Постанова

від 14.06.2022 по справі 340/10348/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2022 року м. Дніпросправа № 340/10348/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року в адміністративній справі №340/10348/21 (головуючий суддя першої інстанції Жук Р.В.) за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.12.2021 року звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення сьомої сесії восьмого скликання №1392 від 24 червня 2021 року про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Кетрисанівську сільську раду затвердити проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 1,5000 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки 08.10.2020 року позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Василівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області. На виконання зазначеного рішення ним замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, який пройшов всі необхідні погодження, передбачені земельним законодавством.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, суд не повно з`ясував всі фактичні обставини справи, не повністю дослідив докази, рішення не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначив, що комунальна власність визнана самостійною формою власності. Суб`єктами права комунальної власності є територіальні громади від імені та в інтересах яких діють сільські, селищні, міські ради. Рішення щодо відчуження комунального майна приймаються виключно на пленарних засіданнях та сесіях сільської, селищної, міської ради.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 10).

Рішенням Василівської сільської ради від 08.10.2020 року №535 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03.) орієнтовною площею 2,0000 га (господарський двір) за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Василівська сільська рада, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Василівської сільської ради (а.с.19).

На замовлення позивача ДП «Черкаський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11-49).

Позивач звернувся до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (до якої шляхом приєднання увійшла територія, в т.ч. і Василівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області) щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства (а.с.84).

Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області восьмої сесії восьмого скликання від 24 червня 2021 року №1392 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Підставою відмови зазначено, що на даний час Кетрисанівська сільська рада не набула права власності на цю земельну ділянку (а.с.53-54).

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача про відмову в затверджені проекту землеустрою, оскаржив таке рішення до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що жодного письмового доказу на підтвердження того, що рада не набула права власності на спірну земельну ділянку відповідач суду не надав. При цьому, згідно відомостей з Публічної кадастрової карти України, земельна ділянка з кадастровим номером 3520881600:02:000:0430, перебуває в комунальній власності. Новосформована Кетрисанівська територіальна громада стала правонаступником усього майна, прав, обов`язків розформованої Василівської територіальної громади і набула повноважень розпоряджатися землями комунальної власності, у т.ч. приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому Земельним кодексом України. Отже, рішення Кетрисанівської сільської ради від 24.06.2021 року №1392 прийняте у порушення Земельного кодексу України та підлягає скасуванню, як протиправне.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема ст.ст.12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як зазначалось вище, рішенням Василівської сільської ради від 08.10.2020 року №535 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03.) орієнтовною площею 2,0000 га (господарський двір) за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, Василівська сільська рада, за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення Василівської сільської ради (а.с.19).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За змістом статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі, а земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства вбачається, що розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідне для формування земельної ділянки.

Такий висновок також узгоджується з положеннями статті 50 Закону України «Про землеустрій», згідно якої проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача ДП «Черкаський Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 11-49).

Земельній ділянці, яка є новосформованою з земель комунальної власності, присвоєний кадастровий номер 3520881600:02:000:0430, дата державної реєстрації земельної ділянки - 17.02.2021 року (а.с.50). Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (пасовища) не змінювалось. Форма власності - комунальна також не змінювалась.

Вказаний проект землеустрою погоджений експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, про що складено висновок від 18.01.2021 року №794/82-21 (а.с.11-49).

Після погодження проекту землеустрою позивач звернувся до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою.

Проте, Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області восьмої сесії восьмого скликання від 24 червня 2021 року №1392 відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою (а.с.53-54).

Підставою відмови зазначено, що на даний час Кетрисанівська сільська рада не набула права власності на цю земельну ділянку.

Інших підстав для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою у оскаржуваному рішенні не наведено.

Відповідно до частин 9, 10 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

При цьому, положення частини 9 статті 118 Земельного кодексу України не надають відповідному органу місцевого самоврядування приймати будь-яке інше рішення, ніж про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність за наявності проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Законом України від 28.04.2021 року №1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» Розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України було доповнений пунктом 24, яким, передбачено, що надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Стосовно доводів апелянта про не набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру відповідач набув права власності 13.08.2021 року, на час прийняття рішення таке право було відсутнє (а.с.54).

Проте, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Кетрисанівську сільську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія, в т.ч. і Василівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області.

Підпунктом 11 пункту 1 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року №807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» постановлено утворити у Кіровоградській області, зокрема, Кропивницький район, до складу якого увійшла територія Кетрисанівської сільської територіальної громади, а підпунктом 11 пункту 3 цієї постанови постановлено ліквідувати у Кіровоградській області, зокрема Бобринецький район.

Перша сесія новообраної Кетрисанівської сільської ради відбулася 10.11.2020 року, на якій прийняті рішення №1 від 10.11.2020 року «Про визнання повноважень депутатів Кетрисанівської сільської ради восьмого скликання», рішення №4 від 10.11.2020 року «Про реорганізацію сільських рад Бобринецького району шляхом приєднання до Кетрисанівської сільської ради», яким Василівську сільську раду (ЄДРПОУ 04365419) реорганізовано шляхом приєднання до Кетрисанівської сільської ради.

В даному випадку, новосформована Кетрисанівська ТГ стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Костомарівської ТГ і набула повноважень розпоряджатися землями комунальної власності, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому ст.ст.116, 118 ЗК України, за нормами, установленими ст.121 ЗК України.

Враховуючи вищевказане, рішення Кетрисанівської сільської ради від 24 червня 2021 року №1392 прийняте у порушення вимог Земельного кодексу України та не відповідає критеріям відповідності, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як вірно вирішив суд першої інстанції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення від 24 червня 2021 року № 1392 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (шляхом безоплатної передачі) для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року в адміністративній справі № 340/10348/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак