Постанова

від 07.06.2010 по справі 2а-2127/10/11/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.06.10

Справа №2а-2127/10/11/0170

о 15 годині 50 хвилини

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленко С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу     

за позовом   Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим          

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла"              

про стягнення податкової заборгованості зі сплати орендної плати   у сумі 1194,65 грн., штрафним санкціям у сумі 90,11 грн. та  пені  у сумі 14,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" про стягнення  податкової заборгованості зі сплати орендної плати у сумі 1194,65 грн., штрафним санкціям у сумі 90,11 грн. та  пені  у сумі 14,83 грн.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - під розписку, надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином – через засоби масової інформації, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим  про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 12.02.2010р. відповідача зобов'язано надати письмові заперечення на позов із їх правовим та документальним  обгрунтованням.  Явку сторін визнано обов'язковою.

Відповідно до ч.2 ст.40 КАС України, особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані своєчасно повідомити про це суд.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не з’явившихся представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атілла" (код ЄДРПОУ 32165151) зареєстроване виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 27.08.2002р. (а.с.40).

Відповідач знаходиться на обліку платників податків у ДПІ  в м. Керчі АР Крим з 05.09.2002р.(а.с.24).

Таким чином, відповідач є суб’єктом господарювання, платником податків, зобов’язаний виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від  25 червня 1991 року N 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

На підставі Рішення  Керченської міської ради №639 від 11.11.2004р.   відповідачу передано в оренду земельну  ділянку (а.с.19).

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі сплачують земельний податок. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні (ст. 5 Закону України “Про плату за землю”).   

Згідно до ст. 15 Закону України “Про плату за землю” власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.  

Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідачем самостійно надано 02.02.2009р. податкову декларацію орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності № 1315 за 2009р. (а.с.18).

Згідно з податковою  декларацією орендної плати на земельні ділянки державної і комунальної власності  за 2009 рік,  відповідачем нараховано  до сплати за поточний рік сума у розмірі 5565,57грн., яка  підлягає сплаті на протязі року щомісячно  у сумі 463,80грн.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (надалі – Закон №2181) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

На підставі акту № 1828/15-3/32165151 від 19.11.2009р. позивачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0002201503/0 від 24.11.2009р. на суму 90,11грн. про застосування штрафних санкцій за порушення встановленого граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за травень - червень 2009р. (а.с.20,22).

Податкове зобов'язання з орендної плати за землю за період з жовтня до грудня 2009р. відповідачем самостійно сплачено не в повному обсязі, а саме,  за жовтень 2009р. сплачено частково  у сумі 196,75грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року №  2181-III  у  разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року N  2181-III встановлено, що у разі, коли  податковий  орган  або  пошта  не  може  вручити платнику  податків  податкове  повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням  посадових  осіб,  їх  відмовою  прийняти податкове    повідомлення   або  податкову  вимогу,  незнаходженням фактичного   місця   розташування   (місцезнаходження)    платника податків,  податковий  орган  розміщує  податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових  оголошень,  встановленій  на вільному  для  огляду  місці  біля входу до приміщення податкового органу.  При  цьому  день  розміщення  такої   податкової   вимоги або повідомлення вважається днем її вручення.

Перша податкова вимога № 16506/10/24-1 від 04.11.2009р. на суму 267,05грн., у зв'язку з неможливістю вручення відповідачу, про що посадовими  особами позивача складений акт (а.с.33) розміщена дошці  оголошень; друга податкова вимога   від 04.12.2009р № 19015/10 на суму 730,85грн. отримана  уповноваженою особою відповідача  05.12.2009р. (а.с. 32).

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.1.2 ст.1 даного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У встановлені законом строки відповідач не сплатив податкове зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень - грудень 2009р. у сумі 1194,65грн, а відтак позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 17  п. 17.1.7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III  встановлено, що коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковим повідомлення - рішенням № 0002201503/0 від 24.11.2009р. позивачем до відповідача застосовані ( штрафні) фінансові санкції у сумі 90,11грн. (зворотній бік а.а.20). У зв'язку з неможливість вручення податкове повідомлення - рішенням № 0002201503/0 від 24.11.2009р. розміщено на дошці оголошень (а.с.33).  

Згідно з п.п. 16.1.1.ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N 2181-III  передбачено , що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня; відповідно до  п.п.16.1.2. нарахування  пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Позивачем, за порушення відповідачем строків сплати податкового зобов'язання за землю нарахована  пеня у сумі 14,83грн., за період з 31.10.2009 до 11.01.2009р. у сумі 6,39грн., за період з 01.12.2009р. до 11.01.2010р. у сумі 6,56грн., за період з 31.12.2009р. до 11.01.2010р. у сумі 1,88грн. (а.с.8).

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем склалася заборгованість зі сплати орендної плати у сумі 1194,65 грн., штрафним санкціям у сумі 90,11 грн. та  пені  у сумі 14,83 грн., а усього у сумі 1299,59грн.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181 передбачено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності,  що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює  застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове  відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що активи платника  податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Відповідач в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості у сумі 1299,59грн.  

Таким чином, позовні вимоги позивача  про стягнення заборгованості у сумі 1299,59грн. засновані на законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.     

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні  07.06.2010р.

У повному обсязі постанову складено 11.06.2010р.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атілла" (код ЄДРПОУ 32165151) заборгованість зі сплати орендної плати за землю за 2009р. у сумі 1299 ( одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) гривень 59 копійок (орендна плата з юридичних осіб на р/р 33215812700019 в УДК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: місцевий бюджет м. Керч, код платежу 13050200, ЗКПО 34740946.   

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний  суд  через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня отримання постанови у повному обсязі та  поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності  особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги поставно, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.     

Суддя                                                                Москаленко С.А.