Рішення

від 19.06.2022 по справі 480/13410/21

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року Справа № 480/13410/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13410/21 за позовом ОСОБА_1 до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача оформлене у вигляді листа начальника земельного відділу апарату виконавчого комітету Буринської міської ради Ірини Саврук від 08.06.2021 №301;

- зобов`язати Буринську міську раду Конотопського району Сумської області затвердити позивачу, ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Нова Олександрівка, вулиця Гагаріна Буринського району Сумської області та передати земельну ділянку площею 1,6200 га кадастровий номер 5920984600:03:000:0026 для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту вул. Гагаріна с. Нова Олександрівка Михайлівського старостинського округу Буринського району Сумської області у власність позивачу;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради Конотопського району Сумської області на користь позивача 908 грн. 00 коп. в рахунок відшкодування судового збору та 3 000 грн. 00 коп. - витрати на професійну правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що Буринською міською радою, в порушення вимог діючого законодавства, було прийнято рішення, викладене у формі листа, про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність чи про відмову в його затвердженні. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не затверджує проект землеустрою, при цьому він зобов`язаний затвердити такий проект, враховуючи наявний позитивний висновок ГУ Держгеокадастру у Луганській області. Оскільки процес надання формальної відмови в затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, вважає, що правильним способом захисту буде зобов`язати відповідача затвердити проект. У зв`язку з викладеним, просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що позивач у своїй заяві від 28.04.2021 просила надати у власність земельну ділянку, яка на той час вже була передана у приватну власність іншим громадянам, а отже остання не мала жодних підстав та повноважень на розпорядження даною земельною ділянку, у тому числі передання у приватну власність позивачу.

Враховуючи зазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області від 19.10.2020 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,80 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності в межах населеного пункту на території Михайлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 (зворотній бік а.с. 17).

На підставі вказаного наказу, ДП "Центр державного земельного кадастру" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Михайлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 11-34).

У п. 8 Висновку про розгляд документації із землеустрою від 18.12.2020 за №21131/82-20 зазначено: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Михайлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам.

Проект землеустрою був погоджений, про що в п. 10 Висновку про розгляд документації із землеустрою від 18.12.2020 за №21131/82-20 було зазначено: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Михайлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 , погоджується (а.с. 34).

Відділом у Дунаєвецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було сформовано та зареєстровано земельну ділянку, присвоєно кадастровий номер 5920984600:03:000:0026, для ведення особистого селянського господарства (а.с. 35-36).

28.04.2021 позивач звернулася до Буринської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту на території Михайлівської сільської ради за адресою АДРЕСА_1 .

Листом Буринської міської ради Про надання відповіді від 08.06.2021 за № 301 позивача було повідомлено про неможливість затвердження проекту землеустрою, оскільки рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області № 35 від 20.10.1993 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» земельні ділянки передались іншим громадянам у приватну власність та користування. Рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Буринського району Сумської області № 35 від 20.10.1993 «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність та користування» зберігаються в архівному відділі Конотопської районної державної адміністрації (а.с. 8).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

За приписами статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленою ст. 186-1 цього Кодексу.

Частиною 9 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За приписами ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" свідчить про те, що рішення щодо затвердження технічної документації для передачі земельної ділянки у власність повинно бути прийняте саме на пленарному засіданні ради.

Проте, як зазначалось вище, за наслідком розгляду заяви позивача щодо затвердження проекту землеустрою, відповідачем рішення не прийнято.

Згідно із частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Таким чином, суд визнає, що заява позивача відповідачем була розглянута, однак рішення про затвердження проекту землеустрою або мотивованого рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, відповідачем прийнято не було, а тому суд доходить висновку, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України, Законом України "Про землеустрій", без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, що свідчить про допущення відповідачем як суб`єктом владних повноважень протиправної бездіяльності стосовно розгляду поданої позивачем заяви.

У той же час, вимоги про зобов`язання відповідача затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Нова Олександрівка, вулиця Гагаріна Буринського району Сумської області та передати земельну ділянку площею 1,6200 га кадастровий номер 5920984600:03:000:0026 для ведення особистого селянського господарства, в межах населеного пункту вул. Гагаріна с. Нова Олександрівка Михайлівського старостинського округу Буринського району Сумської області у власність позивачу, не підлягають задоволенню, з підстав їх передчасності, оскільки відсутнє рішення відповідача щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неналежному розгляді заяви позивача, у зв`язку з не прийняттям Буринською міською радою жодного з тих рішень, які передбачені Земельним кодексом України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти відповідне рішення, тобто рішення про затвердження або рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 908,00 грн.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., суд зазначає наступне.

За приписами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано наступні докази, а саме: копію договору про надання правової допомоги від 14.11.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Міненком С.А. (а.с. 47); копію акту виконаних робіт від 18.11.2021 (а.с. 50), копії розрахункової квитанцій про оплату до договору про надання правової допомоги від 18.11.2021 № 749-1 (а.с. 49), попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу (а.с. 54).

Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, складення позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать її зміст та обсяг.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буринської міської ради Конотопського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Буринської міської ради, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Буринську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Нова Олександрівка, вулиця Гагаріна Буринського району Сумської області та прийняти рішення за наслідками розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буринської міської ради (вул. Першотравнева, 1, м. Буринь, Конотопський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко