Рішення

від 16.06.2022 по справі 372/144/22

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/144/22

Провадження № 2-628/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Висоцької Г.В.

за участю секретаря Куник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду із відповідним позовом, в якому просила визначити їй додатковий тримісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її сина ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дня набрання рішенням суду законної сили. В обгунтування своїх вимог зазначила, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на все належне йому майно. З метою оформлення спадщини, позивака звернулась до нотаріальної контори. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмолено у зв`язку із тим, що вона пропустила строк для подачі відповідної заяви. Про наявність спадкового майна позивачка дізналась випадково та із запізненням, смерть сина негативно вплинула на її емоційний та загальний стан здоров`я. Враховуючи карантинні обмеження, обмеження на пересування та можливість звернення до відповідних установ та органів, позивачка не змогла своєчасно звернутись до нотаріальної контори із відповідною заявою.

Ухвалою судді від 14.01.2022 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження, витребувано копію спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_2

27.05.2022 року ухвалою Обухівського районного суду Київської області закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України(2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Померлий ОСОБА_2 , є рідним сином позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Після смерті померлого відкрилася спадщина за законом на майно, що складається з земельної ділянки, кадастровий номер 3223184600:05:003:0049, цільове призначення для індивідуального садівництва, площею - 0,10 га, що розташована в с. Германівка. Обухівського району. Київської області, відповідно до Інформації Державного земельного кадастру, що додана до матеріалів справи (а.с.12), та на інше майно.

З метою оформлення спадщини на вищезазначене майно позивачка звернулася до Обухівської районної державної нотаріальної контори.

Як вбачається із листа Обухівської районної державної нотаріальної контори №1723/02-14 від 07.09.2021 року, позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з тим, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини та роз`яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини може бути вирішено судом (а.с.11).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьоюстатті 1272ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно роз`яснень, викладених у п.24Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того,що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно вимоги ППВС України від 30.05.2008року №7, Інформаційного листа ВСС України від 16.05.2013року №24-753/0/4-13«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», привідсутності іншихспадкоємців зазаповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмовивід їїприйняття відповідачамиє територіальні громади в особі відповідних органів місцевогосамоврядування за місцем відкриття спадщини. Тобто належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Як вбачається із копії спадкової справи №281/2021, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , до нотаріальної контори звернувся його брат ОСОБА_3 , який на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом із ним.

Отже, ОСОБА_3 є таким, що прийняв спадщину після померлого ОСОБА_2 .

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщиниє спадкоємці, які прийняли спадщину. Лише за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2018 року у справі № 2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938 св 18); від 15 січня 2020 року по справі № 200/9984/16-ц (провадження № 61-11977 св 19); від 25 березня 2020 року по справі № 140/871/16-ц (провадження № 61-38046 св 18), від 20.12.2021 у справі № 502/1603/18 (провадження № 61-10329св21), які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Враховуючи вказане, належним відповідачем у даній справі мав бути саме єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину за законом, тобто брат спадкодавця ОСОБА_3 , а у випадку її смерті на час розгляду справиособи, які прийняти спадщину після нього, оскільки надання права на спадкування позивачці шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини прямо впливає на права осіб, які спадщину вже прийняли у встановленому порядку за законом та їх спадкоємців, у свою чергу.

Однак, позов подано до єдиного відповідачатериторіальної Обухівської міської ради, з заявам про залучення як відповідача спадкоємця за законом - - позивачка до суду не зверталась.

В свою чергу, даний спір щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини за наявності спадкоємця, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , не може стосуватися лише інтересів Обухівської міської ради.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права у відповідності до вимогст.51ЦПК Українизвернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача повинна виходити від позивача.

Із зазначених вище норм законодавства та з урахуванням принципу диспозитивності вбачається, що суд позбавлений можливості самостійно залучати належного відповідача з власної ініціативи, так як це є правом виключно позивача.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61 цс 18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Згідно ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити саме на тій самостійній підставі, що позов заявлений до неналежного відповідача. В зв`язку з цим суд не оцінює поважність пропуску строку ОСОБА_1 на звернення з заявою про прийняття спадщини.

Водночас, позивачка не позбавлена права на звернення до суду для захисту своїх прав на спадкування за заповітом з позовом до належних відповідачів.

На підставі ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з відмовою в позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Заяв про розподіл інших судових витрат до суду не надійшло.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 76, 89,263 - 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Обухівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Висоцька Г.В.