Постанова

від 14.06.2022 по справі 712/16588/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 712/16588/19

провадження № 61-5903св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» на додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Бородійчука В. Г., Єльцова В. О., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» (далі - ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоексплуатація № 1» (далі - ТОВ «Житлоексплуатація № 1»), про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформленого протоколом від 04 вересня 2019 року, визнання недійсним правочину, укладеного на підставі спірного рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Соснівський районний суд м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року позов ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» задовольнив.

Визнав недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , оформлене протоколом від 04 вересня 2019 року.

Визнав недійсним договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Житлоексплуатація № 1» на підставі рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 04 вересня 2019 року.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

15 січня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» про відмову від позову.

Черкаський апеляційний суд ухвалою від 26 січня 2021 року заяву ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» задовольнив.

Прийняв відмову ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» від позову у справі за позовом ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ «Житлоексплуатація № 1», про визнання недійсним рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку та визнання недійсним правочину, укладеного на підставі такого рішення, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року визнав нечинним та закрив провадження у справі.

Повернув ОСОБА_1 грн сплаченого нею відповідно до квитанції від 27 листопада 2020 року № 36396219 із державного бюджету 50 % судового збору, що становить 2 881,50 грн.

04 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Макеєв В. Ф. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі.

Черкаський апеляційний суд від 24 лютого 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 задовольнив.

Стягнув з ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені нею під час розгляду в суді апеляційної інстанції цивільної справи № 712/16588/19 в розмірі 9 000 грн.

Апеляційний суд, враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, надані стороною докази в підтвердження своїх доводів, приведених в заяві про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що загальний розмір витрат в розмірі 9 000 грн буде відповідати принципу співмірності виконаній роботі адвоката в частині підготовки та оформлення апеляційної скарги та письмових заперечень на заяву ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 37» про відмову від позову. Такий розмір витрат є документально підтверджений з наданням відповідного акта про надання послуг із зазначенням переліку та вартості виконаних адвокатом послуг.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 37» посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржене судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, зупинив виконання додаткової постанови Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року до закінчення касаційного провадження, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставою касаційного оскарження ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37»зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2021 року у справі № 754/11486/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 127/10277/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 707/2307/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18.

Касаційна скарга мотивована тим, що в порушення вимог частини першої статті 134 ЦПК України відповідачем жодним чином не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікувала понести. Крім того, судом вирішено питання про стягнення судових витрат ухвалою при прийняття відмови позивача від позову, на момент постановлення якої в матеріалах справи були наявні заперечення відповідача на заяву позивача про відмову від позову з актом виконаних робіт відповідно до умов договору про надання правничої допомоги № 116, а заява про ухвалення додаткового рішення не містить жодних належних обґрунтувань додатково понесених відповідачем витрат. Також, в матеріалах справи відсутній детальний опис виконаних робіт, тому неможливо встановити, яким обсягом виконаних робіт обґрунтовується розрахунок наданих адвокатських послуг з врахуванням рівня складності кожної послуги, зазначених в акті наданих послуг.

Апеляційним судом не враховано положення статті 270 ЦПК України та не надано належної оцінки наведеним у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення доводам заявника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд апеляційної інстанції встановив, що 06 листопада 2020 року отримано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року у справі № 712/16588/19.

Для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, Черкаський апеляційний суд супровідним листом від 09 листопада 2020 року № 712/16588/19140/2020 витребував матеріали цивільної справи № 712/16588/19 із суду першої інстанції.

18 листопада 2020 року матеріали цивільної справи № 712/16588/19 надійшли до апеляційного суду.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі, а ухвалою суду від 21 грудня 2020 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд на 26 січня 2021 року.

15 січня 2021 року до Черкаського апеляційного суду надійшла заява ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» про відмову від позову.

22 січня 2021 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до розписки на заяві про ознайомлення з матеріалами справи Макеєв В. Ф. ознайомився з матеріалами справи 22 січня 2021 року.

25 січня 2021 року від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву позивача від 14 січня 2021 року про відмову від позову, крім того, цього ж дня надійшли письмова позиція (заперечення) представника ОСОБА_1 - адвоката Макеєва В. Ф. на заяву позивача про відмову від позову.

До вищевказаних письмових заперечень відповідача та його представника додано акт наданих послуг від 22 січня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 22 січня 2021 року № 22/01/21 про сплату ОСОБА_1 9 000 грн адвокату Макеєву В. Ф. на підставі договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року № 116.

Згідно з актом наданих послуг від 22 січня 2021 року на підставі договору про надання правничої допомоги від 21 вересня 2020 року № 116 вбачається, що адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: підготовка апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року у справі № 612/16588/19 (5 годин, 1 година - 1 000 грн, всього 5 000 грн); підготовка позиції (заперечень) відповідача по заяві позивача від 14 січня 2021 року «Про відмову від позову» у справі № 712/16588/19 (4 години, 1 година - 1 000 грн, всього 4 000 грн). Загальна вартість послуг наданих адвокатом Макеєвим В. Ф. клієнту ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції складає 9 000 грн.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера від 21 січня 2021 року № 22/01/21 ОСОБА_1 сплачено адвокату Макеєву В. Ф. 9 000 грн за надані послуги.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Межі розгляду справи судом

Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України,а саме неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2021 року у справі № 754/11486/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 127/10277/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 707/2307/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, враховуючи правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 301/1894/17, від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц, надані стороною докази в підтвердження своїх доводів, приведених в заяві про ухвалення додаткового рішення, дійшов висновку, що загальний розмір витрат в розмірі 9 000 грн буде відповідати принципу співмірності виконаній роботі адвоката в частині підготовки та оформлення апеляційної скарги та письмових заперечень на заяву ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця № 37» про відмову від позову. Такий розмір витрат є документально підтверджений з наданням відповідного акта про надання послуг із зазначенням переліку та вартості виконаних адвокатом послуг.

Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції враховуючи наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннями частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, яка регламентує витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, а в разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до матеріалів справи додано акт наданих послуг від 22 січня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 22 січня 2021 року № 22/01/21 про сплату ОСОБА_1 9 000 грн адвокату Макеєву В. Ф. на підставі договору про надання правової допомоги від 21 вересня 2020 року № 116.

Згідно з актом наданих послуг від 22 січня 2021 року на підставі договору про надання правничої допомоги від 21 вересня 2020 року № 116 вбачається, що адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: підготовка апеляційної скарги на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 жовтня 2020 року у справі № 712/16588/19 (5 годин, 1 година - 1 000 грн, всього 5 000 грн); підготовка позиції (заперечень) відповідача по заяві позивача від 14 січня 2021 року «Про відмову від позову» у справі № 712/16588/19 (4 години, 1 година - 1 000 грн, всього 4 000 грн). Загальна вартість послуг наданих адвокатом Макеєвим В. Ф. клієнту ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції складає 9 000 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера від 21 січня 2021 року № 22/01/21 ОСОБА_1 сплачено адвокату Макеєву В. Ф. 9 000 грн за надані послуги.

Апеляційний суд, встановивши, що у письмових запереченнях відповідача, які надійшли до апеляційного суду 25 січня 2021 року, представник відповідача - адвокат Макеєв В. Ф. просив стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн, понесені під час розгляду справи в апеляційній інстанції, та що до вказаних письмових заперечень додано договір про надання правової допомоги, акт наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату ОСОБА_1 9 000 грн адвокату Макеєву В. Ф. на підставі договору про надання правової допомоги, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесені останньою під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Доводи заявника про не застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2021 року у справі № 754/11486/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц колегія суддів відхиляє, оскільки висновки апеляційного суду у цій справі не суперечать зазначеним висновкам, викладеним Верховним Судом.

Отже, суд апеляційної інстанції, з урахуванням наведеної практики Верховного Суду щодо відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, критерію реальності та розумності адвокатських витрат, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат.

Посилання заявника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17 червня 2020 року у справі № 504/2755/16-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 127/10277/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, є необґрунтованими, оскільки у зазначених справах, на відміну від справи, що є предметом касаційного перегляду, не було доведено належними та допустимими доказами понесення витрат на правову допомогу. Разом з тим, посилання заявника на постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 707/2307/16-ц є безпідставними, оскільки в цій справі Верховним Судом вирішувалось питання, зокрема щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання апеляційної скарги, а не витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи касаційної скарги про те, що судом вирішено питання про стягнення судових витрат ухвалою при прийняття відмови позивача від позову колегією суддів не приймаються, оскільки ухвалою Черкаського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, якою прийнято відмову позивача від позову, також було вирішено питання щодо повернення судового збору з державного бюджету на користь ОСОБА_1 , проте питання щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновку суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання додаткової постанови Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 401, 402, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 37» залишити без задоволення.

Додаткову постанову Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.

Поновити виконання додаткової постанови Черкаського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська