Ухвала

від 15.06.2022 по справі 826/7788/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2022 року

м. Київ

справа № 826/7788/17

адміністративне провадження № К/990/13732/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/7788/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» до Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа - арбітражний керуючий Шаматрін Євгеній Миколайович, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2022 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.06.2022.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Як вбачається з касаційної скарги, її подано на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2021, які скаржник просить скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) у справі №826/7788/17, вступна та резолютивна частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду датовані 13.10.2021, однак, повний текст - 19.10.2021, що викликає об`єктивні сумніви у даті судового рішення, яке оскаржується ГУ ДПС. При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно встановлювати дату судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження, а тому такий недолік потребує усунення заявником касаційної скарги. При цьому, скаржник не позбавлений можливості скористатися запровадженим КАС України інститутом виправлення описки у судовому рішенні, якщо суд допустив помилку в даті.

2. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Касаційну скаргу направлено до суду поштою 03.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.

ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга у цій справі подавалася в межах строку на касаційне оскарження, проте у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та належного обґрунтування підстави на якій подається касаційна скарга, вона була залишена без руху, а в подальшому ухвалою Верховного Суду від 14.12.2021 була повернута. Звертає увагу, що після повернення касаційної скарги, враховуючи завантаженість як судовими засіданнями, так і написанням процесуальних документів, ГУ ДПС в найкоротший термін з урахуванням зауважень та роз`яснень щодо підстав касаційного оскарження, викладених в ухвалі Верховного Суду, повторно звернулося з касаційною скаргою. Зазначає, що запровадження змінами до КАС України такого критерію як подібність правовідносин обумовлює необхідність пошуку практики Верховного Суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень з подібними правовідносинами без наявності будь-якої систематизації та впровадження зручного механізму пошуку таких рішень Верховного Суду в Реєстрі. У той же час, оцінка судом наведених скаржником підстав касаційного оскарження нерідко носить суб`єктивний характер. Також зазначає, що нормами КАС України встановлено два строки звернення до суду з касаційною скаргою (тридцять днів і один рік), при цьому Кодекс не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин було пропущено строк, а тому враховуючи, що повторно касаційну скаргу подано в межах річного строку, просить суд забезпечити його права на касаційне оскарження судових рішень. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. Також, просить врахувати введений на території України воєнний стан.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало через підсистему «Електронний суд» 11.11.2021, проте, Верховний Суд ухвалою від 18.11.2021 її залишив без руху та надав скаржнику строк для усунення встановлених судом недоліків, а саме: надати платіжний документ про оплату судового збору; надати уточнену касаційну скаргу, у якій зазначити підстави для касаційного оскарження судових рішень. Ухвалою від 14.12.2021 Верховний Суд у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків відмовив, а касаційну скаргу повернув, у зв`язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 28.12.2021.

Вдруге касаційна скарга ГУ ДПС направлена до суду засобами поштового зв`язку 03.01.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 20.05.2022 її повернув на підставі статті 169 КАС України, оскільки у встановлений строк ГУ ДПС не усунуло недоліків касаційної скарги (не надало платіжний документ про оплату судового збору). Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 30.05.2022.

Втретє касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 03.06.2022, однак, скаржник не усунув виявлених судом недоліків ані в частині сплати судового збору, ані в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень. Зміст касаційної скарги є ідентичним до попередньо поданої касаційної скарги, а тому доводи скаржника про те, що ним виконано вимоги ухвал Верховного Суду не відповідають дійсності.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 з 25.05.2022 на 90 днів (23.08.2022).

Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо сплив такого строку відбувся до введення воєнного стану, що має місце у цій справі.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Однак, у цій справі з моменту ухвалення постанови апеляційного суду до моменту повторного звернення минуло 6 місяців, однак, касаційна скарга так і не відповідає вимогам КАС України. Доводи про те, що запроваджені касаційні фільтри ускладнюють належне оформлення касаційної скарги також не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв`язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.

Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що зміст втретє поданої касаційної скарги є ідентичним, відсутні підстави вважати, що скаржник вчиняв усі залежні від нього дії, спрямовані на усунення недоліків попередньо поданих касаційних скарг, які були повернуті Верховним Судом. У зв`язку з чим, факт подання наступних касаційних скарг протягом нетривалого проміжку часу з дня отримання копій ухвал Верховного Суду про їх повернення не може мати вирішального значення при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки свідчить лише про формальне подання касаційної скарги без урахування і усунення причин, які стали підставою для її повернення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

3. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень.

Отже, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір.

Заявляючи відповідне клопотання, ГУ ДПС посилається на загальні норми законодавства, яке регламентує підстави відстрочення, розстрочення зменшення розміру чи звільнення від сплати судового збору, виходячи з майнового стану сторони. Додатково зазначено, що кошти з призначенням для сплати судового збору надійдуть на рахунки ГУ ДПС в середині червня. Жодних доказів на підтвердження рівня майнового стану ГУ ДПС не надає, що, відповідно, унеможливлює вирішення заявленого клопотання станом на цей день.

Крім того, скаржник не наводить причин (за наднням доказів на їх підтвердження), які унеможливлювали сплату судового збору в межах строку, встановленого для касаційного оскарження судового рішення, та неодноразово додатково наданого судом строку під час залишення касаційних скарг без руху з підстав відсутності платіжного документа.

Згідно з частиною другою статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (560000 грн).

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2017 році, який містить вимоги майнового характеру у загальній сумі 7977304,46 грн. Відповідно, при поданні позовної заяви сплаті підлягав судовий збір в сумі 119659,57 грн.

Оскільки сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі (з розрахунку 200% від 119659,57 грн) перевищує 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб, скаржник має сплатити судовий збір, обмежений максимальним розміром, - в сумі 49620 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

4. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Посилаючись на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували пункт 44.1 статті 44, пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, статей 1 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах від 01.06.2021 № 826/5214/17, від 27.01.2020 № 640/19386/18. При цьому таке посилання здійснено у взаємозв`язку із доводами ГУ ДПС про те, що податкові наслідки у вигляді формування податкового кредиту є правомірними лише у випадку, якщо реального виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами.

Водночас, з огляду на зміст судових рішень у цій справі, а також висновки Верховного Суду, викладені у наведених скаржником постановах, не вбачається різного правозастосування. Крім того, є підстави вважати, що доводи скаржника приведені безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Таким вимогам касаційна скарга не відповідає.

Крім того, у касаційній скарзі міститься посилання на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині розгляду справи неповноваженим судом (пункт 1 частини третьої статті 328 КАС України). Свою позицію скаржник мотивує тим, що при новому апеляційному розгляді справи брав участь суддя Федотов І.В., який вже брав участь під час апеляційного розгляду 08.04.2019.

Однак, згідно з відомостями ЄДРСР 08.04.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги ГУ ДФС як такої, що підписана особою, яка не мала повноважень на її підписання, що, однак, не є тотожним апеляційному перегляду судового рішення суду першої інстанції. Відомостей про ухвалення апеляційним судом інших судових рішень 08.04.2019 ЄДРСР не містить. Згідно з наявними в ЄДРСР відомостями, у жовтні 2021 року відбувся новий апеляційний перегляд справи після скасування Верховним Судом судових рішень, ухвалених без участі судді Федотова І.В., у зв`язку з чим скаржник повинен уточнити свої доводи в цій частині, виходячи із правового і сутнісного змісту частини другої статті 37 КАС України, на яку міститься посилання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/7788/17 залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- уточнити дату судового рішення, що оскаржується;

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;

- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко