Постанова

від 15.06.2022 по справі 387/141/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 червня 2022 року м. Кропивницький

справа № 387/141/22

провадження № 22-ц/4809/631/22

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Дуковського О.Л. (суддя-доповідач)

суддів: Карпенка О.Л., Письменного О.А.

Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2021 року, у складі головуючого судді Майстер І.П., у справі за позовом першого заступника Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах Добровеличківської селищної ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року перший заступник Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області діючі в інтересах Добровеличківської селищної ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати.

В обгрунтування позовної заяви вказує, що 30.05.2013 між Добровеличківською селищною радою та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,3609 га (кадастровий номер 3521755100:50:089:0100) комерційного призначення, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, землі житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

На думку прокурора ОСОБА_1., порушувала умови вказаного договору оренди землі, а саме не сплачувала своєчасно та в повному обсязі орендну плату, яку необхідно стягнути в судовому порядку.

Орендодавець (Добровеличківська селищна рада) має право вимагати в судовому порядку стягнення заборгованості з орендної плати.

Проте, Добровеличківська селищна рада фактично самоусунулася від виконання покладених на неї повноважень щодо стягнення заборгованості по орендній платі з ОСОБА_1 .

Невжиття Добровеличківською селищною радою заходів реагування для усунення порушень (звернення з вимогою про стягнення заборгованості за договором оренди) свідчить про невиконання обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави.

Вказане порушення завдає шкоду державним інтересам та підриває фінансово - економічну діяльність держави, оскільки до бюджету не надходять кошти від оренди землі.

Оскільки, держаний орган не здійснив представництва інтересів держави щодо захисту цих інтересів є наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2021 року вказану позовну заяву повернуто.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду Новоукраїнська окружна прокуратура Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що судом першої інстанції в порушення вимог ст. 263 ЦПК України прийнято незаконну ухвалу.

Керівник Новоукраїнської окружної прокуратури в апеляційній скарзі вказує на те, що прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

Вважає, що Добровеличківська селищна рада самоусунулася від виконання покладених на неї повноважень щодо стягнення заборгованості за договором оренди, оскільки не звернулася з позовом до суду про стягнення заборгованості.

Крім того, в апеляційній скарзі керівник Новоукраїнської окружної прокуратури вказує на те, що Добровеличківська селищна рада не заперечує щодо представлення її інтересів прокурором в суді, оскільки у селищної ради відсутні кошти на сплату судового збору.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 15 квітня 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Справу призначено у відповідності ч.2 ст.369 ЦПК України до розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню із направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі виходячи із наступного.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції послався на відсутність підстав для звернення заступника прокурора із даним позовом до суду, оскільки Добровеличківська селищна рада самостійно може звернутися за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву застосував п. 4 ч. 4ст. 185 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами третьою, четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України. Так, згідно з частиною четвертою статті 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції у своїй ухвалі правильно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18, з роз`яснень якої вбачає, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

В матеріалах справи міститься лист про те, що Добровеличківська селищна рада Кіровоградської області від 03.12.2021 №03-35/383/2, з якого вбачається, що селищна рада в досудовому порядку намагалася урегулювати спір (а.с. 18), але з позовом не зверталася.

Правильним є висновком суду першої інстанції, що Добровеличківська селищна рада має можливість самостійно звернутися до суду із позовом за захистом своїх прав, а відсутність грошових коштів на сплату судового збору не є підставою для представництва в суді органу місцевого самоврядування.

До того ж прокурором не надано жодного доказу про реагування на процесуальну бездіяльність органу місцевого самоврядування щодо спірних правовідносин.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф. В. проти Франції» (F. W. v. France) від 31 березня 2005 року, заява № 61517/00, пункт 27).

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської окружної прокуратури Кіровоградської області- залишити без задоволення.

Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Л.Дуковський

Судді О.Л. Карпенко

О.А. Письменний