Ухвала

від 14.06.2022 по справі 344/5871/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 344/5871/22

Провадження № 11-сс/4808/189/22

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач Повзло

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду

в складі суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора ТОВ «Центр творчого та мистецько-духовного розвитку дітей і молоді» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12021091010000646 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України,

за участюпредставника апелянта ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 23 травня 2022 року задоволено клопотання слідчого СВ Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, капітана поліції ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Окружної прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 15 липня 2021 року № 12021091010000646 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Накладено арешт на нерухоме майно земельну ділянку площею 0,5051 га із кадастровим номером 2610100000:03:005:0287, яка належить на праві приватної власності Івано-Франківській міській раді (код ЄДРПОУ 33644700), правокористувачем являється ТОВ «Центр творчого та мистецько-духовного розвитку дітей і молоді» (код ЄДРПОУ 43563450), із забороною користування, розпорядження та відчуження.

Слідчий суддя дійшов висновку, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження.

В апеляційній скарзі директор ТОВ «Центр творчого та мистецько-духовного розвитку дітей і молоді» ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Мотивує вимоги апеляційної скарги тим, що 1) Мотивувальна частина ухвали, без урахування цитування нормативно-правового регулювання, складається лише із трьох абзаців та не містить обов`язкового обґрунтування відповідно ч. 2 ст. 170, ч. 2 ст. 173 КПК, а натомість - лише повторну згадку про визнання постановою слідчого земельної ділянки речовим доказом. З цього слідує, що слідчий у клопотанні і слідчий суддя розглядав як мету застосування арешту земельної ділянки лише збереження речових доказів, очевидно оскільки тільки у цьому випадку арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, безвідносно до того, чи є такі особи взагалі учасниками цього кримінального провадження; 2) Івано-Франківська міська рада не порушувала закон при передачі у постійне користування земельної ділянки апелянту.

Натомість за змістом ухвали про арешт земельної ділянки слідчий намагається довести порушення порядку припинення права постійного користування однієї особи та порушення порядку надання права постійного користування іншій особі; 3) Постановляючи ухвалу про арешт земельної ділянки із забороною користування слідчий суддя, за відсутності відповідних правових підстав, перешкоджає мирному володінню нею апелянтом і здійсненню діяльності підприємством, що також суперечить завданням кримінального провадження; 4) Зі змісту ухвали слідує, що слідчий, очевидно, не доводив, а слідчий суддя не перевірив необхідність арешту та чи існує загроза приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження земельної ділянки.

Під час апеляційного розгляду:

- представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу слідчого судді;

- прокурор не з`явився в судове засідання, про час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, заяв про розгляд апеляційної скарги без його участі не подавав.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строків слід задовольнити з метою доступу до правосуддя, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіривши його доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя правильно з`ясував всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна.

Статтею 173КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого СВ Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_8 від 15 лютого 2022 року вказану земельну ділянку, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12021091010000646 від 15 липня 2021 року.

На думку суду апеляційної інстанції, земельна ділянка площею 0,5015 га із кадастровим номером 2610100000:03:005:0287, яка належить на праві приватної власності Івано-Франківській міській раді (код ЄДРПОУ 33644700), користувачем являється ТОВ «Центр творчого та мистецького-духовного розвитку дітей і молоді» (код ЄДРПОУ 43563450) є речовим доказом, що в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Суд апеляційної інстанції вважає, в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна, а саме можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, з огляду на необхідність проведення по кримінальному провадженні інших слідчих дій, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, у відповідності до вимог ст. ст. 170-173 КПК України, наклав арешт на майно, з тих підстав, що він є речовим доказом в даному кримінальному провадженні, відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Апелянт стверджує, що він не є причетний до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В той час, згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Також, суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у вказаному кримінальному провадженні переважає приватний інтерес особи щодо тимчасового позбавлення права володіти належним їй майном.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на даний час потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права ТОВ «Центр творчого та мистецького-духовного розвитку дітей і молоді» (код ЄДРПОУ 43563450).

При цьому, даних про настання особливих негативних наслідків для апелянта від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт земельної ділянки площею 0,5015 га із кадастровим номером 2610100000:03:005:0287, яка належить на праві приватної власності Івано-Франківській міській раді (код ЄДРПОУ 33644700), правокористувачем являється ТОВ «Центр творчого та мистецького-духовного розвитку дітей і молоді» (код ЄДРПОУ 43563450) під час апеляційного розгляду не здобуто.

Доводи сторони захисту не виключать наявних та достатніх підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя в повній мірі співставив інтереси досудового розслідування і власника чи володільця майна, та навів переконливих мотивів прийнятого рішення, й арешт майна в даному конкретному випадку відповідає принципу розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доказів негативних наслідків від застосування такоготимчасовогозаходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано, та колегією суддів не встановлено, крім того, арешт майна носить тимчасовий характер.

Обставин, які б викликали сумнів у повноті, всебічності та неупередженості дослідження як сторони обвинувачення, так й слідчим суддею зібраних доказів, колегією суддів не встановлено, а тому прийняте слідчим рішення є таким, що відповідає загальним засадам кримінального провадження, обґрунтованим та законним.

Істотних порушень кримінального процесуального закону при судовому розгляді, які б тягли за собою скасування судового рішення, допущено не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 170- 173, 376, 404, 406, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Центр творчого та мистецько-духовного розвитку дітей і молоді» ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківськогоміського судуІвано-Франківськоїобласті від23травня 2022року пронакладення арештуна майнов кримінальному провадженні № 12021091010000646 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4