Рішення

від 16.06.2022 по справі 120/3349/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 червня 2022 р. Справа № 120/3349/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тульчинської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Тульчинської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами розгляду його заяви (клопотання) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території села Нестерварка Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту с. Нестерварка, Тульчинською міською радою відмовлено у наданні відповідного дозволу. У рішенні від 25.01.2022 за № 1495 підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою зазначено: на заявлених на графічних матеріалах земельну ділянку ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021 накладено арешт без права розпорядження землею. Позивач не погоджується з мотивами такої відмови, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що відповідна підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 18.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

13.05.2022 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач звернувся з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо земельної ділянка, яка входить до масиву, стосовно якого ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021 накладено арешт без права розпорядження землею.

В число оспорюваних земель увійшла земельна ділянка, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої просить надати позивач.

Таким чином, у разі надання Тульчинською міською радою дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на спірних землях для подальшої передачі безоплатно у власність громадян було б прямим порушенням принципу обов`язковості судових рішень.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що Тульчинська міська рада на 26 сесії 8 скликання, розглянувши клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території села Нестерварка Тульчинського району Вінницької області за межами населеного пункту с. Нестерварка, прийняла рішення №1495 від 25.01.2022, яким відмовила у наданні такого дозволу посилаючись на ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021.

Не погоджуючись із рішенням 26 сесії 8 скликання Тульчинської міської ради №1495 від 25.01.2022, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Земельні відносини в Україні відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З матеріалів справи встановлено, що згідно з оскаржуваним рішенням підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стало те, що земельна ділянка, зазначена в клопотанні позивача, входить до складу земель, що знаходяться під забороною ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2021, прийнятої у справі №148/977/21.

Так, відповідно до ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021 встановлено, що на земельні ділянки з кадастровим номером №0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та № 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га, які розташовані на території Тульчинської територіальної громади за межами населеного пункту с. Нестерівка Тульчинського району Вінницької області накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.

Судом з`ясовано під час розгляду справи, що не заперечується та не спростовано позивачем, шо на час прийняття відповідачем спірного рішення, бажана позивачем земельна ділянка входить до складу земель сільськогосподарського призначення, які знаходяться під забороною, згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021, якою заборонено відповідачу відчужувати, користуватись та розпоряджатись вказаними земельними ділянками.

Частиною 2 статті 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 156 КАС України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини 3 статті 156 КАС України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Отже, заходи забезпечення позову встановлюються тимчасово з метою уникнення негативних наслідків та порушення прав заінтересованих осіб.

Разом з тим, суд зауважує, що метою забезпечення позову є, хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення ускладнення чи неможливості виконання судового акта, уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду, без будь-яких труднощів у випадку задоволення позову.

При цьому, бажана позивачем земельна ділянка входить до земель, на які ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області №148/977/21 від 07.06.2021 в рамках відкритого кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №420210200000000 накладено арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження вказаними земельними ділянками.

Суд вважає за необхідне вказати, що юридичні дії - це конкретні обставини, які породжують, змінюють або припиняють правовідносини на основі волевиявлення особи.

Рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним із етапів, що передує переходу права власності на земельну ділянку, породжує подальші правовідносини щодо можливості зацікавленою особою в отриманні земельної ділянки у власність, а відтак правомірні очікування на передачу її у власність, таке рішення, на переконання суду, охоплюється визначенням та поняттям - "юридичної дії, пов`язаної із розпорядженням, відчуженням та передачею земельної ділянки у власність".

Незважаючи на те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки само по собі не означає позитивного рішення про надання її у власність, однак, на переконання суду, таке рішення свідчить про вчинення відповідним органом, який надає дозвіл та передає земельні ділянки у власність, певної юридичної дії, яка є передумовою передання земельної ділянки у власність, а тому таке рішення підпадає під вид заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2021 у справі №148/977/21.

Більше того, об`єкт забезпечення позову зазнає змін чи перетворень та створить труднощі при виконанні рішення у випадку задоволення позову, що в силу мети забезпечення позову є неприпустимим.

При цьому, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Обов`язковість судового рішення є також однією з основних засад судочинства в Україні.

Беручи до уваги обов`язковість виконання судового рішення (ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2021 у справі №148/977/21) на всій території України, зважаючи, що накладення арешту в рамках кримінального внесеного до ЄРДР за №420210200000000 на момент розгляду заяви позивача відповідачем зберігало чинність, суд вважає обґрунтованими та правомірними мотиви відмови.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 жовтня 2020 року справа №240/6035/18.

Додатково слід вказати, що до моменту зняття арешту майна, навіть після розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач буде позбавлений можливості безпосередньо отримати у власність цю земельну ділянку, тобто очікування та затрати позивача будуть невиправданими, так як ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2021 у справі №148/977/21 фактично заборонено Тульчинській міській раді приймати рішення та вчиняти будь-які інші можливі юридичні дії, щодо розпорядження, відчуження та передачі у приватну власність громадянам земельних ділянок з кадастровим номером №0524382900:02:000:0901 площею 99,5703 га та № 0524382900:02:000:0902 площею 3,5165 га, які розташовані на території Тульчинської територіальної громади за межами населеного пункту с. Нестерівка Тульчинського району Вінницької області, тим самим відповідач буде позбавлений можливості затвердити розроблену документацію до моменту скасування арешту у встановленому законом порядку.

Аналогічних висновків дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах №120/4695/20-а від 22.03.2021, №120/463/21-а від 12.10.2021, №120/4195/20-а від 03.11.2021.

Таким чином, враховуючи обов`язковість виконання відповідачем ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 07.06.2021 у справі №148/977/21, суд дійшов висновку, що Тульчинська міська рада обґрунтовано відмовила позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачами, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Тульчинська міська рада (вул. Миколи Леонтовича, буд. 1, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код ЄДРПОУ 0405111)

Повний тест рішення складено: 17.06.2022.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна