Рішення

від 15.06.2022 по справі 909/476/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/476/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2022 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю директора товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.П. ГАРАНТ" Польового А. М., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/476/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.П. ГАРАНТ" про стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 38 104,21 євро заборгованості за контрактом.

ТОВ "А.Н.П. ГАРАНТ" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 38 104, 21 євро заборгованості за контрактом, з яких 32 948, 21 євро основний борг, 4 167,72 євро пеня та 988,44 євро 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення своїх договірних зобов`язань відповідач не оплатив переданий йому позивачем товар за контрактом від 10 січня 2020 р. № 18.

Відповідачем у даній справі є іноземний суб`єкт господарювання - нерезидент "Maderas Iglesias S.A", який не має свого представництва на території України. Місцезнаходженням названої компанії є Іспанія (Ctra.Atios Pontellas S/N 36400- O Porrino (Espana)).

Відповідно до ст. 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

27 травня 2021 р., суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 02 грудня 2021 р. та зупинив провадження у справі на період вручення документів відповідачу.

02 грудня 2021 р., суд поновив провадження у даній справі, закрив підготовче провадження, призначив розгляд справи № 909/476/21 по суті на 16 червня 2022 р. та зупинив провадження у справі до 15 червня 2022 р.

Станом на 16 грудня 2022 р., у суду відсутні докази вручення відповідачу судових документів на підставі Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року (надалі - Конвенція).

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Конвенції, кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

За таких обставин, беручи до уваги приписи статті 15 Конвенції, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та частини 1 статті 202 ГПК України, згідно з якою, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд розглядає дану справу за відсутності учасника справи за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

10 січня 2020 р., ТОВ "А.Н.П. ГАРАНТ" (продавець) та фірма "Maderas Iglesias S.A" (покупець) уклали контракт № 18 (Контракт), відповідно до п. 1 якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити шпон листяних порід (товар).

Згідно з п. 2 Контракту, ціна товару, включаючи його розміри, зазначається в інвойсі. Загальна вартість контракту складає не більше 50 000 євро.

Відповідно до п. 3.6 Контракту, оплата товару проводиться шляхом банківського переказу в розмірі 100 % вартості після його інспекції протягом 5 банківських днів після прибуття товару на склад покупця.

За змістом п. 3.8 Контракту, у разі несвоєчасної оплати партії товару покупцем продавець має право пред`явити штрафні санкції в розмірі 0,5% неоплаченої в термін партії товару за кожен день прострочки, починаючи з шостого робочого дня з дати відмітки митниці Іспанії в CMR .

На виконання умов договору, відповідно до даних вантажно-митної декларації № UA209250/2020 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 0000473, продавець поставив покупцю товар на суму 32 948, 21 євро.

Однак, відповідач, як стверджує позивач, поставлений йому позивачем товар не оплатив.

Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар.

Як передбачено ч. 1 ст. 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

Сторони в п. 7.2 Контракту визначили, що всі спори, які неможливо вирішити шляхом переговорів, підлягають передачі на розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області. Мова судового розгляду - українська. Застосування матеріального та процесуального права - право України.

Відповідно до ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Із змісту наявних в матеріалах справи вантажно-митної декларації № UA209250/2020 та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 0000473 вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на суму 32 948, 21 євро.

Згідно з даними відмітки на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), відповідач одержав товар 06 лютого 2020 р., однак, як стверджує позивач, у встановлений контрактом строк його не оплатив.

Враховуючи наведене, позов ТОВ "А.Н.П. ГАРАНТ" про стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 32 948, 21 євро основний боргу за контрактом № 18 від 10 січня 2020 р. слід задовольнити.

У зв`язку із простроченням виконання грошового зобов`язання, на підставі положень ст. 625 ЦК України та п. 3.8 Контракту, позивач нарахував відповідачу 4 167,72 євро пені та 988,44 євро 3% річних.

Як визначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено в ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд самостійно розрахував 3 % річних, не виходячи при цьому за межі визначеного у позовній заяві періоду, та встановив, що позивач арифметично правильно розрахував розмір 3 % річних. Відтак, позов "А.Н.П. ГАРАНТ" в частині стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 988,44 євро 3% річних слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 4 167,72 євро пені, яку ним нараховано за період з 19 травня 2020 р. по 19 травня 2021 р. суд зазначає таке.

Частинами 1 та 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналіз наведених норми чинного законодавства свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у договорі, пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. При цьому оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13 липня 2018 р. у справі № 916/2393/17, від 06 березня 2019 р. у справі № 916/4692/15 та постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 вересня 2020 р. у справі №916/4693/15.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже, ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення платежу не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Такого змісту правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07 червня 2019 р. у справі № 910/23911/16 та від 22 серпня 2019 р. у справі № 914/508/17.

Таким чином, згідно з приписами чинного законодавства нарахування пені здійснюється на суму заборгованості в гривневому еквіваленті на день виникнення прострочення заборгованості (в даному випадку станом на 14 лютого 2020 р.) та за період часу, який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28 січня 2019 р. у справі № 922/3782/17, від 14 лютого 2019 р. у справі № 922/1019/18, від 22 січня 2019 р. у справі № 905/305/18.

Відповідно до інформації що міститься на офіційному веб-сайті Національного банку України, станом на 14 лютого 2020 р. курс євро до гривні складав: 1 євро = 26,5872 грн.

Отже, сума заборгованості в гривневому еквіваленті, на яку позивач мав право здійснити нарахування пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, складає 876 000 грн 65 коп. (32 948, 21 євро х 26,5872 грн).

Здійснивши розрахунок пені у розмірі 0,5 % від простроченої суми на суму заборгованості 876 000 грн 65 коп., судом встановлено, що він перевищує гранично встановлений законом розмір пені - подвійної облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи наведене, а також те, що позивачем, всупереч вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, нараховано пеню за період з 19 травня 2020 р. по 19 травня 2021 р., а не з 14 лютого 2020 р. по 14 серпня 2020 р. (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано), суд самостійно розрахував пеню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, і встановив, що за період з 19 травня 2020 р. по 14 серпня 2020 р. на суму 876 000 грн 65 коп. розмір пені становить 27 572 грн 48 коп. Відтак, позов ТОВ "А.Н.П. ГАРАНТ" в частині стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 4 167,72 євро пені, слід задовольнити частково, виходячи з позиції Верховного Суду, і стягнути пеню у національній валюті України - гривні, в розмірі 27 572 грн 48 коп.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково;

з "Maderas Iglesias S.A" (Ctra.Atios Pontellas S/N 36400 - O Porrino) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.П. ГАРАНТ" (вул. Короля Данила, буд. 14, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 39477586) стягнути 32 948, 21 євро основного боргу, 988,44 євро 3% річних, 27 572 грн 48 коп. пені та 17 482 грн 99 коп. витрат на сплату судового збору;

в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "А.Н.П. ГАРАНТ" про стягнення з "Maderas Iglesias S.A" 4 167,72 євро пені - відмовити;

судовий збір в частині 1 682 грн 47 коп. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст рішення складено 17 червня 2022 р.