Ухвала

від 16.06.2022 по справі 160/6298/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2022 рокуСправа №160/6298/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро клопотання Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовною заявою Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради до Північно-Східного офісу Держуадитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХБУД-Н» про визнання протиправним скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2022 року (до відділення поштового зв`язку таку подано 27 квітня 2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради до Північно-Східного офісу Держуадитслужби, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХБУД-Н», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-10-20-009724-b від 14 квітня 2022 року, складений Північно - Східним офісом Держаудитслужби.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний висновок є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки Законом України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не передбачено можливість самостійного скасування або відкликання органом державного фінансового контролю висновку про моніторинг процедури закупівлі. Відповідачем фактично не було надано позивачу можливості вчасно надати повні та вичерпні пояснення з питань, викладених у Висновку, оскільки у запиті замовнику на пояснення відповідач запитував іншу інформацію. Внаслідок цього єдиним способом захисту для позивача вбачається звернення із позовною заявою до суду.

За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2022 року зазначена вище справа розподілена та 04.05.2022 року передана судді Пруднику С.В.

09.05.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: доказу надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів; заяви про залучення третьої особи, викладеної з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України.

31.05.2022 року на виконання вимог ухвали суду від 09.05.2022 року до суду подано докази направлення позову про вручення іншим учасникам справи та заяву про залучення третьої особи.

Тобто, у встановлений ухвалою суду від 09.05.2022 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Заяву Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради по залучення третьої особи задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХБУД-Н»

14.06.2022 року від Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Означене клопотання вмотивовано тим, що Відділ освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради вважає необхідним провести розгляд даної справи із повідомленням сторін, що надасть сторонам можливість викласти свої доводи та обгрунтування безпосередньо суду, що сприятиме повному та об`єктивному дослідженню обставин справи. Даний адміністративний позов має велике значення для позивача, оскільки предметом оскарження є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі за договором, укладеним на загальну суму 11 030 092,52 грн, частина робіт за яким вже виконана. Предметом доказування у даній справі є вимоги позивача про визнання протиправним висновку про результати моніторингу, складеного Відповідачем, за декількома пунктами порушень, що можуть бути спростовані шляхом дослідження письмових документів із наданням відповідних пояснень представниками сторін в судовому засіданні.

Перевіривши дане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно частини 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про, зокрема, залишення заяви відповідача без задоволення.

За приписами пункту другого частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Аналіз вищевикладених норм показує, що Кодексу адміністративного судочинства України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених Кодексу адміністративного судочинства України обмежень.

При цьому суд враховує, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Тож предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

До того ж, як заначено Верховним судом в ухвалі суду від 15.10.2019 року у справі 826/2060/16, за правилами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення.

Отже, відповідач встановленим порядком розгляду даної справи не обмежений у своїх процесуальних правах, у свободі наданні суду доказів та заперечень щодо наведених позивачем обставин, у доведенні перед судом їх переконливості.

Відтак, суд вважає за необхідне відмовити у клопотання Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись статтями 12, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Відділу освіти, молоді, спорту, культури та туризму Глеюватської сільської ради про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С. В. Прудник