Рішення

від 20.06.2022 по справі 475/87/22

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/87/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21.06.2022смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді: Кривенко О.В.,

при секретареві: Маташнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану від його імені представником - адвокатом Дмитрієвою Тетяною Владильєнівною, до Мостівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В

Від імені позивача ОСОБА_1 представник - адвокат Дмитрієва Т.В., яка діє на підставі ордера про надання правничої допомоги, звернулася до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги мотивовані там, що 10.06.2021 р. ОСОБА_1 отримав від представників Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «НІБУЛОН» лист за дослідженням змісту яких йому стало відомо, що він є спадкоємцем за заповітом.

Так, в вищевказаному листі було зазначено, що 06.08.2008 між ОСОБА_2 та ТОВ СП «НІБУЛОН» було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення стосовно оренди земельної ділянки загальною площею 6,17 га, кадастровий номер 4822782000:09:000:0071, яка знаходяться на території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області.

Після укладення вищевказаного договору та виконання ТОВ СП «НІБУЛОН» умов щодо виплати орендної плати одразу за весь строк оренди ОСОБА_2 даний договір був переданий на зберігання до архіву ТОВ СП «НІБУЛОН».

В червні 2021 року від родичів ОСОБА_2 представниками ТОВ СП «НІБУЛОН» було отримано інформацію про те, що вона померла в 2010 році, а також отримано оригінал заповіту ОСОБА_2 від 06.08.2008 р., згідно з яким ОСОБА_1 , заповідалась земельна ділянка площею - 6,17 гектарів в межах згідно з планом, розташовану в межах території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Позивач зазначає, що не мав родинних зв`язків, не проживав разом, особисто не був знайомий та ніколи не зустрічався зі спадкодавцем - ОСОБА_2 , а тому не був обізнаний про факт смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже і про наявність спадкових прав на майно померлої, до того ж йому не відомі мотиви якими остання керувалася складаючи заповіт від 06.08.2008 на його ім`я, яким відповідно заповіла позивачу земельну ділянку.

Також позивач не знав про наявність заповіту від 06.08.2008, який станом на момент подання цього позову у встановленому порядку недійсним не визнавався та не скасовувався, а тому є чинним, та відповідно про наявність якого та про смерть заповідача йому стало відомо лише 10.06.2021р, після спливу шестимісячного стооку для подання заяви про прийняття спадщини з листа ТОВ СП «НІБУЛОН від 10.06.2021 р.

18.01.2022 р. з метою отримання спадщини за заповітом, адвокат Дмитрієва Т.В., як представник за довіреністю, в інтересах позивача звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Однак нотаріусом було відмовлено представнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач бажає прийняти спадщину, проте пропустива строк для її прийняття у зв`язку з тим, що про наявність заповіту довідався після сплину строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Вказану причину він просить визнати поважною та визначити йому додатковий строк у 3 місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Дмитрієва Т.В., надала письмову заяву, в якій просила справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, та просила їх задовільнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, сільський голова Мостівської сільської ради Бабанська Н. разом з відзивом надала письмову заяву, в якій просила справу розглядати у відсутність представника відповідача, не заперечувала проти проти задоволення позову.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом не здійснювалося через неявку учасників.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Козубівка Доманівського району Миколаївської області померла ОСОБА_2 , що також підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

У відповідності до ч.1 ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини після її смерті розпочався 25 квітня 2010 р. та закінчився 25 жовтня 2011 р.

Згідно копії заповіту від 06 серпня 2008 р. ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , земельну ділянку площею - 6,17 гектарів в межах згідно з планом, розташовану в межах території Козубівської сільської ради Доманівського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ІІІ-МК № 014100, виданого Доманівською райдержадміністрацією 03.02.2003.

Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Лацановською С.М. за реєстровим № 1619.

Відповідно до довідки виданої Мостівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області №160 від 07.06.2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та знята з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За даною адресою на день смерті з померлою був зареєстрований чоловік - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З довідки виданої Мостівською сільською радою Вознесенського району Миколаївської області №143, зазначено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №68140735 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не відкривалася.

Згідно інформації наданих завідувачем Доманівської нотаріальної контори Миколаївської області від 03.05.2022 року та інформації приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановської С.М. від 19.05.2022 року, що згідно Спадкового реєстру спадкова справа ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 не заводилась.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій №14/02-31 від 18.01.2022 р., приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лацановською С.В. ОСОБА_1 було відмовлено, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 6,17 га, яка розташована на території Козубівської сільської ради Вознесенського (Доманівського) району Миколаївської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що залишилася після смерті спадкодавця, у зв`язку з пропущеним строком, необхідним для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця».

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 15 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на предмет та підстави позову суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини із спадкування, зокрема щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, які регулюється нормами права, що містяться в книзі 6 ЦК України.

За загальним правилом про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Так, позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, посилається на те, що позивач не знав про наявність заповіту від 06.08.2008р, який станом на момент подання цього позову у встановленому порядку недійсним не визнавався та не скасовувався а тому є чинним, та відповідно про наявність якого та про смерть заповідача йому стало

відомо лише 10.06.2021, після спливу шестимісячного стооку для подання заяви про прийняття спадщини з листа ТОВ СП «НІБУЛОН від 10.06.2021» № 7275/3-21/27.

Позивач не отримував від приватного нотаріуса Лацановської С.М. ані особисто, ані через засоби поштового зв`язку, ані через засоби масової інформації жодних листів та/або повідомлень про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а отже не мав об`єктивних підстав вважати себе спадкоємцем за заповітом від 06.08.2008, а тому відповідно не здійснив заходів щодо спадкування земельної ділянки.

Оцінивши наведені позивачем обставини причин пропуску строку на прийняття спадщини, у даному випадку, суд визнає поважними.

Суд враховує аргументи позивача, наведені на підтвердження обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, оскільки такі не оспорюються відповідачем та підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути

позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).

Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.

Враховуючи наведені обставини,оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини та фактично відсутність іншого способу захисту свого права на отримання спадщини, суд дійшов до висновку про можливість поновлення позивачу строку на подання заяви про прийняття спадщини, визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав та подальшого оформлення спадкових прав на майно.

Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, підтвердженими допустими та належними доказами, відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці (з моменту набрання рішенням законної сили) для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Доманівського районного нотаріального округу Лацановською С.М. від 06.08.2008 р. за реєстровим №1619 (номер у спадковому реєстрі:45222335) після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Доманівський районний суд Миколаївської області.

Суддя : О. В. Кривенко