Рішення

від 15.06.2022 по справі 508/196/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 508/196/22

Провадження№2-о/508/9/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.22 року Миколаївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Банташ Д.С.

з участю: секретаря с/з - Мазарак Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Миколаївка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрієво-Іванівська сільська рада Березівського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановив:

ОСОБА_1 , звернулася з заявою до Миколаївського районного суду Одеської області, заінтересована особа: Андрієво-Іванівська сільська рада Березівського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, при цьому, наполягає на встановлені факту належності їй, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 024296, виданого 20.10.2003 року і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №65 кн.№18, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:002:0063.

Свої вимоги, мотивувала тим, що 20.10.2003 року їй на підставі розпорядженняМиколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 12 лютого 2003 року №60/А-2003, передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,97 га. в межах згідно з планом, розташовану на території Скосарівської сільської ради Миколаївського району Одеської області масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №024296, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 65 кн. №18, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:002:0063.

В державному акті на право власності на земельну ділянку серія ОД №024296, виданого 20.10.2003 року помилково вказано ім`я « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 ».

Зазначені обставини позбавляють заявницю реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку, що і змусило звернутися до суду з відповідною заявою.

В інший спосіб, ніж судовий, заявниця ОСОБА_1 позбавлена можливості виправити допущену помилку у державному акті на право власності на землю ОД №024296, виданого 20.10.2003 року.

Заявниця, ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву в якій просить суд розглянути справу у її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи, Андрієво-Іванівської сільської ради Березівського району Одеської області, у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2003 року заявниці на підставі розпорядженняМиколаївської районної державної адміністрації Одеської області від 12 лютого 2003 року №60/А-2003, передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,97 га. в межах згідно з планом, розташовану на території Скосарівської сільської ради Миколаївського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано Держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД №024296, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 65 кн. №18, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:002:0063. (а.с. 8)

Маючи намір зареєструвати своє право на земельну ділянку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у відповідності з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМ України від 25.12.2015р. № 1127, що набрав чинності з 01.01.2016 року, заявниця з`ясувала, що в Державному акті на право власності на землю ОД № 024296 помилково вказано її ім`я як « ОСОБА_1 ».

10.03.2006 року відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 актовий запис №43 заявниця ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_1 ». (а.с. 9)

У її паспорті громадянина України № НОМЕР_4 який виданий 24.11.2017 року, органом 5139, її ім`я зазначено як « ОСОБА_1 (а.с. 6).

Таким чином, в державному акті на право власності на земельну ділянку ОД № 024296 помилково вказано ім`я « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 ».

Внаслідок такої помилки на даний час у заявниці існує неможливість реалізувати та захистити права власності на земельну ділянку.

Зазначені розбіжності перешкоджають заявниці володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Дані обставини і стали підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з відповідною заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Згідно із п.4.1. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 № 325, яка втратила чинність 23.08.2013 року, виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається. Із внесенням змін до норм діючого законодавства з 01 січня 2013 року, ні в територіальних органів Держкомзему, ні в будь-яких інших установ немає повноважень по видачі державних актів на право власності на землю.

На сьогоднішній день такі правовстановлюючі документи, як державні акти на право власності на земельну ділянку, не виготовляються, ніким не видаються і не реєструються.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб (ч. 2 ст. 294 ЦПК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Проаналізувавши зміст вищенаведених статей можна відокремити такі умови, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення: факт, який потребує встановлення, має породжувати юридичні наслідки, тобто від нього повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; встановлення відповідного факту не пов`язано з наявністю спору про право; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, або заявник не має можливості одержати (відновити) загублений (знищений) документ, який посвідчує необхідний факт; встановлення факту потрібно заявникові для конкретної мети.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлення факту, що має юридичне значення породить для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для встановлення юридичного факту для заявника не існує.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до діючого законодавства юридичний факт встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до Листа Верховного суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим її заява про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 77,81, 258, 259, 263, 268, п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Андрієво-Іванівська сільська рада Березівського району Одеської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 024296, виданий 20 жовтня 2003 року зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №65 кн.№18, кадастровий номер земельної ділянки 5123583900:01:002:0063, виданий на ім`я « ОСОБА_1 » у дійсності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Миколаївський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, або безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 16 червня 2022 року.

Суддя: Д.С. Банташ