Постанова

від 07.06.2022 по справі 904/4394/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/4394/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Верхогляд Т.А.,

суддів Білецької Л.М., Вечірка І.О.,

секретар судового засідання: Колесник Д.А.

від позивача: Гореліков Максим Миколайович, адвокат, ордер серії АЕ №1114391 від 03.06.2022 року

представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року (повний текст складено 02.12.2021 року) у справі №904/4394/21 (суддя Загинайко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 1 966 123,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року у справі №904/4394/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" (ідентифікаційний код 38334906; юридична адреса: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Коломийцівська, буд. 25/1, оф. 212; адреса для листування: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, м-н Зарічний, а/с 6018) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог позивачу відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з критеріїв розумності та співмірності наданих адвокатських послуг, предмету позову, обсягу доказів, категорії спору, критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також з конкретних обставин даної справи.

Правовою підставою часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначив положення ст.ст.126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з додатковим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що додаткове рішення суду в частині стягнення 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу є необгрунтованим, ухваленим без повного і всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Апелянт вказує, що:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від № 13/04/01, укладений між ТОВ "УКРБУДАКТИВ" та приватним підприємством "ПРАВОВИЙ ЦЕНТР - ГАРАНТ" не є належним доказом, оскільки у вказаному договорі не визначено, які саме юридичні послуги Виконавець зобов`язується надати Замовнику та по якій судовій справі;

- позивач, в порушення ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, не надав суду детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку з чим взагалі неможливо встановити, яку саме правничу допомогу (перелік наданих послуг) було надано адвокатом у справі № 904/4394/21;

- за наявних у справі доказів відсутні підстави для стягнення послуг у розмірі 30 000,00 грн.

Апелянт просить додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року у справі № 904/4394/21 в частині стягнення 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу скасувати. В задоволенні заяви позивача про стягнення 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 08.06.2022 року заперечував проти доводів скаржника. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року у справі № 904/4394/21 залишити без змін.

Апелянт участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (том 2 а.с.30).

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності скаржника, колегія суддів зазначає наступне:

Відповідно до матеріалів справи, апеляційна скарга прийнята до розгляду ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2022 року.

Передбачений ст.273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги вичерпано. Правова позиція відповідача щодо оскаржуваного ним додаткового рішення суду викладена письмово.

Відповідно до положень ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу на підставі тих доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції. Додаткові докази до суду апеляційної інстанції не надано.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України наділяє сторони процесуальними правами, серед яких право брати участь у судових засіданнях.

Явка представників сторін в засідання суду обов`язковою не визнавалась.

Сторонам надано можливість реалізовувати свої повноваження представництва шляхом участі в засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, скаржник не був позбавлений можливості забезпечити у засідання суду участь повноважного представника, однак, таким правом не скористався.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника апелянта.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2021 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" (ідентифікаційний код 38334906; юридична адреса: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Коломийцівська, буд. 25/1, оф. 212; адреса для листування: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, м-н Зарічний, а/с 6018) до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) про стягнення 1 966 123 грн. 28 коп. задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, буд. 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" (ідентифікаційний код 38334906; юридична адреса: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Коломийцівська, буд. 25/1, оф. 212; адреса для листування: 50106, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, м-н Зарічний, а/с 6018) 1 708 102,53 грн. - заборгованості та 25 621,54 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову - відмовлено.

Про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу позивач зазначив у позовній заяві.

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" подало заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №904/4394/21, в якій зазначало, що при ухваленні рішення про задоволення позову судом не вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з Державного підприємства Східний гірничо - збагачувальний комбінат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРБУДАКТИВ" витрати на правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.

В обґрунтування понесених витрат позивач до позовної заяви надав:

- договір про надання правової допомоги №01/06 від 01.06.2021 року, укладений між позивачем, як клієнтом та адвокатом Ващенко Олександром Миколайовичем, як адвокатом, згідно п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язанням надати правову допомогу, представляти (захищати) інтереси клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області по справі № 904/4394/21, за позовною заявою клієнта до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», про стягнення 1 966 123 грн. 28 коп., що складає 1 708 102, 53 грн - заборгованості за товар, поставлений відповідно до умов, укладеного договору на купівлю товару № 621/13/315В від 04.08.2020 року, 205 768 грн. 71 коп. - пені та 52 252 грн. 04 коп штрафу, з усіма правами наданими законом позивачу (том 1 а.с.85);

- додаткову угоду від 01.06.2021 року (додаток №1) до договору про надання правової допомоги №01/06 від 01.06.2021 року, згідно з п. 3 якої клієнт сплачує вартість юридичних послуг згідно виставленого рахунку - фактури на банківський рахунок адвоката (том 1 а.с.87);

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.01.2019 року серія КВ №6296 (том 1 а.с.120);

- рахунок - фактуру №010621 від 01.06.2021 року на суму 60 000 грн. 00 коп. (том 1 а.с.88);

- платіжне доручення №5284 від 01.06.2021 року на суму 60 000 грн. 00 коп. (том 1 а.с.89);

- посвідчення адвоката від 24.01.2019 року (том 1 а.с.120 зворот).

Згідно із ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даній справі позивач дотримав строк надання доказів щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та заявив про компенсацію цих витрат в позовній заяві.

Відповідно до ч.3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз ч.4 ст. 126 та ст.129 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Апелянт не наводить в апеляційній скарзі обгрунтувань, які б спростовували доводи оскаржуваного додаткового рішення.

Його посилання на відсутність доказів щодо надання позивачу правничої допомоги у даній справі спростовуються змістом договору позивача з адвокатом Ващенко О.В. №01/06 від 01.06.2021 року.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

На думку колегії суддів, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що є неспівмірним розмір заявлених позивачем адвокатських витрат у сумі 60 000,00 грн. по відношенню до предмета спору. Очевидно, що вартість послуг адвоката є завищеною. Спір у даній справі не є складним, не потребував значного часу адвоката на вивчення договору, підготовку позовної заяви та значного часу на опрацювання спірних правовідносин.

Доводи апелянта про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про стягнення цих витрат суперечать приписам ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного колегія суддів визнає доводи скаржника необгрунтованими, оскаржуване додаткове рішення таким, що ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2021 року у справі №904/4394/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко

Повний текст складено 16.06.2022 року.