Рішення

від 16.06.2022 по справі 910/5624/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.06.2022Справа № 910/5624/21

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "БУДСЕРВІС"

до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС"

про стягнення 71 860, 88 грн

Без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "БУДСЕРВІС" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "КИЇВПАСТРАНС" (далі - відповідач) про стягнення 71 860, 88 грн, з яких: 68 460, 00 грн основний борг, інфляційні втрати у розмірі 918, 60 грн та 3 % річних у розмірі 481, 00 грн, пеня у розмірі 2 001, 28 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №52.20-75 від 07.02.2020 в частині здійснення оплати поставленого товару у встановлений цим договором строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5624/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строк для подання заперечень на відповідь на відзив, якщо такі будуть - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив на позов, якщо такий буде подано - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

06.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що частково не погоджується з позовними вимогами, оскільки відповідачем 07.04.2021 було сплачено суму у розмірі 16 200, 00 грн, а тому заборгованість за Договором № 52.20.-75 від 07.02.2021 становить 52 260, 00 грн.

06.05.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання, в якому відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на правову допомогу у розмірі 8 250, 00 грн, просив задовольнити заяву позивача частково та стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 270, 00 грн.

10.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли пояснення по справі, в яких позивач підтвердив, що 07.04.2021 відповідачем було сплачено заборгованість у розмірі 16 200, 00 грн, просив суд стягнути з відповідача суму у розмірі 55 660, 88 грн, з яких: 52 260, 00 грн основний борг, інфляційні втрати у розмірі 918, 60 грн та 3 % річних у розмірі 481, 00 грн, пеня у розмірі 2 001, 28 грн.

Разом з цим, позивач зазначив, що не підтримує своїх позовних вимог в частині стягнення заборгованості за видатковою накладною № РН - 0000641 від 01.12.2020 на суму 16 200, 00 внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову з посиланням на ч.3 статті 130 ГПК України.

10.06.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів відносно понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

У ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.02.2020 між Комунальним підприємством "Київпастранс" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна фірма "Будсервіс" (постачальник) було укладено договір № 52.20-75 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю "Частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху" код 34630000-2 за ДК 021:2015 ( диск гальмівний, головки для тролейбусів) (Лот № 2 - диск гальмівний, головки для тролейбусів), надалі - товар, а покупець сплатити за товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації (Додаток №1), що додається до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

У додатках №1 та №2 до Договору сторони погодили специфікацію товару та технічну специфікацію товару.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від наявності коштів або виробничих потреб покупця та у випадках, передбачених законодавством України. Мета використання товару: виробнича потреба філій та відокремлених підрозділів КП "Київпастранс".

Згідно з п.п. 3.1 - 3.3 Договору сума цього договору (ціна Договору) визначається згідно з Специфікацією (Додаток №1), що є невід`ємною частиною цього договору і становить 895 500, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 20% - 179 100, 00 грн, разом ціна Договору становить 1 074 600, 00 грн з ПДВ. Ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні. Сума (ціна) цього Договору може бути змінена в бік зменшення за взаємною згодою сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди до цього Договору, у випадках, передбачених законодавством України.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару (п. 4.1 договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору ведення бухгалтерського обліку, проведення розрахунків, підписання первинних документів, приймання-передача товарів за кількістю і якістю тощо, які передбачені цим договором, виконуються філіями або відокремленими підрозділами КП "Київпастранс", перелік яких зазначається в додатку №4, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 5.2 Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS 2010 за адресою: м. Київ, філії та відокремлені підрозділи КП "Київпастранс", перелік яких зазначається у Додатку №4 до цього Договору. При цьому транспортування товару проводиться за кошти постачальника і вартість такої доставки входить в ціну Договору.

Відповідно до п. 5.3 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями за окремою письмовою заявкою філії, відокремленого підрозділу покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах Специфікації (Додаток №1 до Договору) виходячи з їх виробничої необхідності.

У п. 1.1 Додатку №3 до Договору сторони погодили, що датою поставки товару за Договором вважається відповідна дата підписання сторонами накладної на фактично поставлений товар.

Товар поставляється поетапно, окремими партіями, згідно з письмовими заявками покупця із зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації. Передача-приймання товару відбувається на складі покупця або його філій та відокремлених підрозділів, перелік адрес яких зазначається в Додатку №4 до цього Договору (п.п. 1.2, 1.4 Додатку №3 до Договору).

У Додатку № 4 до Договору у Переліку адрес та реквізитів філій та відокремлених підрозділів КП "Київпастранс" значиться, зокрема, Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 25).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, але у будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 11.1 Договору).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладених між сторонами договорів поставки, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

За правовою природою укладений між сторонами Договір № 52.20-75 від 07.02.2020 є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 Договору визначено, що розрахунок за поставлений товар здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати підписання покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію товару.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2020 на виконання умов Договору позивачем поставлено на адресу Куренівського тролейбусного депо товар на загальну суму 91 860, 00 грн.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними № РН-0000640 від 01.12.2020 на суму 16 440, 00 грн, № РН-0000641 від 01.12.2020 на суму 16 200, 00 грн, №РН-0000642 від 01.12.2020 на суму 23400, 00 грн, №РН-0000643 від 01.12.2020 на суму 23400, 00 грн, №РН-0000644 від 01.12.2020 на суму 12 420, 00 грн підписаними представниками обох сторін.

З огляду на приписи ч. 5 ст. 254, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та положення п.4.1 Договору, відповідач зобов`язаний був оплатити товар у строк до 30.01.2021 включно.

Проте, як свідчать матеріали справи, своїх зобов`язань з оплати поставленого товару відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 46 968,00 грн.

07.04.2021 відповідачем здійснено часткове погашення боргу, а саме: сплачено позивачу 16 200, 00 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 16 200, 00 грн підлягає закриттю.

Доказів оплати решти поставленого товару - у сумі 52 260, 00 грн відповідач суду не надав.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором №52.20-75 від 07.02.2020 у розмірі 52 260, 00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 918, 60 грн, 3% річних у розмірі 481, 00 грн та пеню у розмірі 2001, 28 грн, з яких:

- пеня у розмірі 371, 59 грн, 3% річних у розмірі 89, 18 грн, інфляційні втрати у розмірі 164, 40 грн нараховані за період з 31.01.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000640;

- пеня у розмірі 366, 16 грн, 3% річних у розмірі 87, 88 грн, інфляційні втрати у розмірі 162, 00 грн нараховані за період з 31.01.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000641;

- пеня у розмірі 453, 90 грн, 3% річних у розмірі 343, 63 грн, інфляційні втрати у розмірі 234, 00 грн нараховані за період з 31.01.2021 по 28.03.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000642;

- пеня у розмірі 528, 90 грн, 3% річних у розмірі 126, 94 грн, інфляційні втрати у розмірі 234, 00 грн нараховані за період з 31.01.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000643;

- пеня у розмірі 280, 73 грн, 3% річних у розмірі 67, 37 грн, інфляційні втрати у розмірі 124, 20 грн нараховані за період з 31.01.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000644;

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст.230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від вартості поставленого в строк товару, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого позивачем товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 918, 60 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Однак, суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення сум пені та 3% річних, оскільки позивачем невірно визначено початок періоду прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання.

За здійсненим судом перерахунком, в межах визначеного позивачем періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 940, 88 грн та 3% річних у розмірі 465, 90 грн, з яких:

- пеня у розмірі 360, 78 грн та 3% річних у розмірі 86, 48 грн за період з 02.02.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000640;

- пеня у розмірі 355, 51 грн та 3% річних у розмірі 85, 22 грн за період з 02.02.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000641;

- пеня у розмірі 438, 51 грн та 3% річних у розмірі 105, 78 грн за період з 02.02.2021 по 28.03.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000642;

- пеня у розмірі 513, 52 грн та 3% річних у розмірі 123, 09 грн за період з 02.02.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000643;

- пеня у розмірі 272,56 грн та 3% річних у розмірі 65, 33 грн за період з 02.02.2021 по 06.04.2021 за прострочення оплати товару, поставленого за видатковою накладною №РН-0000644.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 52 260, 00 грн, пеня у розмірі 1 940, 88 грн, 3% річних у розмірі 465, 90 грн та інфляційні втрати у розмірі 918, 60 грн.

У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 250,00 грн.

Частиною 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, позивач зазначає, що 15.09.2020 між Адвокатським бюро "Микити Клименка" (надалі - адвокатське бюро) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-Комерційна фірма "Будсервіс" (клієнт) було укладено договір №001 про надання правової допомоги.

У додатку №18 від 29.03.2021 до вказаного договору його сторони погодили, що клієнт доручає адвокатському бюро надати послуги по стягненню з Комунального підприємства "Київпастранс" заборгованості за договором №52.20-75 від 07.02.2020.

У п. 5 додатку №18 від 29.03.2021 визначено, що вартість послуг (гонорар) адвокатського бюро за надання вказаних послуг, з урахуванням часу, який буде витрачено (близько 6 годин), складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката Клименка М.С., та з урахуванням фінансового стану клієнта, становить суму грошових коштів у розмірі 8250,00 грн, без ПДВ.

Для долучення до матеріалів справи позивачем надано копію акту прийому-передачі наданих послуг до додатку №18 від 29.03.2021 до договору №001, за змістом якого адвокатське бюро належним чином надало, а клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги, передбачені додатком №17 до договору, а саме: були надані послуги по стягненню заборгованості у судовому порядку з КП "Київпастранс" за договором №52.20-75 від 07.02.2020, до складу наданих послуг увійшло: вивчення та аналіз матеріалів (документів), переданих клієнтом (1 година), аналіз відповідного законодавства щодо стягнення заборгованості, вивчення та аналіз судової практики (0,5 години), підготовка (складання) відповідних розрахунків суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені за договором (1,5 години), підготовка (складання) позовної заяви (1,5 години), подача до суду позовної заяви та інші технічні (супутні) роботи (виготовлення необхідної кількості копій документів (доказів), що подаються із позовною заявою, їх засвідчення належним чином, відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів (доказів) стороні(нам) по справі тощо) (1,5 години).

У вказаному акті зазначено, що надані адвокатським бюро послуги прийняті клієнтом та визнані належними; вартість наданих адвокатським бюро, згідно з додатком №18 до договору, послуг складає 8 250,00 грн без ПДВ.

29.03.2021 адвокатським бюро було виставлено позивачу рахунок на оплату №17 (сплата гонорару за надання правової допомоги (згідно додатку №18 від 29.03.2021 до договору №001 від 15.09.2020) на суму 8250,00 грн, який сплачений позивачем 05.04.2021 (платіжне доручення №326 від 05.04.2021).

Таким чином, наданими позивачем документами підтверджується, що у зв`язку із розглядом даної справи позивачем понесено витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 250,00 грн.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

06.05.2021 відповідачем було подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає розподілу між сторонами, до 2 270,00 грн. Як зазначає відповідач, для підготовки позовної заяви не було необхідності збирати додаткові докази, дана справа не належить до складних, дії адвоката, які стосуються виготовлення копій документів, їх подачу до суду, направлення документів сторонам, не належить до витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а тому заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеними та необґрунтованими.

Суд погоджується з доводами відповідача, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 250,00 грн не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, витрачений адвокатом час, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 3 000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки за результатами розгляду даної справи позов задоволено частково, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 231, 236 - 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будсервіс" задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 16 200, 00 грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (вулиця Набережне шосе, будинок 2, місто Київ, 04070; ідентифікаційний код 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будсервіс" (вулиця Володимирська, будинок 152, А, місто Ковель, Волинська обл., 45000, ідентифікаційний код 21745856) заборгованість у розмірі 52 260 (п`ятдесят дві тисячі двісті шістдесят) грн 00 коп, пеню у розмірі 1 940 (одну тисячу дев`ятсот сорок) грн 88 коп, 3% річних у розмірі 465 (чотириста шістдесят п`ять ) грн 90 коп та інфляційні втрати у розмірі 918 (дев`ятсот вісімнадцять) грн 60 коп., судовий збір у розмірі 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн 92 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2995 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) грн 93 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 17.06.2022.

Суддя М.Є.Літвінова