Ухвала

від 17.06.2022 по справі 152/343/22

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/343/22

1-кп/152/64/22

У Х В А Л А

про вирішення клопотання про продовження строку застосування

запобіжного заходу

17 червня 2022 року м.Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалі№1Шаргородськогорайонногосудуобвинувальнийакт укримінальному провадженні,внесеному доЄРДР за№ 12022020150000043 від 6 квітня 2022 року відносно ОСОБА_6 по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених частинамитретьою та четвертою статті 185 КК України, -

у с т а н о в и в:

Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на неможливість закінчення судового розгляду до спливу чинного строку запобіжного заходу обвинуваченому, просить продовжити на 60 днів строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 з підстав того, що попередньо визначені ризики, пов`язані із можливістю обвинуваченого переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення дотепер не зменшились та не зникли. Ризик переховування обвинуваченого від суду прокурор вбачає з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, та з огляду на відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, як то постійне місце роботи та сім`я. Ризик вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень прокурор обґрунтувала тим, що до взяття його під варту, крім кримінальних правопорушень у вчиненні яких він наразі обвинувачується, ОСОБА_6 також неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень. Застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на думку прокурора, не буде ефективним задля уникнення вищевказаних ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив щодо продовження йому строку тримання під вартою, просив змінити визначений йому запобіжний захід на більш м`який. Захисник ОСОБА_5 просив змінити міру запобіжного заходу, обрану його підзахисному ОСОБА_6 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, посилаючись на наявність у останнього постійного місця проживання, та вказавши, що за час перебування під вартою обвинувачений ОСОБА_6 розкаявся і в подальшому жодним чином не буде переховуватися від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Частиною третьоюстатті 331 КПКвизначено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суд вважає за доцільне зазначити, що приписи частини третьоїстатті 331 КПКє імперативними. Саме тому, клопотання прокурора необхідно вирішити по суті, надавши відповідну правову оцінку доводам сторін кримінального провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 183 КПКтримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (даліЄСПЛ) в своїй прецедентній практиці вказав на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»). Вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. Натомість, на даний час судове слідство (з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами) не завершено, а тому вирішення зазначеного питання на даній стадії судового процесу є передчасним і може призвести до порушення приписів, закріплених у частині шостійстатті 22КПК, якою регламентовано, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першоюстатті 177КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернув увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

Суд бере до уваги, що судове слідство (з`ясування обставин справи та перевірка їх доказами) на теперішній час не закінчено. При цьому суд враховує, що об`єктивних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого під вартою, суду надано не було. Посилання захисника на те, що за час дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 усвідомив скоєне і більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення та з`являтиметься на виклик суду щоразу, суд не може прийняти до уваги. З матеріалів кримінального провадження випливає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні ряду тяжких кримінальних правопорушень. Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою запобіг подальшому вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень. Об`єктивних відомостей, які б підтверджували не лише можливість, а й достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту стороною захисту не представлено.

Тому, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, суд дійшов до переконання, що в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З огляду на викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та попередження переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, відповідно до положень частини першої статті177та частини першої статті178 КПК, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176-178, 183 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2022 року запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів.

Визначити строк дії ухвали в частині продовження строку застосування запобіжного заходу - до 15 серпня 2022 року до 14 години 30 хвилин.

Одночасно залишитиобвинуваченому ОСОБА_6 раніше визначенийрозмір заставив межахсорока розмірів прожиткового мінімумудляпрацездатнихосіб 99240 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сорок) гривень, які можуть бути внесені як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_7