Ухвала

від 13.06.2022 по справі 753/5529/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5529/22

провадження № 1-кс/753/991/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420211102020000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, працюючого на посаді директора ТОВ «ДЖЕ.ЕНЕ.Сон.1», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 червня 2022 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24 травня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102020000033, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 10 червня 2022 року клопотання передано судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102020000033 від 24.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Установлено, що група осіб із числа жителів міста Києва та Київської області, протягом 2019-2021 року, використовуючи месенджер «Telegram» та соціальну мережу «Instagram» здійснювали розповсюдження неправдивих інформаційних матеріалів щодо неіснуючої програми Президента України ОСОБА_8 згідно якої кожен громадянин України, якому виповнилось 18 років має у власності земельну ділянку, яку може передати в оренду та отримувати пасивний дохід. В подальшому особам, які реагували на зазначені оголошення пропонувалось прибути у визначений час до нотаріальних контор міста Києва, з метою підписання довіреності на оренду земельної ділянки, а як підтвердження достовірності та вигідності угоди оренди пропонували перший платіж у 500 гривень.

Як встановлено в ході досудового розслідування, вказана довіреність уповноважувала певну визначену групу осіб на отримання у приватну власність в порядку безоплатної приватизації на ім`я потерпілих земельних ділянок на території Київської області та подальший їх продаж, передачу тощо. Таким чином із державної власності вибуло 286 земельних ділянок площею 2,0 га кожна із цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», розташованих переважно в Іванківському районі Київської області, а згодом відповідно до договорів купівлі-продажу перейшли у власність ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, приблизно на початку 2019 року у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на протиправне, шахрайське заволодіння земельними ділянками невизначеного кола громадян України та обернення їх на власну користь. Задля реалізації свого злочинного плану ОСОБА_7 вступив у злочинну змову із невстановленими досудовим слідством особами, домовившись про його спільне виконання.

З метою вчинення зазначеного злочину, протягом 2019-2021 року ОСОБА_7 , за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, використано месенджер «Telegram» та інтернет-платформу «OLX», за допомогою яких розповсюджувались неправдиві інформаційні матеріали щодо неіснуючої програми Президента України ОСОБА_9 , згідно якої кожен громадянин України, якому виповнилось 18 років має у власності земельну ділянку, яку може передати в оренду та отримувати пасивний дохід. В подальшому особам, які реагували на зазначені оголошення пропонувалось прибути у визначений час до нотаріальних контор міста Києва, з метою підписання довіреності на оренду земельної ділянки, начебто яка вже перебуває у громадян у власності, а як підтвердження достовірності та вигідності угоди оренди пропонували платіж у розмірі від 500 до 1300 гривень.

Так, 18 червня 2019 року, точного часу не встановлено, ОСОБА_10 , будучи особою, якій за заздалегідь задуманим злочинним планом ОСОБА_7 на заволодіння земельними ділянками невизначеного кола осіб та, будучи введеним в оману через повідомлення невстановленими особами, які діяли в інтересах ОСОБА_7 , неправдивих відомостей щодо факту передачі в оренду земельної ділянки право на яку він має в силу законів України та дійсних прихованих намірів по відчуженню земельної ділянки на користь іншої особи, прибув до приватного нотаріуса ОСОБА_11 , де завірив своїм підписом довіреність, якою уповноважив ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання в приватну власність на його ім`я, зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, продати земельну ділянку, яка розташована на території Київської області, при цьому не маючи дійсного волевиявлення на вчинення вказаних правочинів. За посвідчення своїм підписом зазначеної довіреності ОСОБА_10 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи 500 гривень.

В подальшому, з використанням зазначеної довіреності ОСОБА_10 на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-7814/15-19-сг від 17.10.2019 надано у власність земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222080700:01:002:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області.

ОСОБА_7 , для доведення злочинного плану до кінця, що полягав у шахрайському заволодінні земельними ділянками, 23.01.2020 в приміщенні приватного нотаріуса ОСОБА_14 , що у місті Києві укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222080700:01:002:0007), яка на праві приватної власності належала ОСОБА_10 вартістю згідно договору 60 000 (шістдесят тисяч) грн, внаслідок чого набув право власності на вищевказану земельну ділянку. Під час укладення вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки було використано довіреність, яка уповноважувала ОСОБА_12 , в тому числі і на продаж вказаної ділянки від імені ОСОБА_10 , який не мав дійсного наміру на відчуження даної земельної ділянки. Окрім того, за результатом укладеного договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_10 грошових коштів не отримав.

Таким чином, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб, шляхом введення ОСОБА_10 в оману, заволодів його земельною ділянкою площею 2,0000 га (кадастровий номер 3222080700:01:002:0007) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області вартістю 60 000 (шістдесят тисяч) грн, чим спричинив останньому матеріальної шкоди на зазначену суму.

В подальшому, ОСОБА_7 зазначеною земельною ділянкою розпорядився на власний розсуд, передавши 24.06.2021 року до статутного капіталу ТОВ «УКРАГРОНІК» (ідентифікаційний код 43242723).

Крім того, у тексті клопотання зазначено, ще про 9 подібних випадків заволодіння земельними ділянками ОСОБА_7 , де потерпілими зазеначено інших осіб, зокрема ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень (злочинів) підозрюється: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець міста Києва, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

Прокурор посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_7 переховуватись від органу досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, впливати на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти дане.

У зв`язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України.

Крім того, у судовому засіданні до матеріалів справи прокурором було надано копії квитанцій та описів вкладення щодо надсилання підозри ОСОБА_7 за адресами місця фактичного проживання та місця реєстрації. Поряд з цим прокурор зауважив, що ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного, оскільки письмове повідомлення про підозру йому було вручено, відповідно до приписів статті 278 КПК України.

Захисниками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 суду були надані письмові пояснення (заперечення) щодо поданого прокурором клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 та долучено до них докази на підтвердження викладених доводів та обставин.

У судовому засіданні захисники наполягали на тому, що ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного, а тому відносно нього не може бути розглянуто клопотання про обрання запобіжного заходу.

Зокрема адвокати вказали, що ОСОБА_7 не був вчасно повідомлений про день, коли йому необхідно з`явитись до прокурора для отримання письмового повідомлення про підозру, у нього були поважні причини неявки, повідомлення про підозру хоча й було надіслано прокурором засобами поштового зв`язку, але таке надсилання не відповідає приписам КПК України, оскільки відповідно до статті 42 КПК України вручення у спосіб, визначений КПК можливий лише у випадку не встановлення місцезнаходження особи. Поряд з цим, прокурору достеменно було відомо адреси реєстрації та фактичного проживання ОСОБА_7 , що не заперечується прокурором, проте ним не було вжито заходів щодо вручення такої підозри за місцем проживання/реєстрації, дорослому члену сім`ї, житлово-експлуатаційній організації. Також зауважили, що якщо ОСОБА_7 не з`явився за викликом прокурором з поважних причин, то прокурор був зобов`язаний викликати його повторно, проте такі дії вчинено не було, а ОСОБА_7 вже викликали наступний раз на 10 червня 2022 року для допиту як підозрюваного.

Крім того, захисники зазначили, що підозра ОСОБА_7 є необґрунтованою, прокурор вдається до штучного створення та підробки доказів, не зрозуміло чому досудове розслідування проводиться саме Дарницькою окружною прокуратурою. Зауважили, що жодна особа, яка визначена прокурорами як потерпілі, після підписання довіреностей не зверталась з вимогами, зокрема до ОСОБА_7 чи інших відомих їм осіб з вимогами чи претензіями щодо земельних ділянок, з приводу права користування/розпорядження яких вони підписували довіреності. Ніхто з позовами до суду не звертався. Обґрунтування цьому зазначено у письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи, а також були озвучені у судовому засіданні та слідчим суддею прокурору була надана можливість висловити з цього приводу свої заперечення.

Також захисники вказали, що жоден ризик, зазначений прокурором у клопотанні не обґрунтовано, це звичайна практика слідчих органів зазначати всі ризики, визначені статтею 177 КПК України. Всі обґрунтування наявності ризиків є лише припущенням прокурора. ОСОБА_7 ніколи не переховувався від органів досудового розслідування, прокурору відомі і адреси місця проживання і реєстрації ОСОБА_7 , його номер мобільного телефону, номера телефонів його адвокатів, які завжди на зв`язку і з`являлись за викликами прокурора, зокрема 10 червня 2022 року, а також коли ОСОБА_7 було допитано як свідка у справі. Зауважили, що ОСОБА_7 не може впливати на осіб, які невстановлені навіть органом досудового розслідування, не зрозуміла аргументація прокурора щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Адвокати просили слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу в повному обсязі.

ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що не розуміє в чому його звинувачують, він дійсно купляв земельні ділянки, але ніхто з продавців не висловлював будь-яких заперечень з приводу цих угод, ніхто з претензіями до нього не звертався, не вимагав повернути земельні ділянки чи ще щось. Нотаріус фізичним особам все роз`яснював, коли ті підписували довіреності, крім того йому нотаріус пояснив, що особи, які зазначені в договорах як продавці земельних ділянок дійсно є власниками цих земельних ділянок, тобто мають право на них. Зазначив, що він не збирається не від кого переховуватись спочатку війни він завжди в Києві чи області, був в ТРО, активно допомагав Червоному Хресту, дітям Солом`янського району м. Києва, займається волонтерством, доставкою їжі, людям, які потребують зараз допомоги через війну в країні. Вказав, що піклується про молодшого брата, має батьків, у яких 2 та 3 груп інвалідності, яким також допомагає. Офіційно працевлаштований. Він впевнений в тому, що він правий і ні в чому не винний, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання.

Вислухавши прокурора, захисників, ОСОБА_7 , дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, а також документи, долучені захисниками до письмових пояснень, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102020000033 від 24.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У матеріалах клопотання наявне письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 , датоване 6 червня 2022 року.

На вказаному повідомленні про підозру в графі «підозрюваний» міститься напис: «відмовляємось від отримання повідомлення про підозру у зв`язку з не викликом для вчинення цієї процесуальної дії, захисник ОСОБА_4 10 червня 2022 року». Крім того, на цьому ж аркуші нижче стоїть напис прокурора ОСОБА_3 від 10 червня 2022 року про те, що ОСОБА_7 відмовився від підпису та отримання повідомлення про підозру.

Як зазначали у судовому засіданні захисники, ОСОБА_7 викликався до прокурора для отримання повідомлення про підозру на 6 червня 2022 року, проте такий виклик був здійснений 3 червня 2022 року за допомогою sms повідомлення від оперуповноваженого, яке було надіслано на телефон ОСОБА_7 3 червня 2022 року о 17:41 год, в той час як викликали його до прокурора на 6 червня 2022 року на 10:00 год., а отже виклик був надісланий з порушенням строків, визначених КПК України, тобто не за 3 дні.

Прокурор, в свою чергу вказав, що 2 червня 2022 року надав доручення оперуповноваженому на здійснення повідомлення ОСОБА_7 про виклик його до прокурора на 6 червня 2022 року для отримання повідомлення про підозру.

В матеріалах клопотання наявна копія доручення від 2 червня 2022 року № 32-33-21, яким прокурор ОСОБА_3 надає доручення щодо вручення повістки про виклик ОСОБА_7 та забезпечення явки до Дарницької окружної прокуратури м. Києва 6 червня 2022 року на 10:00 год.

Також в матеріалах клопотання наявне повідомлення від оперуповноваженого прокурор ОСОБА_3 про те, що ним 3 червня 2022 року здійснено виїзд за адресою місця реєстрації та місця фактичного проживання ОСОБА_7 та було встановлено відсутність ОСОБА_7 за місцем проживання, місцезнаходження не відомо, а також повідомлено про те, що виклик про необхідність прибуття до прокурора було надіслано на номер телефону ОСОБА_7 у додатку «WhatsApp» о 17:41 год та надіслано таке ж повідомлення адвокату ОСОБА_7 за відповідним номером телефону. Вказані повідомлення були переглянуті обома абонентами.

У судовому засіданні захисники та ОСОБА_7 не заперечували факт отримання 3 червня 2022 року від оперуповноваженого повідомлення про необхідність з`явитись 6 червня 2022 року до Дарницької окружної прокуратури м. Києва як у вигляді sms повідомлення так і за номером мобільного телефона. В той же час адвокати вказували, що таке sms повідомлення вони отримали не за 3 дні. При цьому захисники не заперечували факт, що ОСОБА_7 по телефону оперуповноважений повідомив про необхідність з`явлення до прокурора, на вказаний день та час і така розмова була о 17:30 год 3 червня 2022 року.

Відповідно до частини дев`ятої статті 135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом.

Як було встановлено судом, sms повідомлення ОСОБА_7 та захиснику про виклик на 6 червня 2022 року на 10:00 год було надіслано 3 червня 2022 року о 17:41 год. Отже, якщо враховувати часові проміжки, то таке повідомлення дійсно було надіслано оперуповноваженим не за 72 год, в той же час, слідчий суддя вважає, що таке не дотримання часу повідомлення суттєво не впливає на можливість проведення самої процесуальної дії саме 6 червня 2022 року о 10:00 год, а також не порушило конституційні права ОСОБА_7 , зокрема право на захист, оскільки, як зазначили захисники оперуповноважений розмовляв особисто по телефону з ОСОБА_7 та повідомив про виклик до надсилання sms повідомлення.

Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_7 та захисники, принаймні один з них, були повідомлені про необхідність з`явлення 6 червня 2022 року о 10:00 год до Дарницької окружної прокуратури м. Києва, проте не з`явились.

При цьому, у судовому засіданні захисники вказали про наявність поважних причин не з`явлення на вказану дату, зокрема те, що ОСОБА_7 мав виконувати доручення військової частини НОМЕР_1 від 4 червня 2022 року щодо ввезення в України транспортного засобу. На підтвердження зазначеного захисниками суду було надано копію клопотання військової частини НОМЕР_1 від 4 червня 2022 року начальнику Львівської митниці щодо сприяння ввезення в Україну транспортного засобу Ford Tranzit д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_7 , 2001 р.н.

В той же час з вказаного клопотання не вбачається, що такі дії ОСОБА_7 мав здійснити та здійснив саме 6 червня 2022 року у період часу, що охоплює час необхідності прибути за викликом до прокурора.

Твердження захисників про те, що ОСОБА_7 надіслав довідку щодо його запланованого відрядження 6 червня 2022 року, не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні. Такі докази, зокрема як і довідка, яка за твердженням захисників надсилалась оперативному працівнику, не були долучені і до письмових заперечень захисників.

Прокурор зауважив, що його ані ОСОБА_7 , ані захисники не повідомляли про наявність поважних причин неможливості з`явитись за викликом у визначний час.

Відповідно до статті 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно із статтею 132 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як вбачається із наданих прокурором доказів, 6 червня 2022 року ним на адреси місця фактичного проживання та реєстрації ОСОБА_7 засобами поштового зв`язку рекомендованим листом було надіслано повідомлення про підозру. Вказане підтверджується, зокрема описом вкладення, на якому міститься штамп АТ «Укрпошти» про прийняття до відправлення та підпис відповідної уповноваженої особи АТ «Укрпошти».

Зауваження захисників щодо невірного, на їх думку, заповнення опису вкладення, що в свою чергу не підтверджує факт надсилання вказаних в описі документів (повідомлення про підозру) суд оцінює критично, оскільки такі зауваження не свідчать про те, що відправлення не здійснювалось чи було фіктивним.

Крім того, з інформації, яка розміщена на офіційному сайті АТ «Укрпошти» та є у вільному доступі, вбачається, що за номерами накладних, які зазначені у чеках та долучені до матеріалів кримінального провадження, такі повідомлення дійсно 6 червня 2022 року були прийняті поштою та надіслані за відповідними адресами, а з 9 червня 2022 року знаходяться в точці видачі та станом на 13 червня 2022 року не отримані адресатом.

Аналізуючи положеннястатті 278 КПК України, можна дійти висновку, що вручення письмового повідомлення про підозру є обов`язком прокурора, але сторона обвинувачення позбавлена процесуальної можливості примусити особу, відносно якої складено повідомлення про підозру та захисника скористатись своїм правом на отримання вказаного документу.

Отже, під час розгляду клопотання встановлено, що прокурор виконав вимоги статті 278 КПК України щодо порядку та процедури вручення письмового повідомлення про підозру, а отже ОСОБА_7 набув статусу підозрюваного.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:

- протоколи допиту потерпілих: ОСОБА_16 , ОСОБА_23 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_25 , ОСОБА_18 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , які надали майже ідентичні за змістом показання щодо обставин, які мали місце в період з 2019 по 2021 та вчинення;

- протоколи впізнання особи за фотознімками потерпілими ОСОБА_17 , ОСОБА_20 , які впізнали ОСОБА_7 ;

- копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок, де покупцем зазначено ОСОБА_7

- копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- інші докази, наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Тобто, не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у якому її підозрюють.

При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак мають створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.

На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 190 КК України.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_7 в інкримінованому правопорушенні, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.

Підозра ОСОБА_7 ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із кримінальним правопорушенням, а під час розгляду клопотання не виникло будь-якого іншого розумного обґрунтування участі підозрюваного у подіях, про які йдеться, ніж та, щодо якої стверджує прокурор.

Щодо зауваження захисників стосовно того, що прокурор фальсифікує та штучно створює докази, суд зазначає, що на цій на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, обсяг обвинувачення та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

Злочин, передбачений частиною другою статті 190 КК України відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років.

Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризиків кримінального провадження, прокурор зазначає про наявність ризиків: переховуватись від органу досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, впливати на свідків, потерпілих, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти дане.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

В обґрунтування ризику переховування від органів досудового розслідування? прокурор послався на неявку ОСОБА_7 без поважних причини 6 червня 2022 року для вручення повідомлення про підозру.

Заслухавши з даного приводу думку та пояснення підозрюваного і захисників, з врахуванням встановлених під час розгляду клопотання обставин, слідчий суддя доходить до висновку щодо необґрунтованості вказаного ризику, оскільки ОСОБА_7 має зареєстроване місце проживання у Києві, органу досудового розслідування відомо місце його фактичного проживання, де, зокрема проводився обшук. ОСОБА_7 з`являвся за викликом прокурора на допит як свідка та як підозрюваного, отримував за наявним у прокурора номером мобільного телефону текстові повідомлення та відповідав на телефонні дзвінки. За викликом суду з`явився для розгляду відносно нього клопотання про обрання запобіжного заходу, має офіційне місце роботи у м. Києві.

Оцінюючи наведений прокурором ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з того, що такий ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого та їх дослідження, оскільки суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина четверта статті 95 КПК).

За таких обставин заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них зумовлена необхідністю забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказове значення.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що такий ризик ймовірний, з огляду на суть та обставини інкримінованого підозрюваному правопорушення.

Поряд з цим слідчий суддя вважає, що ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчиняти дане прокурором необґрунтовано як у клопотанні так і в судовому засіданні, а отже не доведено їх існування.

Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.

Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.

Під часвирішення питаннящодо застосуваннязапобіжного заходу,слідчий суддявраховує характеристикупідозрюваного,те,що вінраніше докримінальної відповідальностіне притягувався,не судимий,наявність унього міцнихсоціальних зв`язків,молодшого брата,2011року народження,та батьків,які мають2та 3групу інвалідності,наявність постійногомісця роботита законногоджерела доходувід здійсненняпідприємницької діяльності.Зазначене даєпідстави вважати,що цілодобовийдомашній арештне відповідатимеособі підозрюваного, аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об`єктивними доказами, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України, а запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків зможе більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 КПК України.

Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання.

- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, за винятком участі у процесуальних діях у присутності слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання складає два місяці, тобто до 6 серпня 2022 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 20 червня 2022 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1