Рішення

від 30.05.2022 по справі 916/867/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/867/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Левшиної І.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 916/867/21

за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідачів:

1) ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

2) акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ" (код 43770676, 01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, буд. 7/14, прим. 182, кімн. 3);

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 );

4) товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ /ЄДРПОУ 43045888, адреса 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20/

про визнання права власності та частку в статутному капіталі та витребування її чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача: Гордієнко А.І. (адвокат) на підставі ордеру серії АЕ № 1136827 від 31.05.2022 в режимі відеоконференції;

від відповідача1: Сакали М.Я., адвокат за ордером № ОД 595360 від 27.08.2021 року в режимі в режимі відеоконференції;

від відповідача2: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача3: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача4: Сакали М.Я. (адвокат) за ордером № ВН 1070037 від 27.09.2021 року в режимі відеоконференції

ВСТАНОВИВ:

31.03.2021 року ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 900/21/ до ОСОБА_2 (відповідач1, ОСОБА_4 ), акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ" (відповідач2, АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ), ОСОБА_3 (відповідач3, ОСОБА_3 ) з вимогами про:

- визнання за ним, ОСОБА_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на частку в розмірі 50 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю " СМАРТ ГАДЖЕТ "(код ЄДРПОУ: 43045888), що відповідає внеску 100 000 (сто тисяч) гривень;

- витребування з чужого незаконного володіння акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ"(код ЄДРПОУ: 43770676) та ОСОБА_3 частки в розмірі 50 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю " СМАРТ ГАДЖЕТ " (код ЄДРПОУ: 43045888), що відповідає внеску 100 000 (сто тисяч) гривень на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача у зв`язку з безпідставним позбавленням останнього належної йому частки в розмірі 50% статутного капіталу ТОВ "СМАРТ ГАДЖЕТ", що відповідає внеску 100000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на положення ст. 206, 392, 387, 388, 1011, 1018 Цивільного кодексу України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи (№916/867/21) між суддями від 31.03.2021 року позов було передано на розгляд судді Демешину О. А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2021 року /суддя Демешин О.А./ відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі № 916/867/21.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2021 року скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.04.2021 року; матеріали оскарження ухвали передати на розгляд суду першої інстанції.

31.05.2021 року справа повернулась до Господарського суду Одеської області /за вх. № 8131/21/.

25.05.2021 року за вх. № 14115/21 на адресу суду надійшли матеріали позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2021 року суддею Демешиним О.А. заявлено самовідвід при розгляду позовної заяви (вх. № 900/21) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ" та ОСОБА_3 про визнання права власності та частку в статутному капіталі та витребування її з чужого незаконного володіння.

07.06.2021 року розпорядженням № 101 керівника апарату суду Вінцевської О.О. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/867/21.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.06.2021 року для розгляду справи визначено суддю Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 09.06.2021 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 /вх. № 900/21 від 31.03.2021 року/; зобов`язано позивача надати суду у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали заяву про усунення вказаних в ній недоліків.

06.07.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків /вх. № 18082/21/ на виконання вимог ухвали суду від 09.06.2021 року.

Ухвалою суду від 12.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/867/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.09.2021 р. о 10:30 год.

17.08.2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Касьяна Олександра Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 21943/21 від 17.08.2021 року/.

Ухвалою суду від 01.09.2021 року задоволено заяву адвоката Касьяна О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 21943/21 від 17.08.2021 року/ у справі № 916/867/21; постановлено здійснити проведення підготовчого судового засідання на 08.09.2021 р. о 10:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

01.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив ОСОБА_2 /вх. № 22942/21/, в якому відповідач2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач2 посилається на те, що твердження позивача не відповідають дійсності. Відповідач вказує, що рішення про заснування ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ приймались ОСОБА_2 самостійно, без жодних прохань, фінансування чи інших видів впливу з боку третіх осіб. Витрати, необхідні для реєстрації товариства, здійснені відповідачем2 за власний рахунок. Відповідач2 зауважує, що позивач ніколи не був засновником/учасником ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ. Відповідач2 наголошує, що між нею та позивачем не укладався договір комісії, що виключає можливість застосування ст. 1048 ЦК України до даних правовідносин. Відповідач2 вказує, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежні та недопустимі докази, а саме публікації в ЗМІ та роздруківки з інтернет видань. Відповідач2 вважає надані позивачем заяви свідків недопустимими доказами, які не можуть підтвердити обставини, на які посилається позивач.

ОСОБА_2 вказує, що позивач ніколи не був власником майна, яке він просить витребувати, що виключає можливість застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України. Теперішні учасники ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ набули прав учасників на підставі правочинів, дійсність яких позивачем не оспорюється. Будь-яких обставин, що свідчать про незаконність правових підстав у АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ та ОСОБА_3 володіти часткою у статутному капіталі ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ позивач не наводить.

06.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив АТ АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ /вх. № 23347/21/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач2 посилається на те, що позивач ніколи не був засновником/учасником ТОВ "СМАРТ ГАДЖЕТ". Відповідач-2 вказує, що з боку позивача здійснюються дії, спрямовані на рейдерське захоплення суб`єктів, які повністю або частково належать АТ "ЗН ВК ІФ "СТЮАРТ", у зв`язку із чим головою наглядової АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ подано до Одеської обласної прокуратури повідомлення про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України.

Відповідач2 зауважує, що надані позивачем докази не відповідають критеріям належності та достовірності. Відповідач вказує, що позивач ніколи не був власником майна, яке він просить витребувати, що виключає застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України. Теперішні учасники ТОВ "СМАРТ ГАДЖЕТ" набули прав учасників на підставі правочинів, дійсність яких позивачем не оспорюється. Будь-яких обставин, що свідчать про незаконність правових підстав у АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ володіти часткою у статутному капіталі ТОВ "СМАРТ ГАДЖЕТ" позивач не наводить.

08.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення співвідповідача /вх. № 23598/21/ ТОВ "СМАРТ ГАДЖЕТ".

Ухвалою суду від 08.09.2021 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення співвідповідача /вх. № 23598/21 від 08.09.2021 року/ у справі № 916/867/21; залучено до участі у справі в якості співвідповідача товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГАДЖЕТ"; відкладено підготовче засідання на 06.10.2021 р. о 12:00 год.

08.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів /вх. № 23603/21/, в якому позивач просив поновити пропущений строк на подання клопотання про витребування доказів та просив:

1. Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ інформацію, оригінали чи належним чином завірені копії:

- повідомити чи вносився вклад до статутного капіталу ТОВ СМАРТ ДЖЕТ /ЄДРПОУ 43045888/ громадянкою ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_2 /? Якщо вносився - яким майном зроблено внесок (гроші, цінні папери, інше майно), у якому розмірі, у який час, за рахунок особистого майна (грошових коштів) або отриманих від третіх осіб, та кого саме?

- належним чином посвідчені копії документів про внесення внеску до статутного капіталу ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, Код ЄДРПОУ: 43045888, в тому числі платіжні.

- належним чином посвідчені копії документів про відчуження частки у статутному капітал: ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, Код ЄДРПОУ: 43045888 (договори, акти та інш.)

- належним чином посвідчені копії рішень вищого органу ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, Код ЄДРЗОУ: 43045888, що приймалися за участю або одноосібно учасником товариства ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 .

2. Витребувати з Головного управління статистики в Одеській області оригінали чи належним чином завірені копії фінансової звітності (балансів), які подавалися Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ, Код ЄДРПОУ: 43045888 за період 2019-2021 р.р.

3. Витребувати з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оригінали чи належним чином посвідчені копії відомостей з реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , а саме щодо місць роботи (назви підприємств), посад, які вони обіймали та наразі обіймають з зазначенням дат прийняття на роботу та звільнення, розміру отриманих доходів по рокам.

4. Витребувати у АТ "ОТП БАНК" /код ЄДРПОУ:21685166/:

- інформацію, оригінали чи належним чином завірені копії, які надано ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ при відкритті у АТ "ОТП БАНК" поточних рахунків IBAN № НОМЕР_5 , IBAN № НОМЕР_6 , IBAN № НОМЕР_5 щодо своїх кінцевих бенефіціарних власників та належним чином засвідчені копії документів, де відображена відповідна інформація;

- копію договору поруки № SR 19-663/500 від 02.12.2019 року, що укладений між АТ ОТП БАНК та ОСОБА_1 , з усіма додатками та доповненнями, а також всі інші договори, де ОСОБА_1 виступив поручителем (або майновим поручителем) перед АТ ОТП БАНК за ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ.

5. Витребувати у ОСОБА_2 інформацію, оригінали чи належним чином завірені копії:

- документів про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ (договори, акти та ін.);

- платіжних документів на підтвердження формування статутного капіталу при створенні ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ;

- трудову книжку ОСОБА_2 ;

- документи, на підставі яких ОСОБА_2 здійснила відчуження частки у статутному капіталі ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ та отримала оплату за частку.

6. Витребувати з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради оригінали чи належним чином завірені копії документів, що містяться у реєстраційній справі ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ.

В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що вказані докази необхідні для повного та всебічного вирішення справи. Ухвалою суду від 08.09.2021 року поновлено позивачу ОСОБА_1 строк на подання клопотання про витребування доказів /вх. № 23603/21 від 08.09.2021 року/; частково розглянуто і задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів /вх. № 23603/21 від 08.09.2021 року/; витребувано:

- з Головного управління статистики в Одеській області належним чином посвідчені копії фінансової звітності (балансів), які подавалися Товариством з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ /ЄДРПОУ 43045888/ за період 2019-2021 р.р.

- з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином посвідчені копії відомостей з реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_2 /РНОКПП НОМЕР_2 /, ОСОБА_5 /РНОКПП НОМЕР_3 /, ОСОБА_6 /РНОКПП НОМЕР_4 /, а саме щодо місць роботи (назви підприємств), посад, які вони обіймали та наразі обіймають з зазначенням дат прийняття на роботу та звільнення, розміру отриманих доходів по рокам.

- з Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради /м. Одеса, вул. Черняховського, 6/ належним чином посвідчену копію реєстраційної справи ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ /ЄДРПОУ 43045888/.

В іншій частині клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів /вх. № 23603/21 від 08.09.2021 року/ у справі № 916/867/21 залишено на розгляді.

16.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 24575/21/, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Позивач вказує, що він здійснював фактичне керування ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, вів переговори з постачальниками, орендодавцями, був поручителем за борговими зобов`язаннями ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, таким чином позивач вказує, що він здійснював вирішальний вплив шляхом реалізації права контролю, володіння або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи. Позивач вказує, що ОСОБА_2 була лише формальним засновником ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, станом на момент реєстрації компанії перебувала на посаді юрисконсульта групи компаній та не мала впливу на господарську діяльність компанії. Реєстрація за ОСОБА_2 прав на частку ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ носило номінальний характер, яка не підкріплена первинними документами, що підтверджують виникнення права власності та не підтверджені жодними доказами. Позивач вказує, що відповідач1 повинна була в будь-який момент здійснити реєстрацію компанії на бенефіціарних власників ОСОБА_7 та ОСОБА_1 у рівних частках.

Позивач вважає надані відповідачем2 докази неналежними.

23.09.2021 року на адресу суду надійшли документи за вх. № 25210/21 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 08.09.2021 року.

27.09.2021 року на адресу суду надійшли документи за вх. № 25331/21 від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів від 08.09.2021 року.

27.09.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача-4 ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ про розгляд справи спочатку /вх. № 25417/21/ на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України.

27.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ /вх. № 25421/21/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач4 посилається на те, що твердження позивача, викладені у позовній заяві, не відповідають дійсності. Відповідач звертає увагу на те, що позивач ніколи не був засновником/учасником юридичної особи ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ. Відповідач4 вважає, що надані позивачем докази є неналежними доказами та не підтверджують будь-яких обставин, які входять до предмету доказування у даній справі.

Відповідач вказує, що позивач ніколи не був власником майна, яке він просить витребувати, що виключає застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України. Теперішні учасники ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ набули прав учасників на підставі правочинів, дійсність яких позивачем не оспорюється. Будь-яких обставин, що свідчать про незаконність правових підстав у АТ ЗНВКІФ СТЮАРТ та ОСОБА_3 , володіти часткою у статутному капіталі ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ позивач не наводить.

Відповідач4 вказує, що позивачем вчиняються дії, направлені на рейдерське захоплення суб`єктів господарської діяльності.

01.10.2021 року за вх. № 25872/21 на адресу суду надійшли документи від Головного управління статистики в Одеській області на виконання ухвали суду про витребування доказів від 08.09.2021 року.

04.10.2021 року на адресу суду надійшли заперечення відповідача4 /вх. № 26056/21/ на клопотання позивача про витребування доказів.

04.10.2021 року на електронну адресу суду надійшли заперечення відповідача-1 /вх. № 26124/21/ на клопотання позивача про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 06.10.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи спочатку на підставі ч. 4 ст. 48 ГПК України та оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.11.2021 року на 11:00 год.

03.11.2021 року на адресу суду за вх. № 29238/21 надійшла заява відповідача-1 про відсутність заяв та клопотань станом на дату подання заяви, також відповідач1 не заперечує проти закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 03.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.11.2021 року на 12:30 год. Також судом оголошено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів у АТ ОТП Банк.

У підготовчому засіданні 19.11.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 916/867/21 до судового розгляду по суті; судове засідання призначено на 08.12.2021 року на 10:15 год.

У судовому засіданні 08.12.2021 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення на 19.01.2022 року на 12:00 год.

19.01.2022 року судове засідання у справі № 916/867/21 не відбулося у зв`язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 19.01.2022 року по 21.01.2022 року включно. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного ухвалою суду від 24.01.2022 року призначено судове засідання по справі в межах строків розгляду справи по суті, визначених положеннями ч. 2 ст. 195 ГПК України, на 16.02.2022 р. о 11:30 год.

Однак, судове засідання, призначене на 16.02.2022 року о 11:30 год. не відбулося із зв`язку із надходженням інформацію про мінування будівлі Господарського суду Одеської області. У зв`язку із чим, ухвалою суду від 18.02.2022 року призначено судове засідання по справі в межах строків розгляду справи по суті, визначених положеннями ч. 2 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, на 02.03.2022 року на 16:15 год.

02.03.2022 року судове засідання не відбулось, у зв`язку з запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, строком на 30 діб, який згідно Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено до 25.04.2022 року /затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 року/.

Ухвалою суду від 20.04.2022 року призначено дату судового засідання по суті № 916/867/21 на 31.05.2022 року об 10:00 год.

26.05.2022 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача1 Вайкуль Ольги Володимирівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 8906/22/ у справі № 916/867/21.

Ухвалою суду від 26.05.2022 року постановлено здійснити проведення судового засідання 31.05.2022 р. о 10:00 год. в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon" (за вебпосиланням: vkz.court.gov.ua).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гордієнко А.І. просив відкласти судове засідання на іншу дату у зв`язку із необхідністю представнику ознайомитися із матеріалами справи, у задоволенні якого суд відмовив. В ході судового засідання представник позов підтримав та наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача1 заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Відповідач2 та відповідач3 до судового засідання не з`явився, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Представник відповідача4 заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Стосовно клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, господарський суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що адвокат Гордієно А.І. діє в інтересах позивача на підставі ордеру серії АЕ № 1136827 від 31.05.2022 року. Із ордеру вбачається, що ордер виписаний адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги № б/н від 25.02.2022 року.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по справі №916/867/21, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою, а також оскільки справа перебуває у провадженні суду тривалий час, зокрема, підготовче провадження по справі закрито 19.11.2021 року, попередній представник позивача постійно брав участь у судових засіданнях, та оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення судового засідання на іншу дату.

При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Крім того, суд зауважує, що згідно роз`яснень Голови Верховного Суду, сам по собі факт введення воєнного стану не є поважною причиною для розгляду справи протягом нерозумного строку. Суд, який стабільно працює на безпечній території, не може порушувати строки розгляду справ, визначені процесуальними кодексами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 43045888 станом на 06.06.2019 року (дата державної реєстрації ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ) зареєстровано 06.06.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ, адреса місцезнаходження юридичної особи 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20. Засновниками юридичної особи є кінцевий бенефіціарний власник ОСОБА_2 . Розмір внеску до статутного фонду 200 000,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 15.04.2021 року, за кодом 43045888 зареєстровано 06.06.2019 року товариство з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ, адреса місцезнаходження юридичної особи 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20. Засновниками юридичної особи є:

-акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ" розмір внеску до статутного фонду 39 000,00 грн;

- ОСОБА_3 розмір внеску до статутного фонду 161 000,00 грн.

Кінцевими бенефіціарними власниками (контролер) юридичної особи є:

- ОСОБА_3 прямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридиній особі або відсоток права голосу в юридичній особі 80,5;

- ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 ) непрямий вирішальний вплив; відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі 19,5; юридична, через яку здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ".

З витягу вбачаються здійснені реєстраційні дії змін до відомостей про юридичну особу:

- 06.08.2019 року - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- 12.08.2019 року - зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- 15.04.2020 року - зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- 22.04.2020 року зміна до установчих документів юридичної особи;

- 22.04.2020 року зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- 23.04.2020 року виправлення помилок;

- 08.07.2020 року зміна до установчих документів юридичної особи;

- 08.07.2020 року зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- 08.07.2020 року зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи;

- 28.10.2020 року зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

- 28.10.2020 року виправлення помилок;

- 29.10.2020 року зміна кінцевого бенефіціарного власника (конролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера). Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ;

- 11.11.2020 року зміна видів економічної діяльності;

- 24.02.2021 року зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в ЄДРПОУ.

Судом досліджено отриману на виконання ухвали про витребування доказів від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи № 155607046188 щодо юридичної особи ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ /том 3 а.с. 1-220/. Так, з дослідженої судом копії реєстраційної справ вбачається, що:

- 15.04.2020 року внесено зміни до складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи засновником юридичної особи є кінцевий беніфіціарний власник ОСОБА_5 , розмір внеску до статутного фонду 200 000,00 грн;

- 08.07.2020 року внесено зміни до складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи засновником юридичної особи є кінцевий беніфіціарний власник (контролер) ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду 200 000,00 грн;

- 28.10.2020 року внесено зміни до складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи засновником юридичної особи є кінцевий беніфіціарний власник (контролер) АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ" розмір внеску до статутного фонду 39 000,00 грн; ОСОБА_3 розмір внеску до статутного фонду 161 000,00 грн.

Судом досліджені надані позивачем до позовної заяви докази, а саме:

-роздруківки із інтернет видань /том 1 а.с. 134-146/;

-Особиста порука фізичної особи, підписана між позивачем та компанією ASBISC Enterprises PLC /том 1 а.с. 147-153/;

-договір поруки від 05 листопада 2019 року, укладений між позивачем та ПАТ АБ Південний, за умовами якого передбачено надання поруки за зобов`язаннями юридичної особи -ТОВ ЦЕТРЕЙДІНГ /том 1 а.с. 154;

-договір поруки від 05 листопада 2019 року, укладений між позивачем та ПАТ АБ ПІВДЕННИЙ, за умовами якого передбачено надання поруки за зобов`язаннями юридичної особи ТОВ ЦЕТЕХНО /том 1 а.с. 155/;

-договір поруки № SR 16-366/500 від 02 грудня 2016 року, укладений між ПАТ ОТП Банк та позивачем /том 1 а.с. 156-163/;

-домовленості сторін (нова редакція), підписані між позивачем та АТ ОТП БАНК /том 1 а.с. 164-167/;

-договір поруки № ODVKLOF85951/DP2 від 26 грудня 2019 року, який укладено між позивачем та АТ КБ Приватбанк /том 1 а.с. 168-171/;

-лист ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація від 25.08.2020 року, адресований співвласнику компанії Цитрус ОСОБА_1 /том 1 а.с. 172/, лист від 07.02.2019 року /том 1 а.с. 182/;

-договір № 04-11/19 оренди (найму) приміщень від 01.11.2019 року, укладений між ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація та ФОП Топал Дарією Григорівною /том 1 а.с. 173-181/;

-договір оренди нежитлового приміщення № 08/19 від 09.01.2019 року, укладений між ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація та ТОВ Плейсмент Інвест /том 1 а.с. 183-195/.

-копію заяви нотаріально посвідченої заяви свідка ОСОБА_8 від 16.03.2021 року, в якій ОСОБА_8 пояснює, що питання щодо реалізації договору оренди № 04-11/19 від 01.11.2019 року він як директор ТОВ ВФ Українська будівельна корпорація вирішував із співвласником компанії Цитрус ОСОБА_1 або із менеджерами, яких він уповноважував здійснювати вказані перемовини. ФОП ОСОБА_9 йому особисто не знайома. Він її сприймав як номінальну фігуру, яка підпорядковується ОСОБА_1 /том 1 а.с. 196/;

-копію листа-погодження від 01.07.2019 року договору суборенди, яка підписана юристом Вайкуль О.В. /том 1 а.с. 197/;

-копію заяви свідка ОСОБА_10 від 16.03.2021 року /том 1 а.с. 198-199/, в якій ОСОБА_10 , яка працювала з травня 2019 року по грудень 2019 року у холдингу Цитрус за напрямком діяльності бухгалтерський облік та фінанси, пояснює, що фактичним власником холдингу Цитрус на час, коли вона працювала, були ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ОСОБА_10 вказує, що хоча засновниками підприємств холдингу є інші особи вони були лише номінальними власниками, оскільки ніколи самостійних рішень не приймали, завжди виконували вказівки ОСОБА_1 та ОСОБА_7 ;

-нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_11 , яка з 2009 року працювала на різних посадах в мережі Цитрус за юридичним фахом. ОСОБА_11 вказує, що у своїй роботі вона була підпорядкована власникам мережі ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , які безпосередньо приймали рішення та давали їй прямі вказівки на вчинення юридичних дій підприємствами або номінальними засновниками мережі та забезпечували грошовими коштами для їх реалізації. ОСОБА_11 пояснює, що на початку літа 2019 року ОСОБА_1 дав їй вказівку створити нове підприємство з назвою СМАРТ ГАДЖЕТ у формі товариства з обмеженою відповідальністю та довірити ОСОБА_2 заснувати це товариство, яка на той час працювала у юридичному департаменті на посаді юрисконсульта. ОСОБА_11 пояснює, що 06.06.2019 року у її присутності ОСОБА_1 доручив ОСОБА_2 від її імені та за рахунок ОСОБА_1 заснувати ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ зі статутним капіталом розміром 200 000,00 грн, на що отримав її згоду. Для формування статутного капіталу, витрат на державну реєстрацію та винагороду ОСОБА_2 , ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 у присутності ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 205 000,00 грн /том 1 а.с. 200/;

-трудову книжку ОСОБА_12 та свідоцтво про шлюб /том 1 а.с. 203-204/.

Господарський суд зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги про визнання за ОСОБА_1 права власності на частку в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГАДЖЕТ", що відповідає внеску 100 000,00 грн, та про витребування даної частку на користь позивача з чужого незаконного володіння АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" та ОСОБА_3 .

У силу статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 р. у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) зробила висновок про те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

У статті 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України.

Відповідно до норми ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відчуження власником свого майна визначено частиною першою статті 346 Цивільного кодексу України як одна з підстав припинення права власності, які залежать від волі власника.

Відповідно до приписів частини першої статті 21 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам.

У той же час статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові (ст.ст. 321, 319, 658 Цивільного кодексу України).

Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою.

Будь-який правочин з відчуження (відступлення) частки є двостороннім, тобто на його укладення необхідна згода учасника, який відчужує (відступає) частку, і згода набувача частки.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном (стаття 391 ЦК України). Вказані способи захисту можуть бути реалізовані шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів, відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.2016 р. у справі № 6-2407цс15).

Відповідно до статті 13 Конвенції особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

За приписами п.п. "е" п. 3 ч. 5 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 р. (у редакції Закону № 835-VIII від 26.11.2015 р.) для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається, зокрема, судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення з (повернення з володіння) відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.

На основі викладеного суд дійшов висновку, що в разі витребування на користь позивача 50 % частки у статутному капіталі товариства на підставі вказаної норми може бути поновлене право на вказану частку, отже обраний позивачем спосіб захисту є ефективним у розумінні вищевикладеного.

При цьому господарський суд в порядку частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в пункті 61 постанови від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, згідно з якою вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Відповідно до ст. 10 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, створення товариства відбувається за рішенням його засновників.

Судом досліджено рішення засновника ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ ОСОБА_2 від 06.09.2019 року, посвідчене приватним нотаріусом ОМНО Ковальською В.В., р. № 273 /том 3 а.с. 13/, Статут ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ, який підписаний ОСОБА_2 , та відповідно до п. 1.5 якого, учасником товариства є ОСОБА_2 /том 3 а.с. 14-34/.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на положення ст. 1011 ЦК України, відповідно до якої, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст. 1012 Цивільного кодексу України, договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ст. 1014 Цивільного кодексу України, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 1016, 1017 Цивільного кодексу України передбачено, що комітент зобов`язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов`язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов`язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи. Комісіонер має право відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі комісіонер повинен повідомити комітента про допущені відступи від його вказівок як тільки це стане можливим. Комісіонерові, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього запиту про це, але з обов`язковим повідомленням комітента про допущені відступи.

Статтею 1018 ЦК України визначено, що майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.

Положення цієї статті мають імперативний характер. Вказана норма визначає також момент набуття права власності. За загальним правилом право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання йому майна (ч.1 ст.334 ЦК України). Інше може бути встановлене договором або законом. У даному випадку інше правило полягає в тому, що комітент стає власником майна ще до його одержання, тобто з моменту, коли його придбав для нього комісіонер. Комісіонер повинен передати комітентові все отримане за договором.

Відповідно до ст. 206 Цивільного кодексу України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд відхиляє надані позивачем в якості доказів публікації в інтернет виданнях, оскільки в силу положень ст.ст. 76-77 ГПК України такі докази в даному випадку є неналежними та недопустимими.

За аналогічних підстав господарський суд критично оцінює надані позивачем ряд договорів, оскільки всупереч положень ст. 76 ГПК України вказані докази не підтверджують будь-яких обставин, які входять до предмету доказування у даній справі. Зокрема, суд зазначає, що відповідач1 та юридична особа ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ не є сторонами даних договорів, а договір поруки № SR 16-366/500 від 02 грудня 2016 року, взагалі укладений раніше створення юридичної особи ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ.

Господарський суд також критично оцінює надані позивачем до матеріалів справи заяви свідків в порядку ст. 88 ГПК України.

Так, відповідно до ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

За правилами ст. 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Господарський суд зазначає, що надана позивачем заява свідка ОСОБА_10 всупереч положень ст. 88 ГПК України не посвідчена нотаріально, що виключає належність вказаного доказу.

Крім того, господарський суд зауважує, що відповідно до положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу Україна, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю особа набуває статусу учасника юридичної особи на підставі протоколу, акту, або договору. Позивач не оскаржує будь-яких документів, на підставі яких ОСОБА_2 стала учасником юридичної особи, зокрема, Протокол установчих зборів.

Разом із тим, матеріалами справи встановлено, що позивач ніколи не був учасником/засновником ТОВ СМАРТ ГАДЖЕТ. А подання заяви свідка ОСОБА_11 не може підміняти собою належні докази, що входять до предмету доказування.

Господарський суд критично оцінює посилання позивача на укладення із відповідачем-1 договору комісії в порядку ст. 1011 ЦК України, оскільки всупереч положень ст. 1021 ЦК України, матеріали справи не містять відомостей про істотні умови такого договору, а саме умови про це майно та його ціну. Господарський суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів усної домовленості щодо укладення договору комісії між позивачем та відповідачем-1. За таких обставин, оскільки власністю комітента вважається лише те майно, яке придбане комісіонером за рахунок комітента, а доказів передачі позивачем грошових коштів (платіжних доручень, банківських виписок, квитанцій, розписок тощо) для виконання доручення комітента матеріали справи не містять, суд відхиляє доводи позивача щодо виникнення у нього права власності на частку у статутному капіталі ТОВ " СМАРТ ГАДЖЕТ" та обов`язку відповідача1 передати корпоративні права у власність позивача після реєстрації товариства. У зв`язку із чим господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо укладення договору комісії між позивачем та відповідачем1 щодо створення юридичної особи СМАРТ ГАДЖЕТ.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п. 4 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Принцип змагальності передбачає покладення тягаря доказування на сторони, однак не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою ту обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню у спосіб, який дозволить дотриматись переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної стороною обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (п. 81 зазначеної постанови) вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона, якщо інша сторона не надала доказів протилежного. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18 (п. 41). Тобто "концепція негативного доказу", закріплена у ч. 10 ст. 81 ГПК, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Про це зазначено у п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за ним, ОСОБА_1 , права власності на частку в розмірі 50 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ГАДЖЕТ "(код ЄДРПОУ: 43045888), що відповідає внеску 100 000 (сто тисяч) гривень та витребування на його користь з чужого незаконного володіння акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ"(код ЄДРПОУ: 43770676) та ОСОБА_3 частки в розмірі 50 % статутного капіталу ТОВ " СМАРТ ГАДЖЕТ " (код ЄДРПОУ: 43045888), що відповідає внеску 100 000 (сто тисяч) гривень у зв`язку із чим відмовляє у їх задоволенні у повному обсязі.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір в порядку ст. 129 ГПК України позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ), акціонерного товариства "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД "СТЮАРТ" (код 43770676, 01024, м. Київ, вул. Богомольця Академіка, буд. 7/14, прим. 182, кімн. 3), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), товариства з обмеженою відповідальністю СМАРТ ГАДЖЕТ /ЄДРПОУ 43045888, адреса 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20/ про визнання права власності на частку в розмірі 50 % статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю " СМАРТ ГАДЖЕТ "(код ЄДРПОУ: 43045888), що відповідає внеску 100 000 (сто тисяч) гривень та витребування цієї частки з чужого незаконного володіння акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СТЮАРТ"(код ЄДРПОУ: 43770676) та ОСОБА_3 .

2. Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 10 червня 2022 р.

Суддя Н.Д. Петренко