Рішення

від 14.06.2022 по справі 911/2103/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Черкаси справа № 911/2103/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з помічником (за дорученням судді) Пастуховою О.С., за участю:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади

до товариства з обмеженою відповідальністю Павер вотер

про стягнення 409 790,46 грн. та розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 409 790,46 грн., з яких: 304 689,04 грн. основного боргу, 73 326,47 грн. пені, 21 373,95 грн. інфляційних втрат, 10 401,00 грн. 3% річних, та розірвання договору оренди землі №91 від 16 травня 2018 року, укладеного між Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади та товариством з обмеженою відповідальністю «Павер Вотер».

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.05.2018, однак в порушення умов договору відповідачем залишилась не сплаченою сума орендної плати відповідно до вказаного договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.07.2021 справу №911/2103/21 передано до Господарського суду Черкаської області.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2021 справу №911/2103/21 передано у провадження судді Боровику С.С.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 01.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі і ухвалено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 30.11.2021.

Від позивача надійшла заява про зміну предмета позову.

Ухвалою суду від 30.11.2021 підготовче засідання відкладено на 18.01.2022 та прийнято заявлені позивачем зміни предмета позову.

Ухвалою суду від 18.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.03.2022.

Ухвалою суду від 05.04.2022 розгляд справи відкладено на 07.06.2022.

У зв`язку зі зміною графіку судових засідань ухвалою суду від 06.04.2022 розгляд справи призначено на 15.06.2022.

У судове засідання 15.06.2022 представники сторін не з`явились.

Від позивача електронною поштою надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвали суду направлені на адресу відповідача, вказану у позові, повернуті поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 08.06.2018 право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7125710100:01:004:0471 зареєстровано за Шполянською міською радою ОТГ.

Відповідно до рішення Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади №18-23.11/VIII від 11.05.2018 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка розташована в межах м. Шпола» органом місцевого самоврядування затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років та вирішено укласти договір оренди землі з ТОВ «ПАВЕР ВОТЕР», встановити орендну плату в розмірі 4% в рік від проіндексованої нормативної грошової оцінки землі за дану земельну ділянку.

За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2018 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7125710100:01:004:0471 становить 4530000,00 грн.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади №191 від 31.05.2018 «Про присвоєння адреси земельній ділянці вул. Соборна, 141, м. Шпола» вирішено присвоїти земельній ділянці з кадастровим номером 7125710100:01:004:0471 адресу вул. Соборна, 141, м. Шпола, Черкаської області.

Згідно з договором оренди землі від 16 травня 2018 року, який зареєстровано 05.06.2018 Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади, передано в оренду земельну ділянку площею 10,0000 га, кадастровий номер 7125710100:01:004:0471 товариству з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ВОТЕР". Сторонами погоджена орендна плата в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки за дану земельну ділянку.

За даними довідки про рух коштів за ТОВ «Павер Вотер» наявна заборгованість у зв`язку з несплатою орендної плати за земельну ділянку площею 10,0000 га, кадастровий номер 7125710100:01:004:0471.

За змістом листа від 22.06.2021 вих.№01-31/1759 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня отримання даної претензії, погасити зазначену заборгованість.

Однак, будь-яких реагувань з боку відповідача на претензію не відбулось.

Відповідно до п.4.1 Договору від 16.05.2018 орендна плата за користування земельною ділянкою, площею 10,0000 га (для розташування, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій) у розмірі 4% від нормативно грошової оцінки земельних ділянок становить 15100,00 грн. (п`ятнадцять тисяч сто гривень 00 коп.) на місяць, яка розташована в межах м. Шпола, Черкаської області.

Відповідно до п.4.3 Договору орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа наступного місяця за звітним на рахунок міської ради.

Відповідно до п. 4.6 Договору за несвоєчасне внесення орендної плати стягуються пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 12.1 Договору за порушення умов договору та земельного законодавства сторони несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Загальні умови виконання господарських зобов`язань визначені статтею 193 ГК України, згідно з якою суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частини 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» встановлюють, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п.14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності «обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата)», п.14.1.147. ст.14 Податкового кодексу України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 142 Конституції України закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

У зв`язку з неповною сплатою орендної плати позивач нарахував до стягнення 73326,47 грн. пені, 21373,95 грн. інфляційних втрат, 10401,00 грн. 3% річних,

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних втрат в сумі 21373,95 грн., 73326,47 грн. пені, 10401,00 грн. 3% річних за період з червня 2018 року по травень 2021 року, вважає, що розрахунок здійснений вірно, а тому вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 32, 35 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Нормами ст. 141 Земельного Кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У постанові від 17.12.2019 у справі № 902/145/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що згідно з частинами 3, 4 статті 31 цього Закону договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом із тим за змістом частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, можна дійти до висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті З ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Також необхідно зауважити, що згідно з пунктом 288.6 статті 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) плата за суборенду земельних ділянок державної та комунальної власності не може перевищувати орендну плату. Плата за землю вноситься до бюджету у вигляді земельного податку та орендної плати. Платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності до бюджету є підприємство-орендар на підставі укладеного з місцевою владою договору оренди землі (пункт 288.1 статті 288 ПК України). У свою чергу, суборендар повинен виконувати умови укладеного договору суборенди земельних ділянок.

Ураховуючи наведене, плата за землю орендованої земельної ділянки вноситься до бюджету у виді земельного податку та орендної плати. Платником орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності є підприємство-орендар на підставі укладеного з місцевою владою договору оренди землі (пункт 288.1 статті 288 ПК України). При цьому обов`язок сплати за оренду землі до бюджету та обов`язок подавати відповідному контролюючому органу податкову декларацію покладено на орендаря (в тому числі за наявності договору суборенди).

У п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

З викладеного вище вбачається, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання як договору оренди, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Отже, виходячи із аналізу наведених норм, саме систематична несплата орендної плати законодавством визначена як одна з підстав для дострокового розірвання договору оренди землі (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 481/126/17).

Тобто, визначальним в даному випадку є сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати, що є підставою для розірвання такого договору навіть за умови коли така заборгованість в подальшому виплачена, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 925/549/17).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12.02.2014 у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі».

Аналогічний висновок міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 133/158/16-ц (провадження № 61-21693сво18).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Абзацом 3 пункту 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 р. №87 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» встановлено, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору.

Тому, враховуючи викладене, а також факт систематичної несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ВОТЕР» орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності, що перебуває у власності Шполянської міської ради ОТГ, договір оренди землі, укладений із Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ВОТЕР», підлягає розірванню, оскільки у даному випадку є підтвердженим наявність факту порушення договору зі сторони відповідача, який кваліфікується як систематична несплата орендної плати, який призвів до того, що позивачем не отримано того результату, на який він розраховував при укладенні договору.

Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Положеннями ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Даний правовий висновок підтверджується також і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17. Верховним Судом зазначено, що стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із задоволенням позову сплачений позивачем за подання позову судовий збір необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПАВЕР ВОТЕР" (бульвар Незалежності, 2А, кім. 54, місто Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ: 40836750) на користь міського бюджету Шполянської міської ради ОТГ (код ЄДРПОУ 04061576, р/р UA668999980334109812000023659, код отримувача 37930566, банк отримувача Казначейство України, отримувач ГУК у Черк./тг м. Шпола, місце знаходження: 20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59) 409 790,46 грн., з яких: 304689,04 грн. основного боргу, 73326,47 грн. пені, 21373,95 грн. інфляційних втрат, 10401,00 грн. 3% річних.

2.Розірвати договір оренди землі №91 від 16 травня 2018 року, укладений між Шполянською міською радою об`єднаної територіальної громади та товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ВОТЕР», щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7125710100:01:004:0471 площею 10,0000 га, відомості про право оренди щодо якого внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05 червня 2018 року, номер запису 26519720, відповідно припинивши право оренди на цю земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕР ВОТЕР (бульвар Незалежності, 2А, кім. 54, місто Бровари, Київська область, 07400, код ЄДРПОУ: 40836750) на користь Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади (20603, Черкаська область, м. Шпола, вул. Лозуватська, 59, код ЄДРПОУ 04061576, р/р UA 678201720344210004000024576, Держказначейська служба України м. Київ) 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.06.2022.

Суддя С.С.Боровик