Справа № 405/2676/22
провадження № 1-кс/405/1296/22
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2022 м. Кропивницький
Слідчий суддяЛенінського районногосуду м.Кіровограда ОСОБА_1 за участюсекретаря судовихзасідань ОСОБА_2 розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Кропивницькому клопотаннястаршого слідчийв ОВСвідділу СУГУНП вКіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.06.2022 № 12021121040000284, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, про арешт майна,
встановив:
слідчий запогодженням зпрокурором звернувсядо слідчого суддіз клопотанням, в якому просить накласти арешт на легковий автомобіль MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 від 25.10.2018), що належить на підставі права приватної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також застосувати заборону розпоряджатися вказаним майном. Розгляд клопотання просив провести без ОСОБА_4 та сторони захисту.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області розслідується кримінальне провадження № 12021121040000284 від 09.06.2021 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що директор ТОВ ПКП «ЕВІС» (код ЄДРПОУ 22228057) ОСОБА_4 , вчинив заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, а саме бюджетних коштів, що виділялись на будівництво об`єкту «Капітальний ремонт лікарського корпусу Новгородківської ЦРЛ по вул. Криворізька, 37 в смт. Новгородка Новгородківського району Кіровоградської області».
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме:
-заволодінні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб.
-складанні та внесенні до офіційних документів службовою особою завідомо неправдивих відомостей, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
В рамках кримінального провадження потерпілою стороною КНП «Новгородківська лікарня» Новгородківської селищної ради, Кіровоградської області заявлена позовна заява про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 171730, 56 грн.
Разом з тим, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 є власником наступного рухомого майна:
-легкового автомобіля MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 від 25.10.2018).
Відповідно доп.4ч.2ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий вклопотанні вказує,що вході досудовогорозслідування виникланеобхідність унакладені арештута заборонірозпоряджатися вищевказанимрухомим майном, що належить ОСОБА_4 на праві приватної власності, оскільки їх розпорядження може призвести, до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, передачі відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий у судове засідання не з`явився, звернувся із заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного, його представників, оскільки у разі повідомлення останніх про розгляд даного клопотання є ризик, що майно, на яке планується накласти арешт, може бути непоправно втрачене, та на підставі наявних матеріалів представлених слідчому судді стороною кримінального провадження.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося, а тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання про накладення арешту на майно за наявними матеріалами.
Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Кіровоградській області розслідується кримінальне провадження № 12021121040000284 від 09.06.2021 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України (а.к. 17 - витяг з ЄРДР від 09.06.2021).
07.06.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.
В рамках кримінального провадження потерпілою стороною КНП «Новгородківська лікарня» Новгородківської селищної ради, Кіровоградської області заявлена позовна заява про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням на загальну суму 171730, 56 грн.
Висновком будівельно-технічної експертизи №СЕ-19/112-21/9832-БТ від 17.12.2021 та висновком судової економічної експертизи №СЕ19/112-22/155-ЕК від 23.02.2022 підтверджується сума завданої матеріальної шкоди внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу ОСОБА_4 є власником легкового автомобіля MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу: НОМЕР_3 від 25.10.2018) (а.к. 20).
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку арешт накладається у відповідності до п.4 ч. 2 ст. 170 КПК України відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно до ч. 8ст.170КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
Відповідно до ч. 11ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На підставі вимог ч.5ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п.38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновків, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та недопущення відчуження майна, вбачається можливим накладення арешту на нерухоме майно підозрюваного (цивільного відповідача) ОСОБА_4 , а саме на легковий автомобіль MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , а відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170- 173, 175, 369-372 КПК України,
постановив:
Клопотання старшого слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121040000284 від 09.06.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на легковий автомобіль MITSUBISHI LANCER, 2007 року випуску, номерний знак: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 .
Заборонити розпоряджатись вищевказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7
Суд | Ленінський районний суд м.Кіровограда |
Дата ухвалення рішення | 14.06.2022 |
Оприлюднено | 16.05.2024 |
Номер документу | 104820492 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ленінський районний суд м.Кіровограда
Плохотніченко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні