Постанова

від 13.06.2022 по справі 160/17700/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17700/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

при секретарі судового засідання Тархановій А.Є.

за участі представника позивача Оржеховської А.О.,

представника третьої особи Панченко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/17700/21 (головуючий суддя І-ї інстанції Сліпець Н.Є., повний текст рішення складено 13.01.2022 року) за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області, (третя особа - Державна служба якості освіти України) про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 29.09.2021 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області, (третя особа - Державна служба якості освіти України), в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області від 21.09.2021 року №92-ОД про накладення дисциплінарного стягнення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ відповідача про накладення дисциплінарного стягнення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки дисциплінарні комісії відповідача та третьої особи проводили дисциплінарні провадження з одного і того самого питання двічі, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, під час службового розслідування не було враховано, що виключною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Проте, докази які б підтверджували вчинення нею будь-яких протиправних дій чи бездіяльності відсутні. Позивач вважає, що її дії під час проведення позапланової перевірки з питань, порушених у зверненні вчителя української мови та літератури комунального закладу - середня загальноосвітня школа №31 з класами вечірньої форми навчання Кам`янської міської ради ОСОБА_2 , відповідали вимогам чинного законодавства та вимогам посадової інструкції. Вважає, що наказ є таким, що носить формальний характер, оскільки не містить детального опису вчиненого порушення, в чому виразилося неналежне виконання службових обов`язків в наказі не конкретизовано, у зв`язку із чим такий наказ підлягає скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області від 21.09.2021 року №92-ОД «Про накладення дисциплінарного стягнення на начальника відділу позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області ОСОБА_1 ».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного врахування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи та прийняття незаконного судового рішення. Апелянт вказує, що службове розслідування, за результатами якого прийнято оскаржуваний наказ, проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, в межах наданих повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття відповідного рішення. Відносно позивача порушено та здійснено лише одне дисциплінарне провадження з одного й того ж самого питання, та відповідно застосовано одну догану за одне дисциплінарне правопорушення - невиконання позивачем своїх службових обов`язків відповідно до посадової інструкції та Закону України «Про державну службу». Отже, відповідачем дотримано встановлену чинним законодавством процедуру притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності. Встановлені під час службового розслідування факти свідчать про порушення начальником відділу позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області ОСОБА_1 вимог п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу». При цьому, твердження позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про те, що відповідачем не додержано вимог стосовно змісту наказу, є безпідставними, оскільки Законом України «Про державну службу» не передбачено обов`язку вказувати у наказі будь-які інші відомості, ніж ті, що вимагаються ч.2 ст.77 вказаного Закону. Відтак, скаржик вважає, що всі обов`язкові елементи складу вчиненого позивачем дисциплінарного проступку були встановлені дисциплінарною комісією в поданні, а тому оскаржуваний наказ є законним та обґрунтованим.

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не подала, що не перешкоджає розгляду справи.

Представник третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечувала, просила залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх явка обов`язковою не визнавалась.

Представник відповідача Коган Р.В. подав 14.06.2022 року о 14.03 год. заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, посилаючись на те, що йому необхідно бути присутнім в судовому засіданні в Дніпровському апеляційному суді о 14.10 год..

Колегія суддів звертає увагу, що представник відповідача - Коган Р.В. особисто був повідомлений 24.05.2022 року про судове засідання по даній справі в апеляційному суді 14.06.2022 року о 13.30 год., про що свідчить розписка (а.с. 81, т.4).

Будь-яких зауважень щодо вказаної дати та часу судового засідання у справі №160/17700/21, в тому числі про участь в судовому засіданні в іншому суді представник відповідача не заявляв.

Доказів на підтвердження участі в іншому судовому засіданні до заяви відкладення розгляду справи не надано.

Вказане свідчить про вибірковість представником відповідача участі в судових засіданнях у справах, призначених у відкритому судовому засіданні та надуманість підстав для відкладення розгляду даної справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи необгрунтованою, причини неявки представника відповідача в судове засідання апеляційної інстанції визнає неповажними та відмовляє в задоволенні заяви.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 з 02.03.2020 року займає посаду начальника відділу позапланового контролю Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області.

На підставі наказу Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області від 02.10.2020 року №67 та посвідчення (направлення) від 02.10.2020 року № 03-04/02, комісією Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області у період з 05.10.2020 року по 08.10.2020 року проведено позапланову перевірку з питань, порушених у зверненні вчителя української мови та літератури комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 31 з класами вечірньої форми навчання Кам`янської міської ради» ОСОБА_2 (а.с. 201-202 т.1).

Відповідно до вказаного наказу головою комісії призначено ОСОБА_1 ..

За результатами проведеної перевірки складено акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти від 08.10.2020 року №67/03-04/02 та винесено розпорядження від 13.10.2020 року №04-р «Про усунення порушень, виявлених у ході позапланової перевірки комунального закладу «Середня загальноосвітня школа № 31 з класами вечірньої форми навчання» Кам`янської міської ради Дніпропетровської області» (а.с. 9, 15 т.1).

З метою усунення виявлених порушень вимог законодавства та притягнення до дисциплінарної відповідальності винних посадових осіб, за результатами позапланового державного нагляду (контролю) Управлінням Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області направлено лист від 05.10.2020 року №01/03-68 до Кам`янського міського голови.

Листом виконавчого комітету Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 10.12.2020 року вих. 2вих-13/474 повідомлено Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області про вжиті заходи за результати проведеної перевірки та про притягнення винної особи до дисциплінарної відповідальності директора комунального закладу (а.с. 64-65 т.1).

25.02.2021 року до Державної служби якості освіти України надійшла скарга від вчителя «Середньої загальноосвітньої школи №31 з класами вечірньої форми навчання» Кам`янської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_2 щодо проведення службової перевірки роботи комісії Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області, надання правової оцінки діям голови комісії ОСОБА_1 та начальника даного управління, оскільки перевірка закладу останніми була проведена поверхнево (а.с. 70-73 т.1).

На підставі наказу від 28.07.2021 року №68-ОД начальника Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області Кириченко Н.В. порушено дисциплінарне провадження щодо начальника відділу позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області ОСОБА_1 з метою встановлення наявності чи відсутності у її діях дисциплінарного проступку (а.с. 5 т.2).

Наказом від 29.07.2021 року №71-ОД Управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області утворено дисциплінарну комісію для здійснення дисциплінарного провадження з метою встановлення наявності (відсутності) дисциплінарного проступку в діях позивача (а.с. 6-7 т.2).

Дисциплінарною комісією в період з 29.07.2021 року по 10.09.2021 року проведено розгляд дисциплінарного провадження та встановлено ряд порушень вимог законодавства під час проведення посадовими особами управління заходу державного нагляду (контролю).

Так, за результатами службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 під час здійснення вказаного вище позапланового заходу державного нагляду (контролю) вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти, ознак дисциплінарного проступку, а саме невиконання або неналежне виконання державним службовцем своїх посадових обов`язків, інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, про що 13.09.2021 року складено та направлено до суб`єкта призначення відповідне подання з пропозицією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, передбачене п.2 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу» - оголошення догани (а.с. 12-17 т.2).

Наказом Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області від 21.09.2021 року №92-ОД до начальника відділу позапланового контролю управління Державної служби якості освіти у Дніпропетровській області ОСОБА_1 за неналежне виконання посадових обов`язків застосовано дисциплінарне стягнення у виді оголошення догани (а.с. 10-11 т.2).

Позивач не погодилась з наказом відповідача від 21.09.2021 року №92-ОД та оскаржила його до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в оскаржуваному наказі від 21.09.2021 року не наведені обставини, в чому саме полягає неналежне виконання позивачем посадових обов`язків. Саме лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається відповідач при обранні виду дисциплінарного стягнення, не наведення обставин вчинення дисциплінарного проступку не можуть вважатися належною оцінкою в юридичному розумінні. Посилаючись на практику Верховного Суду у подібих справах, суд зазначив, що наказ як офіційний документ повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю, та повинен містити точне формулювання суті та обставин допущеного позивачем проступку, що стало підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення з урахуванням передбачених законодавством обставин. Водночас, суттєвою обставиною в даній справі є те, що оскаржуваний наказ Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області не містить й стислого викладу обставин дисциплінарної справи та жодних доводів про те, у чому ж саме полягає винна протиправна дія державного службовця, а також не містить чіткої кваліфікації проступку, за допомогою якої можливо було б встановити тотожність між ознаками дисциплінарного проступку, закріпленого в правовій нормі, і ознаками вчиненого діяння.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про державну службу».

Закон України «Про державну службу» визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Статею 8 Закону України «Про державну службу» передбачено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема :

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до ст.64 Закону України «Про державну службу» за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 65 Закону України «Про державну службу» визначені підстави для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Так, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Відповідно до ст.66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону (недотримання правил внутрішнього службового розпорядку), суб`єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону ( 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу), суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст.67 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Статтею 69 Закону України «Про державну службу» визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ст.71 Закону України «Про державну службу», порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.75 Закону України «Про державну службу» перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Статтею 77 Закону України «Про державну службу» передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Дослідивши спірний наказ, колегія суддів дійшла висновку, що він суперечить приписам ч.2 ст.77 Закону України «Про державну службу», оскільки не містить стислого викладу обставин справи, виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.

Зазначене не є формальними і незначними недоліками, як помилково вважає відповідач та третя особа, оскільки особа, відносно якої приймається рішення про накладення дисциплінарного стягнення, повинна знати і розуміти, за які саме рішення, дії чи бездіяльність вона притягується до дисциплінарної відповідальності, в чому конкретно на думку керівника держаної служби полягає її дисциплінарний проступок, а також кваліфікацію цього проступку, оскільки ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» містить 15 видів дисциплінарних проступків. Відсутність у наказі цих обов`язкових складових порушує право особи бути обізнаною, в чому вона звинувачується, і не дає суду можливості об`єктивно визначити наявність чи відсутність в діях особи складу дисциплінарного проступку.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі та представника третьої особи в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що відсутність обов`язкових складових спірного наказу є незначними недоліками «оформлення» спірного наказу, колегія суддів вважає необгрунтованими та такими, що не відповідають наведеним вище положенням статті 77 Закону України «Про державну службу».

Як зазначалось вище, спірний же наказ про застосування до позивача дисциплінарного стягнення взагалі не містить стислого викладу обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.

Апеляційний суд зазначає, що за відсутності в наказі викладу обставин справи та кваліфікації дій особи суд не вправі самостійно встановлювати такі обставини та визначати вид дисциплінарного проступку і його кваліфікацію, оскільки це є виключною компетенцією суб`єкта, який виносить наказ про застосування дисциплінарного стягнення.

Відсутність же в наказі його обов`язкових складових, зазначених у ч.2 ст.77 Закону України «Про державну службу», виключає можливість дослідження обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а відповідно і кваліфікації дій особи.

Отже, спірний наказ суперечить приписам частини 2 статті 77 Закону України «Про державну службу», а тому є протиправним саме з цих підстав і підлягає скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.08.2019 року у справі №1340/4847/18, від 05.06.2019 року у справі №814/934/18.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність наказу від 21.09.2021 року №92-ОД про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної служби якості освіти в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/17700/21 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року в адміністративній справі №160/17700/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 червня 2022 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак