Рішення

від 25.05.2022 по справі 570/4818/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 570/4818/20

провадження № 2/570/61/2022

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2022 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді Кушнір Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1 ,

його представника адвоката Мороз Л.С.,

представника відповідача адвоката Дмитренко Р.П.,

секретаря судового засідання Новоселецької М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.C.Петлюри, 10/ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

покликаючись на порушення відповідачем його прав щодо вільного користування та розпорядження майном, позивач у поданій до суду 01 грудня 2020 року позовній заяві просить зобов`язати відповідача зареєструвати адмінбудівлю в реєстрі речових прав за новою адресою: АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, просить відмовити у позові у повному обсязі.

Стверджує, що сам по собі факт присвоєння поштової адреси адмінбудинку не свідчить про незаконність дій відповідача, а її скасування входить до компетенції органу місцевого самоврядування. Зазначає, що відповідач вчинив усі можливі дії для зміни поштової адреси адміністративної будівлі. Покликається на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у справі №570/4402/19, залишене без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року, яке набрало законної сили, якими вже вирішувалось питання скасування спірної адреси адмінбудівлі за участі цих же самих сторін.

Позивач у судовому засіданні позов підтримує.

Пояснив, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який на підставі договору дарування від 05 січня 1996 року належав його батьку, після смерті якого суд визнав за позивачем право власності на вказаний будинок. Зазначив, що під час державної реєстрації вказаної будівлі у ЦНАП йому було повідомлено, що за цією адресою зареєстровано релігійну громаду Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району. Стверджує, що Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області визнала свою помилку і присвоїла релігійній громаді іншу адресу, хоча керівник релігійної громади ОСОБА_2 намагався залишити попередню адресу.

Представник позивача адвокат Мороз Л.С. у судовому засіданні зазначила, що згідно архівного витягу від 17 липня 2018 року № 484/04-01 з рішення виконавчого комітету Ровенської районної ради народних депутатів Рівненської області № 282 від 14 грудня 1988 року ОСОБА_3 видано свідоцтво на право особистої власності саме на житловий будинок, а не на адмінбудівлю. Однак, позивач як власник будинку не може зареєструвати право власності через реєстрацію за цією будівлею відповідача. Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області вирішила це питання та присвоїла релігійній громаді іншу адресу, однак відповідач не бажає зареєструвати нову адресу в реєстрі.

Представник відповідача адвокат Дмитренко Р.П., перебуваючи в режимі відеоконференції, позов не визнає, вважає, що позовні вимоги не відповідають вимогам закону. Покликається на те, що Рівненський апеляційний суд у справі № 570/4402/19 вже визначив, що врегулювання питання адреси є компетенцією сільської ради, та вважає, що оскільки у згаданій справі брали участь ті самі сторони з того ж самого предмету, то провадження у даній справі підлягає закриттю. Вважає, що відповідач у даній справі не є належним, а позовні вимоги не можуть бути виконані.

Пояснила, що жодних зобов`язань відповідач перед позивачем не має, жодних правочинів сторони між собою не укладали, є рішення третейського суду про правомірність придбання будівлі. Зазначає, що адреса відповідачу присвоєна Дядьковицькою сільською радою Рівненського району Рівненської області і цією адресою відповідач правомірно користується. Вважає, що сторони мають адресу, яка знаходиться по різних сторонах вулиці, літера в адресі використовується тоді, коли немає фасаду, що виходить на вулицю.

Суд, заслухавши їх пояснення, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Сторони скористалися правовою допомогою.

Як вбачається з архівного витягу від 17 липня 2018 року № 484/04-01 з рішення виконавчого комітету Ровенської районної ради народних депутатів Рівненської області №282 від 14 грудня 1988 року ОСОБА_3 видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

За договором дарування від 25 січня 1996 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_5 житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці території Дядьковицької сільської ради народних депутатів.

Рішенням Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02 лютого 2007 року у справі №135/07 визнано за Релігійною громадою Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району право власності на адмінбудівлю контори споживчого товариства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2011 року у справі № 2-839 визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , зокрема на приміщення: реконструйований житловий будинок (А-1) у магазин, загальною площею 88,9 м.кв., збудований житловий будинок (Є-1), загальною площею 75,8 м.кв., збудовані будівлю банкетного залу (В) з прибудовою (в), сарай-гараж (Г); літню кухню (Д), сарай (д), які за даними Дядьковицької сільської ради рахуються відповідно до договору дарування від 25 січня 1996 року за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і реконструйовані та побудовані ним. Цим же рішенням визнано за ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом право власності на земельну ділянку площею 0,495 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства, яка на підставі Державного акту про право на землю серії ІІІ-РВ № 031714 від 31 грудня 1999 року належала ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року у справі №570/4402/19, якою залишено без змін рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року, встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 09.04.2019 р. реєстраційний номер 18367852, витягу №14090092 від 30.03.2007 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації", власником адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач Релігійна громада Української православної церкви с.Дядьковичі на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р. справа №135/07.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області №63 від 23.08.2018 р. за заявою голови парафіяльної ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району Маголи Богдана Івановича про уточнення поштової адреси будівлі церкви, уточнено поштову адресу будівлі релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Право власності відповідача на адмінбудівлю за зазначеною адресою підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 14090092 від 30 березня 2007 року.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26 липня 2019 року Дядьковицька сільська рада Рівненського району Рівненської області листом від 06.08.2019 № 676/01-10 повідомила заявника, що наступним кроком, відповідно до норм чинного законодавства, має бути відповідне звернення уповноваженої особи релігійної громади в Рівненську облдержадміністрацію з заявою про реєстрацію змін до установчих документів.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню такі норми права.

Згідно з ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. (ст.41 Конституції України).

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно дост.2Закону України"Просвободу совістіта релігійніорганізації"(далі-Закон)в Україні усі правовідносини, пов`язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій, регулюються законодавством України. Законодавство України про свободу совісті та релігійні організації складається з цього Закону та інших законодавчих актів України, виданих відповідно до нього.

Релігійна організація зобов`язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку (ст.5 Закону).

Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того самого культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об`єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб (ст.8 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов`язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Ст.14 Закону передбачено, що для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються належним чином засвідчені копії:

1) рішення (витягу) про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з`їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;

2) документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.

Згідно з ст.12 Закону статут (положення) релігійної організації, який відповідно до цивільного законодавства визначає її правоздатність, підлягає реєстрації у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону. Статут (положення) релігійної організації приймається на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з`їздах, конференціях. Статут (положення) релігійної організації повинен містити відомості, зокрема, про місцезнаходження релігійної організації.

У разі зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подано належним чином засвідчену копію документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті (положенні). Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

Релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбачених законом

Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом.

Право власності релігійних організацій охороняється законом (ст.18 Закону).

Суб`єктом державної реєстрації у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач вважає, що реєстрація адмінбудівлі відповідача у будинковолодінні АДРЕСА_1 порушує його права щодо вільного користування та розпорядження майном.

Матеріалами справи підтверджено, що місцезнаходження відповідача зареєстровано у буд. АДРЕСА_1 на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці №135/07 від 02 лютого 2007 року, а тому з огляду на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24 лютого 2011 року у справі № 2-839, яке ухвалено після вказаного рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці та яким визнано право власності позивача на вказану будівлю, а тому суд дійшов висновку, що право позивача щодо вільного користування та розпорядження зазначеним нерухомим майном є порушеним.

Водночас, на переконання суду, позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права з огляду на таке.

Місцезнаходження релігійної організації повинно бути зазначено у статуті релігійної громади, який приймається загальними зборами релігійної громади та подається на реєстрацію до відповідної обласної державної адміністрації. Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку, що і реєстрація статутів.

Таким чином, для відновлення порушеного права позивача загальними зборами релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району повинні бути прийняті відповідні зміни до статуту релігійної громади в частині її місцезнаходження, які в подальшому у порядку, визначеному ст.14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" повинні бути подані на реєстрацію до суб`єкта державної реєстрації, яким є Рівненська обласна державна адміністрація.

Таким чином, прийняття змін до статуту релігійної громади в частині її місцезнаходження є виключною компетенцією загальних зборів релігійної громади та передбачає відповідний алгоритм дій, порядок та черговість яких визначений Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Відтак, реєстрація адмінбудівлі відповідача в реєстрі речових прав за новою адресою є похідною та залежить від того, яке місцезнаходження буде зазначено у статуті релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а суд позбавлений можливості зобов`язати відповідача внести зміни до свого статуту в порядку, передбаченого Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації", оскільки такі позовні вимоги позивачем не пред`явлені, а відповідно до ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивач обрав неналежний спосіб захисту, а його позовна вимога не призведе до відновлення порушеного права, оскільки залежить від внесення змін до стутуту релігійної громади, яке є виключною компетенцією загальних зборів релігійної громада Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району і Рівненської обласної державної адміністрації та не є предметом позову у даній справі, то у позові необхідно відмовити.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові, судові витрати покладаються на позивача.

З огляду на викладене, керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

відмовити у цивільному позові ОСОБА_1 до Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області про зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Релігійна громада Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, місцезнаходження: с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 22580736.

Суддя: Кушнір Н.В.