Рішення

від 16.06.2022 по справі 160/6802/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2022 року Справа № 160/6802/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості, Дніпропетровського обласного центру зайнятості про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправними дії Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні призначення допомоги по безробіттю;

-зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості призначити нарахування та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 22 та статті 23 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з урахуванням утриманого єдиного соціального внеску із заробітку ОСОБА_1 за період роботи у Комунальному підприємстві "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201) з 29.05.2020 по 10.12.2021.

Також позивачем 25.05.2022 надано клопотання про звернення рішення суду до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протиправні дії відповідачів порушують право позивача на нарахування та виплату допомоги по безробіттю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за правилами ст. 263 КАС України.

Роз`яснено відповідачам про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.

Відповідач - Дніпропетровський обласний центр зайнятості надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого у задоволенні позову просив відмовити з огляду на те, що період роботи позивача у роботодавця з 29.05.2020 по 10.12.2021 до страхового стажу не включено, у призначенні допомоги по безробіттю позивачу відмовлено.

Відповідач - Верхньодніпровська районна філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості копію ухвали отримав 25.05.2022, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, отже, з урахуванням ч. 1 ст. 120 КАС України, строк на надання відзиву на позовну заяву сплив 09.06.2022, при цьому, строк розгляду справи, за правилами статті 263 КАС України сплив 17.06.2022.

Суд зазначає, що строки пересилання поштових відправлень встановлені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень».

Так, відповідно до пункту 1 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), зокрема, місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 1 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 2 Розділу II наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень»).

Аналогічна правова позиція щодо врахування під час прийняття судових рішень строків пересилання поштових відправлень, встановлених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958 «Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень», висвітлена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 в адміністративній справі №802/1503/17-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верхньодніпровська районна філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості правом на надання відзиву, у термін, що встановлений судом, не скористалась.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач звернувся до Верхньодніпровської районної філії 13.12.2021, повідомивши про припинення трудових відносин із Комунальним підприємством "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

У трудових відносинах із роботодавцем позивач перебував у період з 29.05.2020 по 10.12.2021.

Наказом Верхньодніпровської районної філії від 15.12.2021 на підставі вказаної заяви прийнято рішення про надання позивачу статусу безробітного.

У зв`язку з тим, що період роботи позивача у роботодавця з 29.05.2020 по 10.12.2021 до страхового стажу не включено, у призначенні допомоги по безробіттю позивачу відмовлено.

Позивач 13.01.2022 звернувся до вказаної філії з вимогою нарахувати та виплатити допомогу по безробіттю у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за період з 13.12.2021 по 13.01.2022.

Листом Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості №34 від 21.01.2022, позивача повідомлено, що оскільки Комунальним підприємством" Верхньодніпровським виробничим управлінням водопровідно - каналізаційним господарством" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201) за період роботи з 29.05.2020 по 10.12.2021 не сплачувались страхові внески (ЄСВ) до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття підстави для нарахування та виплати допомоги по безробіттю відсутні.

Позивач 24.01.2022 звернувся зі скаргою до Дніпропетровського обласного центру зайнятості з вимогою визнати протиправними дії Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо відмови у здійсненні призначення допомоги по безробіттю та просив призначити нарахування та виплату допомоги по безробіттю на підставі частини першої статті 22 та статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з врахуванням утриманого єдиного соціального внеску із заробітку за період роботи у Комунальному підприємстві" Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" з 29.05.2020 по 10.12.2021.

Листом Дніпропетровського обласного центру зайнятості №12/04 - 446 від 07.02.2022, відмовлено у виплаті допомоги по безробіттю, мотивуючи свою відмову тим, що підприємство з яким позивач перебував у трудових відносинах перед останнім звернення до центру зайнятості не сплачувались страхові внески (ЄСВ) у встановленому законом порядку.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №1533-ІІІ загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 1 статті 4 цього Закону встановлено, що страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби) та інші особи, які проходять службу та отримують грошове забезпечення (далі - військовослужбовці), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичні особи - підприємці, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №1533-ІІІ право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Одним із видів такого забезпечення є допомога по безробіттю.

Судом встановлено, що у жовтні 2018 року після припинення трудових відносин із Комунальним закладом освіти «Верхньодніпровська спеціальна школа» Дніпровської обласної ради», де позивач працював у період з 20.04.2017 по 21.10.2018 і звільнився у зв`язку із закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), позивач звернувся до Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

У зв`язку із відсутністю підходящої роботи, відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон №5067), на підставі поданої заяви, позивачу надано статус безробітного з 23.10.2018. Допомогу по безробіттю призначено відповідно до частин 1,3,4 статті 22 та частини 1 статті 23 Закону №1533 з восьмого дня після реєстрації, а саме з 30.10.2018.

З 30.10.2018, відповідно до пункту 10 розділу II Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, який був затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 №613 (далі - Порядок №613) та діяв на момент звернення до установи Державної служби зайнятості (далі - ДСЗ), у позивача розпочався черговий дворічний період безробіття, який закінчився 30.10.2020.

Допомогу по безробіттю та реєстрацію як безробітного позивачу припинено з 23.10.2019 на підставі його заяви про відмову від послуг ДСЗ.

В межах названої реєстрації та означеного дворічного періоду допомогу по безробіттю позивачу виплачено за 358 календарних днів.

Повторно позивач звернувся до Верхньодніпровської РФ 13.12.2021, повідомивши про припинення трудових відносин із Комунальному підприємстві "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201) за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України. У трудових відносинах із роботодавцем позивач перебував у період з 29.05.2020 по 10.12.2021.

Наказом Верхньодніпровської РФ від 15.12.2021 на підставі відповідної заяви прийнято рішення про надання позивачу статусу безробітного, проте допомогу не виплачено у зв`язку з тим, що пунктом 12 розділу II Порядку від 06.04.2020 №624 визначено, що скористатися правом на призначення допомоги по безробіттю у наступному дворічному періоді особа може за умови її повторної реєстрації як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.

Частинами 1 статті 21 Закону №1533-ІІІ встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Отже, страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

За змістом п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону №1533-III страхові внески - кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", кошти єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Статтею 4 цього Закону встановлено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску це, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний пред`являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі.

З цим правом кореспондується обов`язок такого платника своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI), який підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 9 Закону №2464-V).

При цьому, у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч. 11 ст. 9 Закону №2464-VI)

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №2464-VI адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску несуть посадові особи платників єдиного внеску.

Пенсійний фонд України є органом, який уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом (ст. 1 Закону №2464-VI).

Виходячи зі змісту наведених норм, страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи, підлягають обов`язковій сплаті і є гарантією матеріального забезпечення особи на випадок її безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин. Відповідальність за порушення умов та порядку сплати таких внесків покладено на платника єдиного внеску та його посадових осіб

При цьому, особи, які сплачують такі внески через роботодавця, без сприяння державних органів позбавлені можливості безпосередньо і оперативно впливати на повноту і своєчасність такої сплати, що, фактично, у випадку неповної чи несвоєчасної сплати, означатиме порушення їх прав на отримання соціальних гарантій.

На підставі відомостей із трудової книжки, доданої до позову, судом встановлено, що позивач у період з 29.05.2020 по 10.12.2021 працював у Комунальному підприємстві "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201).

Згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-7) у період з 29.05.2020 по 10.12.2021 відсутня сплата єдиного внеску роботодавцем позивача за останнього.

У свою чергу, несплата підприємством страхових внесків, які роботодавець попередньо відрахував із заробітної плати працівника, не може бути підставою для позбавлення його права на отримання соціальних гарантій, оскільки це призведе до порушення принципу рівності перед законом.

Позивач не може бути позбавлений права на отримання соціальних гарантій через те, що орган, відповідальний за повноту та своєчасність сплати страхових внесків своєчасно не вжив дієвих заходів, що призвело до порушення гарантованого державою права на отримання позивачем допомоги по безробіттю.

Вказана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду у постановах від 29 квітня 2020 року у справі №266/970/16-а, від 22 квітня 2021 року у справі №752/20612/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з пунктами 1 розділу II Порядку №624 Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

У період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій допомога по безробіттю призначається з першого дня після надання статусу безробітного.

Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб Державного реєстру) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей - довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, військовим комісаріатом, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу (далі - довідка про зарплату).

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, відповідачами не доведено правомірності вчинених дій.

Стосовно клопотання позивача про звернення рішення суду до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про:

1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;

2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;

4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;

5) уточнення списку виборців;

6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;

7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов`язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

У цій справі судом не вирішувалися вимоги про присудження виплати (стягнення з відповідача на користь позивача) сум допомоги та не визначався розмір такого стягнення, тому підстави для допущення рішення суду до негайного виконання відсутні.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем у рамках даного позову сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Оскільки у спірних правовідносинах права позивача були порушені Верхньодніпровською районною філією Дніпропетровського обласного центру зайнятості, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань саме Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні призначення допомоги по безробіттю.

Зобов`язати Дніпропетровський обласний центр зайнятості (49006, м. Дніпро, вул. Ю. Савченко, буд. 12, код ЄДРПОУ 03490909) призначити нарахування та виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 22 та статті 23 Закону України від 02.03.2000 №1533-ІІІ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з урахуванням утриманого єдиного соціального внеску із заробітку ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) за період роботи у Комунальному підприємстві "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно - каналізаційне господарство" Дніпропетровської обласної ради" (код ЄДРПОУ 02128201) з 29.05.2020 по 10.12.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Верхньодніпровської районної філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості (пр. Олександра Поля 2, м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, 51600, код ЄДРПОУ 41563265) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 17 червня 2022 року.

Суддя Н.Є. Калугіна