Рішення

від 19.06.2022 по справі 360/7582/21

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7582/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Степанової Ольги Володимирівни (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому представник позивача з урахуванням уточненої позовної заяви від 08 грудня 2021 року б/н просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року про призначення пенсії, зарахувавши йому до страхового стажу час проходження строкової військової служби з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року та всі періоди роботи, відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15 квітня 1980 року, а саме: з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року учнем токаря-шліфувальника у Кизил-Арватському "РСХТ", з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року учнем токаря шліфувальника, токарем у К-Арватська Райсельхозтехніці, з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року муляром у ТМО ПМК-1 трест "ТКС", з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року токарем у Кизил-Арватському районному об`єднанні "Туркменсельхозтехніка", з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року учнем штукатура у Трубивному СМУ, з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року поливальником у Радгоспі "Кизил-Арват", з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві, з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року на Шляхово-машинній станції 134, з 15 січня 2001 року по 01 листопада 2004 року у Первомайському колективному підприємстві Фірма "АВК", з 02 листопада 2004 року по 14 грудня 2011 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром", з 29 грудня 2011 року по 04 квітня 2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Лісстальпром", з 19 квітня 2012 року по 10 жовтня 2014 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром".

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 05 липня 2021 року позивач звернувся до Відділу обслуговування громадян № 7 (сервісний центр м. Попасна) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії.

За наслідками розгляду заяви позивача від 05 червня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області прийнято рішення від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову в призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Як зазначено в оскаржуваному рішенні, підтверджений страховий стаж позивача становить 13 років 8 місяців 6 днів. До страхового стажу позивача не зараховано період з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року, оскільки дата народження у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 12 серпня 1986 року не співпадає з датою народження у паспорті заявника, та періоди роботи, відображені у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 15 квітня 1980 року, оскільки прізвище, ім`я та по батькові на титульній сторінці трудової книжки не співпадає з прізвищем, ім`ям, по-батькові у паспорті ОСОБА_1 .

Представник позивача вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 незаконним та таким, що позбавило позивача права на пенсійне забезпечення, а тому вона вимушена звернутися до суду за захистом порушених прав позивача.

З посиланням на положення статей 8, 19, 46 Конституції України, статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1993 року № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, представник позивача вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи, у зв`язку з чим порушується право позивача на отримання пенсії при досягненні певного віку та умов.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позов не визнало, про що 02 лютого 2022 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 4311/2022 подало відзив на позовну заяву від 26 січня 2022 року № 2000-0902-7/14178, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Проте при розгляді справи суд не враховує поданий відповідачем у паперовій формі відзив, оскільки такий відзив не містить власноручного підпису особи, яка його склала.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, представником позивача подана відповідь на відзив від 18 лютого 2022 б/н. Проте суд не приймає до уваги таку відповідь на відзив, оскільки судом не прийнято відзив відповідача.

Ухвалою від 06 грудня 2021 року позовну заяву адвоката Степанової Ольги Володимирівни залишено без руху.

Ухвалою від 20 грудня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом ухвалено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до положень частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 05 липня 2021 року, зареєстрованою за № 1837, про призначення пенсії за віком, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.

В розписці-повідомленні до заяви від 05 липня 2021 року про призначення пенсії за віком відсутній запис про те, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, та про необхідність надання додаткових документів.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову у призначенні пенсі ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. За розрахунком відповідача страховий стаж позивача складає 13 років 08 місяців 06 днів. Відповідачем до загального страхового стажу не зараховано період проходження позивачем строкової військової служби у Радянській Армії з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року, оскільки дата народження у військовому квитку не співпадає з датою народження, зазначеною в паспорті позивача, та періоди роботи, відображені у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 15 квітня 1980 року, оскільки прізвище, ім`я та по батькові позивача на титульній сторінці трудової книжки не співпадає з прізвищем, ім`ям та по батькові позивача у паспорті.

Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, стаж ОСОБА_1 (для розрахунку права на пенсію за віком) складає 13 років 08 місяців 06 днів. У межах спірних правовідносин до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року у Кизил-Арватському «РСГТ» на посаді учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні, з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року у К-Арватській Райсільгосптехниці на посадах учня токаря-шліфувальника та токаря І розряду, з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року у ПМО ПМК-1 трест «ТКС» на посаді муляра І розряду, з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року у Кизил-Арватському районному об`єднанні «Туркменсільгосптехніка» на посаді токаря І розряду у відділі ремонтної майстерні, з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року у Трубивному СМУ на посаді учня штукатура, з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року у Радгоспі «Кизил-арват» на посаді поливальника бригади № 3, з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві шліфувальником І розряду, вальцувальником IV розряду та слюсарем ІІІ розряду в ремонтній майстерні та з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року у Шляховій машинній станції 134 слюсарем-ремонтником IV розряду. Також до страхового стажу відповідачем не зараховано період проходження позивачем строкової військової служби у Радянській Армії з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року.

Разом з цим, відповідно до інформації, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, відповідачем згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) до страхового стажу позивача зараховано такі періоди роботи з 01 жовтня 1999 року по 31 грудня 1999 року (страхувальник - Гелеверя), з 01 січня 2001 року по 17 січня 2001 року, з 01 лютого 2001 року по 31 грудня 2003 року та з 01 січня 2004 року по 01 листопада 2004 року (страхувальник - Первомайське колективне підприємство Фірма «АВК»), з 02 листопада 2004 року по 14 грудня 2011 року (страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром»), з 29 грудня 2011 року по 04 квітня 2012 року (страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром»), з 20 квітня 2012 року по 30 червня 2014 року (страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрзалізничпром») та періоди одержання допомоги по безробіттю з 18 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року та з 08 грудня 2014 року по 09 березня 2015 року (страхувальник - Попаснянський районний центр зайнятості).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 15 квітня 1980 року серії НОМЕР_1 , у межах спірних правовідносин ОСОБА_3 працював у період:

з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року у Кизил-Арватському «РСГТ» на посаді учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні, що складає 04 місяці 05 днів;

з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року у К-Арватській Райсільгосптехниці на посадах учня токаря-шліфувальника та токаря І розряду, що складає 03 роки 04 місяці 23 дні;

з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року у ПМО ПМК-1 трест «ТКС» на посаді муляра І розряду, що складає 03 місяці 17 днів;

з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року у Кизил-Арватському районному об`єднанні «Туркменсільгосптехніка» на посаді токаря І розряду у відділі ремонтної майстерні, що складає 01 рік 06 місяців 15 днів;

з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року у Трубивному СМУ на посаді учня штукатура, що складає 01 рік 02 місяці 08 днів;

з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року у Радгоспі «Кизил-арват» на посаді поливальника бригади № 3, що складає 01 рік 03 місяці 28 днів;

з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві шліфувальником І розряду, вальцівником IV розряду та слюсарем ІІІ розряду в ремонтній майстерні, що складає 04 роки 11 місяців 05 днів;

з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року у Шляховій машинній станції 134 слюсарем-ремонтником IV розряду, що складає 03 роки 02 місяці 06 днів;

з 15 січня 2001 року по 01 листопада 2004 року у Первомайському колективному підприємстві Фірма «АВК» вальцівником в цеху з виготовлення гумово-технічних виробів, що складає 03 роки 09 місяців 18 днів;

з 02 листопада 2004 року по 14 грудня 2011 року у Товаристві з обмеженої відповідальності «Укрзалізничпром» електрослюсарем, різьбяром на пилах, що складає 07 років 01 місяць 13 днів;

з 29 грудня 2011 року по 04 квітня 2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром» різьбяром металу на ножицях та пресах 2 розряду ковальського цеху, що складає 0 років 03 місяці 7 днів;

з 19 квітня 2012 року по 10 жовтня 2014 року у Товаристві з обмеженої відповідальності «Укрзалізничпром» різьбяром на пилах, ножівках та станках, що складає 02 роки 05 місяців 22 дні.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 05 травня 1975 року позивач - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кизил-Арват Туркменської Радянської Соціалістичної Республіки.

Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_5 , виданого Попаснянським РВ УМВС України в Луганській області 27 липня 2000 року, та паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 від 09 липня 2012 року, правильним прізвищем, ім`ям по батькові позивача є ОСОБА_3 , тобто без зазначення по батькові.

Згідно з записами у військовому квитку від 12 серпня 1986 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської Армії, що складає 1 рік 11 місяців 24 дні.

Відомості про проходження позивачем строкової військової служби в лавах Радянської Армії у період з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року у трудовій книжці від 15 квітня 1980 року серії НОМЕР_1 відсутні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Оскільки 60 років позивачу виповнилося 13 вересня 2017 року необхідний трудовий стаж для призначення йому пенсії за віком має складати не менше 15 років.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацом дев`ятим частини третьої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Абзацом першим частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV регламентовано, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Пунктами "а", "в" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).

Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п`ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).

Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Згідно з пунктом 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може бути подана представником заявника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (пункт 1.3 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку 22-1).

Відповідно до абзаців першого, четвертого, п`ятого пункту 1.9 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів) (абзац шостий пункту 1.9 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії" Порядку 22-1).

Абзацом першим пункту 2.7 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів (абзац другий пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Відповідно до абзаців першого, сьомого пункту 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Згідно з абзацом першим пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів (абзаци другий-четвертий пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу шостого пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).

З системного аналізу вищенаведених норм Порядку № 22-1 слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення пенсії) разом з поданими документами зобов`язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії (перегляд розміру пенсії з дати її призначення).

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою та документами, визначеними Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, а страховий стаж, набутий після 01 січня 2004 року, підтверджується довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

20 червня 1974 року постановою Держкомтруда СРСР № 162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція № 162), яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Особи, які вперше шукають роботу як робітники та службовці, зобов`язані подати адміністрації довідку про останнє заняття, видану за місцем проживання відповідною житлово-комунальною організацією, селищною або сільською Радою народних депутатів, вуличним комітетом (довідка, видана вуличним комітетом, повинна бути засвідчена виконавцем комітетом відповідної Ради народних депутатів); звільнені з лав Збройних Сил СРСР повинні пред`явити адміністрації військовий квиток (пункт 1.3 Інструкції № 162).

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Згідно з абзацами першим-третім пункту 2.2. Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про працівника, прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність.

З трудової книжки від 15 квітня 1980 року серії НОМЕР_1 слідує, що адміністрацією підприємства заведено трудову книжку на ОСОБА_1 . Разом з цим, у 2000 році та 2012 році позивачем отримано паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно, до якого не внесено по батькові позивача.

По батькові ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 05 травня 1975 року.

Суд зауважує, що на момент заповнення трудової книжки у документах, які підтверджували особу позивача, довідках, виданих відповідно до вимог пункту 1.3 Інструкції № 162, по батькові позивача могло бути й зазначено, на підставі чого такі відомості були внесені до трудової книжки.

Оскільки відповідно до пункту 18 постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціальна уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації, і за порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки (неправильне заповнення) може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Відповідач не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці, і право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки (вина позивача відсутня).

Зазначене дає підстави встановити, що позивач з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року працював у Кизил-Арватському «РСГТ» на посаді учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні, з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року працював у К-Арватській Райсільгосптехниці на посадах учня токаря-шліфувальника та токаря І розряду, з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року працював у ПМО ПМК-1 трест «ТКС» на посаді муляра І розряду, з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року працював у Кизил-Арватському районному об`єднанні «Туркменсільгосптехніка» на посаді токаря І розряду у відділі ремонтної майстерні, з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року працював у Трубивному СМУ на посаді учня штукатура, з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року працював у Радгоспі «Кизил-арват» на посаді поливальника бригади № 3, з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року працював у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві шліфувальником І розряду, вальцівником IV розряду та слюсарем ІІІ розряду в ремонтній майстерні, з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року працював у Шляховій машинній станції 134 слюсарем-ремонтником IV розряду, у зв`язку з чим відповідач протиправно не зарахував зазначені періоди роботи до страхового стажу при вирішенні питання про призначення пенсії.

Загалом такий стаж складає 16 років 02 місяця 17 днів.

Щодо періоду проходження позивачем строкової військової служби в Радянській Армії з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року суд зазначає таке.

Приписами підпунктів "з", "і" та "к" частини першої, частини третьої пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти "а" і "б" пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт "в" пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах "к" і "л", прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті "з", прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.

Пунктом "в" частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 від 12 серпня 1986 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходив строкову військову службу в Радянській Армії з 22 листопада 1977 року по 14 листопада 1979 року.

Разом з цим, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 05 травня 1975 року позивач - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кизил-Арват Туркменської Радянської Соціалістичної Республіки. Зазначена інформація підтверджується й паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Попаснянським РВ УМВС України в Луганські області 27 липня 2000 року, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 від 09 липня 2012 року.

Отже, у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 12 серпня 1986 року зазначена неправильна дата народження ОСОБА_1 .

У трудовій книжці від 15 квітня 1980 року серії НОМЕР_1 є запис про те, позивача 11 листопада 1977 року звільнено з посади учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні у Кизил-Арватському «РСГТ» у зв`язку з призовом до лав Радянської Армії.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК).

З урахуванням викладеного, позивачу для підтвердження належності йому військового квитка серії НОМЕР_2 від 12 серпня 1986 року необхідно встановити цей факт в судовому порядку шляхом звернення до цивільного суду.

Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 15 січня 2001 року по 01 листопада 2005 року у Первомайському колективному підприємстві Фірма «АВК»; з 02 листопада 2004 року по 14 грудня 2011 року у Товаристві з обмеженої відповідальності «Укрзалізничпром»; з 29 грудня 2011 року по 04 квітня 2012 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Лисстальпром»; з 19 квітня 2012 року по 30 червня 2014 року у Товаристві з обмеженої відповідальності «Укрзалізничпром», суд зазначає, що зазначені періоди роботи зараховані відповідачем до страхового стажу позивача за наявними відомостями в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Тому у задоволенні цієї вимоги позивача суд відмовляє.

Щодо періоду роботи позивача з 01 липня 2014 року по 10 жовтня 2014 року у Товаристві з обмеженої відповідальності «Укрзалізничпром» суд зазначає таке.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 23 листопада 2021 року по страхувальнику Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (код 32082194) відсутні відомості про нарахування та виплату заробітної плати у липні-жовтні 2014 року, а також відомості про сплату страхових внесків за вказаний період.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 2464).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю (пункт 4 частини другої статті 6 Закону № 2464).

Відповідно до частини одинадцятої статті 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Разом з тим, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (форма ОК-5) за липень-жовтень 2014 року по страхувальнику Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзалізничпром" (код 32082194) відсутні відомості про нарахування та виплату заробітної плати і страхових внесків за липень-жовтень 2014 року, до страхового стажу зазначений період роботи правомірно не зарахований відповідачем при вирішенні питання про призначення пенсії.

Оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком позивач досяг віку 63 роки 09 місяців 23 дні, на час досягнення віку 60 років мав страховий стаж понад 15 років по 31 грудня 2017 року (13 років 08 місяців 06 днів (стаж, зарахований відповідачем) + 16 років 02 місяці 17 днів (стаж, протиправно не зарахований відповідачем)), відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV позивач має право на призначення пенсії за віком.

У зв`язку з цим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Зважаючи на те, що позивач на дату звернення з заявою від 05 липня 2021 року, зареєстрованою за № 1837, про призначення пенсії за віком мав право на її призначення, призначення пенсії позивачу має бути здійснено відповідачем з 05 липня 2021 року (з дня звернення за призначенням пенсії, оскільки звернення за пенсією відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення позивачем визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV пенсійного віку).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову в призначенні пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_2 за його заявою від 05 липня 2021 року, зареєстрованою за № 1837, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05 липня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивача з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року у Кизил-Арватському «РСГТ» на посаді учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні, з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року у К-Арватській Райсільгосптехниці на посадах учня токаря-шліфувальника та токаря І розряду, з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року у ПМО ПМК-1 трест «ТКС» на посаді муляра І розряду, з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року у Кизил-Арватському районному об`єднанні «Туркменсільгосптехніка» на посаді токаря І розряду у відділі ремонтної майстерні, з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року у Трубивному СМУ на посаді учня штукатура, з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року у Радгоспі «Кизил-арват» на посаді поливальника бригади № 3, з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві шліфувальником І розряду, вальцівником IV розряду та слюсарем ІІІ розряду в ремонтній майстерні, з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року у Шляховій машинній станції 134 слюсарем-ремонтником IV розряду.

У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Суд зазначає, на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії передбачені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог (частина третя статті 139 КАС України).

Частиною восьмою статті 139 КАС України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією від 23 листопада 2021 року № 22.

З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем конституційного права позивача на отримання пенсії як складової частини права на соціальний захист і спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов адвоката Степанової Ольги Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код 14099344, місцезнаходження: Майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, Харківська область, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12 липня 2021 року № 122950001726 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_2 за його заявою від 05 липня 2021 року, зареєстрованою за № 1837, пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05 липня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивача з 07 липня 1977 року по 11 листопада 1977 року у Кизил-Арватському «РСГТ» на посаді учня токаря-шліфувальника в ремонтній майстерні, з 14 квітня 1980 року по 05 вересня 1983 року у К-Арватській Райсільгосптехниці на посадах учня токаря-шліфувальника та токаря І розряду, з 11 травня 1984 року по 27 серпня 1984 року у ПМО ПМК-1 трест «ТКС» на посаді муляра І розряду, з 06 лютого 1985 року по 20 серпня 1986 року у Кизил-Арватському районному об`єднанні «Туркменсільгосптехніка» на посаді токаря І розряду у відділі ремонтної майстерні, з 02 вересня 1986 року по 09 листопада 1987 року у Трубивному СМУ на посаді учня штукатура, з 05 лютого 1988 року по 01 червня 1989 року у Радгоспі «Кизил-арват» на посаді поливальника бригади № 3, з 12 липня 1989 року по 06 лютого 1992 року, з 26 лютого 1992 року по 04 липня 1994 року у Попаснянському ремонтно-транспортному підприємстві шліфувальником І розряду, вальцівником IV розряду та слюсарем ІІІ розряду в ремонтній майстерні, з 11 липня 1994 року по 16 вересня 1997 року у Шляховій машинній станції 134 слюсарем-ремонтником IV розряду.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська