Рішення

від 14.06.2022 по справі 902/178/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2022 р. Cправа № 902/178/22

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

За участю представників:

позивача Шимотюк Ю.М., довіреність №511 від 14.12.2021;

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Буд" (вул. Родіона Скалецького, 7, м. Вінниця, 21018)

про стягнення боргу за спожиту електричну енергію в сумі 699415,73 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Буд" про стягнення 699 415,73 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №ВІ-484900 від 05.12.2019 в частині оплати за поставлену електричну енергію.

Ухвалою від 28.02.2022 суд постановив відкрити провадження у справі №902/178/22, розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначити на 21.03.2022 о 16:00.

На визначену судом дату в судове засідання представники сторін не з`явились.

Ухвалою від 21.03.2022 суд постановив відкласти підготовче засідання на 18.04.2022.

На визначену судом дату (18.04.2022) у судове засідання з`явилась представник позивача, яка заявила усне клопотання про відкладення судового засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи та врахувавши вищевказане клопотання та наявність у матеріалах справи трекінгу поштового відправлення, відповідно до якого ухвалу суду, якою відповідача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, останньому не вручено, дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 18.04.2022 суд постановив продовжити строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 16.05.2022 о 14:30 год.

На визначену судом дату (16.05.2022) у судове засідання з`явилась представник позивача, яка не заперечила проти закриття підготовчого провадженнята призначення справи для розгляду по суті.

Ухвалою від 16.05.2022 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/178/22 для судового розгляду по суті на 15 червня 2022 р. о 11:00 год.

В судове засідання 15.06.2022 з`явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

Щодо повідомлення відповідача суд зазначає наступне.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача зазначену позивачем в позовній заяві у зв`язку із тим, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не працює. Конверти з ухвалами повернуто до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 50, 69, 78, 81).

Відповідно до ч.3,7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 р. у справі № 910/15442/17.

Крім того, для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, судом розміщувались оголошення на веб-порталі судової влади (сайт Господарського суду Вінницької області) про розгляд зазначеної справи, в якій відповідачем є Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Буд".

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.06.2022 судом долучено до матеріалів справи вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення, в зв`язку з неявкою представників сторін на його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" є електропостачальником та отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018, починаючи з 01.01.2019 р.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (Правила).

Так, пунктом 1.2.7. Правил встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.

05.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (позивач в договорі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Буд" (відповідач, в договорі Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №ВІ-484900 (далі Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

За умовами п. 5.9. Договору розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п.5.10. Договору).

Відповідно до п. 13.1. та 13.2. Договору Всі додатки до цього Договору, а саме: додаток 1 - Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, додаток 2 - Публічна комерційна пропозиція, додаток 3 - «Прогнозований графік споживання електричної енергії» є невід`ємними частинами Договору. Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає, чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника.

В комерційній пропозиції визначено, що договір діє до 31.12.2019 р.

Крім того, факт укладення Договору підтверджується діями відповідача, зокрема здійсненням фактичного споживання електричної енергії та оплати виставлених рахунків, що підтверджується наданими позивачем довідками по сальдових оборотах по відповідачу за 2021 рік. (а.с. 26).

Як слідує з матеріалів справи, у відповідача існує заборгованість за спожиту електричну енергію за листопад та грудень 2021 року. Дана заборгованість у розмірі 699415,73 грн підтверджується:

Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № ВІ-484900/357428/1 від 30.11.2021 за листопад 2021 року на суму 786427,45 грн., рахунком № ВІ-484900/357428/1 від 30.11.2021 на суму 786427,45 грн.

Актом приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії № ВІ-484900/392489/1 від 31.12.2021 за грудень 2022 року на суму -84566,31 грн., рахунком № ВІ-484900/392489/1 від 31.12.2021 на суму -84566,31 грн. (яким здійснено корегування).

Разом з тим, відповідачем здійснено лише часткову оплату по акту за листопад в сумі 2445,41 грн (переплата за спожиту електричну енергію за вересень та жовтень 2021 року, оплата проведена 03.11.2021 на суму 18326,56 грн.).

З огляду на викладене у відповідача існує заборгованість у розмірі 699415,73 грн. (786427,45-84566,31-2445,41=699415,73).

18.01.2022р. з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлявся лист № 1.2.13-864 (а.с. 33) з вимогою оплати заборгованості за Договором. Зокрема, даним листом надсилались для оплати рахунки та акти приймання передачі товарної продукції - активної електричної енергії за період листопад, грудень 2021р. а також надсилався, для підписання Акт звірки взаємних розрахунків №410 від 17.01.2022р.

21.01.2022р. вищевказане відправлення було отримане Відповідачем, що підтверджується тренінгом з сайту відстеження відправлень Укрпошти (а.с. 34, 35)

Натомість, в порушення строків, визначених у п.5.10 Договору та комерційній пропозиції, відповідач наявну заборгованість не оплатив, що стало підставою для звернення з позовом до господарського суду.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними га іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживач, якому електрична енергія постачається енергопостачальником, що здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, зобов`язаний оплачувати її вартість виключно коштами шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника. У разі проведення споживачем розрахунків в інших формах та/або сплати коштів на інші рахунки такі кошти не враховуються як оплата спожитої електричної енергії.

Згідно з пунктом 2.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3. Правил).

Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (п. 4.19. Правил).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором не було здійснено оплати вартості спожитої електричної енергії на суму 699415,73 грн.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в т.ч. доказів погашення заборгованості повністю чи частково (платіжні доручення, виписки банківських установ тощо).

Разом з тим, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем витікає з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-80, 86, 91, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт-Буд" (вул. Родіона Скалецького, 7, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 39456854) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Вінниця" (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 41835359) 699415,73 грн. - заборгованості за спожиту електроенергію та 10491,24 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - info@vin.enera.ua, відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 20 червня 2022 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Пирогова, 131, м. Вінниця, 21037)

3 - відповідачу (вул. Родіона Скалецького, 7, м. Вінниця, 21018)