Рішення

від 13.06.2022 по справі 903/36/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 червня 2022 року Справа № 903/36/22Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Кушнікова К.М. довіреність №0-3-0.62-4/62-22 від 04.01.2022

від відповідача: Мельничук С.М. довіреність №26 від 10.06.2022

від третьої особи: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/36/22 за позовом Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Приватного підприємства Будівельна компанія Інвестор, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Підгайцівська територіальна громада, про стягнення 35163,51 грн.,

ВСТАНОВИВ:

17.12.2021 Головне управління Держгеокадастру у Волинській області надіслало на адресу суду позов до ПП Будівельна компанія Інвестор про стягнення 35163,51 грн. завданої шкоди, заподіяної внаслідок зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.

В обгрунтування зазначає, що на момент перевірки ПП «БК» «ІНВЕСТОР» на частині земельної ділянки проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву на орієнтовній площі 0,30 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву на даній земельній ділянці Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК» «ІНВЕСТОР» не видавався, що на думку позивача є порушенням частини 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 12.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.52-53).

12.01.2022 ПП БК Інвестор подало до суду клопотання про закриття провадження у справі, в якому просить суд залишити позов без розгляду (а.с.55).

26.01.2022 ПП БК Інвестор подало до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю (а.с.60-94).

31.01.2022 представник позивача на електронну адресу суду надіслав відповідь на відзив, в якій просить позов задовольнити повністю (а.с.95-99).

Протокольною ухвалою від 15.02.2022 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 01.03.2022 о 10:30 год. (а.с.105)

Ухвалою суду від 01.03.2022 розгляд підготовчого засідання відкладено поза межами строку встановленого ГПК України у зв`язку з введенням на території України воєнного стану (а.с.113).

Суд розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи вирішив протокольною ухвалою від 29.03.2022 відмовив у його задоволенні, як необґрунтоване.

Ухвалою від 29.03.2022 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 24.05.2022 (а.с.117).

Протокольною ухвалою від 24.05.2022 суд відклав розгляд справи по суті на 14.06.2022 о 12:00 год. (а.с.121).

Представник позивача в судовому засіданні просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в задоволенні позову просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. п. 1-3, пп. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17:11.2016 № 308, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та йому підпорядковане.

Завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України (далі -ЗК України), на території Волинської області.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (ст. 3 ЗК України).

Структурним підрозділом Головного управління є Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області (далі - Головного управління), юрисдикція якого поширюється на територію Волинської області.

Відповідно до п. 2 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України іншими актами законодавства, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держгеокаджтру, дорученнями Голови Держгеокадастру та його заступників, актами місцевої державної адміністрації та органів місцевого самоврядування, наказами ГУ Держгеокадастру у Волинській області, дорученнями начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області, а також цим Положенням.

Згідно п.п. 5 п. 4 Положення про Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, затвердженого наказом Головного управління від 06.01.2017 №1, Управління здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а саме: за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (ст. 187 ЗК України).І

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі-Закон).

Відповідно до ст. 4 Закону, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. А також згідно ст. 9 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг тентів здійснюються шляхом проведення перевірок, тощо. Статтею 1 Закону визначено, що невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару грунту, що призвело до його псування чи знищення.

Громадяни та юридичні особи за порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства (ч. 1 ст.211 ЗК України).

Відповідно до статті 91 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 361 затверджено Порядок проведення перевірок додержання органами державного нагляду (контролю) вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядок внесення подань до (станів державного нагляду (контролю) щодо усунення ними порушень вимог ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

З урахуванням вищезгаданих положень закону та наявних повноважень, згідно наказу Головного управління від 09.01.2019 року №0005 старшому державному інспектору сфері державного контролю за використанням та охороною земель у Горохівському, Луцькому, районах Метельському Василю Володимировичу та державному інспектору у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Щербику Станіславу Миколайовичу доручено здійснити плановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання - приватним підприємством «Будівельна компанія «Інвестор» вимог законодавства у сфері щодо додержання вимог законодавства у сфері організації будівництва будівель (основний КВЕД) за період 01 лютого 2016 року по 09 січня 2019 року у термін з 10 січня 2019 року по 16 січня 2019 року здійснити вищезазначений захід державного нагляду (контролю), (а.с. 11-12).

На підставі вищевказаного наказу Головного управління видано посвідчення на проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель від 09.01.2019 №0005, яке було 10.01.2019 вручено Михальчуку В.О. представнику ПП «БК «Інвестор», згідно довіреності № 21/06/18 від 21.06.2018 року, що підтверджується відповідною відміткою (а.с.13).

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель ПП «БК «Інвестор» складено відповідний Акт перевірки від 16.01.2019 року №0004 (а.с.14-29).

В даному акті зазначено, що ПП «БК «Інвестор» належать земельні ділянки на праві приватної власності на землю відповідаю до відомостей державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- № 27878582 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0227 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8666;

- № 278772268 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0427 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8664;

- № 27875882 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0231 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8683;

- № 27874930 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0223 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8667;

- № 27872530 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0224 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8668;

- № 27871628 від 10.09.2018 земельна ділянка площею 0,0229 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8669;

- № 21888661 від 10.08.2018 земельна ділянка площею 0,1085 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8455;

- № 21888643 від 10.08.2018 земельна ділянка площею 0,0241 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8453;

- № 21888334 від 10.08.2018 земельна ділянка площею 0,0240 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8449;

- №21885403 від 10.08.2018 земельна ділянка площею 0,0239 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8448;

-№ 27855882 від 07.09.2018 земельна ділянка площею 0,022 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8672;

- № 27855286 від 07.09.2018 земельна ділянка площею 0;0221 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8673;

- № 27854409 від 07.09.2018 земельна ділянка площею 0,0219 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8674;

- № 27854027 від 07.09.2018 земельна ділянка площею 0;0223 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8675;

- № 27838111 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,1085 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8685;

- № 27837712 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0231 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8682;

-№ 27837422 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0227 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8681;

- № 27836983 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,022 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8680;

- № 27836516 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0228 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8679;

- № 27836123 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0222 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8678;

- №27835616 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0222 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8677;

- №27835151 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0;0219 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8671;

- №27834646 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0;0219 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8670;

- № 27834042 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0352 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8684;

-№ 27833436 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0221 га за кадастровим номером 0722884800:03-.001:8665;

- № 27832439 від 06.09.2018 земельна ділянка площею 0,0224 га за кадастровим номером 0722884800:03:001:8676.

На момент перевірки ПП «БК «Інвестор» на зазначених земельних ділянках проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву на загальній площі 0,9253 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву даних земельних ділянок Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП«БК «Інвестор» не видавався.

Також, ПП БК «Інвестор» належить земельна ділянка загальною площею 1,0278 га за кадастровим номером 0722883400:03:001:4611 відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право № 24555384 від 24.01.2018 року.

І на частині вищезазначеної зазначеної земельної ділянки проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву на орієнтовній площі 0,31 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву даних земельних ділянок Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК «Інвестор» не видавався.

Таким чином, позивач доводить, що в результаті вчинених дій ПП «БК «Інвестор» порушено вимоги частини 2 статті 168 та пункту «и» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме - порушення умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

Представник ПП «БК «Інвестор» Михальчук В.О. з актом перевіри не погодився і свої пояснення та зауваження ПП «БК «Інвестор» надіслав листом від 22.01.2019 № 7 на адресу Головного управління (а.с.67-69).

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 16.01.2019 № 0008 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Горохівському, Луцькому районах Метельським Василем Володимировичем, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Щербиком Станіславом Миколайовичем проведено обстеження земельної ділянки площею 1,0278 га, яка знаходиться с. Липини Липинської сільської ради Луцького району Волинської області (а.с.30-31).

За результатами обстеження земельної ділянки встановлено, що ПП «БК «ІНВЕСТОР», належить земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:01:00114611 загальною площею 1,0278 га відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про Інше речове право №24555384 дід 24.01.2018.

На момент перевірки ПП «БК» «ІНВЕСТОР» на частині зазначеної земельної ділянки проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву на орієнтовній площі 0,30 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву на даній земельній ділянці Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК» «ІНВЕСТОР» не видавався, що на думку позивача є порушенням частини 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

Згідно Акту обстеження земельної ділянки від 16.01.2019 №0009 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Горохівському, Луцькому районах Метедьським Василем Володимировичем, державним інспектором, у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Щербиком Станіславом Миколайовичем проведено обстеження земельної ділянки площею 0,9253 га, яка знаходиться с. Струмівка Підгайцівської сільської ради Луцького району Волинської обметі (а.с.32-33).

За результатами обстеження вищезазначеної земельної ділянки встановлено, що ПП «БК» «ІНВЕСТОР», належать земельні ділянки на праві приватної власності на землю відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

На момент перевірки ПП «БК» «ІНВЕСТОР» на зазначених земельних ділянках проведено зняття та перенесення фунтового покриву (родючого шару ґрунту) на загальній площі 0,9253 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву на даних земельних ділянках Управлінням з контролю за використанням та охороною Земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК» «ІНВЕСТОР» не видавався, що є порушенням частини 2 ст. 168 Земельного кодексу України.

Враховуючи зазначене вище та керуючись статтею 144 Земельного кодексу України, статтями 5, 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статтями 181 та 19 Закону України "Про охорону земель", підпунктом 251та пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографі та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 № 15, підпунктом 30 пункту 4, підпунктом 1 пункту 6 та пунктом 9 Положення Про Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, яке затверджене наказом Держгеокадастру від 17 листопада 2016 року № 308, державним інспектором Щербиком Станіславом Миколайовичем ПП «БК «Інвестор» вручено припис від 16.01.2019 № 0004 відповідно до якого ПП «БК «ІНВЕСІОР» необхідно отримати спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на вищезазначені земельні ділянки або привести земельні ділянки у попередній стан. Відповідний Припис одержав представник ПП «БК «Інвестор» Михальчук В.О. (довіреність від 21.02.2018 № 21/06/18), про що свідчить його підпис (а.с.34-35).

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Щербиком Станіславом Миколайовичем від 16.01.2019 № 0001 ПП «БК «Інвестор» вручено Повідомлення про виклик на 11 год. 22 січня 2019 року для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства у зв`язку з виявленим порушенням вимог земельного законодавства, відповідальність за яке передбачена ст. 533 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складання протоколу про адміністративне правопорушення. Про отримання вказаного повідомлення свідчить підпис представника ПП «БК «Інвестор» Михальчука В.О. (довірені 21.02.2018 № 21/06/18).

За результатами вищевказаної перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель із дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Щербиком Станіславом Миколайовичем на ПП «БК «Інвестор» в особі директора Розумовського Андрія Руслановича складено Протокол про адміністративні правопорушення від 22.01.2019 № 0006 (а.с.37-38), згідно якого встановлено, що 16 січня 2019 року ПП «БК «ІНВЕСТОР», належать земельні ділянки на праві приватної власності на землю відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.22-28). На момент перевірки ПП «БК «ІНВЕСТОР» на зазначених земельних ділянках проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на загальній площі 0,9253 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення грунтового покриву на даних земельних ділянках Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК» «ІНВЕСТОР не видавався.

Також встановлено, що ПП «БК «ІНВЕСТОР», належить земельна ділянка з кадастровим номером 0722883400:01:001:4611 загальною площею 1,0278 га відповідно до договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, номер запису про інше речове право №24555384 від 24.01.2018.

Крім того, на момент перевірки ПП «БК «ІНВЕСТОР» на частині зазначеної земельної ділянки проведено зняття та перенесення ґрунтового покриву на орієнтовній площі 0,30 га. Спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву на даній земельній ділянці Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ПП «БК «ІНВЕСТОР» не видавався.

Таким чином, позивач доводить, що в результаті вчинених дій ПП «БК «Інвестор» порушено частину 2 ст. 168 та пункт и частини 1 статті 211 ЗК України та відповідно тягне за собою адміністративну відповідальність передбачену статтею 53-3 КУпАП .

Відповідно вказаним правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, яка визначається при здійснені розрахунку на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика), згідно постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

Відповідно до вище зазначеної Методики державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Волинській області Щербиком СМ. зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу від 23.012019 № 0012, яка становить 8609,36 грн., яка має бути внесена через установу банку України на рахунок: УК у Луцьком. рн/с.Липини/24062200, код отримувача 38009654, рахунок отримувача 31418611003224, Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998.

Відповідно до вище зазначеної Методики старший держаний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Горохівському, Луцькому районах Метельським В.В. зроблено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу від 23.012019 № 0013, яка становить 26554,15 грн, яка має бути внесена через установу банку України на рахунок: УК у Луцьком. рн/с.Підгайці/24062200, код отримувача 38009654, рахунок отримувача 31413611003229 Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998.

Згідно з ч.1 ст.13 КУ земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до статті 14 КУ та ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до п. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 2 Закону України "Про охорону земель", об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Згідно з ч.1, 2 ст.84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У відповідності до ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Статтею 188 ЗК України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Стаття 3 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачає здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Залежно від ступеня ризику орган державного нагляду (контролю) визначає перелік питань для здійснення планових заходів (далі - перелік питань), що затверджується наказом такого органу.

У статті 2 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за використанням та охороною земель, але в наказі начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 09 січня 2019 року №0005 «Про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю)» вказано про проведення планового заходу державного нагляду (контролю)» щодо додержання вимог законодавства у сфері організації будівництва будівель. Хоча п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою КМУ від 19.08.2015 №698, передбачено, що нагляд у цій сфері здійснюється головними інспекторами будівельного нагляду Державної інспекції архітектури та містобудування України.

Порядок обстеження земельних ділянок регулюється розділом 4 Методичних рекомендацій, п.4.3 яких вказує на те, що на підставі акту обстеження земельної ділянки уточнюються характеристики ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельної ділянки.

Пункт 4.4 Методичних рекомендацій передбачає, що у разі необхідності отримання дозволу при обстеженні земельної ділянки уточнюється глибина зняття родючого шару ґрунту, місце та спосіб його зберігання та подальшого використання).

Однак, як слідує з матеріалів справи, ні характеристики ґрунтового покриву, ні глибина зняття родючого шару ґрунту, а ні місця та способу його зберігання та подальшого використання в актах не зазначено.

Затвердженою формою актів обстеження земельної ділянки (додаток №1 до Методичних рекомендацій) також передбачено, зазначення однієї із виключного переліку підстав обстеження земельної ділянки, а саме:

1.Самовільним зайняттям земельної ділянки;

2.Використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням;

3.Зняттям ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

4.Необхідністю оформлення спеціального дозволу на зняття ґрунтового покриву

(родючого шару ґрунту) земельної ділянки;

5.Рекультивацією порушених земель.

В актах №0008 та №0009, а саме в розділі «Результати обстеження земельної ділянки» не вказано стан ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, із зазначенням ступеня знищення чи пошкодження родючого шару грунту, а також якості проведення рекультивації порушених земель.

Однак, зазначено, що обстеження земельних ділянок відбувалося у зв`язку з необхідністю розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Разом з цим, відповідно до ст.10 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання має право бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), але про присутність представника ПП «БК «Інвестор» під час їх складання у цих документах нікого не сказано, хоча формою передбачено.

Вищевказані акти підписані представниками позивача Метельським В.В. та Щербик С.М. Відомості у рядках актів «у присутності посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника, свідків, які були присутні при обстеженні земельної ділянки», «підписи осіб, які були присутні при обстеженні земельної ділянки», «Копію цього акта отримав:-посада, прізвище, ім`я та по батькові керівника юридичної особи чи уповноваженої ним особи або фізичної особи чи її представника», «Копію цього акта відправлено поштою» відсутні.

Верховний Суд у п.22 постанови від 27 листопада 2019 року у справі №522/441/17 вказує на те, що акт складений за відсутності суб`єкта містобудування, не може бути підставою для складання протоколу, припису та постанови про накладення штрафу на останнього, оскільки порушене право бути присутнім під час проведення перевірки, подавати заперечення на акт перевірки та надавати пояснення з приводу нібито встановлених порушень, а відтак порушення процедури проведення перевірки є достатньої підставою для скасування її результатів.

Згідно з правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, від 21.05.2020 №2087б557/16-а (2-а/208/219/16), лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. У випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки наказ від 09.01.2019 №0005 та акти обстеження земельної ділянки від 16.01.2019 №0008, №0009 складені з порушенням контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки, то вони не мають жодних правових наслідків.

Відповідно до ст.10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон) та п.6 Положення про Головне управління посадові особи в межах своїх повноважень мають право, зокрема: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; давати обов`язкові вказівки до виконання (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодування завданих власнику земельної ділянки збитків; безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних та фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; звертатись до суду з позовом щодо відшкодування витрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, та інші.

Згідно ст.187 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до ст.4 котрого, об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно ст.9 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок, тощо.

Згідно частини 1 статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані, зокрема, забезпечувати використання їх за цільовим призначенням; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до статті 168 ЗК України, ґрунти земельних ділянок є об`єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення грунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків: проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов`язаних з їх обслуговуванням об`єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під`їзних доріг, ліній електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення; проведення робіт, пов`язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов`язаних з їх експлуатацією об`єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під`їзних дорогах, лініях електропередачі та зв`язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення.

У випадках, визначених підпунктами "а" і "б" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.

Процедуру видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок визначено Порядком видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та, перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 04 січня 2005 року.

Відповідно до пункту и частини 1 статті 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту.

Як зазначено в Листі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 11 вересня 2006 року № 6-8-1487/885, дозвіл видається на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок. Грунтовий покрив земельних ділянок характеризуватиметься родючістю і підлягатиме землюванню, якщо буде відповідати вимогам та показникам, встановленим у ГОСТ 17.5.1.03-78, ГОСТ 17.4.2.02-83, ГОСТ 17.5.3.05-84, ГОСТ26213-84, ГОСТ 17.5.3.06-85 (відповідні обстеження земельних ділянок проводять юридичні та фізичні особи, які отримали ліцензії на проведення землевпорядних робіт). Ґрунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає вимогам та показникам, встановленим у зазначених ГОСТах, не є родючим, а отже, дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок не видається.

Як вбачається з вимог та показників, встановлених в ГОСТ 17:5.1.03-86 «Охорона природи. Землі. Класифікація вскришиних та вмістких порід для біологічної рекультивації земель» придатний родючий шар ґрунту класифікується як такий, що містить, зокрема більш, ніж 1 % гумусу - для лісної та напівпустинної зон та більш ніж 2 % - для степової та лісостепової зон.

Необхідність отримання дозволу на зняття і перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок має місце лише у тих випадках, коли він характеризується родючістю (у даному випадку - вміст гумусу в ґрунті має бути більш ніж 2 %) та не підпадає під винятки, передбачені п. 3.2. Порядку.

Грунтовий покрив земельних ділянок, який не відповідає зазначеним вище вимогам та показникам, не є родючим, тому відсутні правові підстави для його зняття та перенесення згідно з приписами статті 168 ЗК України.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено будь-якими наклежними та допустимими доказами того, що ґрунтовий покрив на спірних ділянках відповідав критеріям родючості, а також самого факту зняття такого ґрунту за земельних ділянках.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у с.Струмівка був погоджений Управлінням Держгеокадастру у Луцькому районі, про що листом від 01.03.2016р. №28-304-5555.24-652/2-16 надано відповідний висновок (а.с.70), у якому до землевласника висунута єдина вимога: використовувати земельну ділянку за зміненим цільовим призначенням, згідно ст.20 ЗК України.

Отже, відсутність вказівки органу Держгеокадастру про необхідність отримання спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок ще одним підтвердженням не доведеності факту завдання шкоди.

Згідно з приписами ст. 35 ЗУ "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до ст. 56 ЗУ "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" невиконання умов зняття, збереження і нанесення родючого шару ґрунту - невиконання або неякісне виконання обов`язкових заходів, передбачених затвердженою відповідно до законодавства проектною документацією, щодо знімання, збереження і нанесення родючого шару грунту, що призвело до його псування чи знищення, а тому для встановлення факту невиконання таких умов необхідним є доведення саме псування чи знищення родючого шару ґрунту.

Одним із основних принципів здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, визначених ст.3 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" є повне відшкодуванню шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок порушення земельного законодавства України.

Загальні положення про відшкодування заподіяної майнової шкоди закріплені в нормах статті 1166 ЦК України.

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювана шкоди.

Підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

За змістом частини другої статті 1166 ЦК України у справах про завдання шкоди діє презумпція вини відповідача, тобто позивач має надати суду лише докази наявності шкоди, а докази спростування своєї вини має надати відповідач.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювана шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

За змістом статей 224, 225 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

За відсутності хоча б одного із зазначених елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

З огляду на наведене - предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 910/4962/18.

Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності порушення відповідача, наявності та розміру понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 910/3579/17 та від 20.10.2020 у справі № 910/17533/19.

Частиною 1 статті 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Виходячи з положень п.4.3 та п.4.4 Методичних рекомендацій, вирішальне значення для визначення наявності порушення вимог земельного законодавства в частині здійснення зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) має встановлення характеристик шару ґрунту та ступеня знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту на обстежуваній ділянці.

Зміст актів обстеження земельної ділянки від 16 січня 2019 року №0008 та №0009 свідчить про відсутність опису порушення, виходячи з якого можна вести мову про розмір заподіяної шкоди, а саме:

- характеристики шару ґрунту щодо родючості (п.4.3 Методичних рекомендацій та ГОСТ 17.5.1.03-86);

- глибина зняття родючого шару ґрунту (п.4.4 Методичних рекомендацій);

- місце та спосіб зберігання родючого шару ґрунту (п.4.4 Методичних рекомендацій);

- ступінь знищення чи пошкодження родючого шару ґрунту (додаток 1 до пункту 4.2 Методичних рекомендацій).

Разом з тим, про такі порушення не зазначено в акті перевірки від 16.01.2019 №0004, у п.7 переліку питань якого також не визначено ступінь ризику від здійснення знаття, складування та зберігання поверхневого шару ґрунту.

В актах обстеження земельної ділянки зазначено про зняття та переміщення ґрунтового покриву, а не його знищення.

Позивач, проігнорувавши вимоги чинного законодавства щодо встановлення обставин правопорушення, єдиною підставою для розрахунку шкоди вказав відсутність спеціального дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Відповідно до пункту 7 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 № 963, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться Держекоінспекцією та її територіальними органами або Держгеокадастром та його територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ від 01.11.2000 №1619.5.50.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу здійснено відповідно до Постанови КМУ від 25 липня 2007 № 963 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу». Так, згідно даної Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу розраховується за такою формулою:

Шг = Пг х Нг х Кі

де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу;

Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту);

Кі - Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.

В даному випадку розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу розрахований за допомогою наступних складових:

Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, відповідно до акту перевірки склала 0,30 га та 0,9253;

Нг - відповідно до додатку №11 Методики складає 12063;

Кі індексується щорічно 2,379.

З огляду на те, що у позивача не було жодних доказів наявності родючого шару ґрунту, його знищення або ступеня пошкодження, використання у розрахунку розміру шкоди значення показника 12063,00 грн. нормативних втрат від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) є неправомірним.

Факт складання протоколу про адміністративне правопорущення на керівника відповідача не підтверджує вини відповідача у нанесенні збитків, оскільки останнього так і не було притягнуто до адмініствративної відповідальності.

Таким чином, позивач не довів жодної з вищевказаних необхідних умов для відшкодування шкоди.

На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити з покладенням на позивача судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову Головного управління Держгеокадастру у Волинській області до Приватного підприємства Будівельна компанія Інвестор, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Підгайцівська територіальна громада, про стягнення 35163,51 грн., відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.06.2022.

СуддяІ. О. Гарбар