Рішення

від 13.06.2022 по справі 5023/10655/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р.м. ХарківСправа № 5023/10655/11 (922/657/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Усатий В.О.

судді: Яризько В.О. , Хотенець П.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

без виклику представників учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" (49083, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 40А, код ЄДРПОУ 40945829) до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629) про стягнення коштів у розмірі 47 993,02 грн. в межах справи про банкрутство державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева»

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» про стягнення заборгованості за Договором поставки № 1119 дп від 14.08.2020 року у розмірі 47993,02 грн. з яких: 40782,00 грн. сума основного боргу, 1538,09 грн.-3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 5672,93 грн.

За попереднім (орієнтовним) розрахунком судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, витрати складаються з суми судового збору за подання даного позову до суду у розмірі 2481,00 грн.

В провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева», яка розглядається колегією суддів у складі: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В. та Яризько В.О.

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вх. № 657/22 від 16.02.2022) передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Усатий В.О., судді Хотенець П.В., Яризько В.О.

Ухвалою суду від 17.02.2022 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стилворкс» (вх. № 657 від 16.02.2022) до розгляду в межах справи № 5023/10655/11 про банкрутство Державного підприємства «Завод ім. В.О. Малишева». Ухвалено розгляд справи № 922/657/22 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачеві, згідно статей 250, 251 ГПК України, встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Позивачеві, згідно статті 251 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання. Роз`яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не поданням позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева є :61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 17.02.2022 була направлена відповідачу на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

14.06.22 через канцелярію суду від відповідача Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева надійшла заява вх. №5483, в якій останній заперечує проти позову в повному обсязі.

Заяву з додатком долучено до матеріалів справи.

У відповідності до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Однак, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 18.04.2022 № 259/2022, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Проте, Господарський суд Харківської області продовжує здійснювати правосуддя та працює у дистанційному режимі.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" та Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» було укладено Договір поставки №1119дп від14.08.2020 року.

У відповідності до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець у порядкуй на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності , асортимент, комплектність, кількість та вартість якого визначається сторонами окремо в специфікації , що є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.5 Договору, право власності на товар переходить до покупця з моменту його фактичної поставки від постачальника та підписання сторонами накладної. Ризик випадкового знищення та/або пошкодження товару несе постачальник до моменту його передачі покупцю.

Пунктом 2.1. Договору сторони погодили, що сума договору дорівнює загальній вартості всього товару згідно специфікації, що є невід`ємною частиною договору та складає 40782,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 6797,00 грн.

Відповідно до п.2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 30 календарних днів з дати постачання та за умови приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до розділу 4 цього договору, на підставі отриманого покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Згідно п. 2.6. Договору, зобов`язання покупця по оплаті вважаються виконаними з моменту списання грошових коштів з рахунку покупця.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що разом із товаром постачальник зобов`язаний передати покупцю наступні документи на товар: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, документ підтверджуючий якість товару (сертифікат відповідності, паспорт, сервісну книжку (якщо передбачені заводом-виробником)), а також інші документи, визначені сторонами на відповідну партію товару або чинним законодавством України.

У відповідності до п.4.1. Договору, передача постачальником товару покупцю фіксується шляхом підписання двосторонньої видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, у яких зазначають асортимент, комплектність, кількість та вартість товару та за наявності документу, що підтверджує якість товару (сертифікат якості виробника, а для продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні,- сертифікат відповідності, карти даних небезпечного фактора, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, копію дозволу на транспортування , паспорт безпеки хімічної продукції), які підтверджують якість та супроводжують продукцію. При відсутності таких оригіналів, постачальник направляє замовнику завірені ним , або заводом виробником документи. Обов`язок по складанню первинних документів покладений на постачальника.

Згідно п.4.3. Договору, приймання товару за кількістю здійснюється покупцем в момент фактичного отримання товару за видатковою накладною та товарно-транспортною накладною.

Пунктом 6.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання будь-якої із сторін своїх обов`язків за цим договором винна сторона відшкодує іншій стороні завдані таким невиконання збитки та сплачує штрафні санкції, передбачені цим договором та чинним законодавством України. Штрафні санкції підлягають стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно п. 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення його тексту їхніми печатками ( у разі їх наявності) і діє до 31.12.2020, а в частині виконання постачальником гарантійних зобов`язань - до повного виконання. Зобов`язання покупця за цим договором виникають з моменту оплати ним ( в тому числі частково) вартості товару або приймання ним товару по якості відповідно до Розділу 4 цього договору, в залежності від того, яка з подій настане раніше.

Пунктом 10.11. Договору передбачено, що додаткові угоди та додатки до цього договору, є його невід`ємним частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками ( за наявності).

14.08.2020 між Державним підприємством «Завод імені В.О. Малишева» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" (постачальник) підписано специфікацію № 1 до Договору поставки № 1119дп від 14.08.2020 (а.с. 35).

Відповідно до умов Договору і вказаної специфікації сторони погодили поставку товару на загальну суму 40782, 00 грн.

Умовами специфікації № 1 до Договору поставки № 1119дп від 14.08.2020 сторони погодили наступний порядок оплати: 100% після оплати. Покупець сплачує постачальнику протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору поставки № 1119дп від 14.08.2020 та специфікації № 1 здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 40782,00 грн.

На підтвердження даного факту позивачем додано до позовної заяви видаткову накладну № Б93 від 12.10.2020 на суму 40782, 00 грн. (а.с. 36).

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2020 позивачем виставлено відповідачу Рахунок на оплату № Б182 на суму 40782,00 грн. (а.с.37).

Як вказує позивач, у відповідності до умов Договору поставки № 1119дп від 14.08.2020 та специфікації № 1, оплата за Договором повинна була відбутися протягом 30 днів з дати отримання відповідачем товару, проте за поставлений товар відповідач не розраховувався з позивачем, порушивши порядок та строки, визначені умовами договору та специфікації та заборгованість останнього становить 40782,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, а також нарахування відповідачу на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних у розмірі 1538,09 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5672,93 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена ч. 1 статті 193 ГК України.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 40782,00 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № Б93 від 12.10.2020 на суму 40782, 00 грн. (а.с. 36).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2.3. Договору, покупець зобов`язується оплатити постачальнику вартість партії товару протягом 30 календарних днів з дати постачання та за умови приймання покупцем партії товару за асортиментом, комплектністю та якістю відповідно до розділу 4 цього договору, на підставі отриманого покупцем оригіналу рахунку на такий товар.

Окрім того, умовами специфікації № 1 до Договору поставки № 1119дп від 14.08.2020 сторони погодили наступний порядок оплати: 100% після оплати. Покупець сплачує постачальнику протягом 30 календарних днів з дати поставки продукції.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи те, що відповідач отримав товар 12.10.2020 (у відповідності до видаткової накладної № Б93 від 12.10.2020 на суму 40782,00 грн.), суд вважає, що початком перебігу строку оплати товару з урахуванням положень ст. 253 ЦК України слід вважати 13.10.2020.

А отже, приймаючи до уваги передбачений Договором 30-денний строк для оплати товару, останнім днем строку оплати товару є 11.11.2020 (включно), а початком перебігу строку прострочення зобов`язання з оплати товару у відповідності до умов Договору слід вважати 12.11.2020.

Разом з тим, докази погашення заборгованості у розмірі 40782,00 грн. в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення вимог статей 73, 74 ГПК України, таких до суду не надано.

Приймаючи до уваги викладені обставини, враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму боргу, останній визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару на суму 40782,00 грн. за Договором поставки № 1119дп від 14.08.2020 , а позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 40782,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1538,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5672, 93 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

14 січня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи №924/532/19 досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи несвоєчасну оплату отриманого товару за Договором поставки №1119дп від 14.08.2020, позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 1538,09 грн. за період з 13.11.2020 по 14.02.2022.

Як було встановлено судом та зазначено вище, початком перебігу строку прострочення зобов`язання з оплати товару у відповідності до умов Договору слід вважати 12.11.2020.

Разом з тим враховуючи, що в силу положень ст. 14 ГПК України формування позовних вимог є диспозитивним правом позивача, а суд розглядає позов в межах заявлених ним вимог, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 13.11.2020 по 14.02.2022, за допомогою калькулятора "Ліга-Закон", та вимог законодавства, суд встановив, що дані нарахування здійснено арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1538,09 грн. за період з 13.11.2020 по 14.02.2022. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, за розрахунком позивача сума інфляційних втрат становить 5672,93 грн. за період з 13.11.2020 по 14.02.2022 .

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат у розмірі 5672,93 грн. за вищезазначений період з використанням калькулятора "Ліга-Закон", суд встановив, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства та здійснено арифметично вірно, з урахуванням чого, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 5672,93 грн. за період з 13.11.2020 по 14.02.2022 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підсумовуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованість за Договором поставки № 1119 дп від 14.08.2020 року у розмірі 47993,02 грн. з яких: 40782,00 грн. сума основного боргу, 1538,09 грн. - 3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 5672,93 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, суд вважає доцільним стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" - задовольнити .

Стягнути з Державного підприємства «Завод імені В.О. Малишева» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" заборгованість за Договором поставки № 1119 дп від 14.08.2020 року у розмірі 47993,02 грн. з яких: 40782,00 грн. сума основного боргу, 1538,09 грн. -3% річних та інфляційні нарахування у розмірі 5672,93 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481, 00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стилворкс" (49083, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 40А, код ЄДРПОУ 40945829).

Відповідач: Державне підприємство «Завод імені В.О. Малишева» (61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою.

Головуючий суддя Суддя Суддя В.О. Усатий В.О. Яризько П.В. Хотенець