Постанова

від 22.05.2022 по справі 450/2058/20

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/2058/20 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/811/519/22 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Ванівського О.М.

суддів:Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Симця В.І.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційноюскаргою ОСОБА_3 на рішенняПустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від17січня 2022року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Профіленд» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Профіленд» та просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди вкористуванні належною їй земельною ділянкою площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, яка розташована по АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі та встановлення фактичних меж земельних ділянок.

В обґрунтування позову покликалась на те, що 07.11.2019р. вона придбала зазначену земельну ділянку, яка межує з земельною ділянкою кадастровий номер 4623683800:01:002:1508, власником якої являється ПП «Профіленд». Після того вона періодично приїжджала на дану земельну ділянку та з часом побачила, що на ній частково встановлено паркан, який містить елементи фундаменту.

З метою впорядкування своєї земельної ділянки вона запросила спеціаліста для встановлення її реальних меж, який під час проведених 25.04.2020р. геодезичних замірів встановив, що існуюча огорожа знаходиться фактично на території належній їй земельнійділянці,чим порушено її право власності у виді самовільного встановлення неіснуючих меж. Зокрема, встановлено порушення меж її земельної ділянки на 1,59 м з одного та іншого боків.

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 , подавши апеляційну скаргу.

Вважає рішення суду незаконним, таким, що ухвалено без урахування всіх обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.1 1.2019р. позивач придбала у ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_2 . ( а.с.7-8).

З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що за Приватним Підприємством «Профіленд» з 27.11.2019р. зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,0567 та, кадастровий номер 4623683800:01:002:1508 .

У відповідності до Плану територій - земельних ділянок кадастровий номер 4623683800:01:002:1509 та кадастровий номер 4623683800:01:002:1508, складеного ФОП ОСОБА_5 , станом на 27.05.2020р. межі даних суміжних земельних ділянок не співпадають з існуючими огорожами ( а.с.13).

Станом на час проведення геодезичних замірів (до подачі позову до суду) частина межі між земельними ділянками була відгороджена усілякими предметами, дошками та елементами будівельного сміття. Під час судового розгляду справи та напередодні проведення експертизи відповідачі розібрали самовільно встановлено огорожу та дана частина ділянки залишається не відгородженою.

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової земельно- технічної експертизи №469/21 від 14.06.2021 p., наявне порушення меж земельної ділянки площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, за адресом АДРЕСА_1 , відповідно до технічної документації.

Невідповідності полягають у розташуванні огорожі по межі від А до Б ОСОБА_4 ; по межі від В до А ОСОБА_6 ; по межі від В до А ОСОБА_6 - в межах досліджуваної земельної ділянки ( див. Додаток №2).

Фактично всі ці обставини доводять порушення межі земельної ділянки позивача. Крім цього позивач звернулась до суду з позовом щодо усунення перешкод в користуванні власністю з тих підстав, що дійти згоди з відповідачем без подачі позову до суду не могла. Під час упорядкування території та з метою встановлення огорожі по всій межі між земельними ділянками позивача та відповідача, (оскільки така встановлена лише частково) працівниками геодезичної служби було виявлено порушення межі земельної ділянки. З метою відновлення її позивач і звернулась з позовом до суду.

Станом на сьогоднішній день огорожа між земельними ділянками позивача та відповідача повністю не встановлена чим грубо порушено право особистої приватної власності позивача.

Представники відповідача для проведення переговорів не приходять, особа, яка фактично користується земельною ділянкою категорично заперечує щодо встановлення огорожі в межах встановлених експертизою та геодезичними дослідженнями чим перешкоджає праву належного володіння та розпорядження земельною ділянкою позивачу.

Суд невірно посилається на Технічну документацію за 2017 рік «Ескізом намірів забудови земельної ділянки ОСОБА_4 на два землеволодіння», на якому відображено огорожа з металевої сітки, встановлена між суміжними земельними ділянкам ( а.с.52), така огорожа у технічній документації не зазначена. Огорожа з металевої сітки зазначена лише по зовнішньому периметру земельної ділянки та існує на сьогоднішній день. Проте у цій документації чітко зазначено межу між суміжними земельними ділянками яка жодним чином не проходить на основі (бетонної ленти) зазначеному у Технічній документації. Крім цього ескіз передбачає наміри особи, яка проводить заміри, а не встановлює фактичні обставини.

Такі ж самі межі суміжних земельних ділянок та місце знаходження огорожі відображені у Висновку експерта від 14.06.2021р .( а.с. 123), проте у експертизі зазначено що дана межа порушує межу земельної ділянки позивача та огорожа, яка встановлена на час подачі позову до суду фактично знаходиться на земельній ділянці позивача.

Крім цього суд покликається на твердження представника відповідача, що належна позивачу земельна ділянка не співпадає по площі, розмірах і межах, тому ПП «Профіленд» не визнає межі, які визначені експертом.

Такі твердження базуються лише на припущеннях та не могли бути взяті судом до уваги при винесенні рішення, оскільки нічим не підтверджені. Відповідач мав можливість та право скористатись призначеною позивачем експертизою та винести на вирішення експертів питання, які вважали спірними, проте своїм правом не скористались, а відтак належних та допустимих доказів своїм твердженням не надали.

Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2022 року та постановити нове рішення, яким зобов`язати Приватне підприємство «Профіленд» усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, яка розташована по АДРЕСА_3 шляхом знесення огорожі та встановлення фактичних меж земельних ділянок.

25 квітня 2022 року відповідачем ПП «Профіленд» подано відзив на апеляційну скаргу. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_2 на її заперечення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно до ч.1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи позивача про те, щовстановлена огорожа утруднює проїзд та прохід до будинку, оскільки згадана огорожа існувала на час придбання позивачем спірної земельної ділянки, і суду не надано доказів на підтвердження, що така огорожа була встановлена відповідачем. Суд прийшов до висновку, що вимоги позивача зобов`язати відповідача знести згадану огорожу є безпідставними .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Встановлено, що у 2017р. належна ОСОБА_4 земельна ділянка загальною площею 0,1134 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:0312, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована у селі Лисиничі Пустомитівського району Львівської області, була поділена на дві окремі земельні ділянки площею по 0,0567 га кожна, а саме: кадастровий номер 4623683800:01:002:1509 та кадастровий номер 4623683800:01:002:1508, що підтверджується Технічною документацією із землеустрою за 2017р. ( а.с.37-67).

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 27.11.2019р., ОСОБА_4 продала ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 ( а.с.7-8).

За ОСОБА_3 з 27.11.2019р. зареєстрована на праві приватної власності земельна ділянка загальною площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509 ( а.с.9).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка загальною площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1508, розташована по АДРЕСА_1 , з 15.11.2019р. зареєстровано на праві власності за Приватним підприємством «Профіленд» ( а.с.16-17).

У відповідності до Плану територій - земельних ділянок кадастровий номер 4623683800:01:002:1509 та кадастровий номер 4623683800:01:002:1508, складеного ФОП ОСОБА_5 , станом на 27.05.2020р. межі даних суміжних земельних ділянок не співпадають з існуючими огорожами ( а.с.13).

Згідно Висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №469/21 від 14.06.2021р., наявне порушення меж земельної ділянки площею 0,0567 га, кадастровий номер 4623683800:01:002:1509, за адресом АДРЕСА_1 , відповідно до технічної документації. Невідповідності полягають у розташуванні огорожі по межі від А до Б ОСОБА_4 ; по межі від В до А ОСОБА_7 ; по межі від В до А ОСОБА_8 в межах досліджуваної земельної ділянки ( див. Додаток №2) ( а.с.115-123).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з п.г ч.1 ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно доч.1,2ст.152ЗК Українидержава забезпечуєгромадянам таюридичним особамрівні умовизахисту праввласності наземлю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Частиною 3 ст.152ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом 7 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами земельногозаконодавства прирозгляді цивільнихсправ» від16.04.2004року №7визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

У відповідності до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Сторонами у справах позовного провадження є позивач - особа, яка вважає, що її цивільне право порушене і яка пред`явила вимогу про захист порушеного права, і відповідач - особа, яку відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу визначає позивач і яка, виходячи із заявленої тим правової позиції, порушує (не визнає, оспорює, заперечує) його право та має відповідати за позовом, у результаті задоволення якого повинна вчинити відповідні дії (утриматися від таких), може бути примушена до вчинення відповідних дій з метою поновлення прав позивача тощо. Правомірній вимозі відповідає обов`язок належного відповідача усунути порушення права.

За теоретичним визначенням «відповідач» - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Виходячи з підстав і предмету позову, предметом доказування є передусім факти, які повинні підтверджувати доводи позивача про те, що конкретні винні дії, вчинені відповідачем у певний час у відповідному місці та за відповідних обставин потягли порушення її права власності на нерухоме майно (право користування майном), перешкоджають їй у вчиненні конкретних дій щодо майна, зокрема, порушують межі її земельної ділянки, як це вбачається з правової позиції позивача. При цьому, позивачем мають бути зазначені конкретні дії відповідача, має бути встановлено, чи порушують такі конкретні дії права позивача, має бути встановлено, чи є дії відповідача винними, а питання про його відповідальність має вирішуватися з урахуванням встановленого.

Позивачем не надано суду доказів що саме відповідачем ПП «Профіленд» було встановлено огорожу на її земельній ділянці.

Як встановлено судом першої інстанції при придбанні ОСОБА_3 земельної ділянки, на ній в той час вже був встановлений фундамент, по якому пізніше була встановлена невідомо ким та коли огорожа.

Згідно зч.3,ч.4ст.12ЦПК Україникожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтями 12 і 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено порушення її права відповідачем, доводи ж апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Стаття 375 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основнимизасадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно дост.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободтаке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому його відповідно до ст.. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 17 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено 31 травня 2022 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.