Ухвала

від 16.06.2022 по справі 420/7589/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

17 червня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/7589/19

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши можливість призначення до розгляду справи за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року по справі № 420/7589/19 за позовом Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області на правах відокремленого підрозділу) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000791401 та № 0000801401 від 19.01.2017,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2022 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року по справі № 420/7589/19 за позовом Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області на правах відокремленого підрозділу) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000791401 та № 0000801401 від 19.01.2017.

Зазначена справа в порядку статті 31 КАС України розподілена на колегію суддів у складі судді-доповідача Шляхтицького О.І., суддів - Семенюка Г.В. та Домусчі С.Д.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.05.2022 відкрив провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року по справі № 420/7589/19 за позовом Підприємства "ТИРАС" у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Витребував з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 420/7589/19.

Під час підготовки справи до розгляду суддя-доповідач Шляхтицький О.І. та суддя Домусчі С.Д. заявили самовідвід.

За правилами частини 3 статті 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

У відповідності до вимог частин 1, 2 статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Положеннями статті 36 КАС України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини 2 статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Колегія суддів задовольняє заяву про самовідвід та виходить із такого.

13.12.2019 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління Державної фіскальної служби України в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області на правах відокремленого підрозділу) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000791401 та № 0000801401 від 19.01.2017.

18.12.2019 ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження у справі № 420/7589/19 за позовною заявою підприємства «ТИРАС» у вигляді ТОВ до ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000791401 від 19.01.2017, № 0000801401 від 19.01.2017 відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.

17.02.2020 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - скасовано з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

28.12.2020 рішенням Одеського окружного адміністративного суду позов підприємства «ТИРАС» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - задоволено частково.

20.05.2021 постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу та клопотання Головного управління ДПС в Одеській області - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року - залишено без змін.

08.12.2021 постановою Верховного Суду касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області (правонаступник Головне управління ДПС в Одеській області на правах відокремленого підрозділу ДПС) задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2021 року скасовано, а справу № 420/7589/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, Верховний суд у цій постанові зазначив про таке:

«…У межах судового розгляду іншої справи за № 815/2119/17 рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 9 жовтня 2019 року, у задоволенні позову ТОВ «ТИРАС» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2017 року № 0000791401 та № 0000801401 відмовлено.

За змістом встановлених обставин у справі № 815/2119/17 у ході перевірки Позивача встановлено, що первинні документи, які необхідні для проведення перевірки та стосуються господарської діяльності підприємства за період 1 січня 2014 року по 30 вересня 2016 року, були вилучені 10 листопада 2016 року на підставі матеріалів досудового розслідування за №42014000000000802 від 5 серпня 2014 року. Таким чином, перевіркою встановлено, що обсягу документів, які має в своєму розпорядженні ГУ ДФС в Одеській області, було недостатньо для проведення перевірки. У акті перевірки від 29 грудня 2016 року № 408/15-32-14-01/22457496 містяться посилання на запити контролюючого органу щодо надання первинних документів до перевірки та відповідей посадових осіб Позивача про неможливість подання таких у зв`язку з їх вилученням згідно з протоколом обшуку від 10 листопада 2016 року, не зважаючи на те, як вказує Відповідач, що відповідно до протоколу обшуку вилучена незначна частина документів.

Всупереч наведеному, судами обох інстанцій не мотивовано відхилено посилання скаржника на висновки суду, зроблені у справах № 815/2119/17 та № 815/7485/16, чи впливають та чи мають значення встановлені обставини у цих справах для правильного вирішення цього спору...».

Водночас судді Шляхтицький О.І. та Домусчі С.Д. приймали участь у розгляді справі № 815/2119/17.

Так, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Романішина В.Л., Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І. від 01.10.2017 по справі № 815/2119/17 апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року за позовом підприємства «Тирас» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000791401 та № 0000801401 від 19.01.2017 - без змін.

В обґрунтування відмови у задоволення апеляційної скарги суд, серед іншого, виходив із тих же обставин , котрі викладені по справі № 420/7589/19.

Такі обставини свідчать про те, що судді під час розгляду цієї справи можуть бути пов`язані із правовою позицією та встановленими обставинами, котра висловлена у справі № № 815/2119/17, отже буде порушений принцип судочинства - нейтральність та безсторонність суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. У цьому зв`язку Європейський Суд з прав людини неодноразово підкреслював, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (див. рішення Європейського суду з прав людини від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86 та п. 106 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Олександр Волков проти України» від 27 травня 2014 року).

Таким чином, з огляду на те, що суддями Шляхтицьким О.І. та Домусчі С.Д. , при розгляді справи № 815/2119/17 вже надавалась правова оцінка податковим повідомленням рішенням № 0000791401 та № 0000801401, колегія суддів вважає, що для забезпечення умов, за яких в учасників справи та стороннього спостерігача, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду даної справи безстороннім та неупередженим судом, заяву про самовідвід суддів Шляхтицького О.І., Домусчі С.Д. слід задовольнити та справу передати на повторний розподіл для визначення складу суду.

Аналогічну правову позицію з приводу суб`єктивного критерію висловила Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року, справа № 908/137/18, № судового рішення в ЄДРСРУ 87918845.

З огляду на вищевикладене, перевіривши доводи заяви, з метою уникнення будь-яких сумнівів у демонстрації сторонам безсторонності правосуддя, суд дійшов висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись статтями 39, 321 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду Шляхтицького О.І. та Домусчі С.Д. про самовідвід у справі № 420/7589/19 задовольнити.

Справу № 420/7589/19 передати на повторний розподіл в порядку, встановленому статтею 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Шляхтицький О.І.Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.