Рішення

від 06.02.2022 по справі 711/3174/20

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3174/20

Провадження № 2/711/907/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Скляренко В.М.

при секретарі: Слабко Ю.М., Гладиш О.Ю., Тарасевич М.Р.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Черкаського державного технологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаського державного технологічного університету про стягнення недонарахованої та недоплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позову вказує, що у період з 20.02.1995 року по 31.08.2018 року він (позивач ОСОБА_3 ) працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, завідувача кафедрою, професора в Черкаському державному технологічному університеті.

Також, зазначає, що у березні 2020 року він (позивач ОСОБА_3 ) отримав з ЧДТУ документи (витяги з наказів, витяги з розрахункових відомостей, розрахункові листи), з яких вбачається, що за час його роботи в ЧДТУ періодично мало місце порушення його трудових прав щодо виплати йому заробітної плати, а саме: у період з 01.10.2005 року до 05.01.2019 року йому (позивачу) не були нараховані і виплачені доплати завчене званнякандидата наукі науковийступінь доцента; у періодз листопада2017року полютий 2018року йомуне вповному розмірібула нарахованаі виплаченадоплата завчене званнядоктора наук; у період з 01.09.2015 року по вересень 2017 року йому була виплачена надбавка за вислугу років у меншому розмірі, аніж визначено чинним законодавством.

Тому, просить суд стягнути з відповідача Черкаського державного технологічного університету на його користь недонараховану та недоплачену заробітну плату в загальній сумі 17656грн. 59 коп., з яких: 2749 грн. 33 коп. доплата за науковий ступінь кандидата наук за період з жовтня 2005 року по грудень 2008 року; 4666 грн. 28 коп. доплата за вчене звання доцента за період з жовтня 2005 року по грудень 2008 року; 661 грн. 98 коп. доплата занауковий ступіньдоктора наук за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року; 9579 грн. надбавка за вислугу років за період з вересня 2015 року по вересень 2017 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.05.2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

17.06.2020року представникомвідповідача Черкаського державноготехнологічного університету адвокатомГарбазей Д.О.був поданийвідзив напозовну заяву,в якомувін проситьвідмовити ОСОБА_3 в задоволенніпозову,оскільки вимогипозивача щодоне здійсненнядоплат завчене звання і науковий ступіньпід часроботи на0,5ставки доцентаза сумісництвом є безпідставними,так якчинним законодавствомвизначено граничнірозміри такоїдоплати івона повинназдійснюватися вмежах затвердженогофонду заробітноїплати,що невиключає здійсненнятаких виплату меншомурозмірі.Також зазначає,що недоплатакоштів позивачубула зумовленасаме недостатністюналежного фінансуваннівказаних доплатз бокуМОН Україниі недостатністювласних коштівЧДТУ для покриття вказаних витрат.

Щодо виплати позивачу надбавки за вислугу років в меншому обсязі, то зазначає, що ЧДТУ було дотримано процедури підтвердження стажу для встановлення позивачу вказаної надбавки в розмірі 30%, а сам позивач не довів належними та допустимими доказами протиправність дій ЧДТУ.

Також вказує, що безпідставними є і посилання позивача на те, що з 05.09.2017 року йому повинні були встановити доплату за науковий ступінь доктора наук в розмірі 25% від посадового окладу, так як оплата праці здійснюється в межах затвердженого МОН України фонду оплати праці і відповідно до колективного договору. Станом на 01.09.2017 року, коли був затверджений новий штатний розпис, МОН України затвердив ЧДТУ грошові кошти доплати за вчене звання доктора наук у розмірі саме 20%.

Відтак, наведені позивачем ОСОБА_3 розрахунки не відповідають дійсності і є завищеними, оскільки всі доплати за вчене звання доктора наук йому були виплачені в повному обсязі відповідно до затвердженого фонду оплати праці колективного договору і фінансових можливостей Університету.

14.07.2020 року позивачем ОСОБА_3 подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з Черкаського державного технологічного університету на його користь недонараховану та недоплачену заробітну плату в загальній сумі 18 529 грн. 44 коп., з яких: 2980 грн. 36 коп. доплата за науковий ступінь кандидата наук за період з вересня по грудень 2008 року; 5 308 грн. 10 коп. доплата за вчене звання доцента за період з вересня по грудень 2008 року; 661 грн. 98 коп. доплата занауковий ступіньдоктора наук за період з листопада по лютий 2018 року; 9579 грн. надбавка за вислугу років за період з вересня 2015 року по вересень 2017 року.

14.07.2020 року позивачем ОСОБА_3 подано до суду відповідь на відзив по позов, в якій останній зазначає, що посилання відповідача на відсутність коштів для виплати йому (позивачу) доплати за вчене звання та науковий ступінь не є законною причиною такої невиплати і не виключає відповідальності роботодавця за такі дії (бездіяльність). Крім того, позивач вважає, що матеріали справи містять достатні та належні докази того, що через неправильне визначення працівниками відділу кадрів ЧДТУ стажу його роботи на посадах, які дають право на надбавку за вислугу років, мало місце неправильне визначення розміру надбавки за вислугу років, що спричинило недоплату йому (позивачу) з вересня 2015 року до жовтня 2017 року надбавки за вислугу років, а також після отримання ним копії диплома «доктора наук», ЧДТУ повинен був здійснити донарахування доплати за науковий ступінь так, щоб з 11.10.2017 року її розмір відповідав 25% від посадового окладу (ставки заробітної плати) професора (посада, на якій перебував позивач). Разом з тим, звертає увагу на той факт, що укладений між ним та ЧДТУ контракт № 35 не містить жодних посилань на залежність розміру доплат від наявності чи відсутності у навчального закладу, як роботодавця, коштів, чи від штатного розпису, чи колективного договору.

05.08.2020 року представником відповідача Черкаського державного технологічного університету адвокатом Гарбазей Д.О. були надіслані на адресу суду письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких він просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.08.2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 адвокат Новілова Т.Б. уточнені позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з Черкаського державного технологічного університету на користь позивача ОСОБА_3 недонараховану та недоплачену заробітну плату в загальній сумі 18 529 грн. 44 коп., з яких: 2980 грн. 36 коп. доплата за науковий ступінь кандидата наук за період з вересня по грудень 2008 року; 5 308 грн. 10 коп. доплата за вчене звання доцента за період з вересня по грудень 2008 року; 661 грн. 98 коп. доплата занауковий ступіньдоктора наук за період з листопада по лютий 2018 року; 9579 грн. надбавка за вислугу років за період з вересня 2015 року по вересень 2017 року.

В судовому засіданні представник відповідача Черкаського державного технологічного університету адвокат Гарбазей Д.О. просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях відповідача на відповідь на відзив на позов. При цьому, пояснив, що заперчень щодо математичних розрахунків, наведених позивачем, у відповідача немає, такі розрахунки є правильними, Однак, відповідач заперечує щодо самих підстав нарахування позивачу доплат за науковий ступінь кандидата наук, за вчене звання доцента, за науковий ступінь доктора наук та надбавки за вислугу років саме у тих розмірах, про які просить позивач.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 адвоката Новілової Т.Б., представника відповідача адвоката Гарбазея Д.О., дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 у період з 20.02.1995 року по 31.08.2018 року працював в Черкаському державному технологічному університеті на посадах викладача, старшого викладача, доцента, завідувача кафедрою, професора.

Так, з трудової книжки ОСОБА_3 (а.с. 13-15 том 1) вбачається, що він займав наступні посади в Черкаському державному технологічному університеті (до 26.09.2001 року в Черкаському інженерно-технологічному інституті):

- з 02.09.1991 року згідно з наказом 50 прийнятий на посаду викладача загальних дисциплін;

- з 09.12.1991 року згідно з наказом № 75 від звільнений за ст. 38 КЗпП УССР у зв`язку зі вступом в аспірантуру на очну форму навчання;

- з 20.02.1995 року згідно з наказом № 36 прийнятий на посаду викладача кафедри філософії та соціально-політичних наук на умовах строкового трудового договору на 5 років;

- з 01.04.1996 року згідно з наказом № 57 переведений на посаду старшого викладача кафедри філософії та соціально-політичних наук на умовах строкового трудового договору на 3 роки, по 31.03.1999 року;

- з 05.03.1997 року згідно з наказом № 43 переведений на посаду доцента кафедри філософії та соціально-політичних наук зі збереженням умов трудового договору;

- з 01.04.1999 року згідно з наказом № 74 переведений на трудовий договір на невизначений строк, ст. 39 КЗпП України;

- з 29.12.2005 року згідно з наказом № 296-к від 15.12.2005 року звільнений за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України, в зв`язку зі вступом до докторантури;

- з 05.01.2009 року згідно з наказом № 4-к прийнятий на посаду доцента кафедри філософії, як обраного за конкурсом на умовах контракту;

- з 31.08.2011 року згідно з наказом № 277-к від 19.08.2014 року звільнений в зв`язку із закінченням строку контракту, п. 2 ст. 36 КЗпП України;

- з 01.09.2011 року згідно з наказом № 285-к прийнятий доцентом кафедри філософії тимчасово до обрання за конкурсом;

- наказом № 362-к від 19.10.2011 року призначений доцентом кафедри філософії на умовах контракту;

- з 31.08.2014 року згідно з наказом № 252-к звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту;

- з 01.09.2014 року згідно з наказом № 267-к прийнятий на посаду завідувача кафедри філософії за конкурсом на умовах контракту;

- з 31.08.2015 року згідно з наказом № 325-к від 19.08.2015 року звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту, п. 2 ст. 36 КЗпП України;

- з 01.09.2015 року згідно з наказом № 346-к прийнятий на посаду професора кафедри філософії до обрання за конкурсом;

- з 01.12.2015 року наказом № 508-к від 03.12.2015 року призначений на посаду професора кафедри філософії за конкурсом на умовах контракту;

- з 04.07.2016 року кафедру філософії перейменовано на кафедру філософських та політичних наук;

- з 10.08.2018 року згідно з наказом № 252-к від 10.08.2018 року звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту з 31.08.2018 року, п. 2 ст. 36 КЗпП України;

- з 04.09.2018 року згідно з наказом № 09/04/4-ок від 03.09.2018 року прийнятий доцентом кафедри мовних та гуманітарних дисциплін на умовах строкового трудового договору до обрання за конкурсом;

- з 22.08.2019 року наказом № 06/27/248-з від 18.06.2019 року звільнений з посади доцента кафедри мовних та гуманітарних дисциплін у зв`язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідно до витягу з наказу № 296-к від 15.12.2005 року з 29.12.2005 року, яким ОСОБА_3 був звільнений за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України, в зв`язку зі вступом до докторантури (п. 3.1 Наказу), пунктом 3.1.1 вказаного Наказу на підставі його заяви він був прийнятий на посаду доцента кафедри філософії за сумісництвом на 0,5 ставки від посадового окладу 827 грн. за рахунок спеціального фонду зі встановленням йому надбавки за вислугу років в розмірі 20% (НПС.-14) з 30.12.2005 року по 30.06.2006 року (а.с. 19 том 1).

Наказом від 01.09.2006 року № 230-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ було прийнято на посаду викладача на 2006-2007 навчальний рік з 01.09.2006 року по 30.06.2007 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 934 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20% (НПС-14 р.) (а.с. 20 том 1).

Наказом від 01.09.2007 року № 252-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ, кандидата філософських наук, було прийнято на посаду викладача на 2007-2008 навчальний рік з 03.09.2007 року по 30.06.2008 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 1 580 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20% (НПС-16 р.) (а.с. 21 том 1).

Наказом від 01.09.2008 року № 300-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ, кандидата філософських наук, було прийнято на посаду викладача на 2008-2009 навчальний рік з 01.09.2008 року по 30.06.2009 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 1 580 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20 % (НПС-16 р.) (а.с. 22 том 1).

Наказом від 05.01.2009 року № 4-к про прийняття ОСОБА_3 доцентом кафедри філософії, як обраного за конкурсом, на умовах контракту з 05.01.2009 року по 31.08.2011 року, на повну ставку з посадовим окладом 1864 грн., йому була встановлена доплата за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 15% від посадового окладу, за вчене звання доцента в розмірі 25% від посадового окладу та надбавка за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу (НПС - 16 років) за рахунок спеціального фонду (а.с. 23 том 1). Підставою цього були, в тому числі і диплом кандидата наук серія № НОМЕР_1 , яким рішенням Спеціалізованої вченої ради інституту філософії НАН України від 24.09.1996 року позивачу ОСОБА_3 присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук (а.с. 16 том 1 ), атестат доцента серія ДЦ № 002836 від 20.11.2001 року (а.с. 17 том 1) та контракт № 35 від 01.12.2015 року, укладений на строк з 01.12.2015 року по 31.08.2018 року (а.с. 26 том 1).

Наказом від 01.09.2015 року № 346-к ОСОБА_3 було прийнято на посаду професора з 01.09.2015 року з посадовим окладом 3101 грн. щомісячно з доплатами за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 15 %, за вчене звання доцента 25% та надбавкою за вислугу років 20% (НПС 18 років) посадового окладу за рахунок спеціального фонду (а.с. 24 том 1).

Наказом від 01.12.2015 року № 508-к ОСОБА_3 був призначений на посаду професора з 01.12.2015 року по 30.11.2018 року на умовах контракту зі збереженням умов оплати праці (а.с. 25 том 1).

Крім того, відповідно до диплому доктора наук інституту філософії імені Г.Скоровороди НАН України серія ДД № 006967 від 11.10.2017 року, ОСОБА_3 також захистив дисертацію та здобув науковий ступінь доктора філософських наук (а.с. 18 том 1).

Частиною третьою статті 21КЗпП України передбачено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно зі статтею 20Закону України«Про оплатупраці» оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

У частині третій статті 54Закону України«Про освіту» зазначено, що педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Згідно з положеннями частин дев`ятої, одинадцятої статті 55Закону України«Про вищуосвіту» посади науково-педагогічних працівників можуть займати особи, які мають науковий ступінь або вчене звання, а також особи, які мають ступінь магістра. Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників завідувачів (начальників) кафедр, професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів укладенню трудового договору (контракту) передує конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою вищого навчального закладу.

Частинами другою, третьою статті 97КЗпП України встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з положеннями статті 98КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Частиною 1ст. 57 Закону України «Про освіту»передбачено, що держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам належні умови: праці та медичне обслуговування; оплату підвищення кваліфікації; правовий, соціальний, професійний захист; диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання; виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов`язків; виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки; надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України; пенсію за вислугу років; інші гарантії, визначені законом України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 8 постанови від 24.12.1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно - правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до підпунктів «в, г» пункту 3 статті 4 наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 року № 557, який зареєстрований і МЮУ 03.10.2005 року, установлено доплати працівникам, зокрема:

- за науковий ступінь доцента, старшого наукового співробітника у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);

- за науковий ступінь кандидата наук у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).

Зазначені доплати встановлюється працівникам, якщо їхня діяльність за профілем збігається з наявними науковим ступенем. Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання повинні відповідати нормам і вимогам передбаченим законодавством. Відповідність ученого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником навчального закладів, установ освіти на наукових установ.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про оплату праці»джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, грантів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.

Згідно зіст. 8 Закону України «Про оплату праці»держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

У відповідності дост. 71 Закону України «Про вищу освіту»фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Як вбачається із матеріалів справи науковий ступінь кандидати філософських наук позивачу ОСОБА_3 був присуджений 27.09.1996 року рішенням спеціалізованої вченої ради Інституту філософії НАН України, що стверджується відповідним дипломом (а.с. 16 том 1). Рішенням Атестаційної комісії МОН України позивачу ОСОБА_3 було присвоєне вчене звання доцента кафедри філософії, що стверджується відповідним атестатом (а.с. 17 том 1). До того ж вказані обставини не заперечувалися стороною відповідача.

Таким чином, з жовтня 2005 року позивачу ОСОБА_3 мала виплачуватися доплата за науковий ступінь кандидата наук та доплата за вчене звання доцента.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що наказом № 296-к від 15.12.2005 року ОСОБА_3 з 29.12.2005 року був звільнений за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України, в зв`язку зі вступом до докторантури (п. 3.1 наказу) та цим же наказом був прийнятий з 30.12.2005 року (з дня наступного за звільненням) на посаду доцента кафедри філософії за сумісництвом на 0,5 ставки від посадового окладу 827 грн. за рахунок спеціального фонду зі встановленням йому надбавки за вислугу років в розмірі 20% (НПС.-14) з 30.12.2005 року по 30.06.2006 року (пунктом 3.1.1 наказу), (а.с. 19 том 1).

Наказом від 01.09.2006 року № 230-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ було прийнято на посаду викладача на 2006-2007 навчальний рік з 01.09.2006 року по 30.06.2007 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 934 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20% (НПС-14 р.) (а.с. 20 том 1).

Наказом від 01.09.2007 року № 252-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ, кандидата філософських наук, було прийнято на посаду викладача на 2007-2008 навчальний рік з 03.09.2007 року по 30.06.2008 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 1 580 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20% (НПС-16 р.) (а.с. 21 том 1).

Наказом від 01.09.2008 року № 300-к позивача ОСОБА_3 докторанта ЧДТУ, кандидата філософських наук, було прийнято на посаду викладача на 2008-2009 навчальний рік з 01.09.2008 року по 30.06.2009 року з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 1 580 грн. щомісячно та встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 20 % (НПС-16 р.) (а.с. 22 том 1).

Наказом від 05.01.2009 року № 4-к про прийняття ОСОБА_3 доцентом кафедри філософії, як обраного за конкурсом, на умовах контракту з 05.01.2009 року по 31.08.2011 року, на повну ставку з посадовим окладом 1864 грн., йому була встановлена доплата за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 15% від посадового окладу, за вчене звання доцента в розмірі 25% від посадового окладу та надбавка за вислугу років в розмірі 20% від посадового окладу (НПС - 16 років) за рахунок спеціального фонду (а.с. 23 том 1). Підставою цього були, в тому числі і диплом кандидата наук серія № НОМЕР_1 , яким рішенням Спеціалізованої вченої ради інституту філософії НАН України від 24.09.1996 року позивачу ОСОБА_3 присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук (а.с. 16 том 1), атестат доцента серія ДЦ № 002836 від 20.11.2001 року (а.с. 17 том 1) та контракт № 35 від 01.12.2015 року, укладений на строк з 01.12.2015 року по 31.08.2018 року (а.с. 26 том 1).

В період з вересня по грудень 2008 року позивачу ОСОБА_3 надбавки ступінь кандидата наук та за вчене звання не виплачувалися, в зв`язку з відсутністю фінансування, а стали виплачуватися з січня 2009 року на підставі наказу від 05.01.2009 року № 4-к, яким ОСОБА_3 був прийнятий доцентом кафедри філософії на повну ставку з посадовим окладом 1864 грн., із встановленням доплат за науковий ступінь кандидата наук в розмірі 15% від посадового окладу та за вчене звання доцента в розмірі 25% від посадового окладу, підставою для чого були, в тому числі і диплом кандидата наук серія № НОМЕР_1 , яким рішенням Спеціалізованої вченої ради інституту філософії НАН України від 24.09.1996 року позивачу ОСОБА_3 присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук (а.с. 16 том 1), атестат доцента серія ДЦ № 002836 від 20.11.2001 року (а.с. 17 том 1) та контракт № 35 від 01.12.2015 року (а.с. 26 том 1).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_3 з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь доплату за науковий ступінь кандидата наук за період з вересня по грудень 2008 року в сумі 32 980 грн. 36 коп. та доплату за вчене звання за період з вересня по грудень 2008 року в сумі 5 308 грн. 10 коп.

Згідно матеріалів справи саме в цей період позивач ОСОБА_3 навчався в докторнатурі ЧДТУ та працював в ЧДТУ на 0,5 ставки на посаді доцента за сумісництвом, з оплатою праці за рахунок спеціального фонду за сумісництвом доцентом на 0,5 ставки від посадового окладу 1580 грн., що стверджується наказом ЧДТУ від 01.09.2008 року № 300-к (а.с. 22 том 1).

Норми трудового законодавства, в тому числі і щодо оплати праці, поширюються на всіх найманих працівників, які укладали трудовий договір, в тому числі і до працівників сумісників.

Статтею 19 Закону України «Про оплату праці» та ст. 102 КЗпП України визначено, що працівникам, які працюють за сумісництвом, виплачується заробітна плата за фактично виконану ну роботу. Будь-яких інших обмежень чи особливостей при оплаті праці сумісникам, в тому числі і для науково-педагогічних працівників-сумісників, щодо виплати їм доплат за наявність у них вчених чи наукових ступенів, чинним законодавством не встановлено.

Відповідно, ОСОБА_3 мали виплачуватися доплата за науковий ступінь кандидата наук та доплата за вчене звання за період з вересня по грудень 2008 року. Розрахунки невиплачених сум, наведені позивачем, були перевірені судом та сумніву не викликають. Крім того, щодо точності таких розрахунків не мав заперечень і відповідач. Так, оклад позивача в цей період складав 932 грн. (0,5 ставки), відповідно доплата за науковий ступінь у розмірі 15% складала 139 грн. 80 коп., а доплата за вчене звання у розмірі 25% складала 233 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з розрахункових листів за жовтень-грудень 2008 року, зазначені суми не були виплачені позивачу в жовтні-грудні 2008 року. Разом з тим, доказів того, що зазначені суми не були нараховані та виплачені позивачу в вересні 2008 року, матеріали справи не містять. А, в силу чинного цивільно-процесуального законодавства доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких підстав, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині, а саме вважає за необхідне стягнути із відповідача ЧДТУ на користь позивача ОСОБА_3 доплату за науковий ступінь кандидата наук за період з жовтня по грудень 2008 року в загальній сумі 699 грн. та доплату за вчене звання доцента за період з жовтня по грудень 2008 року в загальній сумі 419 грн. 40 коп., а всього разом 1 184 грн. 10 коп.

Щодо доводів відповідача про відсутність в цей період відповідного фінансування на такі доплати, то суд зазначає наступне.

Дійсно, Законом України «Про вищу освіту» та наказом МОН № 557 визначене право закладу встановлювати надбавки та доплати за науковий ступінь та вчене звання у граничних межах, визначених даним наказом, у межах затвердженого фонду заробітної плати.

Відповідно до ст. 98 КЗпП, оплата праці працівників, установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Як вбачається із штатного розпису ЧДТУ на 2008 рік (а.с. 127-130 том 1) фонд оплати заробітної плати складав 26339155 грн. Крім того, при кількості штатних посад доцентів 98, з окладом 1 864 грн., фонд оплати на заробітну плату складав 182 672 грн. (по загальному фонду), 160304 грн. (по спеціальному фонду), доплати за рахунок загального фонду складають: за вчене звання 35882 грн., за науковий ступінь 26562 грн., доплати за рахунок спеціального фонду складають: за вчене звання 40076 грн., за науковий ступінь 24046 грн., а разом по загальному та спеціальному фондах: за вчене звання 75958 грн., за науковий ступінь 50 608 грн., тоді як для виплати таких доплат, у розмірах передбачених чинним законодавством, потребувалася значно менша сума коштів (зокрема для виплати доплати за вчене звання 98 доцентам потребувалося 45668 грн. /1 864 грн. х 25% х 98 посад/ , а за науковий ступінь 27400 грн. 80 коп. /1 864 грн. х 15% х 98 посад/).

Тобто даний штатний розпис свідчить про те, що у зазначений період ЧДТУ, окрім бюджетних, мав позабюджетні надходження, які використовувалися для виплат, які не входять до гарантованих державою оплат, тобто ЧДТУ мав фінансові можливості для виконання наказу МОН №557 та виплати ОСОБА_3 доплат за вчене звання та науковий ступінь у передбаченому чинним законодавством розмірі.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення із відповідача на його користь доплати за науковий ступінь доктора наук за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року у сумі 661 грн. 98 коп., то вони, на думку суду, підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Законом України «Про вищу освіту» (в редакції чинній станом на жовтень 2017 року) визначено, що науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлюються доплати за науковий ступінь доктора філософії та доктора наук у розмірах відповідно 15 та 25відсотків посадового окладу, а також за вчене звання доцента і старшого дослідника - 25 відсотків посадового окладу, професора - 33 відсотки посадового окладу (ч. 2 ст. 59 Закону).

Відповідно до пп. «е» п. 5 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 року № 102, зміна розмірів ставок заробітної плати й посадових окладів протягом року проводиться при присвоєнні наукового ступеня доктора наук - з дня рішення спеціалізованої вченої Ради після затвердження ВАКом України.

Пунктом 30 Порядку присудження наукових степенів, затвердженого постанвою КМУ від 24.07.2012 року №567 (в редакції чинній станом на жовтень 2017 року) було визначено, що рішення спец3іалізованої вченої ради проприсудженн наукових ступенів доктора або кандидата наук набирає чинності з дати набрання чинності наказом МОН про затвердження рішенн спеціалізованої вченої ради та видачу відповідного диплома на підставі рішення атестаційної колегії.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 був призначений на посаду професора кафедри філософії на умовах контракту наказом ЧДТУ № 508-к від 01.12.2015 року.

Умовами контракту № 35 від 01.12.2015 року, укладеного між ЧДТУ та ОСОБА_3 , було передбачено, що за виконання своїх обов`язків за даним контрактом Працівнику встановлюється посадовий оклад згідно з тарифним розрядом, наказом ректора встановлюється/зберігаються встановлені надбавки та доплати, передбачені чинним законодавством (п. 3.1 Контракту, а.с. 26 том 1).

Також, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 рішенням Атестаційної колегії МОН України від 11.10.2017 року було присуджено науковий ступінь доктора філософських наук (а.с.18).

Рішення спеціалізованої вченої ради Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України про присуження ОСОБА_3 наукового ступеня доктора наук було затверджено наказом МОН України № 1367 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів від 11 жовтня 2017 року (а.с. 44-45 том 1).

Таким чином, починаючи з 11.10.2017 року ОСОБА_3 мала виплачуватися доплата за науковий ступінь доктора наук в розмірі 25% посадового окладу. Однак така щомісячна доплата до березня 2018 року виплачувалася ОСОБА_3 лише у розмірі 20% його посадового окладу. Вказане підтверджується розрахунковими листами за 2017-2018 роки.

Так, із розрахункового листа за жовтень 2017 року (а.с. 41 зворотня сторона, том 1) вбачається, що у жовтні 2017 року ОСОБА_3 за відпрацьовані 17 робочих днів було виплачено доплату за науковий ступінь у сумі 664 грн. 46 коп., тобто у розмірі 15% від посадового окладу, тоді як із 12.10.2017 року така доплата мала нараховуватися у розмірі 25% від посадового окладу. Разом з тим, із розрахункового листа за грудень 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 була нарахована та виплачена доплата за науковий ступінь за жовтень 2017 року (за 11 робочих днів, тобто починаючи із 12 жовтня 2017 року) в сумі 143 грн. 31 коп. Таким чином позивачу ОСОБА_3 було нараховано та виплачено доплату за науковий ступінь за жовтень 2017 року в загальній сумі 807 грн. 77 коп. Позивач з такими виплатами погодився і позовних вимог за жовтень 2017 року на заявляв.

Із розрахункового листа за листопад 2017 року (а.с. 41 зворотня сторона, том 1) вбачається, що у листопаді 2017 року ОСОБА_3 за відпрацьовані ним 22 робочих днів було виплачено доплату за науковий ступінь у сумі 820 грн. 80 коп., тобто також у розмірі 15% від посадового окладу, тоді як така доплата мала нараховуватися у розмірі 25% від посадового окладу та складати 1368 грн. Відповідно, недоплачена сума складає 547 грн. 20 коп. Разом з тим, із розрахункового листа за грудень 2017 року вбачається, що ОСОБА_3 була нарахована та виплачена доплата за науковий ступінь за листопад 2017 року (за 22 робочих дні) в сумі 273 грн. 60 коп. Таким чином позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена доплата за науковий ступінь за листопад 2017 року в загальній сумі 1094 грн. 40 коп., тобто 20% від посадового окладу (виходячи із розрахунку: 5472 грн. /посадовий оклад/ х 20% = 1094 грн. 40 коп.), тоді як така доплата мала нараховуватися у розмірі 25% від посадового окладу, що складає 1368 грн. (виходячи із розрахунку: 5472 грн. /посадовий оклад/ х 25% = 1368 грн.). Відповідно, недоплачена сума доплати за науковий ступінь доктора наук за листопад 2017 року становить 273грн.60коп.

Із розрахункового листа за грудень 2017 року (а.с. 41 том 1) вбачається, що у грудні 2017 року ОСОБА_3 було виплачено доплату за науковий ступінь саме за грудень 2017 року (за відпрацьовані 20 днів) у сумі 1094 грн. 40 коп., тобто у розмірі 20% від посадового окладу, тоді як така доплата мала нараховуватися у розмірі 25% від посадового окладу та складати 1368 грн. Відповідно, недоплачена сума за грудень 2017 року складає 273 грн. 60 коп.

Як вбачається із розрахункового листа за січень 2018 року, в січні позивач ОСОБА_3 перебував у черговій відпустці, йому були здійснені нарахування на загальну суму 13528 грн. 71 коп. і будь-яких претензій згідно позовних вимог останній до відповідача за цей період немає.

Із розрахункового листа за лютий 2018 року (а.с. 41 том 1) вбачається, що у лютому 2018 року ОСОБА_3 за відпрацьовані 14 робочих днів було виплачено доплату за науковий ступінь у сумі 889 грн. 55 коп. (430 грн. 43 коп. + 459 грн. 12 коп.), тобто як така доплата мала нараховуватися у розмірі 25% від посадового окладу та складати 1004 грн. 33 коп. Відповідно, недоплачена сума за лютий 2018 року складає 114 грн. 78 коп.

Таким чином, недоплачена позивачу ОСОБА_3 сума доплат за науковий ступінь за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року складає 661 грн. 98 коп., виходячи із розрахунку: 273 грн. 60 коп. /недоплачена сума за листопад 2017 року/ + 273 грн. 60 коп. /недоплачена сума за грудень 2017 року/ + 114 грн. 78 коп. /недоплачена сума за лютий 2018 року/. Подібні розрахунки були наведені і позивачем у позовній заяві.

Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, та доводів його представника в судовому засіданні про те, що оплата праці здійснювалася відповідачем в межах затвердженого МОН України фонду оплати праці і відповідно до колективного договору, які не передбачали грошових коштів на доплати за вчене звання доктора наук у розмірі 20% посадового окладу, і відповідно підстав для нарахування ОСОБА_3 доплати за науковий ступінь у розмірі 25% посадового окладу не було, то суд зазначає, що штатний розпис від 01.09.2017 року та Колективний договір на 2015-2018 роки не містять конкретного розміру доплат за науковий ступінь чи вчене звання.

Крім того, у 2017-218 роках трудові відносини ОСОБА_3 та ЧДТУ урегульовувалися Контрактом № 35 від 01.12.2015 року, яким було передбачено, що виплата надбавок і доплат здійснюється у розмірі, визначеному законодавством, та який не містить жодних посилань на залежність розміру доплат від наявності чи відсутності коштів у ЧДТУ, як роботодавця, чи залежність від штатного розпису або Колективного договору.

В свою чергу, чинним законодавством, а саме Законом «Про вищу освіту» (в редакції чинній станом на листопад 2017 року лютий 2018 року) передбачено науково-педагогічним, науковим і педагогічним працівникам закладів вищої освіти встановлення доплати за науковий ступінь доктора наук у розмірі 25відсотків посадового окладу (ч. 2 ст. 59 Закону).

Відповідно, виплата ОСОБА_3 за листопад 2017 року лютий 2018 року доплати за науковий ступінь доктора наук у розмірі меншому, ніж визначено ст. 59 Закону України «Про вищу освіту» є порушенням чинного законодавства про оплату праці та умов, укладеного із позивачем Контракту № 35 від 01.12.2015 року.

Також, на думку суду, безпідставними є доводи відповідача про те, що позивач не подавав до відділу кадрів для нарахування доплати за науковий ступінь у більшому розмірі копію відповідного диплому про здобуття ним наукового ступеня доктора наук, оскільки за цих же умов позивачу ОСОБА_3 з березня 2018 року та в подальшому нараховувалася та виплачувалася надбавка саме в розмірі 25% посадового окладу (а.с. 42-43).

А тому, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині та стягнення із відповідача ЧДТУ на користь ОСОБА_3 доплати за науковий ступінь доктора наук за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року в загальній сумі 661 грн. 98 коп.

Також, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 і частині стягнення із відповідача ЧДТУ на його користь надбавки за вислугу років за період з вересня 2015 року по вересень 2017 року, виходячи із наступного.

Право на отримання працівниками освіти надбавок за вислугу років встановлено ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» та ст. 57 в редакції Закону до 05.09.2017 року.

Так, ст. 57 Закону України «Про освіту» (в редакції до 05.09.2017 року) та ч. 4 ст. 61 Закону України «Про освіту» (в реакції від 23.05.1991 року з наступними змінами) визначено, що педагогічним і науково-педагогічним працівникам встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: понад три роки - 10 відсотків; понад 10 років - 20 відсотків; понад 20 років - 30 відсотків посадового окладу.

Умови та порядок виплати надбавок визначено постановою КМУ від 31.01.2001 року № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту», якою затверджено Порядок виплати надбавок педагогічним на науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Так, відповідно до ч. 1 вищезгаданого Порядку педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти виплачуються надбавки за вислугу років щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад 3 роки 10 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків і понад 20 років - 30 відсотків. Пунктом 2 Порядку визначено, що до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, передбачених переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963.

Відповідно до п. 6 Порядку, стаж педагогічної роботи, який дає право на одержання

надбавки за вислугу років, визначається на підставі трудової книжки (у разі наявності) або відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру

загальнообов`язкового державного соціального страхування та інших документів, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи.

Таким чином, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, іншими документами, які підтверджують перебування у трудових відносинах, можуть бути накази про прийняття на роботу (призначення на посаду).

Згідно п. 7 Порядку зміна розміру надбавки за вислугу років провадиться з місяця, що настає за місяцем, коли виникло таке право, якщо документи, необхідні для своєчасного і правильного обчислення стажу, знаходяться в навчальному закладі чи установі, або з дня подання таких документів працівником.

Як вбачається із трудової книжки ОСОБА_3 , останній перебував у трудових відносинах з ЧДТУ з 1995 року до 01.09.2018 року, працював на посадах викладача, старшого викладача, доцента, завідувача кафедрою, професора. Всі вищевказані посади включені до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 14.06.2000 року №.963.

Статтею 57 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції від 17.01.2002 року зі змінами) визначено, що педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів забезпечується зарахування до науково-педагогічного стажу робіт за сумісництвом у разі виконання навчальних обов`язків у обсязі не менше ніж 180 годин на рік.

Відповідно до п. 4 вищевказаного Порядку працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.

Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи

не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із наказів №296-к від 15.12.2005 року, №230-к від 01.09.2006 року, №252-к від 01.09.2007 року, №300 від 01.09.2008 року та №4-к від 04.01.2009 року позивач ОСОБА_3 у період з 20.12.2005 року по 05.01.2009 року по декілька місяців на рік працював в ЧДТУ на посаді доцента, а саме: з 30.12.2005 року по 30.06.2006 року, з 01.09.2006 року по 30.06.2007 року, з 03.09.2007 року по 30.06.2008 року, з 01.09.2008 року по 05.01.2009 року на посаді доцента на умовах сумісництва з оплатою 0,5 ставки (а.с. 19-23 том 1).

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції від 17.01.2002 року зі змінами) повна ставка виплачувалася науково-педагогічному працівнику за умови вставлення йому річного навантаження в обсязі 900 годин. Відповідно 0,5 ставки означає встановлення на навчальний рік навчального навантаження в обсязі 450 годин. Відповідно, місяці викладацької роботи позивача на посаді доцента за сумісництвом на 0,5 ставки мали включатися до його стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років.

Як вбачається із трудової книжки позивача та вищевказаних наказів за періоди роботи на умовах сумісництва, станом на дату прийняття позивача ОСОБА_3 на посаду професора кафедри філософії (01.09.2015 року) стаж педагогічної роботи позивача складав понад 20 років і відповідно останній мав право на встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків посадового окладу. Однак саме у цьому розмірі відповідна надбавка позивачу встановлена не була, а була встановлена у розмірі 20 відсотків посадового окладу, що стверджується наказом №346-к від 01.09.2015 року (а.с. 24 том 1), з якого вбачається, що науково-педагогічний стаж позивача складає лише 18 років, тоді як такий стаж склав уже більше 20 років.

При цьому, суд зазначає, що, приймаючи 01.09.2015 року ОСОБА_3 в черговий раз на посаду, перебування на якій дає право на виплату надбавки за вислугу років, а саме на посаду професора кафедри філософії, на наступний день після звільнення (31.08.2015 року) відділ кадрів ЧДТУ повинен був правильно визначити його стаж, враховуючи, що у відділі кадрів знаходилися всі раніше видані накази про прийняття та звільнення позивача з роботи, а також його трудова книжка та особова картка працівника, в якій мали бути відображені усі призначення, переведення і звільнення його з роботи за період роботи в ЧДТУ із зазначенням номерів наказів.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахункових листів за період з вересня 2015 року по вересень 2017 року позивачу ОСОБА_3 виплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 20%, а не в розмірі 30%, на яку він мав право.

Так, у вересні 2015 року позивачу була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 620 грн. 20 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 930 грн. 30 коп. Відповідно, сума недоплати за вересень 2015 року складає 310грн.10коп. (а.с. 34 том 1).

У жовтні 2015 року позивачу була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 736 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1105 грн. 20 коп. Відповідно, сума недоплати за жовтень 2015 року складає 368 грн. 40 коп. (а.с. 34 том 1).

У листопаді 2015 року позивачу була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 736 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1105 грн. 20 коп. Відповідно, сума недоплати за листопад 2015 року складає 368 грн. 40 коп. (а.с. 35 зворотня сторона том 1).

У грудні 2015 року позивачу була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 810 грн. 20 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1215 грн. 30 коп. Відповідно, сума недоплати за грудень 2015 року складає 405 грн. 10 коп. (а.с. 35 зворотня сторона том 1).

У січні 2016 року позивач ОСОБА_3 перебував у черговій відпустці.

У лютому 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 699 грн. 72 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1049 грн. 58 коп. Відповідно, сума недоплати за лютий 2016 року складає 349 грн. 86 коп. (а.с. 35 том 1).

У березні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 810 грн. 20 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1215 грн. 30 коп. Відповідно сума недоплати за березень 2016 року складає 405 грн. 10 коп. (а.с. 36 том 1).

У квітні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 810 грн. 20 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1215 грн. 30 коп. Відповідно сума недоплати за квітень 2016 року складає 405 грн. 10 коп. (а.с. 36 том 1).

У травні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 862 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1293 грн. 90 коп. Відповідно сума недоплати за травень 2016 року складає 431 грн. 30 коп. (а.с. 36 зворотня сторона том 1).

У червні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 862 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1293 грн. 90 коп. Відповідно сума недоплати за червень 2016 року складає 431 грн. 30 коп. (а.с. 36 зворотня сторона том 1).

У липні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 246 грн. 46 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 369 грн. 69 коп. Відповідно сума недоплати за липень 2016 року складає 123 грн. 23 коп. (а.с. 37 том 1).

У серпні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 274 грн. 46 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 411 грн. 70 коп. Відповідно сума недоплати за серпень 2016 року складає 137 грн. 24 коп. (а.с. 37 том 1).

У вересні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 862 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1293 грн. 90 коп. Відповідно сума недоплати за вересень 2016 року складає 431 грн. 30 коп. (а.с. 37 зворотня сторона, том 1).

У жовтні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 862 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1293 грн. 90 коп. Відповідно сума недоплати за жовтень 2016 року складає 431 грн. 30 коп. (а.с. 37 зворотня сторона, том 1).

У листопаді 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 862 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1293 грн. 90 коп. Відповідно сума недоплати за листопад 2016 року складає 431 грн. 30 коп. (а.с. 38 том 1).

У грудні 2016 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 971 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1457 грн. 70 коп. Відповідно сума недоплати за грудні 2016 року складає 485 грн. 90 коп. (а.с. 38 том 1).

У січні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 509 грн. 60 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 764 грн. 40 коп. Відповідно сума недоплати за січень 2017 року складає 254 грн. 80 коп. (а.с. 39 том 1).

У лютому 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1164 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1747 грн. 20 коп. Відповідно сума недоплати за лютий 2017 року складає 582 грн. 40 коп. (а.с. 39 том 1).

У березні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1164 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1747 грн. 20 коп. Відповідно сума недоплати за лютий 2017 року складає 582 грн. 40 коп. (а.с. 39 зворотня сторона, том 1).

У квітні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1164 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1747 грн. 20 коп. Відповідно сума недоплати за квітень 2017 року складає 582 грн. 40 коп. (а.с. 39 зворотня сторона, том 1).

У травні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1164 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1747 грн. 20 коп. Відповідно сума недоплати за травень 2017 року складає 582 грн. 40 коп. (а.с. 39 зворотня сторона, том 1).

У червні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1164 грн. 80 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1747 грн. 20 коп. Відповідно сума недоплати за червень 2017 року складає 582 грн. 40 коп. (а.с. 40 том 1).

У липні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 274 грн. 56 коп. (332 грн. 80 коп. 58 грн. 24 коп.), тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 411 грн. 84 коп. Відповідно сума недоплати за липень 2017 року складає 137 грн. 28 коп. (а.с. 40 том 1).

У серпні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 423 грн. 56 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 635 грн. 35 коп. Відповідно сума недоплати за серпні 2017 року складає 211 грн. 79 коп. (а.с. 40 зворотня сторона, том 1).

У вересні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу 1094 грн. 40 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1641 грн. 60 коп. Відповідно сума недоплати за вересень 2017 року складає 547 грн. 20 коп. (а.с. 40 зворотня сторона, том 1).

У жовтні 2017 року позивачу ОСОБА_3 була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу 1328 грн. 91 коп., тоді як необхідно було нарахувати та виплатити 1328 грн. 91 коп., тобто така надбавка була виплачена уже у повному розмірі (а.с. 41 зворотня сторона, том 1).

Таким чином за період 02.09.2015 року по вересень 2017 року включно позивачу ОСОБА_3 була недоплачена надбавка за вислугу років в загальній сумі 9579 грн.

Щодо доводів відповідача про те, що відділ кадрової роботи ЧДТУ не мав своєму розпорядженні жодних документів, які станом на 01.09.2015 року давали б змогу встановити факт наявності у позивача стажу понад 20 років для встановлення йому надбавки у розмірі 30% посадового окладу, оскільки ні у особовій справі ОСОБА_3 , яка зберігалася у відділі кадрів, ані в його трудовій книжці, не містилося жодних згадок про роботу позивача за сумісництвом на 0,5 ставки в період 2005-2008 років, і ні діючий ректор, ані проректори в період 2005-2008 років жодного відношення до підписання наказів про призначення ОСОБА_3 доцентом на 0,5 ставки за сумісництвом не мали, а сам позивач не повідомляв відповідача про ці обставини, то слід зазначити, що вони є безпідставними, оскільки саме відділ кадрів ЧДТУ мав в своєму розпорядженні трудову книжку та особову карту позивача, а також всі раніше видані накази про прийняття, переведення та звільнення позивача з роботи, тому повинен був правильно визначити його стаж.

Також, на думку суду, доказом того, що всі необхідні документи для правильного обчислення стажу позивача та встановлення йому надбавки за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу малися у відповідача є те, що своїм наказом від 02.10.2017 року №315-к відповідач все ж таки встановив позивачу з 04.10.2017 року надбавку за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу, при цьому, зазначивши в наказі, що науково-педагогічний стаж позивача становить 23 роки 09 місяців 04 днів (а.с. 113 том 1). При цьому, підставою для встановлення такої надбавки стала архівна довідка №1623/01-23 від 04.10.2017 року, яка була видана ЧДТУ, про роботу позивача за сумісництвом, тоді як на дату винесення вищевказаного наказу (тобто станом на 02.04.2017 року) такої довідки не могло існувати, оскільки вона була датована 04.10.2017 року.

Крім того, відповідачем на якого в даній категорії справ покладений обов`язок доказування, не надано суду належних доказів того, що така довідка була виготовлена на замовлення позивача та що саме він в жовтні 2017 року надав її до відділу кадрів для встановлення йому надбавки у розмірі 30% посадового окладу, а не сам відповідач виправив допущену ним помилку в розрахунку стажу позивача. Сам позивач, в особі свого представника, заперечував факт отримання ним вищевказаної довідки та надання її до відділу кадрової роботи ЧДТУ.

А тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_3 і в цій частині та стягнення із відповідача ЧДТУ на користь позивача ОСОБА_3 надбавки за вислугу років за період з 01.09.2015 року по вересень 2017 року включно в загальній сумі 9 579 грн.

Таким чином, всього до стягнення із відповідача - Черкаського державного технологічного університету на користь позивача ОСОБА_3 підлягають кошти в загальній сумі 11359 грн. 38 коп.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Черкаського державного технологічного університету (код ЄДРПОУ 05390336, місцезнаходження за адресою: бул. Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006) на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 608 грн. 39 коп.

На підставі викладеного вище та керуючись Конституцією ст. ст. 3, 4, 94, 115, 116, 117, 233, 238, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про освту», Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про оплату праці», Постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про застосування судами законодавства про оплату праці», правовими позиціями ВСУ, рішенням КСУ № від 15.10.2013 року № 9- рп/2013, Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 4, 11, 81, 141, 259, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Черкаського державного технологічного університету про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнити частково.

Стягнути із Черкаського державного технологічного університету (код ЄДРПОУ 05390336, місцезнаходження за адресою: бул. Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) 11359 грн. 38 коп.

Стягнути із Черкаського державного технологічного університету (код ЄДРПОУ 05390336, місцезнаходження за адресою: бул. Шевченка, 460, м. Черкаси, 18006) на користь держави судовий збір в розмірі 608 грн. 39 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 07.02.2022 року.

Головуючий: В.М. Скляренко