ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2022 року Справа №924/233/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Берун О.О.
за участю представників сторін:
позивача: представник Оніщук Є.О. - адвокат
відповідача: представники Карасьов О.С. - член Дирекції; Зінкевич Д.В. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 15.04.21р. суддею Димбовським В.В. у справі № 924/233/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон Екстра"
до відповідача Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"
про стягнення 3935558,00 грн. за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог. Розгляд справи. Суб`єктний склад учасників провадження у даній справі.
1.1. 12 серпня 2016 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" (у подальшому по тексту постанови також Кооператив/Постачальник/Позивач) та Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" (у подальшому по тексту постанови також Підприємство/Покупець/Відповідач), а разом - сторонами, укладено Договір поставки молока № 49 (у подальшому по тексту постанови також Договір № 49/Договір) - а.с.19-22, т.1.
1.1.1. Термін дії Договору сторони визначили до 31 грудня 2016 року (пункт 14.3. Договору) - а.с.19-22, т.1.
1.1.2. 27 грудня 2016 року між Постачальником та Покупцем Договору №49 укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки молока № 49 від 12.08.2016, за якою сторони домовилися внести зміни до п.14.3. Договору в частині терміну його дії, визначивши кінцевий термін: 31 грудня 2017 року (а.с.23, т.1).
1.1.3. За умовами Договору № 49 постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця натуральне коров`яче молоко незбиране (по тексту Договору та у подальшому по тексту постанови також Продукція) на умовах визначених договором, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції (пункт 1.1).
1.1.4. Упродовж терміну дії Договору №49 постачальник здійснював поставки продукції - у період з серпня 2016 року по листопад 2017 року поставлено на суму 141 916 738,00 грн, за яку Підприємство розрахувалось лише частково.
1.1.5. По закінченню дії Договору №49, на думку Постачальника, Покупець не у повному обсязі провів оплату за отриману Продукцію - неналежно виконав свої зобов`язання, що стало підставою для звернення Кооперативу до суду за захистом своїх порушених прав.
1.1.6. Також Сторонами Договору №49 укладено Додаткову угоду №2 від 18.08.2017, якою внесено зміни до розділу 8 Договору.
1.1.7. Відповідно до цих змін, оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції Покупцем або шляхом емісії векселя; Покупець здійснює розрахунки за фактично отриману Продукцію протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції та підписання Сторонами здавально-приймальних документів на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом видачі векселя (векселів).
1.1.8. Вексель (векселі) видаються Постачальнику на суму фактично поставленої Продукції по Акту приймання-передачі векселя (векселів). Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично отриманої Продукції. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отриману Продукцію у Покупця припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Постачальник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.
1.1.9. 18 серпня 2017 року, між ДП Старокостянтинівський молочний завод передав а СВК Перший національний виробничий кооператив було складено Акт прийому-передачі векселя (векселів) а.с.241-242, т.2).
1.1.10. По Акту прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 року ДП Старокостянтинівський молочний завод передав, а СВК Перший національний виробничий кооператив прийняв векселів на загальну суму 12000000,00 грн з метою погашення зобов`язань за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016.
1.1.11. У самому Акті Сторони погодились вважати умови Договору поставки молока №49 від 12.08.2016 року виконаними, а претензій Сторони одна до одної не мають.
1.2. У березні 2018 року Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" про стягнення заборгованості із останнього за Договором у сумі 3 312 859,00 грн, а також нарахував: пеню у сумі 395727,00 грн; 3 % річних у сумі 39160,00 грн; інфляційні втрати у сумі 187812,00 грн; а разом 3935558,00 грн.
1.2.1. За результатом розгляду позовних вимог рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019р. по справі №924/233/18 у позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" до Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" про стягнення заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016 у розмірі 3935558,00 грн відмовлено (а.с.39-45, т.17).
1.2.2. Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ліквідатор Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" арбітражний керуючий Ведмедєв Сергій Сергійович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю із віднесенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.
1.2.3. За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 остання залишена без задоволення, а оспорюване рішення без змін (а.с.262-273, т.17).
1.2.4. На процесуальні рішення суду першої інстанції (п.1.2.1.,1.2.3. цієї постанови) Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" подано касаційну скаргу, касаційне провадження за якою було відкрите ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2020 (а.с.51-62, т.19).
1.2.5. Під час касаційного провадження до Верховного Суду 9 квітня 2020 року надійшла заява Кооперативу про здійснення процесуального правонаступництва, у якій він просить суд касаційної інстанції замінити Сільськогосподарський виробничий кооператив (СВК) "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс " .
1.2.6. Ухвалою Верховного Суду від 20.06.2020 така заява була задоволена (а.с.203-213, т.19). Здійснено заміну позивача у справі - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс " (у подальшому по тексту постанови також Товариство).
1.2.7. Постановою Верховного Суду від 25.06.2020 касаційну скаргу Товариства задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі № 924/233/18 скасовано повністю; справу № 924/233/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
1.3. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі № 924/233/18 (далі по тексту даної постанови також оспорюване рішення) позов задоволено частково (а.с.193-203, т.21).
1.3.1. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" 2885245,09 грн - заборгованості за Договором № 49; 34284,92 грн - 3% річних, 343423,75 грн - пені, 141002,73 грн - інфляційних втрат та 51 059,35 грн витрат по оплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
1.3.2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі № 924/233/18 залишено без змін.
1.3.3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду другої інстанції, касаційну скаргу на процесуальні рішення подав відповідач (а.с.132-142, т.22).
1.4. Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційна скарга Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" задоволена частково (а.с.66-99, т.23).
1.4.1. Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 924/233/18 скасована, а справа № 924/233/18 в скасованій частині передана на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
1.5. Під час нового апеляційного розгляду апеляційної скарги Підприємства на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі № 924/233/18 позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" подано заяву про здійснення процесуального правонаступництва.
1.5.1. У заяві Товариство просить замінити у справі №924/233/18 позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Органік Сідс його правонаступником Товариством обмеженою відповідальністю ФОТОН ЕКСТРА.
1.5.2. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 заява Товариства задоволена; здійснено заміну позивача у справі №924/233/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотон Екстра" (а.с.136, т.24).
1.6. На момент прийняття даної постанови позивачем у даній справі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотон Екстра" (далі по тексту також Товариство "Фотон Екстра"), а відповідачем - Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод".
2. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
2.1. Предметом апеляційного оскарження є рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18.
2.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про стягнення з Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" заборгованості у розмірі 3935558,00 грн.
2.3. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" 2885245,09 грн - заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016; 34284,92 грн - 3% річних, 343423,75 грн - пені, 141002,73 грн - інфляційних втрат та 51059,35 грн - витрат по оплаті судового збору.
2.4. В решті позовних вимог відмовлено.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
3.1. Судом першої інстанції, враховуючи умови укладеного між сторонами договору поставки молока №49, в сукупності з наявними в матеріалах справи приймальними квитанціями, враховано наявність підписаних сторонами товарно-транспортних накладних та спеціалізованих товарних накладних за формою № 1-ТН (МС), в тому числі за період вересень-листопад 2017 року.
3.2. За їх оцінкою місцевий господарський суд під час нового розгляду встановив, що відповідачем сплачено у 2017 році 138 944 500,00 грн (126 944 500,00 грн згідно платіжних доручень та 12 000 000,00 грн за векселями в кількості 12 штук номіналом 1 000 000,00 грн кожен).
3.3. Натомість Кооперативом у 2017 році за Договором № 49 поставлено товару на загальну суму 141489124,29 грн (на суму 127 739 654,79 грн за період січень - серпень 2017 року, на суму 9 116 987,10 грн у вересні 2017 року, на суму 4 072 914,30 грн у жовтні 2017 року та на суму 559 568,10 грн у листопаді 2017 року).
3.4. Матеріалами справи встановлено, що поставка на суму 141 489 124,29 грн за договором № 49 також підтверджується оборотно-сальдовою відомістю відповідача за січень 2017 року - лютий 2018 року, яка була подана генеральним директором Гордійчуком Ю.А. додатком до відзиву на позов від 19.04.2018. Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про поставку товару за договором № 49 у жовтні 2017 року на суму 4 448 875,62 грн та листопаді 2017 року на суму 611 220,54 грн та доводи відповідача про відсутність поставок за цим договором у вересні-листопаді 2017 року;
3.5. З огляду на обсяг здійснених поставок (на загальну суму 141 489 124,29 грн), погашення заборгованості відповідачем за договором № 49 на суму 138 944 500,00 грн та віднесення з зазначеної суми 340 620,80 грн в рахунок погашення заборгованості за 2016 рік (період до січня 2017 року) за договором № 49, сума заборгованості за вказаним договором Підприємства перед Кооперативом, правонаступником якого за цим договором є Товариство, складає 2 885 245,09 грн. Відповідно, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором № 49 є обґрунтованим в сумі 2 885 245,09 грн.
3.6. Враховуючи визначений сторонами у договорі № 49 та протоколі погодження договірної ціни №18 від 23.08.2017 порядок розрахунків, приймаючи до уваги товарно-транспортні накладні та спеціалізовані товарні накладні за формою № 1-ТН (МС), враховуючи періодичне погашення відповідачем заборгованості за попередні періоди та беручи до уваги визначені позивачем періоди нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції, здійснивши перерахунок вказаних сум, дійшов до висновку, що вірною буде сума пені в розмірі 343 423,75 грн загалом за період з 26.08.2017 по 28.03.2018, сума 3% річних в розмірі 34 284,92 грн загалом за період з 26.08.2017 по 28.03.2018, сума інфляційних втрат в розмірі 141002,73грн за період вересень 2017 року - лютий 2018 року, які є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.
4. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4.1. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, апелянт - Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" - звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати у повному обсязі; в позовних вимогах ТОВ "Органік Сідс" відмовити. Витрати по оплаті судового збору стягнути з позивача.
4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте судом з порушеннями норм матеріального та процесуального права, не відповідає принципам та вимогам, які ставляться до судового рішення, обставини викладені в справі не були досліджені та взяті до уваги.
4.2.1. Щодо порушення процесуальних норм, апелянт зазначає, що під час нового розгляду справи відповідачем серед іншого подавалися наступні документи: клопотання від 13.10.2020 - відповідач просив визнати неналежними, недопустимими та недостовірними докази. 14.05.2021; пояснення у справі від 16.10.2020, згідно яких описувалися обставини справи, позиція відповідача щодо видаткових накладних №630 від 31.10.2017 на суму 4 072 914,30 грн. та №797 від 30.11.2017 на суму 559 568,10 грн; клопотання про долучення доказів від 26.02.2021 відповідач просив суд долучити в якості доказів протоколи погодження договірної ціни №19 від 24.09.2017 та №20 від 24.10.2017. Подані документи хоча і знаходяться в матеріалах справи та про них неодноразово наголошувалося відповідачем у судових засіданнях, проте вони фактично були залишені поза увагою суду, зокрема, окремих ухвал щодо наслідків розгляду клопотання №1 та №2 не було, а у оскаржуваному рішенні від 15.04.2021 відсутні будь-які згадування таких клопотань.
4.2.2. Апелянт звертає увагу апеляційного суду, що зазначені вище документи мають суттєве значення для справи, а їх неврахування впливає на законність та обґрунтованість прийнятого рішення. Так, товарно-транспортні накладні, спеціалізовані товарні накладні за формою 1-ТН (МС) та приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини не мають жодного відношення до договору поставки молока №49 від 12.08.2016, тобто не відповідають критерію належності доказів, а тому не повинні братися судом до уваги.
4.2.3. Що стосується видаткових накладних, що надавалися позивачем №№446 від 30.09.2017 на суму 9 116 987,10 грн., №713 від 31.10.2017 на суму 4 448 875,62 грн. та №797 від 30.11.2017 на суму 611220,54 грн., то вони не були підписані зі сторони відповідача, тобто не можуть підтверджувати обставини справи, що є предметом судового розгляду; в силу ст.78 ГПК України зазначені докази не могли бути достовірними.
4.2.4. В Актах звіряння розрахунків, що були долучені відповідачем зазначене інформація про зовсім інші документи - щоденні видаткові накладні, а не помісячні, що містяться в матеріалах справи. Крім того, вказані акти не охоплюють період вересень-листопад 2017 року, за яким по твердженням позивача і виникла заборгованість. Також звертає увагу суду, скаржник на те, що всі долучені разом із відзивом на позовну заяву від 19.04.2018 документи не були належним чином завірені, як це передбачено ст. 91 ГПК України.
4.2.5. Зазначена у клопотанні №1 інформація та необхідність її врахування під час розгляду справи була висвітлена у поясненнях №1. Виходячи зі змісту оскаржуваного рішення (абз.4-5, стор.18 рішення) судом встановлено, що зазначені документи не відповідають вимогам ДСТУ 4163-2003, проте визнано такі докази допустимими. При цьому, скаржник зазначає, що такі дії суду суперечать абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України та посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 11.07.2018 справа №904/8549/17.
4.2.6. Згідно клопотання №2 відповідач на стадії підготовчого засідання просив долучити в якості доказів протоколи погодження договірної ціни №19 від 24.09.2017 та №20 від 24.10.2017. Такі протоколи мають прямий зв`язок із договором поставки молока №49, а саме із пунктом 3.5., згідно якого у разі непогодження протоколу договірної ціни обома сторонами договір є припиненим. Враховуючи, той факт, що протокол №19 та №20 не були підписані зі сторони ДП Старокостянтинівський молочний завод, тобто їх не було погоджено, а протокол №19 в разі його підписання обома сторонами повинен був діяти з 01.10.2017, то відповідно до п.3.5. Договору, це безумовно є свідченням того, що договір поставки молока №49 від 12.08.2016 припинив свою дію з 01.10.2017.
4.2.7. Однак, такі факти було проігноровано судом, останній фактично долучив згадані протоколи до матеріалів справи, але правової оцінки їм не надавав як і не врахував їх як докази припинення дії договору поставки молока №49.
4.2.8. Зважаючи на засади змагальності сторін, докази і доказування у господарському процесі, з урахуванням висновків Верховного Суду, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а наданими доказами довести відповідні обставини неможливо, то такі обставини вважаються недоведеними. Таким чином, судом попередньої інстанції не було належним чином та у повному обсязі з`ясовано та досліджено всі обставини справи та порушено норми процесуального права та принципи змагальності та рівності сторін.
4.3. Щодо розгляду справи по суті, апелянт зазначає про відсутність правових підстав для стягнення грошових сум за договором поставки молока №49. Так, судом було залишено поза увагою видаткові накладні на щомісячну поставку №446 від 30.09.2017, №713 від 31.10.2017, №797 від 30.11.2017 не були підписані зі сторони ДП Старокостянтинівський молочний завод, що вказує на відсутність у них обов`язкових реквізитів передбачених ч.2 ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зокрема, щодо обов`язковості такого реквізиту як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому такі документи не можуть взагалі прийматися до уваги як належні докази. Відсутність відтиску печатки та підпису уповноважених осіб на видаткових накладних свідчить про відсутність здійснення господарські операції між сторонами в період з вересня 2017 року по листопад 2017 року.
4.3.1 Щодо актів звірки розрахунків станом на 30.04.2017, 31.05.2017, 30.06.2017, 31.07.2017, 31.08.2017, 30.09.2017 доказове значення та допустимість якого заперечувалося відповідачем, за якими суд встановлює факт постачання у вересні 2017 року товару у кількості 1 182 894 кг. на суму 9116987,10грн. апелянт зазначає, що акт звіряння може бути використаний як доказ підтвердження факту визнання боржником заборгованості лише за умови, що такий акт містить всі необхідні реквізити на відповідає первинним документам.
4.3.2. В даній справі належних та допустимих документів на підтвердження постачання у вересні 2017 року саме за договором поставки молока №49 від 12.08.2016 не має. Крім того, акти звірки розрахунків містять інформацію про зовсім інші документи - щоденні видаткові накладні, а не помісячні, що містяться в матеріалах справи. Видаткова накладна №446 від 30.09.2017 не містить всіх необхідних реквізитів. Видаткові накладні за жовтень-листопад 2017 року, що були підписані сторонами та оборотно-сальдові відомості не могли бути належними та допустимими доказами по справі.
4.3.3. Суд не враховував, що в окремих товарних документах не вказано кількість та ціну вантажу, має місце виправлення вказаної кількості поставленої молочної сировини, які не завірено підписами відповідальних осіб. Суд здійснив встановлення факту постачання товару у вересні 2017 року на підставі недопустимих, неналежних документів, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
4.3.4. Податкові накладні, на які посилався позивач ні окремо, ні у сукупності із іншими документами не можуть підтверджувати реальність господарських операцій по договору поставки молока №49, оскільки операції по реєстрації податкових накладних проводяться виключно постачальником, в даному випадку позивачем, без будь-якої участі відповідача. А тому такі податкові накладні не можуть свідчити про здійснення господарської операції, що узгоджується із Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. Крім того, апелянт звертає увагу, що відповідач не здійснював використання (формування) податкового кредиту щодо зареєстрованих Позивачем податкових накладних у вересні-листопаді 2017 року, це зокрема вбачається із зареєстрованих податкові декларації які чітко відображають відсутність інформації про формування та використання податкового кредиту по вказаним позивачем податкових накладним.
4.3.5. Виходячи зі змісту, оскаржуваного рішення щодо податкових декларації з податку на додану вартість, суд, зазнаючи про невикористання відповідачем податкового кредиту, стверджує про те, що операції з постачання товару у вересні-листопаді 2017 року, в тому числі, підтверджуються податковими накладними, що суперечить встановленим обставинам справи (висновки не відповідають фактичним обставинам).
4.3.6. Також, скаржник, посилаючись на призначену у даній справі судово-економічну експертизу (ухвала суду від 18.09.2018) зазначає, що наявність заборгованості за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016 за період лютий-листопад 2017 року не вдалося встановити ні експертами КНДІСЕ, що відображено у їх повідомленні від 14.06.2019, ні експертом Бутинець Ф.Ф., що відображено у його висновку №30.07/19-1, що є додатковим підтвердженням відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.
4.4. Щодо нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат.
4.4.1. Судом задовольняючи частково позов було призначено до стягнення 34 284,92 грн. 3% річних, 343 423,75грн. пені, 141 002,73грн. інфляційних втрат, однак такі розрахунки є помилковими. Суд фактично залишив в силі розрахунки позивача, здійснивши перерахунок тільки жовтня-листопада 2017 року, а тому вони аналогічним чином є помилковими. Згідно аналізу розрахунків позивача, всі вони базуються виключно на відомостях із актів звірки розрахунків, а тому є помилковими. Помилковість проявляється в тому, що всі акти звірки в графі Документ містили посилання на видаткові накладні на щоденну а не помісячну поставку товару, тобто на ті документи які були відсутні в матеріалах справи. Крім того, наявні в матеріалах справи інші документи, а саме ТТН містили наді про помісячну поставку товару та не мали жодних посилань на договір поставки молока №49 від 12.08.2016. Зокрема, саме на цій підставі експерт у своєму висновку №30.07/19-1 не зміг підтвердити заявлену суму пені, інфляційних втрат та 3% річних.
4.4.2. Апелянт також звертає увагу на те, що судом визнано обґрунтованим розмір пені за період нарахування з 26.08.2017 по 28.03.2018, що складає більше 6 місяців, в супереч ч.6. ст.232 ГПК України. Крім того, як зазначалося вище постачання товару у вересні-листопаді 2017 року в межах договору поставки молока №49 від 12.08.2016 не проводилося, а тому правових підстав для нарахування за цей період не має. Отже, оскільки договір не містить положення про нарахування штрафних санкцій більше ніж 6 місяців, то суд допустив порушення норм матеріального та процесуального права нараховуючи за зазначений період.
4.4.3. Правових підстав для нарахування пені у розмірі як у розмірі 395 727,00грн. (згідно розрахунку позивача ) так і у розмірі 343 423,75 грн. (згідно розрахунку суду) не має.
4.4.4. Аналогічні порушення, як у викладеному вище розрахунку пені, допущенні також і під час нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
4.5. Таким чином суд першої інстанції під час нового розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення від 15.04.2021 не здійснив з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, визнав встановленими обставини, що не були доведені, здійснив викладення висновків, які не узгоджувалися із встановленими обставинами справи, здійснив порушення норм процесуального права, здійснив неправильне застосування норма матеріального права та не враховував позиції Верховного суду, що зазначалися відповідачем, а також практики ЄСПЛ.
4.6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 залишено без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" - без задоволення.
4.7. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" задоволено частково.
4.7.1 У постанові від 24.11.2021 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що суд апеляційної інстанції, у порушення норм процесуального законодавства, не надав належної оцінки викладеним в апеляційній скарзі аргументам відповідача, а відтак не виправив процесуальні порушення, допущені місцевим господарським судом під час оцінки усіх доказів у їх сукупності та з урахуванням балансу імовірностей, що полягали у наступному:
- судом прийнято в якості доказів подані відповідачем оборотно-сальдові відомості та видаткові накладні № 630 від 31.10.2017 та № 797 від 30.11.2017, однак без належної оцінки вищенаведених доводів відповідача та поданих доказів відсутності повноважень посадових осіб Підприємства, підписи яких містяться в зазначених накладних за жовтень та листопад 2017 року;
- судом прийнято в якості доказу подану позивачем видаткову накладну від 30.09.2017 № 446 (не підписану відповідачем, але ціни на продукцію у якій відповідають Протоколу погодження ціни № 18) з одночасним урахуванням інших доказів, зокрема акту звірки розрахунків станом на 30.09.2017 (підписаного зі сторони відповідача бухгалтером з розрахунків Заблоцькою Т.О., однак без належної оцінки вищенаведених доводів відповідача та поданих доказів відсутності повноважень цієї посадової особи відповідно до Посадової інструкції від 03.02.2014 на підписання таких документів.
4.7.2. Також, касаційний суд зазначив, що направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 зауважив, що визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, при розгляді справи слід дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).
4.7.3. У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19).
4.7.4. Такий факт повинен оцінюватися в сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає приписам процесуального законодавства.
4.7.5. Суди не встановили, чи можуть наявні в матеріалах справи товарно-транспортні та спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини за формою № 1-ТН (МС) підтверджувати фактичні обставини щодо реального руху товару.
4.7.6. На думку апелянта, судами не виконано вказівки суду касаційної інстанції (постанова Верховного Суду від 25.06.2021 у №924/233/18) стосовно необхідності належним чином дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару, зокрема в частині оцінки спеціалізованих товарних накладних за формою № 1-ТН (МС), які підписані обома сторонами спору.
4.8. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №924/233/18 скасовано. Справу №924/233/18 в скасованій частині передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
5. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області - без змін. Зазначає, що відповідачем не спростовано встановлені судом першої інстанції обставини, порушення норм матеріального та процесуального права, тому вважаємо, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а судове рішення, без змін, оскільки оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства, а підстави для його скасування, за наведених у апеляційній скарзі мотивів, відсутні.
5.2. У поясненнях ДП "Старокостянтинівський молочний завод" від 16.06.2021 звертає увагу апеляційного суду на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2020 по справі №924/233/18, якою було скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі №924/233/18, а справу направив на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
5.3. ДП "Старокостянтинівський молочний завод" 13.09.2021 було подано до суду додаткові пояснення по даній справі.
5.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 прийняти апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" у справі № 924/233/18 до апеляційного провадження у складі суду: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г.; розгляд апеляційної скарги призначено на 27.04.2022.
5.5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" від 29.03.2022 про здійснення процесуального правонаступництва задоволено. Замінено позивача у справі №924/233/18 Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотон Екстра".
5.6. У судовому засіданні 27.04.2022 клопотання від 05.04.2022 про зупинення провадження у справі до моменту закінчення воєнного стану на території України представники відповідача не підтримали; на час судового засідання 27.04.2022 воно є не актуальним, оскільки представники не знали чи зможуть взяти участь у судовому засіданні ще 06.04.2022.
5.6.1. Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, як не обґрунтоване.
5.6.2. Після виходу з нарадчої кімнати у судовому засіданні 27.04.2022 клопотання відповідача про передачу матеріалів справи №924/233/18 до суду Господарського суду Хмельницької області для розгляду заяв ДП Старокостянтинівський молочний завод колегією суддів відхилено. Апеляційним судом зазначено, що письмове обґрунтування щодо відхилення вказаного клопотання буде висвітлено у постанові суду за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
5.6.3. За результатами судового засідання 27.04.2022 розгляд апеляційної скарги ДП "Старокостянтинівський молочний завод" у справі № 924/233/18 відкладено на 11.05.2022 об 16:15 год., про що апеляційним судом постановлено відповідну ухвалу.
5.6.4. Також ухвалою суду від 27.04.2022 зобов`язано позивача - ТОВ "Фотон Екстра" надати Північно-західному апеляційному господарському суду: детальну помісячну розшифровку щодо поставки молочної продукції за період серпень-грудень 2016 року та її оплати, підтвердивши належним чином завіреними копіями первинних бухгалтерських документів. Оригінали первинних бухгалтерських документів надіслати суду для огляду; оригінали видаткових накладних по поставці молока (у межах виконання умов договору №49 від 12.08.2016) за період вересень, жовтень, листопад 2017 року.
5.6.5. Задоволено клопотання представника позивача ТОВ "Фотон Екстра" - адвоката Оніщука Є.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; вирішено забезпечити представнику проведення судового засідання у справі №924/233/18, відкладеного на 11.05.22 о 16:15 год. в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 3 (ВКЗ).
5.6.6. Задоволено клопотання представника відповідача ДП "Старокостянтинівський молочний завод" - члена дирекції Карасьова О.С. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; вирішено забезпечити представнику відповідача проведення судового засідання 11.05.2022 о 16:15 год у справі №924/233/18, в режимі відеоконференції у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань № 3 (ВКЗ).
5.7. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2022 задоволено клопотання представника ДП "Старокостянтинівський молочний завод" - адвоката Зінкевича Д.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/233/18. Вирішено забезпечити представнику відповідача адвокату проведення судового засідання 11.05.2022 об 16:15 год. у справі № 924/233/18, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із Північно-західним апеляційним господарським судом (33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59) у залі судових засідань №3 (ВКЗ).
5.8. В судовому засіданні 11.05.2022 представники ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (у режимі відеоконференції) підтримали доводи апеляційної скарги надали пояснення в обґрунтування своєї позиції; просили задоволити апеляційну скаргу, рішення місцевого господарського суду від 15.04.2021 у даній справі скасувати, в позовних вимогах відмовити у повному обсязі.
5.9. В судовому засіданні 11.05.2022 представник позивача ТОВ "Фотон Екстра" (у режимі відеоконференції) заперечив проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, оскаржуване рішення від 15.04.2021 у даній справі законним та обґрунтованим. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
5.10. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5.11. В судовому засіданні 27.04.2022 колегією суддів відхилено клопотання про передачу матеріалів справи №924/233/18 до суду Господарського суду Хмельницької області для розгляду заяв ДП Старокостянтинівський молочний завод. В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, наступне.
5.11.1. ДП "Старокостянтинівський молочний завод" 17.02.2022 подало до Північно - західного апеляційного господарського суду клопотання про передачу матеріалів справи №924/233/18 до суду першої інстанції, у якому просить повернути матеріали справи №924/233/18 до суду Господарського суду Хмельницької області для розгляду заяв ДП Старокостянтинівський молочний завод.
5.11.2. В клопотанні відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 по справі №924/233/18 частково задоволено позов ТОВ "Органік Сідс" про стягнення з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" заборгованості у розмірі 3935558,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2885245,09 грн. заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016, 34284,92 грн 3% річних, 343423,75 грн пені, 141002,73 грн інфляційних втрат та 51059,35 грн витрат по оплаті судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
5.11.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 по справі №924/233/18 рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 залишити без змін, апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" - без задоволення.
5.11.4. Господарським судом Хмельницької області 11.10.2021 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 року у справі №924/233/18.
5.11.5. Приватним виконавцем Джубабою Д.О. 13.10.2021 було відкрито виконавче провадження №67148754 з примусового виконання судового наказу 924/233/18 виданого 11.10.2021.
5.11.6. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 по справі №924/233/18 було частково задоволено касаційну скаргу ДП Старокостянтинівський молочний завод та скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №924/233/18, а справу направлено на новий розгляд в Північно-західний апеляційний господарський суд.
5.11.7. ДП Старокостянтинівський молочний завод 02.11.2021 було подано скаргу до Господарського суду Хмельницької області на дії приватного виконавця Джубаби Д.О. в межах виконавчого провадження №67148754. Ухвалою суду від 05.11.2021 по справі №924/233/18 вирішення скарги на дії приватного виконавця Джубаби Д.О. по справі №924/233/18 відкладено до повернення матеріалів справи №924/233/18 до Господарського суду Хмельницької області. 10.12.2021 відповідачем було подано заяву до Господарського суду Хмельницької області про відкликання наказу у приватного виконавця Джубаби Д.О. в межах виконавчого провадження №67148754. 16.12.2021 відповідачем було подано заяву до суду про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в межах виконавчого провадження №67148754. 17.12.2021 Господарський суд Хмельницької області листом повідомив відповідача, що будь - які дії по прийняттю до розгляду поданих заяви та листа будуть здійснюватись після повернення матеріалів справи №924/233/18 до Господарського суду Хмельницької області. 23.12.2021 відповідачем було подано заяву суду до щодо розгляду скарги на дії приватного виконавця в межах виконавчого провадження №67148754. Вмотивовану тим, що за наявності технічної можливості суд може розглядати справу за матеріалами в електронній формі. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 28.12.2021 по справі №924/233/18 вирішення заяви відповідача від 23.12.2021відкладено до повернення матеріалів справи №924/233/18 до Господарського суду Хмельницької області.
5.11.8. Оскільки рішення набирало законної сили виключно на підставі постанови, то її скасування вказує на не чинність рішення. Таким чином, після перегляду справи №924/233/18 в касаційному порядку, згідно постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 постанова була скасовано, а рішення набуло статусу нечинного. Відповідно до ч.3 ст.327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду, є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
5.11.9. На сьогоднішній день наказ Господарського суду Хмельницької області від 11.10.2021, що виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі №924/233/18 не відповідає вимогам встановлених ст.4 ЗУ Про виконавче провадження.
5.11.10. Крім того, в будь-якому випадку даний наказ не буде відповідати таким вимогам і надалі, оскільки рішення, якщо його не скасують, набуде законної сили виключно після проголошення апеляційним судом своєї постанови, яка також може змінити рішення у певній частині. Відповідно, після перегляду справи в апеляційному порядку дата набрання рішенням законної сили буде іншою, а тому зазначені у наказі дата видачі, дата набрання рішенням законної сили, строк пред`явлення до виконання вже не відповідають та не будуть в подальшому відповідати фактичним обставинам справи та вимогам встановлених ст.4 ЗУ Про виконавче провадження.
5.11.11. Враховуючи той факт, що виконання оскаржуваного рішення, яке не набрало законної сили призведе до скрутного фінансового становища відповідача, паралізує його фінансово-господарську діяльність, призведе до необхідності скорочення частини персоналу та можливого банкрутства підприємства, вважає за можливе повернути матеріали справи до Господарського суду Хмельницької області для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню є необхідним у даній справі та є мірою забезпечення від недобросовісних та незаконних дій приватного виконавця і боржника. Таким чином задля забезпечення можливості відповідачу у даній справі здійснювати належний правових захист своїх прав та законних інтересів та недопущення їх порушення та зловживання правом, необхідним є передача матеріалів справи до Господарського суду Хмельницької області.
5.12. Апеляційний господарський суд зазначає, що процесуальний інститут визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, врегульовує процесуальні питання саме виконання виконавчого документу за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
5.12.1. У даному випадку рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 законної сили не набрало, оскільки подано апеляційну скаргу на останнє.
5.12.2. Разом із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції надіслано справу.
5.12.3. Після завершення апеляційного провадження, справа буде повернута до суду першої інстанції, який продовжить розгляд заяв, клопотань сторін у встановленому процесуальним законом порядку.
6. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6.2. Під час розгляду апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.2.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
Інструкція щодо заповнення Прийомної квитанції на закупівлю молочної сировини (форма №3-ПК (МС)), затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 01.12.2015 №457;
Закон України "Про судовий збір".
6.2.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України).
6.3. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. 12 серпня 2016 року між Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод" (покупець/відповідач), в особі першого заступника генерального директора Жука Валерія Миколайовича, який діє на підставі довіреності №11 від 01.10.2015, з однієї сторони, та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Перший національний виробничий кооператив" (постачальник) в особі голови кооперативу Потапчука Юрія Миколайовича, з другої сторони, укладено договір поставки молока №49 з терміном дії до 31.12.2016.
7.3. За умовами пункту 1.1 договору №49 постачальник зобов`язується систематично поставляти і передавати у власність покупця натуральне коров`яче молоко незбиране на умовах визначених договором, а покупець зобов`язується приймати і своєчасно оплачувати вартість продукції.
7.4. Відповідно до пункту 2.1 договору №49 загальна вартість цього договору не обмежується сторонами та складається з суми вартості окремих партій продукції, що постачаються постачальником покупцю відповідно до умов даного договору, що визначається відповідно до даних, які містяться у спеціалізованій товарній накладній складеній за формою 1-ТН (МС).
7.5. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору сторони визначили, що асортимент, кількість та ціна конкретної партії продукції, що постачається за даним договором, визначається постачальником та покупцем у додатках (Протокол погодження ціни), що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна партії Продукції є фіксованою на весь період дії Протоколу погодження ціни і у будь-якому випадку не підлягає зміні без письмового погодження Сторін. Протокол погодження ціни підписується сторонами при кожній зміні ціни на Продукцію.
7.6. Загальна кількість продукції, що поставляється за цим договором становить суму усіх поставок (які носять ритмічний характер) здійснених за цим договором (п. 4.1 договору).
7.7. Пунктом 4.2 договору передбачено, що умови поставки визначаються Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 1), що є невід`ємною частиною цього договору.
7.8. Поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (п. 4.7 договору).
7.9. Розділом 8 договору встановлено, що оплата здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання продукції покупцем. Загальна сума договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом строку дії даного договору.
7.10. Пунктом 9.1 договору сторони визначили, у випадку порушення зобов`язань за цим договором, сторони несуть відповідальність визначену даним договором та чинним законодавством України.
7.11. Згідно пункту 9.2 договору сторони погодили, що за прострочення виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов`язання.
7.12. Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с. 19-22, т. 1).
7.13. Додатковою угодою №1 від 27.12.2016 сторони продовжили термін дії договору №49 до 31.12.2017 (внесли зміни до пункту 14.3 договору та виклали його в іншій редакції) (а.с. 23, т.1).
7.14. В матеріалах справи наявні копії Протоколів погодження договірної ціни (додатки до договору поставки молока №49 від 12.08.2016). Відповідні копії долучено до справи СВК "Перший національний виробничий кооператив", зокрема:
7.14.1. Протокол погодження договірної ціни №7 від 16.10.2016р., яким, починаючи з 17.10.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 ґатунок - 7200,00 грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та 1 ґатунок - 7500,00 грн. на умовах поставки СРТ (склад покупця);
7.14.2. Протокол погодження договірної ціни №9 від 01.12.2016р., яким, починаючи з 01.12.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1 ґатунок - 8800,00 грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника);
7.14.3. Протокол погодження договірної ціни №12 від 16.02.2017р., яким, починаючи з 20.02.2016р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%): 1,2 ґатунок - 7900,00 грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника) та неґатунокове - 7110,00 грн. на умовах поставки EXW (склад постачальника);
7.14.4. Протокол погодження договірної ціни №13 від 24.03.2017р., яким, починаючи з 01.04.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- Молоко з кислотністю від 16°Т до 21°Т, яке проходить тест на кип`ятіння приймається за ціною 7 200,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною 6480,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип`ятіння, або надійшло з кислотністю 24°Т та приймається по ціні - 5040,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове III - молоко з кислотністю 26°Т приймається по ціні 3600,00 грн. з ПДВ
З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010 (пункт 6 протоколу);
7.14.5. Протокол погодження договірної ціни №14 від 24.04.2017р., яким, починаючи з 01.05.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- 1,2 ґатунок - 7 900,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове І - молоко з кислотністю >22°Т приймається за ціною 7110,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове II - молоко з кислотністю >26°Т приймається за ціною 3950,00 грн. з ПДВ ; З базисними умовами поставки продукції СРТ (склад покупця) згідно з Інкотермс-2010 (пункт 6).
7.14.5.1. Пунктом 3 протоколу сторони визначили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
7.14.6. Протокол погодження договірної ціни №15 від 24.05.2017, яким, починаючи з 01.06.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- Екстра ґатунок - 7800,00 грн. з ПДВ.
- Вищий ґатунок - 7740,00 грн. з ПДВ.
-1 ґатунок - 7620,00 грн.
- 2 ґатунок 7200,00 грн.
- Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 6 480,00 грн. з ПДВ (дисконт 10%).
- Неґатункове II - молоко, яке не пройшло тест на кип`ятіння, або надійшло з кислотністю менше 16°Т - оформляється з кислотністю >24°Т та приймається по ціні - 5040,00 грн. з ПДВ (дисконт 30%).
7.14.6.1. У пункті 3 протоколу сторони визначили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
7.14.7.Протокол погодження договірної ціни №16 від 25.06.2017р., яким, починаючи з 01.07.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- Вищий ґатунок - 8000,00 грн. з ПДВ.
- 1 ґатунок - 8000,00 грн.
- 2 ґатунок 7800,00 грн.
- Неґатункове І - молоко з кислотністю 22°Т приймається за ціною - 7020,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове II - молоко з кислотністю 23-25°Т приймається за ціною - 5460,00 грн. з ПДВ.
- Неґатункове ІII - молоко з кислотністю >26°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з ПДВ.
7.14.7.1. Пунктом 3 протоколу визначено строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
7.14.8. Протокол погодження договірної ціни №17 від 25.07.2017р., яким, починаючи з 01.08.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- Екстра ґатунок - 8604,00 грн. з ПДВ.
- Вищий ґатунок - 8304,00 грн. з ПДВ.
- 1 ґатунок - 8184,00 грн.
- 2 ґатунок 7440,00 грн.
- Неґатункове І - молоко з кислотністю >22°Т приймається за ціною - 2904,00 грн. з ПДВ.
7.14.8.1. Пунктом 3 протоколу встановлено строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко;
7.14.9. Протокол погодження договірної ціни №18 від 23.08.2017р., яким, починаючи з 01.09.2017р., сторони встановлюють планову закупівельну ціну за 1 тонну молока (базисний жир-3,4%):
- Вищий ґатунок - 8040,00 грн. з ПДВ.
- 1 ґатунок - 7902,00 грн.
- 2 ґатунок - 7800,00 грн.
- Неґатункове - молоко з кислотністю >22°Т приймається за ціною - 3900,00 грн. з ПДВ.
7.14.9.1. У пункті 3 протоколу сторони погодили строки оплати: за молоко поставлене з 01 по 15 число місяця, покупець проводить розрахунок з 15 по 25 число поточного місяця в якому поставлялось молоко; за молоко поставлене з 16 по останнє число місяця (28-31 число), покупець проводить розрахунок з 01 по 10 число місяця наступного за місяцем в якому поставлялось молоко.
7.15. Як зазначається на самих протоколах - вони є додатком №1 до договору поставки молока №49 від 12 серпня 2016р., є його невід`ємною частиною та підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між Покупцем та Постачальником. Протоколи погодження договірної ціни підписані представниками та завірені відтисками печаток обох сторін.
7.16. В подальшому, 18.08.2017 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору поставки молока №49 від 12.08.2016р., якою сторони домовилися внести зміни до розділу 8 договору та викласти його в редакції:
"8.1. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Продукції Покупцем або шляхом емісії векселя.
8.2. Загальна сума договору складається із загальної вартості Продукції, поставленої Постачальником Покупцю протягом строку дії даного договору.
8.3. Розрахунки між Покупцем та Постачальником за даним Договором здійснюються у наступному порядку:
8.3.1. Покупець здійснює розрахунки за фактично отриману Продукцію протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання Продукції та підписання Сторонами здавально-приймальних документів на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом видачі векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Постачальнику на суму фактично поставленої Продукції по Акту приймання-передачі векселя (векселів). Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично отриманої Продукції. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отриману Продукцію у Покупця припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Постачальник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.
Всі інші умови Договору, незмінені даною Додатковою угодою, залишаються чинними у попередній редакції і Сторони підтверджують їх обов`язковість щодо себе".
7.17. У матеріалах справи наявні приймальні квитанції за 31.10.2016р. на суму 1491177,40 грн., за 30.11.2016р. на суму 1061640,00 грн., 31.12.2016р. на суму 1296143,20 грн.
7.18. На підтвердження поставки-приймання молока за договором №49 від 12.08.2016р. СВК "Перший національний виробничий кооператив" надано видаткові накладні:
7.18.1. за 2016 рік: №39 від 31.08.2016р. на суму 1159132,00 грн., №64 від 31.10.2016р. на суму 1491177,40 грн., №75 від 30.11.2016р. на суму 1061640,00 грн., №95 від 21.12.2016р. на суму 1296143,20 грн. (видаткові накладні підписані представниками та звірені відтисками печаток обох сторін);
7.18.2. за 2017 рік (період січень-серпень): №8 від 31.01.2017р. на суму 2592982,48 грн., №20 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92 грн., №38 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24 грн., №44 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62 грн., №61 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20 грн., №54 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00 грн., №98 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68 грн., №151 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24 грн., №201 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32 грн., №211 від 31.08.2017р. на суму 13967764,09 грн. (видаткові накладні підписані представниками та звірені відтисками печаток обох сторін);
7.18.3. за 2017 рік (період вересень-листопад): №446 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10 грн. (загалом на 1182894 кг, з яких 1154795 кг по ціні 7,80 грн. з ПДВ, 28099 кг по ціні 3,90 грн. з ПДВ), №713 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62 грн. (загалом на 524497 кг, з яких 519840 кг по ціні 8,52 грн. з ПДВ, 4657 кг по ціні 4,26 грн. з ПДВ) та №797 від 30.11.2017р. на суму 611220,54 грн. (загалом на 72736 кг, з яких 70743 кг по ціні 8,52 грн. з ПДВ, 1993 кг по ціні 4,26 грн. з ПДВ), видаткові накладні не підписані представниками та не завірені відтиском печатки зі сторони відповідача;
7.19. Всього за 2017 рік позивачем долучено до матеріалів справи видаткових накладних на загальну суму 141916738,05 грн.
7.20. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні від 31.10.2017р. №630 на суму 4072916,30 грн. (загалом на 524497 кг, з яких 519840 кг по ціні 7,80 грн. з ПДВ, 4657 кг по ціні 3,90 грн. з ПДВ), від 797 від 30.11.2017р. на суму 559568,10 грн. (загалом на 72736 кг, з яких 70743 кг по ціні 7,80 грн. з ПДВ, 1993 кг по ціні 3,90 грн. з ПДВ) містять посилання на договір №49 та підписані сторонами та скріплені відтисками їх печаток 12.08.2016р.
7.21. СВК "Перший національний виробничий кооператив" долучено до матеріалів справи надано приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини: від 28.02.2017р. на суму 12999232,54 грн. (натуральної ваги - 1492060,00 кг.), від 31.03.2017р. на суму 31815192,84 грн. (натуральної ваги - 3887889,00 кг.), від 30.04.2017р. на суму 31517362,86 грн. (натуральної ваги - 4239331,00 кг.), від 31.05.2017р. на суму 45616272,43 грн. (натуральної ваги - 5579218,00 кг.), від 30.06.2017р. на суму 39325754,86 грн. (натуральної ваги - 5363842,00 кг.), від 31.07.2017р. на суму 39623269,70 грн. (натуральної ваги - 4956333,00 кг.), від 31.08.2017р. на суму 27205383,00 грн. (натуральної ваги - 3570200,00 кг.), від 30.09.2017р. на суму 13884452,40 грн. (натуральної ваги - 1671059,00 кг., в перерахунку на молоко базисної жирності - 1799294,00 кг.), від 31.10.2017р. на суму 5627407,50 грн. (натуральної ваги - 632998,00 кг., в перерахунку на молоко базисної жирності - 724418,00кг.), від 30.11.2017р. на суму 634814,70 грн. (натуральної ваги - 71608,00 кг., в перерахунку на молоко базисної жирності - 82383,00 кг.).
7.22. Приймальні квитанції підписані зі сторони відповідача керівником Жук В.М. та головним бухгалтером Давидовою Т.А.
7.23. Також СВК "Перший національний виробничий кооператив" у матеріали справи надано товарно-транспортні накладні спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини (форма №1-ТН (МС)), в тому числі, за період вересень - листопад 2017 року: том 3, ст. ст. 61-250 - за вересень 2017 року; том 4, ст. ст. 1-250 - за вересень 2017 року; том 5, ст. ст. 1-250 - за вересень 2017 року; том 6, ст. ст. 1-250 - за вересень 2017 року; том 7, ст. ст. 1-250 - за вересень 2017 року; том 8, ст. ст. 1-231 - за жовтень 2017 року; том 9, ст. ст. 4-250 - за жовтень та листопад 2017 року; том 10, ст. ст. 1-250 - за жовтень 2017 року; том 11, ст. ст. 1-250 - за жовтень 2017 року; том 12, ст. ст. 1-250 - за жовтень 2017 року; том 13, ст. ст. 1-250 - за жовтень 2017 року; том 14, ст. 1-28 - за жовтень 2017 року.
7.24. У період січень-листопад 2017 року СВК "Перший національний виробничий кооператив" відповідно до квитанцій про реєстрацію зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідачу податкові накладні, а саме: податкова накладна №18 від 12.01.2017р. на суму 59379,20 грн., №59 від 31.01.2017р. на суму 2533600,08 грн., №32 від 28.02.2017р. на суму 8471877,92 грн., №1/2 від 15.03.2017р. на суму 8435506,24 грн., №4/2 від 31.03.2017р. на суму 10089309,62 грн., №2/2 від 15.04.2017р. на суму 7495454,00 грн., №6/2 від 30.04.2017р. на суму 9611017,20 грн., №5/2 від 31.05.2017р. на суму 25565341,68 грн., №13/2 від 30.06.2017р. на суму 21897930,24 грн., №22/2 від 31.07.2017р. на суму 19612471,32 грн., №20/2 від 31.08.2017р. на суму 13967764,08 грн., №6/2 від 30.09.2017р. на суму 9116987,10 грн., №7/2 від 31.10.2017р. на суму 4448875,62 грн. та №11/2 від 31.11.2017р. на суму 611220,54 грн.
7.25. В матеріалах справи містяться податкові декларації з податку на додану вартість із розрахунками коригування сум податку на додану вартість та розшифровками податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за вересень, жовтень та листопад 2017 року.
7.26. Наявні в матеріалах справи акти звірки розрахунків між сторонами спору, підписані представниками СВК "Перший національний виробничий кооператив" та ДП "Старокостянтинівський молочний завод" (бухгалтер Заблоцька Т.О.) Зокрема, надано акти звірки: станом на 30.04.2017р., станом на 31.05.2017р., станом на 30.06.2017р., станом на 31.07.2017р., станом на 31.08.2017р., станом на 30.09.2017р. (т. 1 ст. ст. 117 - 166; т. 17 ст. ст. 141-148). Зокрема, згідно з актом звірки розрахунків станом на 31.08.2017р. підприємством станом на 01.08.2017р. рахувався борг в сумі 18868011,50 грн., а станом на 31.08.2017р. - 16835775,59 грн., загальна сума поставки - 13967764,09 грн.; згідно з актом звірки розрахунків станом на 30.09.2017р. за підприємством станом на 01.09.2017р. рахувався борг в сумі 16835775,59 грн., а станом на 30.09.2017р. - 12252762,69 грн., загальна сума поставки - 9116987,10 грн.
7.27. В матеріалах справи, також міститься довідка ДП "Старокостянтинівський молочний завод" щодо розрахунків сторін в рамках договору №49 від 12.08.2016.
7.28. СВК "Перший національний виробничий кооператив" надано в матеріали справи картку рахунків №361 за квітень 2017 року, у якій зазначено, що оплати 24.04.2017р. на суму 1200000,00 грн., 25.04.2017р. на суму 800000,00 грн., 25.04.2017р. на суму 7000000,00 грн. та 26.04.2017р. №13906 на суму 1000000,00 грн. зараховані в якості погашення заборгованості по договору №3 від 31.01.2017р.
7.29. ДП "Старокостянтинівський молочний завод" до матеріалів справи надано, зокрема, оборотно-сальдові відомості по рахунку; платіжні доручення у підтвердження здійснення проплат за отримане від позивача молоко за договором №49 від 12.08.2016р., з яких:
- у 2016 році: №СТК1705 від 17.08.2016р. на суму 21247,70 грн., №СТК1907 від 19.08.2016р. на суму 21963,20 грн., №СТК1832 від 18.08.2016р. на суму 22000,00 грн., №СТК2204 від 22.08.2016р. на суму 63578,80 грн., №СТК2302 від 23.08.2016р. на суму 100000,00 грн., №3952197919 від 26.08.2016р. на суму 100000,00 грн., №СТК2912 від 29.08.2016р. на суму 377000,00 грн., №СТК3034 від 30.08.2016р. на суму 160000,00 грн., №СТК3125 від 31.08.2016р. на суму 117583,50 грн., №4357 від 01.09.2016р. на суму 184307,70 грн., №СТК0606 від 06.09.2016р. на суму 500000,00 грн., №11870 від 14.09.2016р. на суму 520000,00 грн.. №СТК2034 від 20.09.2016р. на суму 435000,00 грн., №СТК2741 від 27.09.2016р. на суму 397259,58 грн., №4669 від 04.10.2016р. на суму 275000,00 грн. №СТК1206 від 11.10.2016р. на суму 549000,00 грн., №СТК1201 від 12.10.2016р. на суму 445000,00 грн., №СТК1872 від 18.102016р. на суму 350000,00 грн., №СТК2534 від 25.10.2016р. на суму 260000,00 грн., №5107 від 08.11.2016р. на суму 200000,00 грн., №5157 від 10.11.2016р. на суму 200000,00 грн., №5205 від 14.11.2016р. на суму 200000,00 грн., №СТК0198 від 15.11.2016р. на суму 212904,80 грн., №СТК2309 від 23.11.2016р. на суму 293245,92 грн., №СТК2942 від 29.11.2016р. на суму 226123,00 грн., №СТК3012 від 30.11.2016р. на суму 40976,12 грн., №5454 від 07.12.2016р. на суму 200000,00 грн., №5490 від 09.12.2016р. на суму 115000,00 грн., №5515 від 12.12.2016р. на суму 100000,00 грн., №5610 від 15.12.2016р. на суму 110000,00 грн., №5807 від 28.12.2016р. на суму 250000,00 грн., №5826 від 29.12.2016р. на суму 220000,00 грн. (т. 2, ст. ст. 110-239, т. 15 ст. ст. 28-154);
у 2017 році: №5906 від 11.01.2017р. на суму 200000,00 грн., №СТК1232 від 12.01.2017р. на суму 200000,00 грн., №СТК2005 від 20.01.2017р. на суму 200000,00 грн., №13096 від 01.02.2017р. на суму 500000,00 грн., №СТК0222 від 02.02.2017р. на суму 200000,00 грн., №6077 від 07.02.2017р. на суму 669500,00 грн., №6226 від 22.02.2017р. на суму 200000,00 грн., №6239 від 23.02.2017р. на суму 700000,00 грн., №13316 від 24.02.2017р. на суму 500000,00 грн., №СТК1514 від 27.02.2017р. на суму 1475000,00 грн., №6297 від 02.03.2017р. на суму 400000,00 грн., №13366 від 03.03.2017р. на суму 500000,00 грн., №13377 від 06.03.2017р. на суму 100000,00 грн., №6324 від 06.03.2017р. на суму 2000000,00 грн., №13379 від 06.03.2017р. на суму 1000000,00 грн., №6343 від 09.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №6362 від 10.03.2017р. на суму 1800000,00 грн., №6380 від 13.03.2017р. на суму 1000000,00 грн., №6390 від 14.03.2017р. на суму 300000,00 грн., №6416 від 15.03.2017р. на суму 500000,00 грн., №13513 від 16.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №13546 від 17.03.2017р. на суму 1500000,00 грн., №13558 від 20.03.2017р. на суму 1200000,00 грн., №6477 від 21.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №6494 від 22.03.2017р. на суму 500000,00 грн., №6498 від 23.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №13599 від 24.03.2017р. на суму 650000,00 грн., №13608 від 27.03.2017р. на суму 600000,00 грн., №6561 від 28.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №6574 від 29.03.2017р. на суму 850000,00 грн., №13643 від 31.03.2017р. на суму 800000,00 грн., №13663 від 03.04.2017р. на суму 800000,00 грн., №6619 від 04.04.2017р. на суму 250000,00 грн., №6618 від 04.04.2017р. на суму 550000,00 грн., №6640 від 05.04.2017р. на суму 2000000,00 грн., №13704 від 07.04.2017р. на суму 300000,00 грн., №13709 від 10.04.2017р. на суму 800000,00 грн., №13729 від 11.04.2017р. на суму 2000000,00 грн., №13767 від 12.04.2017р. на суму 1000000,00 грн., №395220155 від 13.04.2017р. на суму 900000,00 грн., №13783 від 14.04.2017р. на суму 1500000,00 грн., №СТК1421 від 14.04.2017р. на суму 2500000,00 грн., №СТК1831 від 18.04.2017р. на суму 1500000,00 грн., №СТК1911 від 19.04.2017р. на суму 1600000,00 грн., №395220234 від 20.04.2017р. на суму 2000000,00 грн., №395220269 від 21.04.2017р. на суму 2500000,00 грн., №СТК1918 від 19.05.2017р. на суму 1000000,00 грн., №СТК2407 від 24.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., №395220560 від 25.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., №14199 від 26.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., №14221 від 30.05.2017р. на суму 1800000,00 грн., №14231 від 31.05.2017р. на суму 1100000,00 грн., №14247 від 01.06.2017р. на суму 1800000,00 грн., №СТК149 від 01.06.2017р. на суму 1500000,00 грн., №395220604 від 02.06.2017р. на суму 6000000,00 грн., №14269 від 06.06.2017р. на суму 1000000,00 грн., №14292 від 08.06.2017р. на суму 2200000,00 грн., №СТК0839 від 08.06.2017р. на суму 1600000,00 грн., №СТК1209 від 12.06.2017р. на суму 3000000,00 грн., №СТК1375 від 13.06.2017р. на суму 500000,00 грн., №14451 від 22.06.2017р. на суму 2000000,00 грн., №14570 від 04.07.2017р. на суму 1500000,00 грн., №14573 від 05.07.2017р. на суму 500000,00 грн., №14586 від 06.07.2017р. на суму 1000000,00 грн., №25 від 06.07.2017р. на суму 5000000,00 грн., №14594 від 07.07.2017р. на суму 2500000,00 грн., №32 від 11.07.2017р. на суму 100000,00 грн., №60 від 17.07.2017р. на суму 1600000,00 грн., №80 від 18.07.2017р. на суму 400000,00 грн., №79 від 18.07.2017р. на суму 2600000,00 грн., №14808 від 21.07.2017р. на суму 1800000,00 грн., №14822 від 24.07.2017р. на суму 300000,00 грн., №СТК 1846 від 18.07.2017р. на суму 300000,00 грн., №СТК2808 від 28.07.2017р. на суму 5000000,00 грн., №СТК3110 від 31.07.2017р. на суму 1000000,00 грн., №3952202367 від 01.08.2017р. на суму 5000000,00 грн., №СТК1035 від 10.08.2017р. на суму 300000,00 грн., №15002 від 11.08.2017р. на суму 1000000,00 грн., №15010 від 14.08.2017р. на суму 700000,00 грн., №15121 від 18.08.2017р. на суму 2000000,00 грн., №15124 від 21.08.2017р. на суму 2000000,00 грн., №15135 від 22.08.2017р. на суму 1000000,00 грн., №15153 від 23.08.2017р. на суму 1500000,00 грн., №15166 від 28.08.2017р. на суму 1500000,00 грн., №15176 від 29.08.2017р. на суму 1000000,00 грн., №338 від 05.09.2017р. на суму 2500000,00 грн., №524 від 12.09.2017р. на суму 1500000,00 грн., №544 від 13.09.2017р. на суму 200000,00 грн., №СТК1456 від 14.09.2017р. на суму 1700000,00 грн., №567 від 15.09.2017р. на суму 200000,00 грн., №589 від 18.09.2017р. на суму 500000,00 грн., №608 від 19.09.2017р. на суму 1200000,00 грн., №СТК1910 від 18.09.2017р. на суму 1200000,00 грн., №СТК2143 від 21.09.2017р. на суму 1000000,00 грн., №СТК2514 від 25.09.2017р. на суму 1000000,00 грн., №СТК2647 від 26.09.2017р. на суму 200000,00 грн., №670 від 26.09.2017р. на суму 2500000,00 грн., №15587 від 09.10.2017р. на суму 2000000,00 грн. (на загальну суму 126944500,00 грн.). (т. 2, ст. ст. 110-239, т. 15 ст. ст. 28-154).
7.30. Разом з тим, СВК "Перший національний виробничий кооператив" долучено до матеріалів справи платіжні доручення, зокрема, від 24.04.2017р. №13892 на суму 1200000,00 грн., від 25.04.2017р. №13902 на суму 800000,00 грн. та №395220316 на суму 7000000,00 грн., від 26.04.2017р. №13906 на суму 1000000,00 грн. (всього на суму 10000000,00 грн.).
7.31. Також матеріали справи містять акт прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 Згідно якого, враховуючи зміни до договору №49, внесені додаткової угодою №2 від 18.08.2017, сторонами складено, підписано та завірено печатками акт прийому-передачі векселя (векселів) за яким ДП "Старокостянтинівський молочний завод" передав, а СВК "Перший національний виробничий кооператив" прийняв векселі прості в кількості 12 штук номіналом 1000000,00 грн. кожен, на загальну суму 12000000,00 грн. Також, в акті сторони погодились вважати умови договору №49 від 12.08.2016 виконаними та зазначили, що претензій одна до одної не мають.
7.32. Вважаючи, що ДП "Старокостянтинівський молочний завод" не в повному обсязі здійснив оплату за поставлену відповідно до договору №49 від 12.08.2016 продукцію та з порушенням визначеного строку, СВК "Перший національний виробничий кооператив" 30.03.2018 звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" заборгованість за договором поставки молока №49 від 12.08.2016 у розмірі 3935558,00 грн. (3312859,00 грн. боргу, 395727,00 грн. пені, 39160,00 грн. 3% річних та 187812,00 грн. інфляційних втрат).
7.32.1. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем обов`язку з оплати продукції, поставленої за договором від 12.08.2016 №49, посилаючись на статті 525, 526, 610, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, статті 173-175, 193, 231, 265 ГК України. У позовній заяві та у письмових поясненнях позивач зазначив, що на виконання умов договору №49 за період з серпня 2016р. по листопад 2017р. ним було поставлено молоко на суму 141916738,00 грн., а відповідач сплати лише частину суми, що підлягає сплаті. В подальшому позивач зазначив у письмових поясненнях, поданих по справі, що відповідач сплатив лише 126944500 грн., а заборгованість становить 15312859,00 грн., з яких 14972283,05 грн. за 2017р. та 340621,00 грн. за 2016р. При цьому, посилався також на наявні у справі товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини, видаткові накладні, акти звірки розрахунків, податкові накладні.
7.32.2. Таким чином, просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі - 3312859,00 грн., а також пеню в сумі - 395727,00 грн. загалом за період з 26.08.2017р. по 28.03.2018р., 3% річних в сумі 39160,00 грн. загалом за період з 26.08.2017р. по 28.03.2018р. та інфляційні втрати в сумі 187812,00 грн. за період вересень 2017 року - лютий 2018 року (а.с. 1-12, т.1).
7.33. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №924/233/18 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
7.34. Відповідач - ДП "Старокостянтинівський молочний завод" в спростування заявлених позовних вимог, крім зазначеного вище, долучив до матеріалів справи Висновок експерта (Бутинець Ф.Ф., м. Житомир, д.е.н. проф. заслужений діяч науки і техніки України) №30.07/19-1 за результатами проведення економічної експертизи відповідно до заяви №78-1 від 23.07.2019р. по справі №924/233/18, згідно якого експертом встановлено, що документи, які долучені до Заяви №78-1 від 23.07.2019р. не відповідають вимогам Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №457від 01.12.2015р., Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995р. (із змінами), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996, у зв`язку з чим не дають можливість експерту встановити факт поставки молочної сировини на Дочірнє підприємство "Старокостянтинівський молочний завод" в рамках договору поставки №49 від 12.08.2016р. за період з 01.09.2017р. по 28.11.2017р. та визначити розмір заборгованості яка заявлена в сумі 3935558,00 грн. (основна заборгованість в сумі - 3312859,00 грн., пеня в сумі - 395727,00 грн., три відсотки річних 39160,00 грн. та інфляційні втрати в сумі -187812,00 грн.).
7.35. Також, відповідачем долучено до матеріалів справи протоколи погодження договірної ціни №19 від 24.09.2017 та №20 від 24.10.2017, які підписані зі сторони позивача та не підписані зі сторони відповідача.
7.36. Відповідач в обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем вимог зазначає, що подані позивачем документи містять суттєві недоліки, що не дають змоги визначити зміст та обсяг господарської операції. Зазначає, що пунктом 4.7 Договору поставки передбачено, що поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (надалі за текстом - "ТТН"). Звертає увагу на те, що видаткові накладні №446 від 30.09.2017р., №713 від 31.10.2017р. та №797 від 30.11.2017р. не підписані з боку покупця - ДП "Старокостянтинівський молочний завод", а, отже, не підтверджують поставку продукції покупцю у кількості та вартості, які зазначені у даних видаткових накладних. Зауважує, що з наданих позивачем копій ТТН вбачається, що вони оформлені неналежним чином, а саме не містять усіх заповнень відповідних граф, відсутність значень взагалі кількості поставленого молока та ін. Крім цього, зазначає, що в якості додатків до позовної заяви позивачем додані акти звірки розрахунків по Договору №49 від 30.04.2017р., 31.05.2017р., 30.06.2017р., 31.07.2017р., 31.08.2017р., а згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акти звірки розрахунків не містять у собі дату і місця складання, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, одиницю виміру господарської операції, а, отже, не можуть бути доказом підтвердження наявності заборгованості.
7.37. Щодо основної суми боргу відповідач зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, останнім зазначено, що розмір боргу відповідача перед позивачем за поставлену продукцію за договором поставки молока №49 у період з лютого по листопад 2017 року становить 3312859,00грн., при цьому позивачем у розрахунку заборгованості не конкретизується, яка саме партія продукції є неоплаченою, кількість та вартість. Посилання позивача на те, що розмір основної суми заборгованості спростовується обставинами, викладеними вище. Крім того, позивач суму боргу по різному визначає, оскільки у позовній заяві одна сума, у письмових поясненнях (в т.ч. у претензії) - інша, що, у свою чергу, підтверджує необґрунтованість пред`явлених вимог по заявленій сумі заборгованості.
7.38. Відповідач вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором поставки, підготовлений представником позивача, - є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Сама позовна заява не містить таких даних, а лише констатує наявність недоведеного розміру всієї суми заборгованості за договором поставки. Також відповідач стверджує, що позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно поставки продукції та часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), тому немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також їх складові, зазначені в розрахунку, є правильними. Посилається на неправомірність збільшення позивачем ціни продукції в односторонньому порядку.
7.39. Відповідач звернув увагу суду на те, що податкові накладні виписувалися позивачем, а відповідач взагалі їх не отримував, тобто не мав можливості на подання скарг, заперечень, а тому посилання на відсутність скарг, заперечень на такі накладні є безпідставними. Покупець має право на подання скарги виключно, якщо постачальником було допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів або порушення термінів подання такої накладної, проте не факт відсутності господарських операцій. Відповідач не здійснював використання (формування) податкового кредиту щодо зареєстрованих позивачем податкових накладних у вересні-листопаді 2017 року, це зокрема вбачається із зареєстрованих податкових декларацій які чітко відображають відсутність інформації про формування та використання податкового кредиту по вказаним позивачем податкових накладним. Акти звірки розрахунків не можуть підтверджувати факту здійснення господарської операції, а дані зазначені в них містять інформацію про зовсім інші документи - щоденні видаткові накладні, а не помісячні, що містяться в матеріалах справи. Крім того, акти звірки розрахунків не охоплюють період вересень-листопад 2017 року, за яким по твердженням позивача і виникла заборгованість. Оборотно-сальдові відомості також не можуть підтверджувати будь-якої господарської операції по договору №49 за відсутності первинних документів, які підтверджують проведення господарської операції, а саме вони були відсутні в матеріалах справи. Протокол погодження договірної ціни №18 не узгоджується з цінами по видатковим накладним, що не були підписані відповідачем, а також із іншими документами, що долучені до справи, а тому не може бути свідченням здійснення господарської операції, а лише спростовує їх проведення. Вважає, що оскільки всі докази надані позивачем на підтвердження правомірності своїх вимог мають суттєві недоліки та не можуть реально підтверджувати факту проведення господарських операцій по договору поставки молока №49 від 12.08.2016 за період січень-листопад 2017 року, то незалежно від застосування при їх оцінці такого стандарту доказування як "Вірогідності доказів" у задоволенні позовних вимог позивача в будь-якому разі слід відмовити.
7.40. В подальшому, серед іншого, ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 18.09.2018 у справі призначено судову економічну експертизу та зупинено провадження у справі до отримання результатів експертизи.
7.41. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.09.2018 у справі №924/233/18 залишено без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін; справу №924/233/18 повернуто до суду першої інстанції для надіслання до судово-експертної установи.
7.42. Також, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.11.2018, яка залишена без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.03.2019, у справі було замінено Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".
7.43. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2019 у зв`язку з надходженням від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18 поновлено, продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі на тридцять днів, призначено засідання.
7.44. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 31.07.2019 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 07.08.2019.
7.45. 22.10.2019 на адресу господарського суду області від представника відповідача надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва.
7.46. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 22.10.2019 замінено у справі №924/233/18 ТОВ "Органік Сідс", м.Київ (код 40794076) його правонаступником СВК "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка (код 40108269).
7.47. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 відмовлено у позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив", м.Шепетівка, Хмельницької області до Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод", м. Старокостянтинів про стягнення заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016р. у розмірі 3 935 558,00 грн.
7.48. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 залишено без задоволення апеляційну скаргу ліквідатора Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича, рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 року у справі №924/233/18 - без змін.
7.49. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020 здійснено заміну позивача у справі - Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".
7.50. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2020р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.01.2020 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.10.2019 у справі №924/233/18 скасовано повністю; справу №924/233/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.
7.51. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області суду від 27.07.2020 прийнято справу №924/233/18 до провадження новим складом суду, призначено підготовче засідання.
7.52. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 вирішено призначити по справі №924/233/18 судову економічну експертизу, проведення якої доручити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Хмельницький, вул. Володимирська, 109). На вирішення економічної експертизи поставлено наступне питання: чи підтверджується документально (документи бухгалтерського обліку, первинні бухгалтерські документи) заявлений позивачем у позовних вимогах розмір основної заборгованості - 3312859,00 грн. за поставлені ДП "Старокостянтинівський молочний завод" товарно-матеріальні цінності - молоко, за договором поставки молока №49 від 12.08.2016 за вказані у позові періоди? Вирішити інші питання, які виникнуть в процесі проведення експертизи. Провадження у справі №924/233/18 зупинено до отримання результатів експертизи.
7.53. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 16.10.2020 у справі №924/233/18 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області, з посиланням на те, що для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у цій справі відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях.
7.54. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.01.2021 у справі №924/233/18 призначено підготовче засідання.
7.55. 15.04.2021 за результатами розгляду даного спору, судом першої інстанції постановлено рішення (пункти 1.2. - 1.4. цієї постанови) з підстав, наведених у пунктах 2.1 2.4. цієї постанови.
7.56. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 залишено без змін.
7.57. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.11.2021 касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 924/233/18 скасовано; справу № 924/233/18 в скасованій частині передано на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, врахування та прийняття доводів апелянта.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, прийняття та врахування доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення, про відмову у позові, виходячи з наступного.
8.2. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
8.3. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
8.4. Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.5. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
8.6. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.7. Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
8.8. Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
8.9. Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
8.10. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
8.11. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України).
8.12. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.13. Як зазначалося у даній постанові вище (пункти 1.1., 1.1.2., 1.1.6.) правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з договору поставки молока №49 від 12.08.2016.
8.14. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 ГК України).
8.15. Згідно частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
8.16. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
8.17. Згідно статей 663, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
8.18. Предметом судового розгляду у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 3935558,00 грн за договором поставки молока, з яких: 3312859,00 грн - боргу, 395727,00 грн - пені, 39160,00 грн - 3% річних та 187812,00 грн - інфляційних втрат. У якості підстави заявлених вимог позивачем визначено обставини неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору №49 від 12.08.2016 щодо повної оплати поставленого йому товару.
8.19. Як зазначалося у даній постанові вище (пункти 1.4., 1.4.1., 6.3.) постановою Верховного Суду від 24.11.2021 касаційна скарга Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" задоволена частково (а.с.66-99, т.23). Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 924/233/18 скасована, а справа № 924/233/18 в скасованій частині передана на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
8.20. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
8.21. Так у постанові від 24.11.2021 у справі № 924/233/18 Верховний Суд зазначив, що за новим розглядом справи рішенням суду першої інстанції позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 885 245,09 грн - заборгованості за Договором № 49; 34284,92 грн - 3% річних, 343 423,75 грн - пені, 141 002,73 грн - інфляційних втрат та 51 059,35 грн - витрат по оплаті судового збору.
8.21.1. Рішення місцевого господарського суду обґрунтоване частковим підтвердженням заборгованості за результатом врахування балансу імовірностей та оцінки наявних у матеріалах справи доказів саме в їх сукупності,
8.21.2. Суд апеляційної інстанції, залишивши рішення місцевого господарського суду без змін, додатково, окрім оцінки актів звірки розрахунків, зазначив про необґрунтованість доводів апелянта про:
- необхідність врахування у даній справі в якості доказу висновок експерта Бутинця Ф.Ф. №30.07/19-1, яким встановлено неможливість визначення заборгованості за Договором № 49, та повідомлення КНДІСЕ від 14.06.2019 про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи у справі № 924/233/18;
- недобросовісність дій позивача з посиланням на умови договору про відступлення права вимоги від 26.09.2018 № 26/09/2018-3;
- припинення 01.10.2017 дії Договору № 49 з підстав зазначених в п.3.5 договору та не підписання відповідачем протоколів погодження договірної ціни № 19 від 24.09.2017 року та № 20 від 24.10.2017
8.21.3. Із наведеного вище вбачається, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли відповідних висновків та встановили обставини щодо поставки товару за Договором № 49 у період січень - серпень 2017 року на суму 127739654,79 грн та оплати товару загалом за 2017 рік у сумі 138944500,00 грн на підставі наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів.
8.21.4. При цьому, за новим розглядом справи судами враховано вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.06.2020 у цій справі, щодо належного дослідження обставин перерахування відповідачем коштів у квітні 2017 року, а відтак з урахуванням наявних у справі доказів встановлено сплату коштів за цей період у сумі 20 200 000,00 грн.
8.21.5. У той же час, висновки про заборгованість на 31.08.2017 за Договором № 49 у сумі 4 835 775,59 грн зроблено судом першої інстанції на підставі розрахунку різниці між сумою сплачених коштів - 111 244 500,00 грн (по кінець серпня 2017 року, тобто окрім платіжних доручень за вересень, жовтень та листопад вказаного року) та виданих векселів 12 000 000,00 грн з сумою поставки за цей період (до 31.08.2017) - 127 739 654,79 грн та заборгованості на 01.01.2017 на суму 340 620,80 грн.
8.21.6. Однак, Верховний Суд вважає передчасними висновки про розмір договірної заборгованості на 31.08.2017 у сумі 4 835 775,59 грн без аналізу та дослідження цього розрахунку в сукупності з обставинами того, що (як встановлено судами) в акті прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 сторони погодились вважати умови Договору № 49 виконаними та зазначили, що претензій одна до одної не мають.
8.21.7. При цьому, судом першої інстанції під час підрахунку заборгованості було враховано здійснення оплати товару платіжними дорученнями за серпень місяць 2017 року (зокрема № 15124 від 21.08.2017 на суму 2 000 000,00 грн, №15135 від 22.08.2017 на суму 1 000 000,00 грн, № 15153 від 23.08.2017 на суму 1 500 000,00 грн, № 15166 від 28.08.2017 на суму 1 500 000,00 грн, №15176 від 29.08.2017 на суму 1 000 000,00 грн), виданими після дати підписання сторонами акту прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 та погодження ними факту виконання умов Договору № 49 та відсутності взаємних претензій.
8.21.8. Таким чином, без дослідження вказаних обставин з урахуванням до них умов щодо строків оплати за товар (молоко) залежно від дати його поставки (з 01 по 15 або з 16 по останнє число місяця (28-31 число)), визначених відповідним Протоколом погодження договірної ціни, та без оцінки належних та допустимих доказів щодо поставки молока та його оплати після погодження сторонами факту виконання умов Договору № 49 та відсутності взаємних претензій, висновки суду про договірну заборгованість на 31.08.2017 у сумі 4835 775,59 грн є передчасними.
8.21.9. Крім того, касаційний суд зауважив, що висновки місцевого господарського суду про заборгованість на 01.01.2017 на суму 340 620,80 грн обґрунтовані оцінкою оборотно-сальдової відомості відповідача за січень 2017 року - лютий 2018 року, долученої до матеріалів справи разом з відзивом. У свою чергу, суд апеляційної інстанції також обґрунтовував свої висновки щодо заборгованості на підставі оцінки даних оборотно-сальдових відомостей відповідача (копії яких були ним додані до відзиву), а також акту звірки розрахунків станом на 30.09.2017 (підписаного обома сторонами, при цьому зі сторони відповідача бухгалтером Заблоцькою Т.О.).
8.21.10. Також, як зазначено вище, в основу оскаржуваних судових рішень покладено висновки про факт поставки товару у спірному періоді на підставі оцінки судами обох інстанцій видаткових накладних № 630 від 31.10.2017 та № 797 від 30.11.2017 (підписаних та скріплених печаткою відповідача), доданих відповідачем до відзиву.
8.21.11. Разом з тим, ключові доводи скаржника впродовж всього розгляду справи зводилися до того, що судами попередніх інстанцій в якості доказів постачання товару за Договором № 49 у жовтні-листопаді 2017 року приймалися видаткові накладні № 630 від 31.10.2017 на суму 4 072 914,30 грн та № 797 від 30.11.2017 на суму 559 568,10 грн (містять підписи з обох сторін та печатку зі сторони Підприємства), а також оборотно-сальдові відомості, копії яких було долучено до матеріалів справи відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, однак ці документи є неналежними доказами, оскільки їх копії не посвідчені у встановленому чинним законодавством порядку та не надавалися до суду в оригіналі, а відповідачем неодноразово подавалося клопотання про відкликання вказаного відзиву разом з додатками до нього.
8.21.12. Відхиляючи такі доводи скаржника, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, зауважив, що на копіях зазначених документів (видаткові накладні від 31.10.2017 № 630 на суму 4 072 914,30 грн, від 30.11.2017 № 797 на суму 559 568,10 грн, оборотно-сальдова відомість відповідача за січень 2017 року - лютий 2018 року) міститься відтиск печатки Підприємства, та вказані документи зазначені у переліку додатків відзиву на позов, підписаного генеральним директором Гордійчуком Ю.А. Суд також з`ясував, що відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження відсутності повноважень посадових осіб відповідача, підписи яких містяться в зазначених накладних за жовтень та листопад 2017 року.
8.21.13. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зауважив, що за результатами нового розгляду цієї справи фактично-доказова база в ній змінилася, адже й сам новий розгляд став наслідком недостатнього дослідження в ній судами обставин і доказів зі справи (як кожен окремо так і в сукупності з урахуванням критерію вірогідності).
8.22.14. Як вбачається з матеріалів справи, у поданих за новим розглядом справи поясненнях у справі (а.с.176-187, т.20) відповідачем було зазначено, що Ковальчук В.В. відповідно до посадової інструкції Начальника апаратного цеху від 03.02.2014 не мав повноважень на підписання відповідних документів (видаткових накладних від 31.10.2017 № 630 на суму 4 072 914,30 грн, від 30.11.2017 № 797 на суму 559 568,10 грн), йому також не видавалася відповідна довіреність на здійснення таких дій, а тому такі дії не можуть підтверджувати факту проведення господарської операції. Видаткова накладна № 630 від 31.10.2017 не містить всіх обов`язкових реквізитів зі сторони позивача, а саме ПІБ особи яка здійснювала підписання документа, що аналогічно до оборотно-сальдових відомостей не може свідчити про факт проведення господарських операцій. Акти звірки розрахунків зі сторони Підприємства підписувалися Заблоцькою Т.О. бухгалтером з розрахунків, яка відповідно до Посадової інструкції від 03.02.2014 не була уповноважена на підписання таких документів.
8.22.15. У додатках до вказаних пояснень міститься копії Посадової інструкції Начальника апаратного цеху від 03.02.2014 та Посадової інструкції Бухгалтера з розрахунків від 03.02.2014.
8.22.16. Наведені доводи скаржника (відповідача) та подані ним докази залишились без належної правової оцінки судів попередніх інстанцій.
8.22.17. Вказане свідчить про необґрунтованість та передчасність висновків суду першої інстанції про те, що відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження відсутності повноважень посадових осіб відповідача, підписи яких містяться в зазначених накладних за жовтень та листопад 2017 року, оскільки цим судом правова оцінка вищенаведених доводів про відсутність повноважень відповідної особи та поданих доказів (посадової інструкції) не здійснювалась.
8.22.18. Апеляційний суд вказаних помилок суду першої інстанції не виправив, відповідні обставини належним чином не дослідив.
8.23. На підтвердження відповідних обставин СВК "Перший національний виробничий кооператив" долучено до матеріалів справи товарні накладні за формою №1-ТН (МС), товарно-транспортні накладні, приймальні квитанції на закупівлю молочної сировини, видаткові накладні, акти звірки розрахунків, податкові накладні.
8.24. Щодо правовідносин між сторонами за Договором №46 за період вересень листопад 2017 року.
8.24.1. Найбільш суперечливим у правовідносинах між сторонами по поставці молока (молочної сировини) та її оплати є період вересень листопад 2017 року.
8.24.2. Із матеріалів справи вбачається, що Постачальником під час подання позову в обґрунтування доводів правомірності його дій по поставці молочної сировини Підприємству за цей період, не надано жодних первинних бухгалтерських документів.
8.24.3. При подачі відзиву на позов (а.с.1-5, т.2) Відповідач звернув увагу місцевого господарського суду на відсутність як належного розрахунку суми заборгованості так і відсутності повного пакету первинних бухгалтерських документів на підтвердження суми основного боргу.
8.24.4. При цьому до відзиву Відповідачем надано оборотно-сальдові відомості по рахунку 6341 за період січень 2017 лютий 2018, оборотно-сальдова відомості по рахунку 511 за період січень 2017 лютий 2018 (а.с.8-21, т.2), а також копії видаткових накладних за жовтень листопад 2017 року (а.с.25-26, т.2).
8.24.5. Видаткова накладна №630 від 31.10.2017 містить відомості про поставку молока за чотирма позиціями (без зазначення ґатунку по кожній із позицій) на загальну суму 4072914,30 грн, підписана представниками сторін, зокрема від отримувача Ковальчуком В.В., підписи яких скріплено печатками (а.с.25, т.2).
8.24.6. Видаткова накладна №797 від 30.11.2017 містить відомості про поставку молока за двома позиціями (також без зазначення ґатунку по кожній із позицій) на загальну суму 559568,10 грн, підписана представниками сторін, зокрема від отримувача Ковальчуком В.В., підписи яких скріплено печатками (а.с.26, т.2).
8.24.7. Однак колегія суддів вважає, що ні оборотно-сальдові відомості за жовтень-листопад 2017 року ні видаткові накладні №630 та №797 за цей же період не можуть бути належними та допустимими доказами існування факту постачання та наявності заборгованості за вказаний період, оскільки:
А) Зазначені копії документів зазначені у переліку додатків до відзиву на позовну заяву, яка підписана генеральним директором Гордійчуком Ю.А.
Б) Копії видаткових накладних №630 від 31.10.2017 та №797 від 30.11.2017, які долучені до відзиву у якості доказу, не засвідчені належним чином, як це передбачено ст. 91 ГПК України.
В) Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 91 ГПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Тобто, такі документи є недопустимими і на їх підставі не можливо встановлювати наявність або відсутність будь-яких обставин у даній справі. У цьому випадку колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до висновків Верховний Суду, наведених у постанові від 11 липня 2018 року по справі №904/8549/17:
Колегія суддів не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
Відповідно до статті 32 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення Прокурора до суду з даним позовом, до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду (стаття 36 ГПК України).
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч зазначеним вимогам законодавства, місцевий господарський суд прийняв рішення за відсутності в матеріалах справи саме належним чином засвідчених письмових доказів, якими обґрунтовує свій позов Прокурор.
Обґрунтування суду апеляційної інстанції щодо прийняття до справи таких документів в тому вигляді, в якому їх надано Прокурором, колегія суддів не може прийняти, оскільки такі документи не є допустимими доказами. Так, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судами вирішено спір за належними, проте недопустимими доказами у справі, наданих Прокурором в обґрунтування позовних вимог, а саме: державний акт на право користування землею №097060 від 1991 року, договір про спільну діяльність № 31-1 від 04.10.2011, з додатковими угодами до нього №1 від 10.04.2014, №2 від 22.12.2015, лист Позивача від 20.06.2017 та інші документи.
Г) Як убачається із копій видаткових накладних №630 від 31.10.2017 та №797 від 30.11.2017, вони підписані Ковальчуком В.В. У поданих за новим розглядом справи поясненнях у справі (а.с.176-187, т.20) Відповідачем зазналося, що Ковальчук В.В., відповідно до посадової інструкції Начальника апаратного цеху від 03.02.2014, не мав повноважень на підписання відповідних документів (видаткових накладних від 31.10.2017 № 630 на суму 4 072 914,30 грн, від 30.11.2017 № 797 на суму 559 568,10 грн), йому також не видавалася відповідна довіреність на здійснення таких дій, а тому такі дії не можуть підтверджувати факту проведення господарської операції.
Ґ) Досліджуючи Посадову інструкцію начальника апаратного цеху (а.с.179-181, т.20), яка у тому числі поширювалася на період спірних правовідносин на Ковальчука В.В. (ознайомлений під підпис 06.05.2016), суд апеляційної інстанції звернув увагу, що до завдань та обов`язків посадовця входить: 2.2. Забезпечує приймання і облік молочної сировини, що поступає на підприємство.
Д) Як настоюють у своїх поясненнях представники відповідача начальник апаратного цеху не приймає, а забезпечує приймання…, що не є тотожним у розумінні розмежування повноважень.
Е) Під час дослідження оригіналів видаткових накладних, які витребовувалися апеляційним господарським судом, представники як позивача так і відповідача одностайно зазначили, що інших оригіналів видаткових накладних, крім тих, які надані на вимогу суду, не має і не існує (пункт 8.24.13. цієї постанови).
8.24.8. У подальшому, при поданні відповіді на відзив (а.с.54-60, т.2), Кооперативом було долучено первинні бухгалтерські документи видаткові накладні, у тому числі за вересень листопад 2017 року (а.с.83-85, т.2).
8.24.9. Видаткова накладна №446 від 30.09.2017 містить відомості про поставку молока за двома позиціями (із зазначенням ґатунку по кожній із позицій) на загальну суму 9116987,10 грн, де молоко (другого ґатунку) у кількості 1154795кг визначається за ціною 7,80грн, а молоко (неґатункове ІІ) у кількості 28099кг визначається за ціною 3,90грн.
При цьому видаткова накладна №446 від 30.09.2017 не підписана представниками сторін (а.с.83, т.2), а у графі постачальника проставлена лише печатка Кооперативу.
8.24.10. Видаткова накладна №713 від 31.10.2017 містить відомості про поставку молока за чотирма позиціями (із зазначення ґатунку по кожній із позицій) на загальну суму 4448875,62 грн, де молоко (другого ґатунку) у кількості 519840кг визначається за ціною 8,52грн, молоко (неґатункове ІІ) у кількості 1669кг, молоко (другого ґатунку) у кількості 641кг, молоко (неґатункове І) у кількості 2347кг визначається за ціною 3,90грн.
Видаткова накладна №713 від 31.10.2017 підписана лише представником Кооперативу (без розшифровки підпису) із скріпленням підпису печаткою, зі сторони отримувача (Підприємства) відсутні будь-які відомості (а.с.84, т.2).
8.24.11. Видаткова накладна №797 від 30.11.2017 містить відомості про поставку молока за двома позиціями (без зазначення ґатунку по кожній із позицій) на загальну суму 611220,54 грн, де молоко у кількості 70743кг визначається за ціною 8,52грн, а інша позиція молоко у кількості 1993кг визначається за ціною 4,26грн.
І у цьому випадку видаткова накладна №797 від 30.11.2017 підписана лише представником Кооперативу (без розшифровки підпису) із скріпленням підпису печаткою, зі сторони отримувача (Підприємства) відсутні будь-які відомості (а.с.85, т.2).
8.24.12. Вбачаючи таку невідповідність та розбіжність у первинних бухгалтерських документах видаткових накладних за період вересень-листопад 2017 року, які надані сторонами у копіях (різняться між собою як у ціні за одиницю сировини так і за загальною сумою, а також наявності/відсутності підписів уповноважених осіб на таких первинних бухгалтерських документах), Північно-західний апеляційний господарський суд, враховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 24.11.2021 (стисло наведено у пунктах 8.21.10.-8.21.12. цієї постанови) витребував у позивача оригінали таких первинних бухгалтерських документів видаткових накладних за вересень, жовтень та листопад 2017 року (ухвала апеляційного суду від 27.04.2022).
8.24.13. До початку судового засідання оригінали видаткових накладних за вересень, жовтень та листопад 2017 року позивачем долучені для огляду судом (а.с.228-230, т.24). Інших оригіналів видаткових накладних за період вересень-листопад 2017 року у позивача (за поясненням представника) не має. Відсутність будь-яких інших оригіналів видаткових накладних у межах Договору №49 за вказаний період підтвердили і представники відповідача.
8.24.14. Надані оригінали видаткових накладних містять відомості, які наведені апеляційним господарським судом у пунктах 8.24.8.-8.24.10. цієї постанови. А оскільки інших оригіналів видаткових накладних не має (фактично у природі не існує), дослідженню в обґрунтування поставки молочної сировини підлягають саме ці видаткові накладні.
8.24.15. В обґрунтування позову (при його поданні до місцевого господарського суду) Кооператив, як первісний позивач, який звернувся із позовною заявою до суду, жодних первинних бухгалтерських документів, як доказів щодо поставки молочної продукції за вересень, жовтень та листопад 2017 року не надав.
8.24.16. Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що відомості, які зазначає Кооператив у позові, прямо суперечать тим договірним домовленостям та фактичним відомостям, які наявні у відповідача. Адже надіслані електронною поштою видаткові накладні №630 від 31.10.2017 та №797 від 30.11.2017 жодним чином не можуть бути належним та допустимим доказом.
8.24.17. І лише до відповіді на відзив (а.с.54-60, т.2) Кооператив надає за період вересень-листопад 2017 року копії видаткових накладних (а.с.83-85, т.2), засвідчені представником Шаповаловою К.Г., про які суд апеляційної інстанції зазначає у даній постанові (пункти 8.24.9.-8.24.11.), та які були у подальшому підтверджені оригіналами таких видаткових накладних.
8.24.18. Видаткові накладні №713 від 31.10.2017 та №797 від 30.11.2017 підпису представника Підприємства відповідача не містить, що не може беззаперечно свідчити про факт поставки молочної продукції та її передачі підприємству-переробнику.
8.24.19. Окрім того видаткові накладні №713 та №797 містять відомості про ціну, яка сторонами не узгоджувалася в порядку, визначеному Договором №49 (пункт 7.5. цієї постанови): окремого Протоколу погодження договірної ціни ні на жовтень ні на листопад сторонами не складався.
8.24.20. Останній Протокол погодження договірної ціни №18 у межах правовідносин за Договором №49 складений сторонами 23.08.2017 із зазначенням початку його дії та визначення планової закупівельної ціни (пункт 7.14.9. цієї постанови).
8.24.21. У поданому клопотанні від 26.02.2021 на новому розгляді (а.с.109-110, т.21) Відповідач на стадії підготовчого засідання просив долучити в якості доказів Протоколи погодження договірної ціни №19 від 24.09.2017 року та №20 від 24.10.2017 року (а.с.111-114, т.21).
8.24.22. Колегія суддів, дослідивши дані Протоколи погодження договірної ціни №19 та №20, приходить до висновку, що саме на підставі них мала б формуватися планова закупівельна ціна молока другого ґатунку та молока неґатункового І у період жовтня-листопада 2017року по видаткових накладних №713 від 31.10.2017 та №797 від 30.11.2017.
8.24.23. Однак Протоколи погодження договірної ціни №19 та №20 підписані лише представником Кооперативу. Представником відповідача такі Протоколи не підписані взагалі, а відтак вони є неузгодженими зі сторони Підприємства.
8.24.24. Структура Договору поставки молока №49 побудована таким чином, що він повинен враховувати сезонність відбору молока, накопичення його та зберігання у сезонних приймальних пунктах із урахуванням транспортно-логістичної складової та динамічного формування ціни у різні сезони (пори року), та, як наслідок, містить відсилочні норми на додатки та/чи додаткові угоди.
8.24.25. У даному випадку Договором №49 (пункт 3.1.) Сторони визначили, що асортимент, кількість та ціна конкретної партії Продукції, що постачається за даним Договором, визначається Сторонами у Додатках (Протокол погодження ціни), що є невід`ємною частиною цього договору. Ціна партії Продукції є фіксованою на весь період дії Протоколу погодження ціни і у будь-якому випадку не підлягає зміні без письмового погодження Сторін (пункт 3.2. Договору).
8.24.26. У більшості випадків у 2017 році Протокол погодження договірної ціни Сторонами укладався на один календарний місяць, заздалегідь до початку календарної дати.
8.24.27. І у випадку складання проектів Протоколів погодження договірної ціни, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду звернула увагу на ту обставину, що Протоколи №19 та №20 мали б розпочати свою дію із першого календарного дня місяця (у даному випадку жовтня та листопада 2017 року відповідно).
8.24.28. Окрім того Сторони у Договорі №49 зазначивши, що у випадку наявності зауважень щодо проекту Протоколу договірної ціни ініціююча сторона повідомляється про такі зауваження протягом 5-ти днів з моменту отримання проекту Протоколу погодження ціни іншою стороною, здійснили істотне застереження: непогодження Протоколу договірної ціни обома сторонами припиняє дію цього договору (пункт 3.5. Договору №49).
8.24.29. Враховуючи, ту обставину, що Протоколи №19 та №20 не були підписані зі сторони ДП Старокостянтинівський молочний завод, тобто їх не було погоджено, а Протокол №19 (у разі його підписання обома сторонами) повинен був діяти з 01 жовтня 2017 року, то, відповідно до умов пункту 3.5. Договору, це є свідченням того, що Договір поставки молока №49 від 12.08.2016 для обох Сторін припинив свою дію з 01 жовтня 2017 року.
8.24.30. І будь-які поставки молока Кооперативом для Підприємства після 30.09.2017 не можуть розцінюватися як здійснені поставки за умовами Договору №49.
8.24.31. Що ж стосується господарських операцій по поставці молочної сировини у вересні 2017 року, які позивачем підтверджуються видатковою накладною №446 від 30.09.2017.
8.24.31. Як зазначалося колегією суддів апеляційного господарського суду у пункті 8.24.9. цієї постанови, видаткова накладна №446 ні стороною Постачальника, ні стороною Отримувача не підписана взагалі тобто, жодна посадова особа постачальника не взяла на себе відповідальність по поставці і не проставила свій підпис у відповідній графі, а жодна посадова особа отримувача не взяла на себе відповідальність про отримання такої Продукції.
8.24.32. Фактично це роздрукований текст із зазначенням певних даних про постачальника, покупця, товар, його кількісні та вартісні характеристики.
8.24.33. Чи у такому випадку видаткова накладна №446 може бути охарактеризована, як накладна із дефектом первинного документу.
8.24.34. У цьому випадку апеляційний господарський суд звертається до правових висновків Верховного Суду.
"7.3. Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час, коли оформлювалися відповідні накладні, а саме, березень-квітень 2018 року):
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);
- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина друга статті 9);
- господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1).
- первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1).
За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. (абзац другий пункту 2.1);
- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
- первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (абзац перший пункту 2.1 в редакції, чинній з 26.05.2017);
- документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. (абзац перший пункту 2.5);
- первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. (пункт 2.15).
7.4. Касаційний господарський суд зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18." (висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19).
8.24.35. У випадку із видатковою накладною №446 від 30.09.2017 вона не просто складена із неістотними недоліками, а вона не підтверджує господарської операції як такої, здійсненої у вересні 2007 року.
8.24.36. Поряд з тим, враховуючи правові позиції Верховного Суду, апеляційний господарський суд дослідив наявність або відсутність реального руху такого товару.
8.24.37. При цьому судом другої інстанції враховані умови Договору №49, за якими поставка Продукції вважається виконаною Постачальником з моменту передачі її Покупцю (перевізнику Покупця), про що буде свідчити відмітка на товарно-транспортній накладній, або на товарній накладній за формою 1-ТН (МС) (пункт 4.7. Договору після пункту 4.2.); кожна поставка Продукції повинна супроводжуватись наступними оригіналами документів: товарно-транспортна накладна; ветеринарне свідоцтво (Ф-2) державної установи ветеринарної медицини не пізніше 3-го числа звітного місяця на всю кількість продукції (пункт 4.3. Договору).
8.24.38. Таким чином у даному спорі наявність/відсутність реального руху такого товару має бути підтверджена:
А) товарно-транспортними накладними;
Б) спеціалізованими товарними накладними на перевезення молочної сировини за формою 1-ТН (МС);
В) ветеринарними свідоцтвами (Ф-2);
Г) документами податкової звітності (податковими накладними), оскільки і Покупець і Постачальник товару є платниками податку на прибуток на загальних підставах (пункти 14.4., 14.5 Договору).
8.24.38. У підтвердження реального руху активів за вересень 2017 року колегією суддів досліджено письмові докази, які позивачем долучено до матеріалів справи: копії товарно-транспортних накладних, копії спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини за формою 1-ТН (МС) (а.с.60, т.3 а.с.231, т.8); копію приймальної квитанції (а.с.86, т.2); копію податкової накладної за вересень 2017 року із Додатками №№ 1, 2, 5, 6 до неї (а.с.52-53, т.3).
8.24.39. Копії товарно-транспортних накладних належним чином не завірені, як і копії спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини за формою 1-ТН (МС), містять істотні недоліки їх оформлення та відображення усіх необхідних реквізитів та даних.
8.24.40. За змістом пункту 1 Інструкції щодо заповнення Спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини (форма № 1-ТН (МС)) ця Інструкція встановлює порядок заповнення Спеціалізованої товарної накладної на перевезення молочної сировини (форма № 1-ТН (МС)), яка додається до товарно-транспортної накладної за типовою формою № 1-ТН, встановленою додатком 7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
8.24.41. Відтак накладна форми № 1-ТН (МС) разом із накладною форми № 1-ТН є первинними документами, які є підставою для списання молочної сировини суб`єктом господарювання або фізичною особою, що здійснили відправлення цієї сировини, а також прийняття її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством. Ця накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.
8.24.42. Згідно підпунктів 1 та 2 пункту 1 розділу II Інструкції 457/1 накладна складається з двох частин, одна з яких містить відомості про вантаж, інша - про відповідальних осіб, реквізити, підписи осіб, які беруть участь у процесі переміщення молочної сировини, та оформлюється на кожну партію вантажу: відомості про вантаж: (найменування молочної сировини; маса; вміст жиру, білка, кислотність, температура; тощо); відомості про відповідальних осіб, реквізити та підписи осіб, які беруть участь у процесі перевезення молочної сировини: у лівій частині накладної вказуються посада, прізвище, ім`я, по батькові, особистий підпис відповідальної особи: особи, яка дозволяє відвантаження молочної сировини від суб`єкта господарювання або молокоприймального пункту; особи, яка зробила аналіз молочної сировини; вантажовідправника, який здав молочну сировину; вантажоодержувача, який отримав матеріальні цінності на підставі довіреності (серія, №, дата видачі), яка видана суб`єктом господарювання, із зазначенням найменування підприємства.
8.24.43. Ці дані можуть, за наявності, завірятися печаткою; у правій частині накладної вказуються посада, прізвище, ім`я, по батькові та особистий підпис відповідальної особи: особи, яка здала молочну сировину; особи, яка прийняла молочну сировину, із зазначенням найменування підприємства; особи, яка зробила аналіз молочної сировини на цьому підприємстві.
8.24.44. З поданих в справу спеціалізованих товарних накладних (з вересня по листопад 2017 року) вбачається, що вони не всі відповідають вимогам Інструкції 457/1. В деяких накладних відсутні: підписи відповідальних осіб; відсутні відтиски печаток; не зазначено одного або декілька обов`язкових реквізитів, зокрема кількості відправленого молока, кількості прийнятого молока, базисної жирності (що впливає на можливість визначення вартості всього обсягу поставленого молока). Наявні випадки, за яких підписи однієї і тієї ж особи постачальника та перевізника покупця в різних ТТН різні.
8.24.45. Колегія суддів, враховуючи такі недоліки, звертається до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.03.2020р. у справі № 914/384/19: товаро транспортні-накладні, які не містять відтисків печатки та підписів уповноважених осіб, які б засвідчували факт отримання товару стороною, не можуть вважатись належним доказом поставки та отримання товару.
8.24.46. Також в даних накладних відсутня інформація щодо видаткових накладних, на підставі яких здійснювалося приймання товару по договору поставки молока №49 від 12.08.2016 року, у графі Супровідний документ. Тобто, визначити за яким саме договором відбувалась поставка неможливо. Адже у період 2016 2017 років між Кооперативом та Підприємством було укладено декілька договорів: договір поставки товару №3 від 31.01.2017 року (строк дії з 31.01.2017 по 31.08.2017 року); договір про надання послуг №2П від 01.01.2017 року (строк дії з 01.01.2017 по 31.12.2017 року); договір про надання послуг №3 ТЗР від 01.01.2017 року (строк дії з 01.01.2017 по 31.12.2017 року). Згідно умов цих договорів складені товарно-транспортні накладні, які не містять вказівки на конкретний договір, можуть відноситися до будь-якого з них.
8.24.47. Зазначені недоліки в оформленні накладних форми № 1-ТН (МС) разом із накладними форми № 1-ТН відносяться і до періоду жовтня листопада 2017 року.
8.24.48. З приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини від 30.11.2017, від 31.10.2017, від 30.09.2017 (а.с.86-88, т.2), не вбачається за можливе встановити який обсяг молока та на які суми Відповідач прийняв продукцію саме за Договором поставки молока № 49 від 12.08.2016, і чи взагалі дані приймальні квитанції коректно та достовірно відображають прийняття товару за цим договором.
8.24.49. Тобто, зазначені приймальні квитанції не можуть бути прийняті судом у якості доказів поставки та прийняття молока в рамках Договору №49, що покладений в основу обґрунтувань позову. Не являються такі квитанції і доказами у справі в сукупності з іншими матеріалами, оскільки вказані в них суми прийнятого товару за певний місяць не відповідають аналогічним сумам поставки за той же місяць, що відображені в видаткових накладних, які оформлені неналежним чином. Тобто, розрахувати суми поставки (прийняття), відмічені у квитанціях, які б давали можливість віднести їх як поставку за Договором поставки молока № 49 від 12.08.2016 не вбачається за можливе.
8.24.50. Податкова накладна за вересень 2017 року, а також податкові накладні за жовтень-листопад 2017 року (а.с. 54-57, т.3), на які покликався Позивач у своїх письмових поясненнях (а.с.1-7, т.3), а у подальшому усних доводах та обґрунтуваннях, ні окремо, ні у сукупності із іншими документами не можуть підтверджувати реальність господарських операцій по Договору поставки молока №49 від 12.08.2016, оскільки операції по реєстрації податкових накладних проводяться виключно Постачальником, в даному випадку - Позивачем, без будь-якої участі Відповідача. А тому такі податкові накладні не можуть свідчити про здійснення господарської операції, що узгоджується із Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та позицією Верховного суду виражену у Постанові 15 жовтня 2019 року у справі №914/1563/18.
8.24.51. У цій частині апеляційний господарський суд звертається до правових висновків Верховного Суду:
А) у пункті 33 постанови Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 915/905/16, зокрема, зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи (постанова Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 910/8861/20);
Б) Для з`ясування правової природи як господарської операції (спірної поставки), так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов`язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті операції. Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, судам слід враховувати фактичне здійснення господарської операції, що повинно підтверджуватися, в тому числі, і реальним джерелом походження товару (його виробництва, попередньої купівлі тощо) в обсязі, зазначеному у первинному документі. Для з`ясування реальності господарської операції потрібно, крім того, встановлювати чи має місце відображення операції з отримання товару у податковій звітності (постанова Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 915/878/16);
В) 44. Відповідно до абзацу 11 статті 1 і частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.
Таким чином, у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів/послуг та доходи від реалізації товарів/послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.
Однак, як правильно зазначив апеляційний суд, фактом підтвердження господарської операції є первинні документи, які скаржником не були надані до суду, а не податкові декларації, які підтверджують лише порядок оподаткування цієї операції, оскільки сам факт вчинення оподаткування не свідчить про наявність господарської операції. (пункт 44 постанови Верховного Суду від 28.08.2020 у справі № 922/2081/19).
Г) Аналогічні правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 де зазначено, що самі лише податкові накладні та декларації не є безумовними доказами реальності здійснених господарських операцій з поставки товару, не можуть бути єдиними доказами на підтвердження факту реального постачання товару покупцю та його прийняття ним, та як докази можуть оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.
8.24.52. За таких обставин, наявні у справі податкові матеріали є лише похідними документами від первинних, якими і підтверджується господарська операція, а тому самі по собі не можуть бути належними доказами поставки товару та прийняття їх Відповідачем. Отже їх слід оцінювати лише в сукупності з іншими матеріалами. їх прийняття в якості доказів можливе лише при підтверджені вказаної в них інформації іншими доказами.
8.24.53. Апеляційний господарський суд звернув увагу, що Відповідач не здійснював використання (формування) податкового кредиту щодо зареєстрованих Позивачем податкових накладних у вересні-листопаді 2017 року, це зокрема вбачається із зареєстрованих податкових декларацій які чітко відображають відсутність інформації про формування та використання податкового кредиту по вказаним Позивачем податкових накладним: копії податкової декларації за вересень 2017 року із Додатками №№ 1, 2, 5, 6 до неї (а.с.36-46, т.20); копії податкової декларації за жовтень 2017 року із Додатками №№ 1, 5, 6 до неї (а.с.47-56, т.20); копії податкової декларації за листопад 2017 року із Додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 до неї (а.с.57-69, т.20).
8.24.54. Надані Позивачем на підтвердження кількості та вартості поставленої продукції, зокрема у вересні-листопаді 2017 року, докази не можна вважати достатніми для встановлення відповідної суми заборгованості, пред`явленої та зазначеної у позові, з наданих позивачем на підтвердження поставки товару товарно-транспортних накладних, спеціалізованих товарних накладних на перевезення молочної сировини за формою №1-ТН (МС) та з приймальних квитанцій на закупівлю молочної сировини, враховуючи наявність між сторонами правовідносин також за іншими договорами, не є можливим встановити достовірні, правильні, та точні кількість і вартість поставленого відповідачу товару у вересні-жовтні 2017 році саме по Договору поставки молока №49 від 12.08.2016, оскільки вони містять неконкретизовані (зведені), а підчас і суперечливі відомості про загальну кількість та вартість молока, поставленого відповідачу у цей спірний період.
8.24.33. За результатами дослідження письмових доказів, наявних у справі №924/233/18 щодо реального руху активів молочної сировини, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не доведено факт поставки молочної сировини у період вересня листопада 2017 року саме на підставі видаткових накладних №446 від 30.09.2017, №713 від 31.10.2017 №797 від 30.11.2017 та наявності заборгованості саме за цей період.
8.25. Щодо правовідносин між сторонами за Договором №46 за період серпень грудень 2016 року.
8.25.1. Як зазначалося у даній постанові вище (пункти 8.21.8.-8.21.9.) Верховний Суд у своїй постанові від 24.11.2021 звернув увагу, що висновки судів першої та другої інстанції про наявність договірної заборгованості станом на 31.08.2017 у сумі 4835775,59грн є передчасними.
8.25.2. У цю суму заборгованості також входить сума заборгованості за період серпня-грудня 2016 року.
8.25.3. Матеріалами справи встановлено, що станом на кінець 2016 року за відповідачем (за даними позивача) рахувалася заборгованість за договором №49 від 12.08.2016 за поставлену в 2016 році продукції на суму 340 620,80 грн.
8.25.4. Цей розмір заборгованості позивач підтверджує довідкою щодо розрахунків сторін в рамках договору №49 від 12.08.2016, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку №6341 відповідача.
8.25.5. Колегією суддів, досліджуючи стан виконання Сторонами умов Договору №49 за період серпня-грудня 2016 року, звернуто увагу, що позивачем у підтвердження заборгованості первинних бухгалтерських документів не надається.
8.25.6. Поряд з тим, на думку суду апеляційної інстанції, оборотно-сальдові відомості по рахунку №6341 відповідача, які останнім були додані до відзиву (а.с.1-28, т.2), по-перше, не обґрунтовують дійсний стан здійснених розрахунків по господарським операціям не лише за період серпня-грудня 2016 року, а й за період січня-серпня 2017 року, а по-друге, не можуть вважатися належними доказами.
8.25.7. Оскільки такі копії оборотно-сальдових відомостей не були належним чином засвідчені, на що також звернуто увагу Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі №924/233/18, відповідач відкликав поданий ним відзив разом із додатками до нього і у подальшому заперечував наявність заборгованості шляхом подання письмових пояснень.
8.25.8. Таким чином оборотно-сальдові відомості по рахунку №6341 за період серпня-грудня 2016 року та за період січня-серпня 2017 року, які надавалися саме відповідачем, є неналежними доказами у розумінні статті 76 ГПК України.
8.25.9. Також не може бути належним та допустимим доказом акт звірки розрахунків станом на 30.09.2017, який підписаний обома сторонами, при цьому зі сторони відповідача бухгалтером Заблоцькою Т.О.
8.25.10. У своїх поясненнях відповідач звертає увагу суду, що бухгалтер Заблоцька Т.О., в силу своїх повноважень за Посадовою інструкцією від 03.02.2014 не була уповноважена на підписання таких документів.
8.25.11. Як убачається із Посадової інструкції бухгалтера з розрахунків, розробленою головним бухгалтером та затвердженою Генеральним директором ДП Старокостянтинівський молочний завод від 03.02.2014 (а.с.182-183, т.20), Заблоцька Т.О. під підпис із нею ознайомилася 21.04.2016. Серед завдань та обов`язків бухгалтера з розрахунків відсутні такі повноваження, як складання та підписання акту (актів) звірки взаємних розрахунків.
8.25.12. Поряд з тим до повноважень і компетенції головного бухгалтера (відповідно до частини 7 статті 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність) належить саме організація бухгалтерського обліку на підприємстві. Адже головний бухгалтер розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.
8.25.13. Що ж до самого акту звірки взаєморозрахунків, як доказу господарської операції, то у цьому випадку колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 21.12.2020 у справі №916/499/20:
Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
8.25.14. У даному випадку (у межах розгляду спору у справі №924/233/18) такі первинні документи відсутні, а сам акт підписаний зі сторони відповідача не уповноваженою особою.
8.25.15. Той обсяг первинних документів, які наявні у справі №924/233/18 (докази поставки молочної сировини - видаткові накладні та докази оплати за поставлений товар платіжні доручення) за період серпень-грудень 2016 року підтверджують наявність зовсім іншої заборгованості відповідача перед позивачем, зокрема:
А) за серпень 2016 року поставлено молочної продукції на загальну суму 1159132грн (видаткова накладна від 31.08.2016). Оплачено відповідачем за серпень 2016 року платіжними дорученнями 983373,20 грн (а.с.110-118, т.2).
Б) доказів поставки за вересень 2016 року молочної продукції (видаткову накладну, приймальну квитанцію, тощо) позивач не надає. Натомість оплачено відповідачем за вересень 2016 року платіжними дорученнями 2036567,28 грн (а.с.119-123, т.2).
В) за жовтень 2016 року поставлено молочної продукції на загальну суму 1491177,40 грн (видаткова накладна від 31.10.2016). Оплачено відповідачем за жовтень 2016 року платіжними дорученнями 1879000,00 грн (а.с.124-128, т.2).
Г) за листопад 2016 року поставлено молочної продукції на загальну суму 1061640,00 грн (видаткова накладна від 30.11.2016). Оплачено відповідачем за листопад 2016 року платіжними дорученнями 1373249,84 грн (а.с.129-135, т.2).
Ґ) за грудень 2016 року поставлено молочної продукції на загальну суму 1296143,20 грн (видаткова накладна від 30.11.2016). Оплачено відповідачем за грудень 2016 року платіжними дорученнями 995000,00 грн (а.с.136-141, т.2).
8.25.16. Таким чином відповідачем за період серпень-грудень 2016 року сплачено за отриману молочну продукцію 7267190,32 грн. За цей же період позивачем (без урахування вересня місяця 2016 року) поставлено продукції на 5008092,60грн.
Зазначена різниця (сальдо) на користь відповідача у цьому випадку становить 2259097,72 грн.
При цьому колегія суддів наголошує, що даний розрахунок здійснений ВИКЛЮЧНО на підставі первинних документів, наявних у справі №924/233/18.
8.25.17. Вбачаючи таку разючу різницю у сумах поставки та сумах оплати та враховуючи вказівки Верховного Суду щодо детального дослідження заборгованості станом на 31.08.2017, апеляційний господарський суд зобов`язав позивача надати детальну помісячну розшифровку щодо поставки молочної продукції за період серпень-грудень 2016 року та її оплати, підтвердивши належним чином завіреними копіями первинних бухгалтерських документів. Оригінали первинних бухгалтерських документів надіслати суду для огляду (пункти 5.6.3-5.6.4. цієї постанови).
8.25.18. На виконання ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 позивач надав клопотання про долучення доказів та пояснення (а.с.140-141, т.24).
8.25.19. Так позивачем в обґрунтування поставок та розрахунків долучається Довідка щодо розрахунків ДП Старокостянтинівський молочний завод з Першим національним кооперативом СГВК в рамках Договору №49 від 12.08.2016 (далі також Довідка) а.с.163-212, т.24.
8.25.20. Довідка належним чином не завірена, оригіналу такої Довідки (для огляду її судом апеляційної інстанції) позивачем не надано.
8.25.21. Натомість представник позивача пояснив, що цю Довідку він отримав із матеріалів справи №924/421/19; оскільки вона подавалася у межах цієї справи представником ДП Старокостянтинівський молочний завод, то її оригіналу у позивача не має.
8.25.22. Додатково зазначив, що у вересні 2016 року було поставлено молочної продукції на загальну суму 2154718,52 грн, а також те, що Кооперативом 13.10.2016 було відповідачу повернуто 445000,00 грн, сплачених останнім платіжним дорученням №СТК1201 від 12.10.16 (а.с.126, т.2).
8.25.23. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за період серпень-грудень 2016 становить 340620,80грн.
8.25.24. Представники відповідача заперечили проти долучення цієї Довідки до матеріалів справи та надання їй оцінки, оскільки це є неналежний та недопустимий доказ; отриманий із порушенням встановленого порядку.
8.25.25. Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на вказане, приходить до висновку, що позивачем вимоги ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 не виконано.
8.25.26. Адже витребовуючи докази у сторони, у даному випадку позивача, суд мав намір переконатися, що такі докази у позивача, по-перше, фізично існують, а по-друге, надавши їх суду, належним чином завіривши копії (про що в ухвалі було чітко вказано), позивач підтвердить існування заборгованості первинними документами, таким чином усунувши сумніви у підставності його вимог до відповідача.
8.25.27. Натомість представником ТОВ Фотон-Екстра надана суду копія Довідки, виготовлена із іншої справи (924/421/19), яка у цю справу подавалася не ним, а подавалася ДП Старокостянтинівський молочний завод (позивач у справі 924/421/19), а не позивачем - СВК "Перший національний виробничий кооператив", правонаступником якого стало ТОВ "Органік Сідс", а у подальшому - ТОВ "Фотон Екстра", а відтак не може слугувати належним та допустимим доказом обґрунтування позовних вимог у підтвердження суми заборгованості.
8.26. Щодо правовідносин між сторонами за Договором №46 за період січень серпень 2017 року.
8.26.1. Матеріали справи містять підписані представниками обох сторін та засвідчені відтисками їхніх печаток видаткові накладні по Договору №49 від 12.08.2016 за період січень-серпень 2017: №8 від 31.01.2017 на суму 2592982,48грн, №20 від 28.02.2017 на суму 8471877,92грн, №38 від 15.03.2017 на суму 8435506,24грн, №44 від 31.03.2017 на суму 10089309,62грн, №61 від 30.04.2017 на суму 9611017,20грн, №54 від 15.04.2017 на суму 7495454,00грн, №98 від 31.05.2017 на суму 25565341,68грн, №151 від 30.06.2017 на суму 21897930,24грн, №201 від 31.07.2017 на суму 19612471,32грн, №211 від 31.08.2017 на суму 13967764,09грн.
8.26.2. Зазначені видаткові накладні надані до матеріалів справи надані позивачем та обґрунтовують поставлену Кооперативом продукцію за цей період на загальну суму 127739654,80грн.
8.26.3. У свою чергу відповідач здійснив оплату грошовими коштами на суму 111244500,00грн (а.с.142-226, т.2), (зокрема, за січень 2017 на суму 600000,00 грн, за лютий 2017 - 4244500,00 грн, за березень 2017 - 17700000,00 грн, за квітень 2017 - 20200000,00 грн, за травень 2017 - 8400000,00 грн, за червень 2017 - 19600000,00 грн, за липень 2017 - 24500000,00 грн, за серпень 2017 - 16000000,00 грн).
8.26.4. Апеляційний господарський суд звернув увагу, що вказівка в призначеннях платежу окремих платіжних доручень на оплату продукції за Договором №49 від 12.08.2017 носить характер помилки з огляду на дати відповідних платіжних доручень, які передують даті 12.08.2017, та відсутністю доказів укладення сторонами договору від 12.08.2017.
8.26.5. Як уже зазначалося вище у даній постанові, розділом 8 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання продукції покупцем.
8.26.6. До вказаного розділу Сторони внесли зміни Додатковою угодою №2 від 18.08.2017 (а.с.240, т.2).
8.26.7. Відповідно до змін, внесених до Договору №49 від 12.08.2016 Додатковою угодою №2 від 18.08.2017, оплата здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції Покупцем або шляхом емісії векселя; Покупець здійснює розрахунки за фактично отриману Продукцію протягом 1 банківського дня з моменту отримання Продукції та підписання Сторонами здавально-приймальних документів на шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника або шляхом видачі векселя (векселів). Вексель (векселі) видаються Постачальнику на суму фактично поставленої Продукції по Акту приймання-передачі векселя (векселів). Номінальна вартість векселя (векселів) не повинна бути більше суми фактично отриманої Продукції. В момент (день) оформлення векселя (векселів) зобов`язання оплатити отриману Продукцію у Покупця припиняються та виникає новий обов`язок оплатити вексель (векселі). Постачальник зобов`язаний прийняти оформлений вексель (векселі) та підписати акт прийому-передачі.
8.26.8. У цей же день, 18.08.2017, між ДП Старокостянтинівський молочний завод передав а СВК Перший національний виробничий кооператив було складено Акт прийому-передачі векселя (векселів) а.с.241-242, т.2).
8.26.9. Згідно Акту прийому-передачі векселя (векселів) від 18.08.2017 року вбачається, що ДП Старокостянтинівський молочний завод передав, а СВК Перший національний виробничий кооператив прийняв векселів на загальну суму 12000000,00 грн з метою погашення зобов`язань за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016.
8.26.10. При цьому, в даному акті Сторони погодились вважати умови Договору поставки молока №49 від 12.08.2016 року виконаними, а претензій Сторони одна до одної не мають.
8.26.11. З огляду на такі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 18.08.2017 по Договору поставки молока №49 від 12.08.2016 заборгованість у ДП Старокостянтинівський молочний завод була відсутня, а відтак не підтверджується станом на 31.08.2017 розмір Договірної заборгованості у сумі 4835775,59 грн, на що звертав увагу Верховний Суд у постанові від 24.11.2021.
8.27. Також колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції призначалася судово-економічна експертиза з метою достеменного з`ясування обставин правомірності нарахування Кооперативом заборгованості як за основною сумою так і нарахованими 3% річних та інфляційними втратами.
8.27.1. 14.09.2019 Хмельницьке відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомило Господарський суд Хмельницької області про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18, у зв`язку з тим, що термін проведення експертизи у строк понад місяць не погоджено, клопотання експерта від 09.04.2019 про надання вхідних для проведення експертизи додаткових матеріалів не виконано, а матеріалів недостатньо для виконання покладених на експерта обов`язків.
8.27.2. В подальшому експертна установа повідомила суд про не про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи провадження у справі №924/233/18.
8.27.3. При цьому, відповідачем долучено до матеріалів справи Висновок експерта (Бутинець Ф.Ф., м.Житомир, д.е.н. проф. заслужений діяч науки і техніки України) №30.07/19-1 за результатами проведення економічної експертизи відповідно до заяви №78-1 від 23.07.2019р. по справі №924/233/18, згідно якого експертом встановлено, що документи, які долучені до Заяви №78-1 від 23 липня 2019 року не відповідають вимогам Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України №457від 01.12.2015 року, Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку №88 від 24.05.1995 року (із змінами), Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. № 996, у зв`язку з чим не дають можливість експерту встановити факт поставки молочної сировини на Дочірнє підприємство Старокостянтипівськии молочний завод в рамках Договору поставки №49 від 12.08.2016 року за період з 01.09.2017 року по 28.11.2017 року та визначити розмір заборгованості яка заявлена в сумі 3 935 558,00 грн. (основна заборгованість в сумі - 3 312 859,00грн., пеня в сумі - 395 727,00 грн., три відсотки річних 39 160,00 грн. та інфляційні втрати в сумі -187 812,00 грн).
8.27.4. Таким чином наявність заборгованості за Договором поставки молока №49 від 12.08.2016 року за період лютий-листопад 2017 року (у який зокрема входить і період лютий-серпень 2017) не вдалося встановити ні експертами КНДІСЕ, що відображено у їх повідомленні від 14.06.2019 року, ні експертом Бутинець Ф.Ф., що відображено у його висновку №30.07/19-1, що є додатковим підтвердженням неналежного обґрунтування позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
8.28. Під час розгляду даного спору позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами обставин неналежного виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленої продукції за договором №49 від 12.08.2016 за заявлений у позові період серпень2016 - листопад 2017 року.
8.29. Часткове задоволення судом першої інстанції позову у даному випадку без підтвердження позивачем обставин первинними документами та неврахування заперечень та письмових доказів, які надавалися відповідачем порушує принцип рівності сторін.
8.29.1. Принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Суду у справі Мала проти України, №4436/07, від 03.07.2014).
8.29.2. Рішеннями ЄСПЛ у справах Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27.10.1993 (п. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 (п. 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
8.29.3. Принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, без якого змагальність як принцип не існує. Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
8.29.4. Визнаючи, чи було провадження у справі загалом справедливим, також має враховуватись, чи було дотримано прав на захист. Слід, зокрема, розглянути, чи заявникові була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання. Будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності, питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Суду у справі Яременко проти України, по.32092/02, від 12.06.2008).
8.30. Таким чином саме на Позивача покладено обов`язок по доведенню позовних вимог належними та допустимими доказами.
8.31. Натомість враховуючи наведене у даній постанові вище, позивач свого процесуального обов`язку по доведенню позовних вимог не здійснює - не надає докази які вірогідно свідчать про наявність таких обставин, а наводить свої обґрунтування які зводяться виключно до припущень.
8.32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 вказала, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Аналогічний висновок викладений і у постанові Верховного Суду від 20.01.2022 року у справі №910/3299/20 (923/315/20) та у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 року у справі №924/232/18.
8.33. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до поданого розрахунку, 395727,00 грн - пені, 39160,00 грн - 3% річних, 187812,00 грн - інфляційних втрат.
8.33.1. Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.
8.33.2. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 612 ЦК України).
8.33.3. Частиною 1 статті 199 ГК України визначено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
8.33.4. Пунктом 9.2 договору №49 сторони погодили, що за прострочення виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов`язання.
8.33.5. Також згідно статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
8.33.6. Заявляючи позовні вимоги, позивачем на основу суму заборгованості за Договором №49 нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати, починаючи з 26.08.2017 по 28.02.2018.
8.33.7. Однак будь-яких доказів на підтвердження наявності заборгованості саме у розмірах, визначених у розрахунку на відповідні дати, та часу її виникнення матеріали справи не містять.
8.33.8. Позивачем не надано господарським судам належних та допустимих доказів, які б підтверджували заборгованість відповідача перед позивачем у заявленому до стягнення розмірі, відповідно і необґрунтовані підстави для нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції, які є похідними вимогами по відношенню до основної суми заборгованості.
8.33.9. За таких обставин є недоведеними позовні вимоги також у частині стягнення 395727,00 грн. пені, 39160,00 грн. 3% річних, 187812,00 грн. інфляційних втрат.
8.34. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
8.34.1. Так, обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
8.34.2. У пунктах 1 - 3 частини1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
8.34.3. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.34.4. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.34.5. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.34.6. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.34.7. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.34.8. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.35. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд, не повно з`ясував вказані обставини, що мають значення у даній справі, та дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог частково та стягнення з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" 2885245,09 грн - заборгованості за договором поставки молока №49 від 12.08.2016, 34284,92 грн. 3% річних, 343423,75 грн пені, 141002,73 грн інфляційних втрат.
8.35.1. Такі висновки суду першої інстанції є передчасними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
8.35.2. Доводи ДП "Старокостянтинівський молочний завод" викладені у апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження, судом апеляційної скарги враховуються, як обґрунтовані та підставні, що є наслідком задоволення апеляційної скарги.
8.36. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" слід задоволити, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.04.2021 у справі №924/233/18 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про стягнення з ДП "Старокостянтинівський молочний завод" заборгованості у розмірі 3935558,00 грн.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини 1 статті 277 ГПК України.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення апелянт сплатив судовий збір у розмірі 88551,00 грн. згідно платіжного доручення №4706080184 від 13.05.2021.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. Зокрема, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
10.4. Оскільки апеляційну скаргу ДП "Старокостянтинівський молочний завод" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі у розмірі 88551,00 грн покладаються на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фотон Екстра" (правонаступник Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс").
10.5. На відшкодування понесених апелянтом судових витрат по сплаті судового збору видати наказ.
10.6. Видачу наказу про розподіл судових витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги слід доручити Господарському суду Хмельницької області.
11. Проголошення рішення та виготовлення повного тексту.
11.1. За результатами розгляду апеляційної скарги Північно-західним апеляційним господарським судом після виходу із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частину процесуального рішення в порядку статті 283 ГПК України.
11.2. Судом апеляційної інстанції роз`яснено сторонам, що враховуючи складність справи, як виняткового випадку, та враховуючи участь судді у інших справах, що впливає на навантаженість, складання повної постанови у даній справі буде відкладено на строк не більше 10 днів із дня закінчення розгляду справи на підставі частини 6 статті 233 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" від 14.05.21р. задоволити.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 15 квітня 2021 року у справі № 924/233/18 скасувати. Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фотон екстра" (вул. Дальницька, 4, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 35303414) на користь Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" (вул. Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6, корпус В, м.Київ, 01042, код ЄДРПОУ 31952591) 88551 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна) грн 00коп. - витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №924/233/18 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "17" червня 2022 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104825707 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Юрчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні