - надання з метою задоволення громадських потреб уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування на підставі концесійного договору на платній та строковій основі юридичній або фізичній особі (суб`єкту підприємницької діяльності) права на створення (будівництво) та (або) управління (експлуатацію) об`єкта концесії (строкове платне володіння), за умови взяття суб`єктом підприємницької діяльності (концесіонером) на себе зобов`язань по створенню (будівництву) та (або) управлінню (експлуатації) об`єктом концесії, майнової відповідальності та можливого підприємницького ризику.

Договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповноважений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб`єкту підприємницької діяльності (концесіонеру) право створити (побудувати) об`єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до цього Закону з метою задоволення громадських потреб;

За правилами частини 5 статті 3 цього Закону необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи можуть бути викуплені концесіонером на умовах, встановлених умовами договору. Дебіторська та кредиторська заборгованість, грошові кошти та цінні папери можуть бути передані концесіонеру на умовах, встановлених договором.

Умови та порядок передачі концесіонеру оборотних матеріальних активів, кредиторської та дебіторської заборгованості, грошових коштів та цінних паперів можуть бути включені до умов проведення концесійного конкурсу.

У концесіонера не виникає загального правонаступництва згідно з правами та зобов`язаннями підприємства, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію. Умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов`язків підприємства, цілісний майновий комплекс якого надається у концесію, можуть бути встановлені умовами концесійного конкурсу.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за умовами договору концесії та згідно акту приймання-передачі до нього, дебіторську заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла до 01.01.2011 року і за несплату якої позивач нарахував пеню, відповідачу передано не було, що в силу приписів статті 52 Закону виключає можливість стягнення пені саме з відповідача.

Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги в цій частині на інші докази (акти, звіти, аналітичні довідки) є безпідставним, оскільки належним доказом передачі заборгованості концесіонеру є саме договір та акт передачі, судами такий договір та акт досліджено, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 341 КАС України не наділений повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись ст. 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадів на виробництві та професійних захворювань України в м. Сєвєродонецьку Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

В.М. Кравчук

А.А. Єзеров