Рішення

від 19.06.2022 по справі 420/1894/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1894/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000005/2 від 15.01.2022 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.

Позов, відповідь на письмові пояснення обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву (письмові пояснення) на позовну заяву Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містилися розбіжності та відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 червня 2021 року між ТОВ «АЛМА ТРЕЙД ІН» (покупець) та компанією «QINGDAO RIOSTONE INTERNATIONAL NRADE LLC» в особі JIN XIAOJUN (Китай) (продавець) укладений контракт №0106-1/21, за умовами якого продавець продає, а покупець купує шини згідно номенклатурі, в кількості і по цінам, вказаним в інвойсі, що є невід`ємною частиною контракту. Умови поставки товару визначаються в інвойсі, згідно «Інкотермс 2010». Шина поставляється продавцем покупцеві без упаковки або з упаковкою, зазначеної в інвойсі.

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 15.01.2022 року декларантом було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію №UA500130/2022/001494, для митного оформлення вантажу: Шини пневматичні гумові нові, для вантажних автомобілів, з індексом навантаження більш як 121: розміром 315/80R22.5, індекс навантаження 156/153, індекс швидкості L, тип про тектора Н802 - 104 шт.; - розміром 385/65R22.5, індекс навантаження 160, індекс швидкості L, тип протектора H101 - 90 шт. Торговельна марка: Hunterroad. Виробник: WEIFANG SHUNFUCHANG RUBBER AND PLASTIC PRODUCTS CO., LTD. Країна виробництва: CN. Диски сталеві ходових коліс, нові, для вантажних автомобілів: - диск розміром 22.5*9.00 LORRY 60 шт.; - диск розміром - 22.5*11.75(ET120) LORRY - 90 шт.; - диск розміром 22.5*8.25 BETTER - 28 шт. Торговельна марка: LORRY, BETTER. Виробник: Shandong Better Wheel Co., Ltd Країна виробництва: CN.

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500130/2022/001494 та доданих до неї документів, Одеською митницею Держмитслужби складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500130/2022/000010 від 21.01.2022 року (аркуші справи 15-16) та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000005/2 від 15.01.2022 року (аркуші справи 13-14).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарiв, зокрема: 1) відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування цих товарів. Відповідно з інформацією у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах CFR Південний. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) в прайс листі № бн від 01.10.2021 року вказано ціни на розміри колісних дисків без зазначення їхнього бренду, що унеможливлює співвідношення цього документа до заявленої партії товару, але навіть виходити з наведених даних, то ціна на колісні диски розміром 22.5*9.00 в прайсі вища ніж заявлено в МД; 4) в п. 3.5 зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року вказано, що продавець має право зменшувати або збільшувати партію вантажу на 5 %, але корегування інвойсу відбувається тільки у випадку зменшення партії вантажу. Не надано документи, що пояснювали б митному органу чи були застосовані умови описані в п. 3.5 договору; 5) до митного оформлення було подано платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 10.01.2022 року на суму 42259 USD та лист отримувача №бн від 10.01.2022 року про те, що з вище наведеного платіжного доручення 34360 USD було сплачено згідно інвойсу №UALY2021-04 від 30.10.2021 року решта згідно іншого інвойсу. Тобто було сплачено повну вартість партії вантажу. Але в п.9 зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року вказані наступні умови оплати 30% авансового платежу протягом 3 днів з дати виставлення інвойсу, решта 70 % за 7 сім до суднозаходу в Україну; 6) на останній сторінці зовнішньоекономічного договору № 0106-1/21 від 01.06.2021 року та додатковій угоді до зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року реквізити сторін надруковані поверх відтисків печаток та підписів сторін, що свідчить про підробку документів або про те, що відтиски були зроблені раніше ніж був надрукований текст документу. З огляду на вище викладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості, митний орган зобов`язав декларанта або уповноважену ним особу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст. 254 Митного кодексу України. Відповідно до п.6 статті 53 МКУ (Закон України від 13.03.2012 № 4495-VI «Про митний кодекс України»), декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом додатково надіслано лист декларанта №1501/22-1 від 15.01.2022р., про те, що додаткові документи по митній вартості надаватися не будуть.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митними деклараціями документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо вартості пакування товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Пунктом 5.1 Контракту визначено, що шина поставляється продавцем покупцеві без упаковки або з упаковкою, зазначеної в інвойсі.

Жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими продавцем не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином зауваження митного органу щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Крім того, відповідач зазначає, що відсутня інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

Так, в наданих до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено що поставка здійснюється на умовах CFR- Одеса.

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Тобто, у разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

За умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на продавця і не є межею компетенції покупця.

Суд зазначає, що умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах №№ 825/735/17, 825/2255/16, 825/1016/17, 420/2850/19.

При цьому, CFR - «Cоst and Freight» (переклад «Вартість і фрахт») стандартизовані умови постачання Інкотермс, за якими продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у пор відвантаження, завантажити його на судно й сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення. У разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту.

Щодо тверджень митного органу про те, що в прас-листі № бн від 01.10.2021 року вказано ціни на розміри колісних дисків без зазначення їхнього бренду, що унеможливлює співвідношення цього документа до заявленої партії товару, суд зазначає наступне.

До переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-листа продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Отже, оскільки прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Аналогічної правової позиції дійшов Верховний Суд у постанові по справі №420/2315/19 від 11 грудня 2019 року.

Також митний орган зазначив, що в п. 3.5 зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року вказано, що продавець має право зменшувати або збільшувати партію вантажу на 5 %, але корегування інвойсу відбувається тільки у випадку зменшення партії вантажу. Не надано документи, що пояснювали б митному органу чи були застосовані умови описані в п. 3.5 договору.

Однак суд вказує, що доказів про зменшення партії вантажу не надано, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо посилань митного органу про те, що було сплачено повну вартість партії вантажу. Але в п.9 зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року вказані наступні умови оплати 30% авансового платежу протягом 3 днів з дати виставлення iнвойсу, решта 70 % за 7 сім до суднозаходу в Україну, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що перерахування коштів у сумі 42259 дол. США на підставі платіжного доручення №3 від 10.01.2022 в рахунок передплати за товар було здійснено позивачем на підставі Контракту 0106-1/21 від 01.06.2021 року, UALY2021-04 від 30.10.2021, UALY2021-03 від 11.06.2021. Таким чином, вищезазначене платіжне доручення у графі "Призначення платежу" містить посилання на номер зовнішньоекономічного контракту №0106-1/21 від 01.06.2021 року. Отже, зазначене є достатнім підтвердженням того, що сплата відбулася саме за імпортований товар та дозволяє ідентифікувати його. Зміна умов відсоткового співвідношення платежів не впливає на числове визначення фактурної вартості товарів, відтак не призводить до розбіжностей для цілей визначення митної вартості.

В свою чергу, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких має здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. Таким чином, розбіжності щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів у достовірності задекларованої митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 420/1709/19).

Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що на останній сторінці зовнішньоекономічного договору № 0106-1/21 від 01.06.2021 року та додатковій угоді до зовнішньоекономічного договору №0106-1/21 від 01.06.2021 року реквізити сторін надруковані поверх відтисків печаток та підписів сторін, що свідчить про підробку документів або про те, що відтиски були зроблені раніше ніж був надрукований текст документу, суд не приймає їх до уваги, оскільки в оскаржуваному рішенні ніяк не обґрунтовано, яким чином зазначене припущення митного органу, впливають на митну вартість товару.

Вказані доводи фактично є припущеннями митного органу, жодним чином не підтвердженими доказами.

Сумніви митного органу у достовірності документів та припущення щодо їх підробки не можуть бути підставою для коригування митної вартості товару, якщо вони документально жодним чином не підтверджені.

Суд зазначає, що принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є орієнтиром при реалізації повноважень владного суб`єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Вказані висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 16.02.2021 року по справі №324/580/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛМА ТРЕЙД ІН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ««АЛМА ТРЕЙД ІН» (Новомосковська дорога, 23/1, м.Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 42890101) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000005/2 від 15.01.2022 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000005/2 від 15.01.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««АЛМА ТРЕЙД ІН» (Новомосковська дорога, 23/1, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 42890101) сплачений судовий збір у розмірі 9627,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида