Рішення

від 15.06.2022 по справі 920/239/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2022м. СумиСправа № 920/239/22Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна»

до: Комунального оптово-роздрібного підприємства «Глухівський міжрайонний аптечний склад»,

про стягнення 9316 грн 87 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 9316 грн. 87 коп., з яких: 7510 грн. 83 коп. основного боргу, 1095 грн. 65 коп. 30% річних та 710 грн. 39 коп. пені, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №16/С від 04.08.2020 (надалі Договір). Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6000 грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу, а також 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ним відповідачу було поставлено товар (непродовольчі товари) по Договору, відповідачем товар було прийнято, однак за нього сплачено не в повному обсязі, що є порушенням п. 4.3. Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, пені та 30% річних.

Ухвалою суду від 16.05.2022 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження отримав 25.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.08.2020 між сторонами було укладено договір поставки №16/С (а.с.17-20). Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) взяв на себе зобов`язання поставити відповідачу (покупець) непродовольчі товари відповідно до поданого відповідачем замовлення, а відповідач зобов`язувався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Зі змісту п. 1.2. Договору вбачається, що кількість, ціна і асортимент товару узгоджується сторонами в видатковій та/або товарно-транспортній накладній, яка складається позивачем на підставі замовлення відповідача.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціна на кожне найменування товару за цим Договором визначається, виходячи з відпускних цін, встановлених позивачем на момент отримання заявки відповідача та вважається остаточно узгодженою в розмірі, вказаному в документах, що підтверджують передачу товару (видаткові, товарно-транспортні накладні).

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунок за товар здійснюється в національній валюті України (гривні) у безготівковому порядку шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з умовами п. 4.3. Договору покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару протягом 45 календарних днів з дати отримання товару. Отримання товару підтверджується видатковою, товарно-транспортною накладною, підписаною сторонами. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок позивача.

Пунктом 7.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 року. Сторони дійшли згоди, без укладання будь-яких додаткових угод, вважати даний Договір пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо будь-яка зі сторін за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору, письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

На виконання умов Договору у період з квітня 2021 по січень 2022 позивач поставив відповідачу товар за видатковими накладними на загальну суму 143760 грн 54 коп. (а.с. 21-34), а відповідач його прийняв.

Відповідач за товар розрахувався частково, станом на день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.

Крім того, згідно з ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за поставлений по Договору товар є таким, що встановлений судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7510 грн 83 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення пені.

Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, покупець сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення поставки.

Розрахунок пені виконано позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 4-10).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення пені самостійно встановлено сторонами у Договорі, то вимога позивача про стягнення з відповідача 710 грн 39 коп пені (загальний період 05.03.2021 року 03.05.2022 року, виходячи з розміру заборгованості по кожному факту поставки) є правомірною та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 30% річних.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.5.5. Договору за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати товарів, покупець сплачує постачальнику 30% річних від простроченої суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України.

Позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних збитків виконано в тексті позовної заяви (а.с. 4).

Розрахунок 30% виконано позивачем в тексті позовної заяви (а.с. 2-3).

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем та те, що право на стягнення 30% річних самостійно встановлено сторонами у Договорі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1095 грн 65 коп. 30% річних (загальний період 05.03.2021 року 03.05.2022 року, виходячи з розміру заборгованості по кожному факту поставки) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 грн 00 коп покладаються на відповідача.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що між позивачем (клієнт) та адвокатом Горець Оксаною Анатоліївною (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДП №4771 від 12.06.2020) (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 29.04.2022 ( а.с. 45-46).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 до Договору про надання правової допомоги (надалі Додаткова угода) передбачено, що дана Додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвоката за надання правової допомоги у спорі про стягнення з КОРП «Глухівський міжрайонний аптечний склад» на користь ТОВ «Долфі-Україна» заборгованості за договором поставки №16/С від 04.08.2020.

Згідно з п. 7.1. Додаткової угоди правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди та згідно з актом прийому-передачі послуг від 03.05.2022 (а.с. 47-48) адвокат надав, а клієнт прийняв послуги з: аналізу матеріалів справи (вивчення та аналіз положень договору поставки №16/С від 04.08.2020; вивчення первинних документів) (2 години, разом 3000 грн 00 коп); підготовки, подачі позовної заяви до Господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості та засвідчення додатків до позовної заяви (2 години, всього 3000 грн 00 коп), загалом - 6000 грн 00 коп.

Суд погоджується з витратами позивача в розмірі 3000 грн 00 коп. на послуги з підготовки, подачі позовної заяви до Господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості, а тому витрати в цій частині підлягають відшкодуванню, оскільки позов задоволено в повному обсязі.

Стосовно іншої частини витрат в розмірі 3000 грн 00 коп. за аналіз матеріалів справи (вивчення та аналіз положень договору поставки №16/С від 04.08.2020; вивчення первинних документів), то суд дійшов висновку, що зазначені дії відносяться до підготовки, подачі позовної заяви до Господарського суду Сумської області про стягнення заборгованості, за які адвокату належить до сплати загалом 3000 грн 00 коп., а тому суд відмовляє у стягненні витрат в цій частині. Крім того, суд звертає увагу на те, що засвідчення додатків до позовної заяви взагалі не відноситься до професійної правничої допомоги адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» до Комунального оптово-роздрібного підприємства «Глухівський міжрайонний аптечний склад», про стягнення 9316 грн 87 коп. задовольнити.

2. Стягнути з Комунального оптового-роздрібного підприємства «Глухівський міжрайонний аптечний склад» (вул. Терещенків, 25, м. Глухів, Сумська область, 41400, код ЄДРПОУ 30320414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» (вул. Березинська, буд. 24-А, м.Дніпро, 49130, код 37068787) 7510 грн. 83 коп. основного боргу, 1095 грн. 65 коп. 30% річних, 710 грн. 39 коп. пені, 2481 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору, 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В частині вимог про стягнення з Комунального оптового-роздрібного підприємства «Глухівський міжрайонний аптечний склад» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» 3000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

4.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна» наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 17.06.2022.

СуддяО.Ю. Резніченко