Рішення

від 13.06.2022 по справі 500/9564/21

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9564/21

14 червня 2022 рокум.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Подлісної І.М.

за участю:

секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни

позивача ОСОБА_1

представника позивача Трач В.І.

представника відповідача Микитюк І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгороднянської сільської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (далі - відповідач), в якому просила:

визнати протиправним рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.10.2021 №429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" з моменту прийняття в частині відмови ОСОБА_1 в наданні їй земельної ділянки площею 0,0411 га для ведення садівництва;

зобов`язати Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2021 та прийняти відповідне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0411 га для ведення садівництва, розташованої в с.Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулась з заявою до Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0.0411 за адресою с. Підгороднє, Тернопільського району, Тернопільської області. Однак, відповідач своїм рішенням № 429 відмовив громадянці ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 0.0411 га, для ведення садівництва, в зв`язку з тим, що земельна ділянка накладається на земельну ділянку приватної власності за кадастровим номером 6125286900:01:001:0080.

Позивач вважає, що рішення від 26.10.2021 №429 Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області є незаконним та підлягає до скасування в судовому порядку.

Ухвалою від 28.12.2021 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання ухвали суду 19.01.2022 представник відповідача подав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовної заяви та, зокрема вказує, що враховуючи заборону на передачу у приватну власність земель загального користування позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 31.01.2022 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 21.02.2022 о 10:15 год.

21 лютого 2022 року ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 21.03.2022 о 10:15 год.

17.03.2022 до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, відповідно до якої вказано на безпідставність та необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки зазначені в ньому відомості не відповідають дійсності.

Ухвалами суду від 21.03.2022, від 31.03.2022 відкладено розгляд справи на 11.05.2022 о 10:30 год.

31 березня 2022 року представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалами суду від 11.05.2022, від 26.05.2022 відкладено розгляд справи на 08.06.2022 о 10:00 год.

Ухвалою суду від 08.06.2022, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) оголошено перерву до 14.06.2022 о 11:00 год. для підготовки до надання нових пояснень по справі.

14 червня 2022 року подано заяву представником позивача про уточнення позовних вимог.

В судовому засіданні позивача та її представник позов підтримали, просили його задовольнити, з мотивів викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просили відмовити у їх задоволенні з огляду на відзив на позовну заяву та заперечення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

11 жовтня 2021 року позивач, ОСОБА_1 , звернулася з заявою до Підгороднянської сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області про надання їй дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,0411 за адресою с. Підгороднє, Тернопільського району, Тернопільської області. До поданої заяви ОСОБА_1 додала всі необхідні документи, що вимагає чинне законодавство для розгляду таких заяв.

Розглянувши дану заяву, відповідач 26 жовтня 2021 року на сімнадцятій сесіії восьмого скликання Підгороднянської сільської ради, виніс рішення № 429, яким: "Залишив заяву громадянки ОСОБА_1 від 11 жовтня 2021 року про дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0.0411 га, для ведення садівництва за адресою: с. Підгороднє, Тернопільського району, Тернопільської області у зв`язку з тим, що у відповідності до поданого нею викопіювання місця розташування земельної ділянки бажана земельна ділянка накладається на земельну ділянку приватної власності за кадастровим номером 6125286900:01:001:0080".

Не погодившись із даним рішенням, позивач звернулася до суду із відповідним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст. 13 Конституції України).

Земельні відносини в України визначені та врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини визначені, як суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст. 2 ЗК України).

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст.19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно частини 3 статті 78 ЗК України визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Пунктом «б» ч. 1 ст.81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а)приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б)одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в)одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Стаття 118 ЗК України визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Відповідач у оскаржуваному рішенні не вказав, яке саме рішення він прийняв, лише зазначив: "залишати заяву ОСОБА_1 ... ", саме рішення не містить жодних обґрунтованих підстав для відмови в наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою лише містить посилання на те, що дана земельна ділянка накладається на земельну ділянку приватної власності за кадастровим номером 6125286900:01:001:0080, вказане посилання не підтверджене доказами та не відповідає дійсності, оскільки дана земельна ділянка межує із земельною ділянкою під кадастровим номером 6110100000:17:001:1068 і станом на 15.12.2021 року земельна ділянка є вільною згідно витягу із кадастрової карти.

Тому, суд приходить до висновку, що рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26.10.2021 №429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" з моменту прийняття в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про надання їй земельної ділянки площею 0,0411 га для ведення садівництва є протиправним та підлягає до скасування.

При цьому, відповідач рішення по суті заяви позивача не прийняв взагалі (не надав дозволу і не відмовив у його наданні), а лише вказав про залишення заяви ОСОБА_1 , що не передбачено нормами чинного законодавства, суперечить інтересам позивача та порушує її права.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 зазначила таке:

"Щодо ефективності обраного судом апеляційної інстанції способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) Велика Палата Верховного Суду зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

При цьому застосування такого способу захисту у цій справі вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №806/2540/17.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом зобов`язання Підгороднянської сільської ради Тернопільського району повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2021 року та прийняти відповідне рішення.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатні беззаперечні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів, згідно з вимог ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, оскаржуваного рішення, а відтак таке підлягає скасуванню.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то суд присуджує на користь позивача здійснені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю. Визнати протиправним рішення Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 26 жовтня 2021 року № 429 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" в частині відмови в наданні земельної ділянки площею 0,0411 га для ведення садівництва ОСОБА_1 .

Зобов`язати Підгороднянську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 жовтня 2021 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0411 га для ведення садівництва розташованої в с. Підгороднє, Тернопільського району, Тернопільської обл.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, відповідно до квитанції № 10 від 22 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 17 червня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Підгороднянська сільська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Зелена, 2,с. Підгородне,Тернопільський район,Тернопільська область,47737 код ЄДРПОУ/РНОКПП 14029197).

Головуючий суддя Подлісна І.М.