Постанова

від 19.06.2022 по справі 910/11316/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2022 р. Справа № 910/11316/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Чорногуза М.Г.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2021

у справі №910/11316/19 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом: 1. Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал";

до: 1. Підприємства об`єднання громадян Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС);

2. Київської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс";

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2";

3. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове Місто!"

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання недійсним договору та скасування державного акту.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва та Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" звернулися з позовом до Підприємства об`єднання громадян Київське учбово-виробниче підприємство №3 Українського товариства сліпих та Київської міської ради про:

- визнання протиправним і скасування рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004;

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029, цільове призначення - для будівництва житлового комплексу, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, запис у Книзі записів державної реєстрації договорів №85-6-00197 від 27.04.2005;

- визнання протиправним і скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №385033 від 09.07.2012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що передача земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029 за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, 28-30, на підставі рішення ради №419-20/1829 від 15.07.2004 та договору в оренду, а в подальшому в постійне користування Підприємству об`єднання громадян Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) для будівництва житлового комплексу відбулася з порушенням вимог законодавства щодо розпорядження землями історико-культурного призначення. Вказане призвело до порушення прав, гарантованих ст. 54 Конституції України, Законом України "Про охорону культурної спадщини", та завдають шкоди інтересам позивачів, призводять до загрози життю та здоров`ю громадян України, членів територіальної громади, які проживають на території вулиць Воздвиженська, Дегтярна, Кожум`яцька, Гончарна у Подільському районі м. Києва.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 та 02.10.2019 відкрито провадження у справі №910/11316/19, залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Мостицький 2" та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/11316/19 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/11316/19 скасовано в частині відмови Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва у задоволенні позову. У цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено, визнано протиправним і скасовано рішення Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" №419-20/1829 від 15.07.2004, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029, визнано протиправним і скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №385033 від 09.07.2012. В частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум-Капітал" рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 11.08.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/11316/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 справу №910/11316/19 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нове Місто!".

До суду першої інстанції 29.11.2021 представником Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва подано заяву про доповнення (зміну) предмета позову, відповідно до якої позивач-1 просив врахувати вказану зміну та розглядати первісні позовні вимоги у редакції позовної заяви, а також наступну вимогу: зобов`язати Підприємство об`єднання громадян Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) знести об`єкт самочинного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029 за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, 28-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання (далі - протокольна ухвала), відмовлено у задоволенні заяви Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва про доповнення (зміну) предмета позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі №910/11316/19 та передати справу на розгляд до суду першої інстанції на стадію прийняття заяви про зміну (доповнення) предмету позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено приписи процесуального права.

Орган самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального закону у зв`язку з неприйняттям ухвали про повернення заяви про зміну предмета позову у вигляді окремого документа.

Також, на переконання скаржника, ним було дотримано вимоги процесуального закону при поданні заяви про зміну предмета позову, а саме: ним не змінювалися та не доповнювалися підстави позову; сплачено судовий збір за додаткову вимогу немайнового характеру; копію заяви з доданими документами надіслано всім учасникам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.01.2022 апеляційну скаргу у справі №910/11316/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11316/19, відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

26.01.2022 матеріали справи №910/11316/19 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 апеляційну скаргу у справі №910/11316/19 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 21.02.2022 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану з 24.02.2022 на підставі указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з урахуванням наказу голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану", судом не вирішено питання щодо відкриття апеляційного провадження у справі №910/11316/19 у встановлений процесуальний строк.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1595/22 від 19.04.2022 у зв`язку з перебуванням судді Пашкіної С.А. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/11316/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 апеляційну скаргу у справі №910/11316/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Чорногуз М.Г., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11316/19, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 2 ст. 271 ГПК України та встановлено учасникам справи строк на подання відзивів на апеляційну скаргу.

У встановлений процесуальний строк учасники справи не скористалися правом на подання відзивів на апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Частиною 4 ст. 46 ГПК України також передбачено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Судом апеляційної встановлено, що під час нового розгляду справи 29.11.2021 представником Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет "Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва до суду першої інстанції подано заяву про доповнення (зміну) предмета позову, відповідно до якої позивач-1 просив врахувати вказану зміну та розглядати первісні позовні вимоги у редакції позовної заяви, а також наступну вимогу: зобов`язати Підприємство об`єднання громадян Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) знести об`єкт самочинного будівництва, який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:381:0029 за адресою: м. Київ, Вознесенський узвіз, 28-30.

Зі змісту протоколу та звукозапису судового засідання від 21.12.2021 убачається, що місцевим господарським вирішено процесуальне питання щодо поданої заяви без виходу до нарадчої кімнати шляхом постановлення протокольної ухвали, якою відмовлено у задоволенні заяви позивача-1 про зміну предмета позову, при цьому, без зазначення відповідних мотивів.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що постановлення такої протокольної ухвали без наведення відповідних мотивів та виготовлення окремого процесуального документа є істотним порушення процесуального закону, а саме вимог ст. ст. 234 та 236 ГПК України, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є, зокрема, ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Статтею 233 ГПК України встановлено порядок ухвалення судових рішень.

Так, частинами 4 та 5 ст. 233 ГПК України передбачено, що ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до протоколу судового засідання.

Отже, господарський процес надає суду процесуальну можливість постановляти ухвали як у вигляді окремого документа, так і у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, про що також зазначено у п. 7 ч. 2 ст. 223 ГПК України.

При цьому, положення ГПК України не містять виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, чи у вигляді окремого документа.

Також положення процесуального закону не містять вимог до змісту ухвал суду, постановлених у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання.

Натомість, нормами ГПК України, а саме ст. 234, встановлено вимоги до змісту ухвали суду, що викладається окремим документом.

Відповідно до зазначеної норми ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи;

2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 234 ГПК України та відсутність у процесуальному законі виключного переліку питань, які вирішуються судом шляхом постановлення ухвал у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, чи у вигляді окремого документа, суду у кожному конкретному випадку при вирішенні питання форми постановлення ухвали слід враховувати ті норми процесуального кодексу, що регулюють наслідки розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви тощо.

Тобто, якщо приписами ГПК України передбачено вимоги та висновки, які повинні міститись в ухвалі суду, за наслідками розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви, то у такому випадку суду слід постановляти ухвалу у вигляді окремого документа.

Крім того, суду при вирішенні питання форми постановлення ухвали слід враховувати, чи може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвала суду у розумінні приписів ст. 255 ГПК України за наслідками розгляду певного процедурного питання, клопотання, заяви.

У разі ж можливості оскарження ухвали суду в апеляційному порядку окремо від рішення суду, така ухвала суду повинна постановлятись у вигляді окремого документа.

У поданій апеляційній скарзі Органом самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва зазначається про порушення судом першої інстанції норм процесуального закону у зв`язку з неприйняттям ухвали про повернення заяви про зміну предмета позову у вигляді окремого документа.

Апеляційний суд з наведеними доводами погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмета позову підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

До того ж, з аналізу численної судової практики Верховного Суду (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №902/919/17, постанов Верховного Суду від 25.01.2021 у справі №910/10954/19 та від 22.07.2021 у справі №910/18389/20) слід дійти висновку, що у випадку недотримання заявником умов щодо порядку подання заяви про зміну предмета позову, належним процесуальним рішенням має бути саме повернення заяви, а не відмова у її задоволенні. Отже, оскаржувана протокольна ухвала, на переконання колегії суддів за своєю суттю є ухвалою про повернення заяви. Натомість, суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, чим порушив приписи процесуального закону.

При цьому, на переконання апеляційного суду, статтею 46 ГПК України також встановлено вимоги та висновки, які повинні міститись в ухвалі суду, постановленій за наслідками розгляду процедурного питання щодо заяви про зміну предмета позову. Це додатково свідчить про те, що така ухвала має бути викладена окремим документом.

З урахуванням усього вищезазначеного, місцевий господарський суд зобов`язаний за наслідками вирішення вказаного процесуального питання постановити ухвалу у формі окремого документа, яка відповідатиме вимогам, викладеним у ст. 234 ГПК України.

Разом з цим, місцевий господарський суд, постановивши протокольну ухвалу від 21.12.2021, припустився порушення норм процесуального права в частині дотримання вимог ст. 234 ГПК України щодо змісту ухвали, а також ст. 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення. На цій підставі оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Стосовно повноважень апеляційну суду на ухвалення відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала суду першої інстанції про повернення заяви про зміну предмета позову є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з огляду на продовження розгляду позовної заяви не у тій редакції, що заявляється позивачем.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та враховуючи наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний суд не має повноважень на ухвалення нового рішення (постановлення нової ухвали), а зобов`язаний направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Проте, вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття до розгляду або повернення заяви позивача про зміну предмета позову належить до виключної компетенції суду першої інстанції.

Тому, по-перше, апеляційний суд не може у даному випадку, фактично, розглянути заяву про зміна предмета позову замість місцевого господарського суду. По-друге, та як наслідок, апеляційний суд не може і перевірити дотримання порядку та строку подання такої заяви, оскільки суд першої інстанції взагалі не розглянув належним чином питання щодо прийняття до розгляду такої заяви, постановивши протокольну ухвалу без зазначення жодних мотивів.

З урахуванням викладеного, належним процесуальним рішенням, на переконання колегії суддів, у такому випадку має бути скасування оскаржуваної ували з направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо прийняття до розгляду чи повернення заяви позивача про зміну предмета позову.

Тобто, суду першої інстанції необхідно належним чином розглянути подану заяву та постановити ухвалу, викладену окремим документом, з наведенням мотивів та висновків з приводу наявності/відсутності підстав для прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі №910/11316/19, занесена до протоколу судового засідання, є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 280 ГПК України).

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва підлягає задоволенню, а протокольна ухвала Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 у справі №910/11316/19 - скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання щодо прийняття до розгляду чи повернення заяви позивача-1 про зміну предмета позову.

При цьому, розподіл сум судового збору, пов`язаного з поданням апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Органу самоорганізації населення "Вуличний комітет Воздвиженка" у Подільському районі м. Києва задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2021, занесену до протоколу судового засідання, у справі №910/11316/19 скасувати.

3. Справу №910/11316/19 передати до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання щодо прийняття до розгляду чи повернення заяви позивача-1 про зміну предмета позову.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В.Андрієнко

М.Г. Чорногуз