Рішення

від 15.06.2022 по справі 162/661/21

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 162/661/21

Провадження № 2-др/162/1/22

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 року смт Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря Будько І.М.,

розглянувши у відкритому у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Любешівського селищного голови Куха Олега Івановича, Любешівської селищної ради, Комунального підприємства «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради про визнання розпорядження про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, поновлення дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсацію моральної шкоди та витрат на правову допомогу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Любешівського районного суду Волинської області перебувала вказана цивільна справа.

На адресу суду 15.06.2022 року від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема про стягнення судових витрат за надання професійної правничої допомоги.

Свою заяву позивач мотивує тим, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 10.06.2022 року справу за його позовом до Любешівського селищного голови Куха Олега Івановича, Любешівської селищної ради, Комунального підприємства «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради про визнання розпорядження про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, поновлення дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсацію моральної шкоди та витрат на правову допомогу задоволено частково. У цивільному позові, серед іншого, було зазначено, що розмір судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 15000 гривень, в тому числі, витрати на правову допомогу в розмірі 15000 гривень. Детальний опис робіт та докази понесення витрат на правову допомогу будуть надані суду у передбачений ст.141ЦПК України строк. Однією з вимог цивільного позову ним зазначалась про стягнення з Любешівської селищної ради на його користь витрати на правову допомогу в розмірі 15000 гривень.

Частиною ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що в разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд не вбачає підстав для виклику в судове засідання сторін для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи та клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (про ухвалення додаткового рішення), суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 10.06.2022 року справу за його позовом до Любешівського селищного голови Куха Олега Івановича, Любешівської селищної ради, Комунального підприємства «Любешівська багатопрофільна лікарня» Любешівської селищної ради про визнання розпорядження про звільнення незаконним і його скасування, поновлення на роботі, поновлення дії контракту, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсацію моральної шкоди та витрат на правову допомогу задоволено частково.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частиною1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

В даному випадку позивач виконав свій процесуальний обов`язок передбачений у ч.1 ст.134 ЦПК України, у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який відповідає розміру судових витрат, вказаного у заяві про ухвалення додаткового рішення, із вказаною заявою звернувся у визначений законом строк, з відповідним повідомленням про це до закінчення судових дебатів.

Відповідно до ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначена правова позиція також викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано договір про надання правової допомоги від 13.10.2021 року, акт прийому-передачі послуг за договором про надання правової допомоги від 13.06.2022 року з доданим описом виконаних робі, корінці квитанцій №1 та №2 від 10.11.2021 року про сплату 5000 (п`яти тисяч) гривень та 10000 (десяти тисяч) відповідно за договором від 13.10.2021 року.

Також, суд наголошує, що упостанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16-ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Разом з тим, стороною відповідача в ході здійснення провадження в цивільній справі № 162/661/21 не було подано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачем є такими, що відповідають складності цієї справи та критеріям реальності і розумності, тому заява позивача про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 259, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача - задовольнити.

Стягнути з Любешівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04333170, адреса: вул. Незалежності, 53, смт Любешів, Камінь-Каширський район, Волинська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ