Ухвала

від 14.06.2022 по справі 460/18318/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 червня 2022 року м. Рівне№460/18318/22

Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Махаринця Д.Є., після одержання позовної заяви

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації доПівденний офіс Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -В С Т А Н О В И В :

Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації звернувся до суду із адміністративним позовом до Південний офіс Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі Південний офіс Держаудитслужби від 01.06.2022.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суддя встановив її невідповідність вимогам КАС України, та неможливість відкриття провадження в справі з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.1 ст.57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Судом встановлено, що позов подано та підписано представником позивача Рибалко Богданою.

На підтвердження повноважень представника додано частково нечитабельну світлокопію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас згідно з вимогами ч.1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

В ухвалі від 07 лютого 2020 року у справі №17/495-08 Верховний Суд (Касаційний господарський суд), залишаючи без руху касаційну скаргу вказав, що для підтвердження повноважень брати участь у справі в порядку самопредставництва працівник (юрисконсульт) має надати суду:

-докази того, що особа обіймає певну посаду (наказ, трудовий договір), а також

-докази, які дозволяють встановити обсяг повноважень вказаної посадової особи (статут, положення, трудовий договір (контракт).

При цьому, у відповідному трудовому договорі (контракті) має міститись положення щодо повноважень юрисконсульта на представництва інтересів юридичної особи в суді.

Відсутність відповідних положень у трудовому договорі (положенні/посадовій інструкції) є підставою для відмови у допуску до участі у справі.

Так, в ухвалі від 20 січня 2020 року у справі №910/3245/19, повертаючи касаційну скаргу юридичної особи Верховний Суд (Касаційний господарський суд) вказав, що надана копія трудового договору не містить положень щодо повноважень юрисконсульта на представництво інтересів відповідача в суді.

В ухвалі від 21 січня 2020 року у справі №924/440/19 Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд) зазначив, що для підтвердження права працівника органу державної влади, органу місцевого самоврядування діяти в порядку самопредставництва, такий працівник має надати суду:

-витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

-оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції, в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

-окреме доручення (резолюція) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси без такого доручення.

При цьому, суд зазначає, що право представника на представництво інтересів у суді не є тотожним праву зверненню до суду та підписанню позовної заяви. Суд зазначає, що незасвідчена копія витягу з ЄДР є частково не читабельною, а тому встановити дійсний зміст не виявилось можливим.

Правова позиція стосовно підписання та подання позовної заяви викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №914/2772/16, від 18.10.2018 у справі №811/1507/18, від 28.12.2019 у справі №810/4832/18, від 18.08.2020 у справі №826/8871/17.

Суд зазначає, що, у матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би підтверджував рішення позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому представнику.

Суд звертає увагу на те, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України врегульовані лише питання представництва.

Водночас самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Враховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних прав можливий за умов, визначених законодавством.

Позов поданий від імені Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації підписаний Богданою Рибалко в підтвердження повноважень якої на вчинення таких дій в порядку самопредставництва надано незасвідчену, частково нечитабельну, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з тим, самопредставництво суб`єкта владних повноважень, виходячи зі змісту приписів статті 55 КАС України, здійснюється особами, які уповноважені від його імені на підставі закону, статуту, положення або трудового договору (контракту), проте до позову таких документів не додано, як і наказу про призначення підписанта на посаду відповідного відділу та/або управління, працівники яких мають право діяти в порядку самопредставництва.

Враховуючи, що документів, які б засвідчували право Рибалко Богдани на здійснення представництва юридичної особи у порядку самопредставництва не надано, то відповідно виходячи з аналізу наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що з даним позовом звернулася неуповноважена особа - Богдана Рибалко.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

З урахуванням наведеного, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов подано та підписано неуповноваженою особою.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи, що до позовної заяви не додано належних документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень Богдані Рибалко права підпису позовної заяви, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати

Відповідно до ч.6 ст.169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Одночасно суд зазначає, що повернення судом адміністративного позову з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.

Керуючись статтями 169, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Д.Є. Махаринець