Рішення

від 12.06.2022 по справі 157/1613/21

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 157/1613/21

Провадження №2/157/100/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вавдіюк Т.О.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, Камінь-Каширської міської ради Волинської області, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ навчального закладу № 229-к/тр від 5 листопада 2021 року про відсторонення її від роботи, зобов`язати навчальний заклад допустити її роботи шляхом поновлення на посаді учителя початкових класів Опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського», стягнути із відповідачів на її користь середньомісячний заробіток за час перебування у неоплачуваній відпустці та вимушеному прогулі із 8 листопада 2021 року по дату набрання рішенням законної сили та судові витрати, понесені у зв`язку із розглядом справи, рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання. В обґрунтування вимог зазначає, що наказом начальника відділу освіти Камінь-Каширської районної державної адміністрації № 284-А від 29 серпня 2013 року її було призначено з 1 вересня 2013 року на посаду вчителя початкових класів НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня-ліцей» № 1 м. Каменя-Каширського. У зв`язку із перейменуванням навчального закладу за рішенням Камінь-Каширської міської ради Волинської області у 2020 році в опорний заклад загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області вона продовжує працювати на даний час у вказаному закладі на цій же посаді. Опорний заклад загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області є комунальним закладом Камінь-Каширської міської ради Волинської області, остання є засновником, власником та розпорядником коштів закладу, а тому є також відповідачем у справі. 29 жовтня 2021 року в.о. директора школи Тішкова Л.А. письмово повідомила її про те, що з 8 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, для працівників закладів освіти обов`язкове щеплення від СОVID-19. Керівник навчального закладу інформувала, що відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 4 жовтня 2021 року № 2153, яким затверджено перелік професій, виробництв та організацій, представники яких підлягають обов`язковій вакцинації проти СОVID-19, до 5 листопада 2021 року необхідно надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення від СОVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застереження до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595. Представник навчального закладу попередила, що в разі не надання до вказаної дати цих документів, вона буде відсторонена від роботи без збереження заробітної плати на підставі ст. 46 КЗпП України, ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Також роз`яснено, що період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, адже у вказаний період роботодавець не сплачуватиме страховий внесок на соціальне страхування. З метою врегулювання спору в досудовому порядку, 1 листопада 2021 року вона надсилала письмову заяву, у якій повідомила навчальний заклад про відмову від вакцинації у зв`язку із незаконністю вказаних вимог та порушенням конституційних прав. 3 листопада 2021 року відповідач інформував, що її не буде звільнено, а лише відсторонено від займаної посади. Наказом № 229-к/тр від 5 листопада 2021 року директор навчального закладу відсторонила її із 8 листопада 2021 року від виконання посадових обов`язків учителя початкових класів без збереження заробітної плати, але із збереженням місця роботи на період відсутності підтверджуючих документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 або довідки про абсолютні протипоказання до проведення профілактичних щеплень. Підставою для видачі наказу є повідомлення від 29.10.2021. Вважає наказ про відсторонення від роботи незаконним та таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства України. Можливість відсторонення працівника від роботи допускається за умови подання відповідних службових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби про усунення осіб, які ухиляються від обов`язкового щеплення проти інфекції, однак такого подання до навчального закладу не надходило. В оскаржуваному наказі про відсторонення від роботи зазначено формальну підставу: повідомлення про відмову від щеплення проти СОVID-19. Перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими, встановлено ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Подібний перелік наводиться у ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». У тій частині, в якій між цими переліками існують суперечності, переважному застосуванню підлягає той з названих законів, який встановлює інфекційні хвороби, проти яких проводяться щеплення, не передбачені іншим законом. Визначення безпосередньо законом зазначеного переліку з урахуванням надання у ст. 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Міністерству охорони здоров`я повноваження встановлювати такий перелік означає, що це Міністерство вправі доповнювати перелік інфекційних хвороб, щеплення проти яких є обов`язковими. На даний час вказаний перелік не доповнений щепленням від СОVID-19. Оскаржуваним наказом порушено не лише її право на працю, але й право на таємницю щодо стану здоров`я. Вимога відповідача надати інформацію про вакцинацію або про протипоказання до вакцинації проти СОVID-19 є незаконною. Вважається, що відомості про вакцинацію стосуються її стану здоров`я і є персональними даними, а така інформація не може розголошуватися будь-яким способом. Зазначене право закріплене у ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних». Відсутність у неї щеплення не є порушенням трудової дисципліни і не може бути підставою для відсторонення від роботи, а тим більше позбавлення заробітної плати. Наказ є дискримінаційним, обмежує її у реалізації права на працю, а тому суперечить національному та міжнародному законодавству. Наказом МОЗ України від 24.12.2020 р. № 3018 затверджена Дорожня карта з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію СОVID-19 в Україні у 2021-2022 роках» (із змінами від 13.05.2021 № 213). Положеннями Дорожньої карти закріплено, що вакцинація від коронавірусної хвороби СОVID-19 в Україні буде добровільною для усіх груп населення та професійних груп. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та ст. ст. 42,43 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» передумовою будь-якого медичного втручання є отримання відповідної та інформованої згоди пацієнта. Вакцинація від гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 є правом, а не обов`язком. Незалежно від будь яких цілей, причин чи суспільного або особистого інтересу, всі органи і посадові особи держави Україна повинні діяти у відповідності до Конституції та не мають повноважень виходити за межі її норм, навіть якщо вони керуються законом, оскільки закон також не має суперечити Конституції. Оскільки в Україні вакцинація проти СОVID-19 є добровільною, а нормами ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено обов`язкового щеплення від зазначеної хвороби, тому такої підстави відсторонення як відмова від проходження профілактичного щеплення проти СОVID-19 нормами статті 46 КЗпП України не передбачено. Згідно з резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) від 27.01.21 та профільним законодавством України щеплення проти СОVID-19 не є обов`язковим. У цій резолюції зазначається: «Забезпечити, щоб громадяни були проінформовані про те, що вакцинація не є обов`язковою і що ніхто не піддається політичному, соціальному чи іншого тиску з метою зробити собі вакцинацію, якщо вони не хочуть робити це самі» (ст. 7.3.1); «Гарантувати, що ніхто не піддаватиметься дискримінації за те, що він не був вакцинований, через можливі ризики для здоров`я або небажання пройти вакцинацію» (ст. 7.3.2). Передумовою будь-якого медичного втручання є отримання відповідної на те інформованої згоди пацієнта (по дітях до 15 років - законних представників (батьків). Згідно із ст. ст. 1, 8, 9 Нюрнберзького кодексу 1947 року, абсолютно необхідною умовою проведення експерименту над людиною є добровільна згода останньої. В ході проведення експерименту випробовуваний повинен мати можливість зупинити його. Ніякі національні закони або підзаконні акти не можуть применшувати чи скасовувати гарантії, викладені в даному кодексі. Примусове проведення вакцинації проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суперечить чинному законодавству України. Відповідно до ст.ст. 9, 10 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Уповноважений Верховної Ради України з прав людини є суб`єктом, наділеним повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації. Згідно із заявою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Денісової Л.Л. від 25 жовтня 2021 року, вказана вакцинація проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою вірусом SARS-CoV-2, відповідно до чинного законодавства України є добровільною для усіх груп населення та професійних груп, про що наголошено і в Дорожній карті. З метою забезпечення цієї гарантії державою має бути наданий вибір кожному - вакцинуватися, проходити регулярне тестування на відсутність хвороби або працювати дистанційно. Будь-яка дискримінація - обмеження у правах осіб, які не вакцинувалися, є неприпустимою і прямо порушує Конституцію України, а також не відповідає резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка закликає держави-члени забезпечити, щоб ніхто не піддавався дискримінації через те, що не пройшов вакцинацію у зв`язку з можливим ризиком для здоров`я чи небажання пройти вакцинацію. Згідно з діючим законодавством України і нормами міжнародного права примус до експериментального медичного втручання є неприпустимим. Відповідно відмова від участі в медичних експериментах не може бути підставою для відсторонення від роботи та/або позбавлення заробітної плати. Наказ про відсторонення її від роботи з посади учителя початкових класів із 8 листопада 2021 року є незаконним та підлягає скасуванню. За наданням правової допомоги вона зверталася до адвоката Романіка О.О., якому з врахуванням складності справи, витраченого часу на вивчення та опрацювання законодавства, підготовлення цивільного позову та представництва інтересів в суді попередньо виплачена винагорода у сумі 1500 гривень, що підтверджується відповідним договором та копією прибуткового касового ордеру № 98 від 26 листопада 2021 року.

Ухвалою судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області Гамули Б.С. від 7 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник Камінь-Каширської міської ради Пась В. зазначив про те, що міська рада не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою суду під головуванням судді Гамули Б.С. від 10 січня 2022 року за клопотанням представника позивачки ОСОБА_2 до участі у справі залучено як співвідповідача Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області.

Ухвалою суду під головуванням судді Гамули Б.С. від 17 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Гамули Б.С., постановлено заяву про відвід судді передати на розгляд іншому судді Камінь-Каширського районного суду, визначеному у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку.

Ухвалою суду під головуванням судді Антонюк О.В. від 21 лютого 2022 року заяву позивачки ОСОБА_1 про відвід судді Гамули Б.С. задоволено, справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 лютого 2022 року, головуючим для розгляду справи визначено суддю Антонюк О.В.

Ухвалою суду від 25 травня 2022 року за клопотанням представника позивачки - ОСОБА_2 здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 2 червня 2022 року підготовче провадження у справі закрито.

У запереченні на позов представник опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області Тішкова Л. просить відмовити у задоволені позову та в обґрунтування заперечень зазначає, що згідно з вимогами законодавства щеплення проти СОVID-19 є обов`язковим за відсутності абсолютних протипоказань, його можуть не робити лише ті працівники, які мають протипоказання до вакцинації, що встановлені сімейним або лікуючим лікарем і підтверджуються наданим ними висновком про тимчасове чи постійне протипоказання. За потреби для отримання додаткової інформації щодо верифікації діагнозу, перебігу захворювання, необхідності додаткових обстежень лікар може також скерувати пацієнта до профільного спеціаліста, за висновком якого остаточно приймає рішення про те, чи здійснювати вакцинацію чи відтермінувати її до певного часу. Відповідно до акта позивачка була ознайомлена з повідомленням про обов`язкове профілактичне щеплення проти СОVID-19 від 29.10.2021 № 01-39/474, їй було роз`яснено про необхідність до 08.11.2021 надати документ, що підтверджує про отримання хоча б однієї дози вакцинації, а також пропонувалося подати довідку про абсолютні протипоказання до проведення профілактичного щеплення проти СОVID-19, однак остання у встановлений термін жодного документа не подала, у зв`язку з чим на підставі постанови КМ України була відсторонена від роботи.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали повністю з викладених у позовній заяві підстав і просили позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися, подали заяви, із змісту яких вбачається, що вони просять у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та справу розглянути у їх відсутності.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 працює в опорному закладі загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області на посаді вчителя початкових класів.

У наказі від 5 листопада 2021 року № 229-к/тр «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 », підписаному в.о. директора шкоди Тішковою Л. зазначається: «Керуючись статтею 46 КЗпП, частиною 2 статті 12 Закону України від 6 квітня 2000 року № 1645 «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництва та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», наказую: ОСОБА_1 , учителя початкових класів, відсторонити від роботи з 8 листопада 2021 року без збереження заробітної плати, але зі збереженням місця роботи на період відсутності підтверджувальних документів про наявність профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19, або довідки про абсолютні протипокази до проведення профілактичних щеплень. Підстава: повідомлення ОСОБА_1 про обов`язкове профілактичне щеплення проти гострої респіраторної хвороби СОVID-19 від 29.10.2021 № 01-39/474».

З повідомлення від 29.10.2021 № 01/39/474 вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про те, що з 8 листопада 2021 року на період дії карантину, встановленого КМ України, щеплення проти СОVID-19 обов`язкове для працівників закладів освіти і запропоновано до 5 листопада 2021 року надати документ, який підтверджуватиме наявність профілактичного щеплення проти СОVID-19 або довідку про абсолютні протипоказання відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року № 595, а також роз`яснено, що у разі ненадання одного з зазначених документів позивачку буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати та період відсторонення не увійде до страхового стажу для пенсії та оплати тимчасової непрацездатності, а також до стажу, що дає право на щорічну відпустку.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Із зазначеної норми права вбачається, що обов`язковими і такими, що включаються до календаря щеплень є профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб підлягають працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб. Від виконання зазначених видів робіт ці працівники відсторонюються лише у тому випадку, коли вони відмовилися або ухилилися від обов`язкових профілактичних щеплень саме у встановленому законом порядку.

Центральним органом виконавчої влади - головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, як встановлено Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 90), є Міністерство охорони здоров`я України (МОЗ), діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань затверджує, поряд з іншим, перелік груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим.

Із змісту ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та зазначеного Положення про МОЗ України вбачається, що МОЗ України встановлює саме перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення, є календар профілактичних щеплень.

Календар профілактичних щеплень в Україні, затверджений наказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 № 551) «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів».

Календар включає обов`язкові профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на дифтерію, кашлюк, кір, поліомієліт, правець, туберкульоз. Інші обов`язкові щеплення встановлюються відповідно до цього Календаря для груп населення: за віком; щеплення дітей з порушенням цього Календаря; щеплення ВІЛ-інфікованих осіб; за станом здоров`я; щеплення дітей після алло/ауто-ТСГК (трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин); щеплення на ендемічних і ензоотичних територіях та за епідемічними показаннями.

У цьому Календарі зазначається, що обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, однак у ньому відсутнє обов`язкове щеплення від СОVID-19.

Згідно з Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, МОЗ відповідно до покладених на нього завдань, затверджує переліки груп населення та категорій працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, переліки професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти відповідних інфекційних хвороб, затверджує порядки проведення профілактичних щеплень, у тому числі обов`язкових, визначає необхідність здійснення профілактичних щеплень, пріоритетні заходи профілактики захворювань, а також інші заходи профілактики у разі загрози виникнення епідемій, масових отруєнь та радіаційних уражень.

Наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 8 листопада 2021 року, затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням* (*В разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 жовтня 2019 року № 2070)), згідно з яким обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, серед інших, працівники закладів загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

З вищезазначеного вбачається, що зазначеним наказом МОЗ встановлено сам Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

В той же час, у Календарі профілактичних щеплень в Україні, який згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» є нормативно-правовим актом МОЗ і яким встановлюється сам перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення, таке обов`язкове щеплення як щеплення проти COVID-19 відсутнє.

8 листопада 2021 року набрав чинності п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096, яким внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 № 1236, а саме, доповнено постанову пунктом 41-6 такого змісту: «41-6. Керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік); 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я; 3) взяття до відома, що: на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»; відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються; строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили».

Згідно із ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, наказ МОЗ України від 04 жовтня 2021 року № 2153, яким затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням та п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2021 року № 1096 про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 пунктом 41-6, відповідно до якого, зокрема, на керівників установ покладено обов`язок забезпечити контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена вказаним Переліком, почали діяти з 8 листопада 2021 року і саме починаючи з цього дня керівники установ отримали повноваження здійснювати контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідними працівниками, а позивачку, як особу, яка працює в закладі загальної середньої освіти віднесено до категорії працівників, які підлягають обов`язковому профілактичному щепленню (за відсутності встановлених законом протипоказань) на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та саме з цього дня, відповідно, у керівників установ виник обов`язок забезпечити відсторонення від роботи (тобто, вжити комплекс заходів, пов`язаних з відстороненням, що включатиме вжиття заходів, спрямованих для надання позивачці достатнього розумного часу для проходження обов`язкового щеплення у встановленому законом порядку або надання документів про протипоказання для щеплення, документування факту відмови працівника від щеплення та дотримання встановленої законом процедури відсторонення) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Однак, як вбачається із змісту наказу, який оскаржує позивачка, його видано керівником навчального закладу 5 листопада 2021 року з посиланням, зокрема, на наказ МОЗ від 4 жовтня 2021 року № 2153, який не набрав на той час, зокрема на момент вирішення питання про відсторонення, чинності.

Станом на 5 листопада 2021 року відповідач не був ще наділений повноваженнями здійснювати контроль за проходженням відповідними працівниками обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 та у нього не було ще повноважень здійснювати відповідне відсторонення від роботи.

Таким чином, оскаржуваний наказ видано відповідачем передчасно, без наявності у нього станом на 5 листопада 2021 року повноважень щодо відсторонення працівника від роботи і з посиланням на підзаконні нормативно-правові акти, які на час його видання і вирішення питання про відсторонення працівника від роботи не набули чинності. Станом на 5 листопада 2021 року для позивачки як особи, яка працює у закладі загальної середньої освіти, не було передбачено чинним законодавством проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19, а тому такий наказ щодо її відсторонення не міг бути виданий 5 листопада 2021 року.

Статтею 46 КЗпП України встановлено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт.

Отже, із змісту ст. 12 цього Закону вбачається, що відсторонюються від виконання робіт працівники у разі, коли вони від обов`язкових профілактичних щеплень відмовилися або ухилилися саме у порядку, встановленому законом.

Організацію і проведення профілактичних щеплень врегульовано Положенням про організацію і проведення профілактичних щеплень, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України 11 серпня 2014 № 551).

Згідно з цим Положенням встановлено, що організація діяльності щодо проведення щеплень покладається на керівника закладу охорони здоров`я (далі - ЗОЗ) або на фізичну особу - підприємця, яка одержала ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ФОП), в установленому законодавством порядку. Профілактичні щеплення здійснюються в пунктах щеплень, які можуть бути постійними або тимчасовими. Щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16 вересня 2011 року № 595 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень є керівник ЗОЗ або ФОП. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов`язків медичних працівників, які братимуть участь у їх проведенні. Обсяги профілактичних щеплень узгоджуються із Міністерством охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у липні - серпні кожного року. Для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до ЗОЗ або до місця надання медичних послуг ФОП осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Медичний огляд перед щепленням є обов`язковим. При виявленні негативних змін у стані здоров`я особи призначається додаткове медичне обстеження згідно з чинними протоколами надання медичної допомоги особам відповідно до медичних показань. У медичній документації здійснюється відповідний запис лікаря про дозвіл на проведення щеплення та вкладається форма № 063-2/о. Профілактичні щеплення мають проводитися лише у пунктах щеплення. Запис про проведене щеплення робиться в одній з таких форм: № 097/о; № 112/о; № 025/о; № 003/о. Крім того, вказуються такі дані: торговельна назва вакцини/анатоксину, назва виробника, доза, серія, термін придатності вакцини/анатоксину. У разі використання імпортної вакцини/анатоксину зазначається оригінальне найменування українською мовою. Внесені до медичної облікової документації дані щодо щеплення засвідчуються підписом лікаря. Після проведення профілактичного щеплення повинно бути забезпечене медичне спостереження (нагляд за особою протягом певного часу після введення вакцини/анатоксину) протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної(го) вакцини/анатоксину. Якщо в інструкції про застосування вакцини/анатоксину не вказано термін спостереження, особа, якій було проведено щеплення, повинна перебувати під наглядом медичного працівника не менше 30 хвилин після вакцинації. У відповідних формах медичної облікової документації (№ 097/о, № 112/о, № 025-1/о, № 025/о, № 003/о) необхідно відмітити характер і терміни у разі виникнення загальних або місцевих реакцій та провести їх реєстрацію згідно з Порядком здійснення фармаконагляду, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 27 грудня 2006 року № 898, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 січня 2007 року за № 73/13340 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26 вересня 2016 року № 996). У разі виявлення медичних протипоказань до щеплень відповідно до Переліку медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 11 серпня 2014 року № 551, особа направляється на комісію з питань щеплень, створену наказом по ЗОЗ. Для вирішення складних та суперечливих питань щодо проведення щеплень наказом Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій створюється комісія з питань щеплень при обласному або міському ЗОЗ. Особи з хронічними захворюваннями в стадії ремісії за висновком комісії з питань щеплень можуть бути вакциновані в умовах стаціонару.

Пунктом 17 Положення чітко встановлено, що факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином (при щепленні неповнолітніх - батьками або іншими законними представниками, які їх замінюють), так і медичним працівником.

Згідно з п. 18 Положення, у кожному пункті щеплень повинні бути інструкції із застосування всіх медичних імунобіологічних препаратів, що використовуються для проведення щеплень (у тому числі тих, які не входять до переліку обов`язкових), протоколи надання медичної допомоги при невідкладних станах відповідно до чинних нормативів, підготовлені набори лікарських засобів та вироби медичного призначення для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також аптечки для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу.

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковому медичному щепленню особи передує її медичний огляд перед щепленням, що є обов`язковим. Окрім того, для забезпечення своєчасного проведення профілактичних щеплень лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою: в усній або письмовій формі запрошують до закладу охорони здоров`я або до місця надання медичних послуг, осіб, які підлягають щепленню (при щепленні неповнолітніх запрошують також батьків або інших законних представників, що їх замінюють), у день, визначений для проведення щеплень. Крім того, про проведене щеплення робиться запис у відповідній документації, а факт відмови від щеплень з позначкою про те, що медичним працівником надані роз`яснення про наслідки такої відмови, оформлюється за формою № 063-2/о, підписується як громадянином, так і медичним працівником.

Отже, законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення.

Згідно із частинами 1-3 ст. 12, частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили, зокрема, про те, що починаючи з 8 листопада 2021 року, тобто з дати набрання чинності підзаконними нормативно-правовими актами щодо обов`язковості щеплення від COVID-19 працівників окремих установ, організацій, до моменту відсторонення від роботи, тобто до того ж таки 8 листопада 2021 року, у позивачки було достатньо часу для проходження такого щеплення, і остання у встановленому законом порядку відмовилася від цього обов`язкового профілактичного щеплення.

Акт від 5 листопада 2021 року за підписами працівників опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, не може бути допустимим та достовірним доказом на підтвердження того, що позивачка безпідставно ухилилася від проходження профілактичного щеплення проти СОVID-19, оскільки законодавством чітко встановлено, що така відмова оформлюється відповідним документом за формою № 063-2/о уповноваженою на те особою, та, окрім того, станом на дату складання цього акта 5 листопада 2021 року для позивачки чинним законодавством не було передбачено проходження обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19.

У наказі, який оскаржує позивачка, відсутні відомості про те, що остання, починаючи з 8 листопада 2021 року до моменту видання наказу (5 листопада 2021 року), та до моменту відсторонення (8 листопада 2021 року) відмовилася або ухилилася у встановленому законом порядку, зокрема і необґрунтовано, від проходження обов`язкового щеплення проти COVID-19 та якими доказами (документами) підтверджується факт відмови чи ухилення.

Таку підставу для відсторонення позивачки від роботи як відмова або ухилення від обов`язкового профілактичного щеплення у наказі, що оскаржується, не зазначено, а підставою для відсторонення вказано повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 № 01-39/474, що містить дату 5 листопада 2021 року, на час якої підзаконні нормативно-правові акти щодо обов`язкового щеплення від COVID-19 для працівників окремих установ, організацій ще не набрали чинності, і відповідач ще не мав повноважень на здійснення контролю у цій сфері.

Окрім того, у наказі від 5 листопада 2021 року № 90-К не вказано встановлених підзаконними нормативно-правовими актами причин, які зумовили відсторонення позивачки.

Згідно з Переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом МОЗ від 04 жовтня 2021 року № 2153, який набрав чинності 8 листопада 2021 року, працівники закладів освіти обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають лише на період дії карантину.

Разом з тим, у оскарженому наказі не зазначено про те, що позивачку відсторонено від роботи на період дії карантину.

Статтею 5 Закону України «Про охорону здоров`я в Україні» («Охорона здоров`я - загальний обов`язок суспільства та держави») встановлено, що державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються як на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадян, так і на органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності.

Статтею 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані забезпечувати своєчасне проведення масових профілактичних щеплень, дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних, інших необхідних санітарних і протиепідемічних заходів. У разі загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь) або радіаційних уражень відповідними головними державними санітарними лікарями на окремих територіях можуть запроваджуватися позачергові профілактичні щеплення, інші санітарні заходи відповідно до закону.

Зазначені положення Закону свідчать про те, що на відповідача, який є роботодавцем позивача, також покладено обов`язок забезпечити своєчасне проведення заходів, пов`язаних з проходженням працівниками обов`язкового профілактичного щеплення.

Відповідач, з урахуванням необхідності для проходження вакцинації певного часу, в тому числі і часу для проходження медичного огляду перед щепленням, не надав суду жодних доказів про те, які заходи, спрямовані на проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівників, в тому числі позивачки, були ним здійсненні з часу набрання відповідними нормативно-правовим актами чинності, зокрема, у взаємодії з відповідними установами та пунктами щеплень проти COVID-19 (закладами охорони здоров`я) та з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Пунктом 41-6 постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 № 1236 фактично передбачено згідно з положеннями ст. 46 КЗпП України та ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» саме по собі відсторонення від роботи як таке працівників у разі їх відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень (тобто такий випадок), а на керівників підприємств, установ, організацій покладено обов`язок саме забезпечити відсторонення від роботи та лише вказується, що відсторонення здійснюється шляхом видання наказу.

Проте, ні цією постановою Кабінету Міністрів України, ні КЗпП України, зокрема, статтею 46 Кодексу, ні ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено, у який саме спосіб (згідно з якою процедурою) керівники установ мають забезпечити відсторонення працівників, не встановлено конкретного порядку відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень, у тому числі від обов`язкового профілактично щеплення проти COVID-19.

В Україні немає окремого закону, який би передбачав сам порядок (процедуру) відсторонення працівника від роботи у разі його відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкового профілактично щеплення саме проти COVID-19.

Однак, на рівні національного законодавства процедура відсторонення працівника від роботи у разі відмови чи ухилення у встановленому законом порядку від обов`язкових профілактичних щеплень встановлена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів, а тому саме положення цього закону підлягають застосуванню.

Згідно із ст. 7 цього Закону, підприємства, установи і організації зобов`язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів: 1) осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, 2) а також осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я; негайно інформувати органи державної санітарно-епідеміологічної служби про надзвичайні події і ситуації, що становлять загрозу здоров`ю населення, санітарному та епідемічному благополуччю.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 цього ж Закону обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються.

Отже, законом встановлено порядок відсторонення від роботи працівників, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється МОЗ, і згідно з цим встановленим законом порядком таке відсторонення проводиться у разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до ст. 31 цього Закону посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їх заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд згідно з цим Законом.

Порядок внесення посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України подання про відсторонення осіб від роботи згідно з Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а також форма подання та терміни відсторонення встановлені Інструкцією про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи та іншої діяльності, що затверджена наказом МОЗ від 14 квітня 1995 року № 66, із змінами, внесеними згідно з наказом МОЗ від 30 серпня 2011 року № 544.

Згідно з п. 2.3 Інструкції подання - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов`язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.

Підставою для внесення подання можуть бути дані з акта перевірки об`єкта, довідка медичних закладів тощо (п.2.4. Інструкції).

Відповідно до п. 2.5. Інструкції подання складають у двох примірниках, один з яких направляється роботодавцю, що зобов`язаний забезпечити його виконання, а другий зберігається у посадової особи, яка внесла подання.

Пунктом 1.2.5 п. 1.2. Інструкції визначено, що особами, які відмовляються або ухиляються від профілактичних щеплень, визнаються, зокрема, окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи, які необґрунтовано відмовились від профілактичного щеплення, передбаченого Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженим наказом МОЗ від 16 вересня 2011 року.

Відповідачем не доведено жодними доказами як те, що позивачка відмовилася або ухилилася у встановленому законом порядку від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, так і те, що остання необґрунтовано відмовилася від такого профілактичного щеплення.

При цьому необхідно відмітити, що Календарем профілактичних щеплень в Україні (із змінами), про який вказується у зазначеній Інструкції і який, як вже зазначалося, згідно з законом є нормативно-правовим актом МОЗ, яким встановлюються перелік обов`язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення, не передбачено обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19 як такого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужбу), реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фотосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворена, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворена, функції, зокрема, з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Держпродспоживслужба офіційно розпочала роботу і приступила до виконання функцій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2016 року № 260-р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 затверджено Положення про Держпродспоживслужбу. Територіальні органи Держпродспоживслужби утворені постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1092.

Згідно з пунктами 3, 4 Положення основними завданнями Держпродспоживслужби є, поряд з іншим, реалізація державної політики у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до п. 7 зазначеного Положення керівники самостійних структурних підрозділів територіальних органів Держпродспоживслужби, на які покладено здійснення повноважень Держпродспоживслужби у сфері санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечують виконання функцій щодо затвердження та підписання передбачених законодавством документів, повноваження щодо затвердження та підписання яких належить до компетенції головних державних санітарних лікарів відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), у межах повноважень відповідного територіального органу.

Держпродспоживслужба під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку в тому числі з підприємствами, установами та організаціями.

Отже, законодавством встановлено, що відсторонення (не допущення) працівника, який ухиляється від обов`язкового щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, здійснюється керівником установи, але обов`язково за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби (головних державних санітарних лікарів (їх заступників).

Вказівка у постанові КМ України від 09.12.2020 № 1236, якою передбачено відсторонення від роботи працівників у разі відмови чи ухилення від проходження обов`язкового щеплення, на здійснення такого відсторонення шляхом видання наказу, не може бути підставою для не дотримання керівником установи під час вказаного відсторонення працівника від роботи вимог ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу, ніж зазначена постанова.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності відсторонення позивачки від роботи, у тому числі наявності у цьому конкретному випадку встановлених законодавством підстав для відсторонення, зокрема, не доведено належними, допустимими, достатніми доказами факту відмови чи ухилення у встановленому законом порядку позивачки від обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а також відповідачем не дотримано встановленого ст. 7, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який має вищу юридичну силу, ніж підзаконні нормативно-правові акти, порядку відсторонення позивачки від роботи та встановленого законодавством строку (періоду), на який працівника може бути відсторонено до проходження обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19 (за відсутності протипоказань), а саме, лише на період встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, та оскаржуваний наказ видано за відсутності у відповідача станом на 5 листопада 2021 року повноважень щодо відсторонення та щодо здійснення контролю за обов`язковістю відповідних щеплень від COVID-19, і з посиланням на підзаконні нормативно-правові акти, які не набули чинності на дату його видання, у зв`язку з чим цей наказ є незаконним, а тому його належить скасувати, зобов`язати відповідача допустити позивачку до роботи на посаді учителя початкових класів.

За змістом ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до пунктів 1.7., 4.4., 6.9. Статуту опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, заклад є юридичною особою, має свій код ЄДРПОУ, самостійний баланс, директор закладу має право розпоряджатися в установленому порядку коштами закладу, підписувати документи з питань фінансово-господарської діяльності закладу, бухгалтерський облік у навчальному закладі може здійснюватися самостійно або централізованою бухгалтерією органу управління.

Встановлено, що бухгалтерський облік у закладі здійснюється централізованою бухгалтерією Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради.

В той же час, згідно із зазначеним статутом, навчальний заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку і штамп встановленого зразка, може нести обов`язки, а тому суд дійшов висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу на користь позивачки ОСОБА_1 належить стягнути з відповідача опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області.

Згідно з п. 5 Розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абз. 2 п. 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абз. 3 п. 8 Порядку).

Із довідок про доходи та розрахункових відомостей, виданих Управлінням гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради, вбачається, що сумарний розмір заробітної плати позивачки (без урахування винагороди до Дня працівника освіти, підпункт «и» п. 4 Порядку) за два попередніх місяці до дня звільнення (42 робочі дні) становить 25664 грн. 90 коп. Таким чином, середньоденна заробітна плата становить 611 грн. 06 коп.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 лютого 2022 року № 380 «Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153», який набрав чинності 1 березня 2022 року, зупинено дію наказу Міністерства охорони здоров`я України від 4 жовтня 2021 року № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», до завершення воєнного стану в Україні.

З 1 березня 2022 року позивачку ОСОБА_1 допущено до роботи, що підтверджується наказом № 96-к/тр від 1 березня 2022 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з відповідача опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області належить стягнути на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 8 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, тобто за 78 робочих днів (листопад 2021 року - 17 робочих днів, грудень 2021 року - 22 робочі дні, січень 2022 року - 19 робочих днів, лютий 2022 року - 20 робочих днів) у розмірі 47662 грн. 68 коп. Суму середнього заробітку визначено без утримання податків та інших обов`язкових платежі, які належить відрахувати під час виконання рішення суду.

Камінь-Каширську міську раду Волинської області та Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області суд вважає неналежними відповідачами, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог до них належить відмовити.

Окрім того, суд не вбачає правових та фактичних підстав для звернення до негайного виконання рішення суду в частині допущення позивачки до роботи та в частині стягнення середнього заробітку, адже позивачку з 1 березня 2022 року у зв`язку із змінами в законодавстві на період воєнного стану допущено до роботи, за виконання якої підлягає виплаті заробітна плата.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги до відповідача опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області задоволено повністю, тому з останнього на користь позивачки належить стягнути понесені нею та документально підтверджені (а.с. 1) судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору за позовну вимогу про визнання незаконним, скасування наказу та допущеня до роботи, у розмірі 908 грн.

Окрім того, з опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області належить стягнути на користь держави 908 грн. судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу як різновид судових витрат покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачкою та її представником були подані ордер адвоката щодо надання адвокатом Романіком О.О. правничої допомоги позивачці, квитанцію до прибуткового касового ордера № 21 від 25 травня 2022 року, розрахунок розміру витрат на оплату послуг адвоката від 2 червня 2022 року, згідно з якими витрати позивачки на правничу допомогу адвоката склали 3600 грн.

Відповідно до зазначеного розрахунку розміру витрат на оплату послуг адвоката, надана адвокатом Романіком О.О. правнича допомога полягала у зборі, опрацюванні, вивченні документів, оформленні процесуальних документів, підготовки позовної заяви, представництва інтересів у суді, на що у загальному обсязі було витрачено 12 год.

Враховуючи обсяг наданої адвокатом Романіком О.О. правничої допомоги, в тому числі зміст підготовленої ним позовної заяви, її обсяг та кількість часу, затраченого адвокатом для надання позивачці професійної правничої допомоги, у тому числі затраченого часу на участь адвоката у судових засіданнях, критерії реальності адвокатських витрат та розумності, і те, що позовні вимоги до опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області задоволено повністю, суд дійшов висновку, що на користь позивачки з зазначеного закладу освіти як належного відповідача за позовом належить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмір 3600 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 264, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Воля, 4, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 44237363), Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Воля, 2, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 34836909), Управління гуманітарної політики Камінь-Каширської міської ради Волинської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 8, м. Камінь-Каширський, Волинська область, ЄДРПОУ - 43981367) про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання допустити до роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області, - задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати наказ опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області від 5 листопада 2021 року № 229-к/тр про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Зобов`язати опорний заклад загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області допустити ОСОБА_1 з 8 листопада 2021 року до роботи на посаді учителя початкових класів опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області

Стягнути з опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області на користь ОСОБА_1 47662 (сорок сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 68 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 8 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, з яких відрахувати податки та інші обов`язкові платежі, та 4508 (чотири тисячі п`ятсот вісім) гривень судових витрат.

Стягнути з опорного закладу загальної середньої освіти «Камінь-Каширський ліцей №1 ім. Євгена Шабліовського» Камінь-Каширської міської ради Волинської області на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Дата складення повного тексту рішення - 17 червня 2022 року.

Головуючий: О. В. Антонюк