Рішення

від 19.06.2022 по справі 520/25108/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 р. № 520/25108/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабільність І К" до Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стабільність І К" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо невиконання рішення Господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2016 року за судовим наказом Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2016 року по справі №913/959/16;

- зобов`язати Державну казначейську службу України вчинити дії для негайного виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2016 року по справі № 913/959/16 за наказом Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2016 року по справі № 913/959/16) враховуючи дату надходження виконавчого документу до казначейства без невиправданої затримки, без застосування черговості та без врахування сутності заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2016 року по справі №913/959/16 позовні вимоги ТОВ «Стабільність I К» задоволено. На виконання рішення суду Господарським судом Луганської області 11 листопада 2016 року видано наказ про стягнення з Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабільність I К» борг у сумі 5420958,84 грн, 3% річних у сумі 291740,56 грн, інфляційні витрати в сумі 2835303,49 грн, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 128220,04 грн. Звернув увагу, що перерахування коштів стягувачу має здійснюватися відповідачем протягом тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей, однак відповідачем не вчиняються дії, спрямовані на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2016 року по справі №913/959/16. Натомість, на думку позивача, відповідач протиправно відніс грошові вимоги до третьої черги, що стало наслідком тривалого невиконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2022 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача виконати наказ суду по справі №913/959/16 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки їх виконання залежить від обсягу бюджетних асигнувань, виділених на відповідний рік для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 24 жовтня 2016 року по справі №913/959/16 позовні вимоги ТОВ «Стабільність I К» задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабільність I К» борг у сумі 5420958 (п`ять мільйонів чотириста двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят вісім) грн 84 коп., 3% річних у сумі 291740 (двісті дев`яносто одна тисяча сімсот сорок) грн 56 коп., інфляційні витрати в сумі 2835303 (два мільйона вісімсот тридцять п`ять тисяч триста три) грн 49 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 128220 (сто двадцять вісім тисяч двісті двадцять) грн 04 коп.

На виконання рішення суду Господарським судом Луганської області 11 листопада 2016 року видано наказ про стягнення з Державного підприємства «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стабільність I К» боргу.

Наказ Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2016 року по справі №913/959/16 надійшов 19.01.2021 до відповідача на виконання за бюджетною програмою від Лутугинського районного відділу ДВС СМУМЮ (м. Харків).

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному сайті Державної казначейської служби України, для виконавчого документу Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2016 року по справі №913/959/16 визначено третю черговість заборгованості (https://www.treasury.gov.ua/ua/court-decisions).

Станом на момент подання даного позову для вказаного виконавчого документу визначено черговість надходження за номером 65067.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо віднесення виконавчого документа до третьої черги та протиправною бездіяльність щодо тривалого невиконання судового рішення, звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (далі по тексту - Закон №1404-VIII) та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VІ (далі по тексту - Закон №4901-VI).

Усі нормативно-правові акти зазначені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Правовими положеннями ч. 1 ст. 2 Закону №4901-VI встановлено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство).

Частиною 1 статті 3 Закону № 4901-VI передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону №4901-VI перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

У свою чергу, Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі по тексту - Порядок № 845).

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 845 безспірним списанням є операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 49 Порядку № 845 визначено, що у разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктами 47 і 50 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає протягом 10 днів з дня надходження виконавчих документів Міністерству фінансів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

Аналізуючи вищенаведені положення у співставленні зі встановленими обставинами цієї справи, треба звернути увагу, що при виконанні рішень суду, за якими боржником є держава, Державна казначейська служба України обмежена відповідними бюджетними призначеннями державного органу та коштами, передбаченими програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Якщо таких коштів недостатнього, Державна казначейська служба України зобов`язана звернутися до Міністерства фінансів України з пропозиціями щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України; при цьому Казначейство відкладає безспірне списання коштів і поновлює його після того, як такі зміни будуть внесені.

У такому аспекті, перед тим як констатувати факт протиправної бездіяльності Державної казначейської служби України у правовідносинах, які виникають у зв`язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, потрібно з`ясувати, чи вжило Казначейство в межах своїх повноважень усі залежні від нього дії (ухвалило рішення), спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню. Разом з цим, у контексті встановлених у цій справі обставин, необхідно зауважити, що сам факт невиплати позивачу коштів протягом трьох місяців (від дати подання необхідних документів) за судовим рішенням, боржником за яким є державний орган, без з`ясування усіх обставин, які зумовили таку ситуацію, не є достатньою підставою вважати, що Державна казначейська служба України допустила протиправну бездіяльність.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 820/287/18 та від 06 листопада 2019 року у справі № 803/1449/16.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що станом на час розгляду справи за бюджетною програмою в Казначействі обліковується виконавчих документів на суму близько 141,95 млн грн, які відносяться до першої черги погашення заборгованості; 95,81 млн грн, які відносяться до другої черги погашення заборгованості та 5 792,00 млн грн, які відносяться до третьої черги погашення заборгованості.

Згідно з частиною 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про гарантії бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 48 Порядку № 845 для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 47 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Відповідачем у відзиві зазначено, що вказаний у пунктах 46, 47 Порядку № 845 рахунок дійсно відкритий у Казначействі та законами про Державний бюджет України на 2021-2022 роки передбачено відповідні асигнування (Бюджетна програма КПКВК 3504040).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн. гривень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504040 передбачено 100,00 млн. гривень.

Судом встановлено, що Казначейством направлялися листи до Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України із пропозиціями щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України у частині збільшення видатків на виконання бюджетної програми КПКВК 3504040, які додані відповідачем до відзиву на позов.

Крім того, Казначейством направлялися до Міністерства фінансів України бюджетні запити до проектів державного бюджету на 2021-2023 роки з пропозиціями збільшити бюджетні призначення за цією програмою, що підтверджується витягами з бюджетних запитів на Міністерство фінансів України.

Суд зазначає, що особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи визначено статтею 4 Закону № 4901-VI, якою передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

16 жовтня 2013 року набрав чинності Закон України від 19 вересня 2013 року №583-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень», яким доповнено розділ ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI пунктом 3, відповідно до якого виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною 1 статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в такій черговості:

- у першу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- у другу чергу погашається заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

- у третю чергу погашається заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

З метою реалізації пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4901-VI постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою (далі по тексту - Порядок № 440).

Пунктом 8 Порядку № 440 передбачено, що рішення розподіляються в порядку такої черговості погашення заборгованості:

- перша черга - рішення щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

- друга черга - рішення, пов`язані з трудовими правовідносинами;

- третя черга - інші рішення.

Рішення вносяться до кожної з черг за датою їх надходження до органу державної виконавчої служби.

Отже, виконавчі документи, які надходять на виконання, розподіляються в порядку черговості та для кожного виконавчого документа визначається відповідна черга.

З огляду на вищезазначені правові норми, судом встановлено, що виплата належних позивачу грошових коштів, стягнутих на його користь на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 11 листопада 2016 року по справі № 913/959/16, повинна здійснюватися у третю чергу, а також в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Таким чином, підстави для визнання протиправною бездіяльності з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень, щодо невчасної виплати грошових коштів, відповідно до судового рішення, відсутні, оскільки затримка у перерахуванні коштів має місце внаслідок сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та встановленими у законодавчих актах обмеженнями асигнувань для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями.

Аналогічна правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду викладеними у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 320/1376/19, від 11 лютого 2020 року у справі № 826/10629/16, від 27 травня 2021 року у справі №640/23708/19.

Правовими положеннями ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави дійти висновку, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню, оскільки Державною казначейською службою України правомірно віднесено грошові вимоги позивача за наказом №913/959/16 від 16.11.2016, виданого на виконання рішення Господарського суду Луганської області від 24.10.2016 у справі №913/959/16, до третьої черги погашення заборгованості.

Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабільність І К" (вул. Річкова, буд. 7, м. Харків, 61107, ЄДРПОУ 39154516) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, буд. 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин