Рішення

від 19.06.2022 по справі 482/338/20

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.06.2022

Справа № 482/338/20

Номер провадження 2/482/127/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Баранкевич В.О., секретаря судового засідання Лебедьєвої А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про поділ земельної ділянки та виділ її в натурі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про поділ земельної ділянки та виділ її в натурі.

У позовній заяві, яка в подальшому була уточнена, позивач посилається на те, що її син - ОСОБА_2 є власником наступного майна:

-1/3 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824882600:06:000:0024, розміром 8,7526 га;

-1/3 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824882600:13:000:0029 розміром 8.5391 га;

-1/3 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824882600:03:000:0019 розміром 1,4844 га;

-1/3 частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4824882600:17:000:0094, площею 1.2099 га, які розташовані на території Підлісненської сільської ради, Миколаївського (бувшого Новоодеського) району, Миколаївської області.

Власниками 1/3 часток вищевказаних земельних вищевказаних ділянок є відповідач по справі ОСОБА_3 та її малолітня донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначає про те, що її син разом з відповідачем є власниками спільної часткової власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 19.9896 га. Доля кожного зі спадкоємців становить 6.6632 га. (19.9896 га : 3= 6.6632 га).

Вважає, що її сину, опікуном якого вона є, в натурі повинна бути виділена земельна ділянка розміром 6.6632 га від земельної ділянки кадастровий номер 4824882600:06:000:0024, розміром 8,7526 та.

Зазначила, що вона неодноразово зверталася до відповідача з питанням визначити порядок володіння та користування спільними земельними ділянками, однак відповідач ніби то не заперечує це, однак нічого для цього не робить.

Позивач вказала, що вона, як опікун ОСОБА_2 , не може здати в оренду його частку, оскільки не може домовитись з відповідачкем про поділ спільних земельних ділянок, або самостійно обробляти земельну ділянку та отримувати дохід.

Все це перешкоджає їй використовувати належні її сину, опікуном якого вона є, частки земельних ділянок.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд:

-Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6.6632 га з земельної ділянки розміром 8.7526 га, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району) Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки, кадастровий номер 4824882600:06:000:0024;

-Виділити в натурі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і визнати за ними право власності по Ѕ частині за кожною на земельну ділянку площею 2.0894 га (яка залишається після виділення ОСОБА_2 з розрахунку 8.7526 га - 6,6632 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлісненській сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району), Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4824882600:06:000:0024;

-Виділити в натурі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і визнати за ними право власності по Ѕ частині за кожною на :

1)земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,5391 га, кадастровий номер 4824882600:13:000:0029, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області;

2)земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4844 га, кадастровий номер 4824882600:03:000:0019, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області;

3)земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2099 га, кадастровий номер 4824882600:17:000:0094, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області.

4)Також позивач просила судові витрати віднести на її рахунок.

У судове засідання позивач не з`явилася, позивач подала заяву, якою підтримала свої позовні вимоги та просила суд про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, надала нотаріально завірені письмові заяви, однією з яких відповідач дала згоду своїй неповнолітній доньці - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на підписання нею заяви на розподіл земельної ділянки загальною площею 8.7526 га, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району) Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки, кадастровий номер 4824882600:06:000:0024, а другою заявлені позовні вимоги позивача визнала та просила справу розглядати за її відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджено дослідженими письмовими доказами.

Спадкоємцями після його смерті є: ОСОБА_2 (син), (якого рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 17.04.2013 року (справа № 1419/2494/12) визнано недієздатним та встановлено над ним опіку і призначено позивача по справі - ОСОБА_1 опікуном), його дружина ОСОБА_3 та донька спадкодавця - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом від 21.06.2019 року, посвідчених державним нотаріусом Новоодеської державної нотаріальної контори, належить спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: по 1/3 частці земельних ділянок, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, одна з яких: площею 1,4844 га, кадастровий номер 4824882600:03:000:0019, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області,яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-МК № 000393; друга - площею 8,5391 га, кадастровий номер 4824882600:13:000:0029, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-МК № 000189; третя - розміром 8.7526 га, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району) Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки, кадастровий номер 4824882600:06:000:0024, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-МК № 000393 та четверта - площею 1,2099 га, кадастровий номер 4824882600:17:000:0094, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області, яка належала спадкодавцеві на підставі державного акту про право власності на землю серії ІІІ-МК № 000189, що підтверджується вищевказаними свідоцтвами про право на спадщину за законом та Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Син позивача разом з відповідачем та її донькою є власниками спільної часткової власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 19.9896 га.

Доля кожного зі спадкоємців становить 6.6632 га (19.9896 га : 3= 6.6632 га).

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності, згідно ч. 1 ст. 86 ЗК України, є спільною частковою власністю.

Виходячи зі змісту загальних засад регулювання права власності, що встановлені ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Норми ст. ст. 317, 319 ЦК України передбачають, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Однак в ч. 1 ст. 358 ЦК України зазначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, що також знайшло своє відображення і в ч. 1 ст. 88 ЗК України, відповідно до якої, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 87 Земельного кодексу України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Згідно ч. 3 ст. 88 Земельного кодексу України, учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки, вимагати відповідної компенсації.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно п. 18 «е» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004, за №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки (у тому числі й разом з іншими учасниками, які цього вимагають) або виплати рештою учасників грошової компенсації за цю частку при неможливості її виділення та отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру його частки.

Так, відповідно до ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Як встановлено судом, відповідач, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , визнала заявлені вимоги позивача, яка діє в інтересах ОСОБА_6 , що підтверджено нотаріально завіреними заявами, тому суд, у відповідності до вимог ч.ч. 1,4,5 ЦПК України, оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, ухвалює рішення про задоволення позовуі, відповідно до самостійного розпорядження своєю власністю, ОСОБА_2 необхідно виділити в натурі частку у спільному майні, відповідно до належних сторонам часток.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, з урахуванням наявного в позові клопотання позивача про покладення на неї судових витрат, витрати, пов`язані з розглядом справи у вигляді судового збору у загальній сумі 1745,00 грн., ухвалює покласти на позивача, за її клопотанням про це.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про поділ земельної ділянки та виділ її в натурі - задовольнити повністю.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,6632 га з земельної ділянки розміром 8,7526 га, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району) Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки, кадастровий номер 4824882600:06:000:0024.

Виділити в натурі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину за кожною на земельну ділянку площею 2,0894 га (яка залишається після виділення ОСОБА_2 з розрахунку 8,7526 га - 6,6632 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Підлісненській сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району), Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4824882600:06:000:0024.

Виділити в натурі ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині за кожною на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,5391 га, кадастровий номер 4824882600:13:000:0029, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області.

Виділити в натурі 27.10.1972 року народження та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині за кожною на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4844 га, кадастровий номер 4824882600:03:000:0019, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області.

Виділити в натурі 27.10.1972 року народження та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по Ѕ частині за кожною на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,2099 га, кадастровий номер 4824882600:17:000:0094, яка розташована на території Підлісненської сільської ради Миколаївського району (бувшого Новоодеського району ) Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

Головуючий суддя: В.О.Баранкевич