Ухвала

від 15.06.2022 по справі 902/435/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

"16" червня 2022 р.Cправа № 902/435/22

Суддя Господарського суду Вінницької області Яремчук Ю.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "БТУ -Центр" №78/22 від 08.06.2022 про забезпечення позову у справі

за позовом:Приватного підприємства "БТУ-Центр" (вул. Будівельників, буд. 35, м. Ладижин, 24321)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

про зобов`язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за спожиту енергію

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

08.06.2022 р. Приватне підприємство "БТУ-Центр" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" про зобов`язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за спожиту енергію.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/435/22) передано на розгляд судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 10.06.2022 р. відкрито провадження у справі № 902/435/22. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначити на 28.06.2022 р. Призначити до розгляду в судовому засіданні, що відбудеться 16.06.2022 р. о 12:15 год заяву Приватного підприємства "БТУ-Центр" про забезпечення позову у справі № 902/435/22. Залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" (21050.м. Вінниця, вул. Магістрацька, буд. 2, код ЄДРПОУ 30165603) та на стороні відповідача Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057).

На визначену дату судом в судове засідання учасники судового процесу не з`явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 10.06.2022 р., та телефонограмами.

Розглянувши подану заяву відповідно до приписів § 1 глави 5 та глави 10 Розділу І Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновків про відмову у її задоволенні, виходячи з такого:

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник стверджує, що 10 серпня 2021 між позивачем та відповідачем було укладено договір №ТР-505200 постачання електричної енергії споживачу (надалі - «договір»), предметом якого є постачання відповідачем електричної енергії позивачу для забезпечення потреб електроустановок позивача. Позивачем та відповідачем визначено істотні та інші умови договору, договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Відповідачем здійснювалося нарахування плати за спожиту електроенергію та виставляння рахунків позивачу відповідно до умов договору та норм чинного законодавства. позивачем, в свою чергу, здійснювалися оплати таких рахунків в строки, визначені договором та у повному розмірі. Позивач належним чином та сумлінно виконував свої зобов`язання за договором, в тому числі і фінансові. 25 травня 2022 р. позивачем отримано рахунок-фактуру №3210558 від 20.05.2022 р. на загальну суму 2 423 527,76 грн, а призначення платежу вказано «донарахування за електроенергію (період з 09.2021 р. по 03.2022 р.). Тобто відповідачем фактично в односторонньому порядку змінено тариф за спожиту електроенергію, що є суттєвою умовою договору, за попередні періоди (фактично - за весь час дії договору), що є прямим порушенням умов договору, а саме п.7.2. в частині інформування відповідача про зміну ціни електричної енергії.

Позивач вважає такі дії відповідача неприпустимими, та такими, що порушують його права, тому не погоджується зі сплатою нібито заборгованості за період з вересня 2021 року по березень 2022 року, у зв`язку з чим і звертається до Суду з позовом про зобов`язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за спожиту електроенергію.

30.05.2022 р. позивачем отримано повідомлення про припинення електроживлення за несплату за спожиту електроенергію відповідно до умов договору про постачання електричної енергії, котрим проінформовано про намір AT «Вінницяобленерго» припинення електроживлення з 16.06.2022 року на підставі листа відповідача №1.07.-4206 від 19.05.2022 р.

Можливе відключення електроенергії, що є необґрунтованим та незаконним з боку відповідача, призведе до масштабних збитків не лише позивача, а те й третіх осіб - замовників продукції, замовників контрактного виробництва. Таке відключення частково ставить під загрозу нормальний перебіг посівної кампанії, що тим більше, у військовий час має неабияке значення.

Таким чином, забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання є необхідним заходом, що гарантує захист прав позивача до вирішення в судовому порядку питання щодо зобов`язання здійснити перерахунок коштів по сплаті за спожиту електроенергію.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є доведення підстав та подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зазначити таке.

По -перше, зі змісту заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається.

Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві та третій особі вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Суд відзначає, що метою застосування заходів до забезпечення позову є створення умов для подальшого виконання рішення суду, тому при обранні заходів до забезпечення позову слід враховувати зміст позовних вимог.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Виходячи з прохальної частини позову, його предметом виступає немайнова вимога, а саме зобов`язати ТОВ "Енера Вінниця" провести перерахунок плати за поставлену електричну енергію Приватному підприємству "БТУ -Центр" за договором № ТР-505200 від 10.08.2021 р.

Предметом даного судового розгляду є заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Енера Вінниця", АТ "Вінницяобленерго" вчиняти дії з припинення електропостачання до електроустановок Приватного підприємства "БТУ -Центр" за договором № ТР-505200 від 10.08.2021 р.

Заявник не обґрунтував яким чином заборона припинення електропостачання унеможливить виконання рішення суду, у випадку, якщо спір буде вирішено на користь позивача.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що предметом позову є вимога немайнового характеру, яка не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення цієї вимоги, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається, зокрема, шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій. Тобто, обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення відсутні.

Отже, заявником не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позову.

По-друге, як вбачається з поданої позивачем заяви, останній просить в якості заходу забезпечення позову заборонити ТОВ "Енера Вінниця" та АТ "Вінницяобленерго" вчиняти дії з припинення електропостачання за спірним договором.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тобто, наведені в заяві заходи забезпечення позову, які стосуються дій відповідача щодо відключення від електропостачання, не є співмірними з предметом спору, в якому оскаржуються плата за електроенергію згідно договору.

Таким чином, заявником не обґрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "Енера Вінниця", ТОВ "Вінницобленерго" вчиняти дії з припинення електропостачання позивача, а також не наведено суду доказів, які б свідчили про співмірність заявлених позовних вимог та відповідного заходу забезпечення позову.

По-третє, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії».

Так, пунктами 30, 56 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону визначені такі терміни: електропостачальник - суб`єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу; оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.

За правилами п. 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (які набрали чинності 11.06.2018 року), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Пунктом 1.2.7 вказаних Правил передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Отже відповідач у спірних відносинах виступає саме електропостачальником.

Відповідно до підпункту 2 п. 5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії електропостачальник має право, зокрема, звертатися до оператора системи щодо відключення (обмеження) електроживлення споживача у випадках, визначених цими Правилами, крім випадків постачання вразливим споживачам, визначених Кабінетом Міністрів України.

Розділом VII Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачаються умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу.

Так, за приписами абз. 1, 2, 10 підпункту 2 п. 7.5 вищеназваних Правил, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником. Оператор системи протягом одного робочого дня після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

Таким чином, з комплексного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що безпосередні дії щодо припинення електроживлення споживача проводяться оператором системи, яким ТОВ "Енера Вінниця" у спірних відносинах не виступає.

За правилами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

У відповідності з ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, заявник, обравши такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти дії з припинення електроживлення електроустановок позивача, не довів суду наявності зв`язку між цим конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги (перерахунок плати за договором), а також не надав суду доказів, які б свідчили, по-перше, про наявність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а по-друге, про адекватність обраного заходу забезпечення позову.

Також суд звертає увагу заявника на те, що у відповідності до п 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Так, згідно з правовою позицією, яка міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 року у справі № 913/257/18, достатньою підставою для незастосування заходів щодо припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Таким чином, у сукупності, за вищенаведених обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у даній справі.

Так, згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача, суд дійшов висновку, що подане клопотання про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, не містить жодного належного, допустимого та достовірного доказу в розумінні ст.ст. 76-78 ГПК України на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає відхиленню в повному обсязі.

Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що відповідно до п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства "БТУ - Центр" №78/22 від 08.06.2022 про забезпечення позову у справі №902/435/22 - відмовити.

2. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

3. За приписами ч.8 ст.140, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

5. Копію ухвали надіслати заявнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на електронну адресу: та на електронні адреси: btucentr-office@ukr.net; box@nerc.gov.ua; office@vmte.vn.ua., vasilyako@btu-center.com. Дата складання повного тексту ухвали 20.06.2022 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Будівельників, буд. 35, м. Ладижин, 24321)

3 - відповідачу (вул. Пирогова, буд. 131, м. Вінниця, 21037)

4, 5 - третім особам Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул. Магістрацька, буд. 2) Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057)