Вирок

від 13.06.2022 по справі 521/6737/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/6737/22

Пр-ня по справі № 1-кп/521/1214/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА:

Дата і місце постановлення вироку:

13 червня 2022 року, м. Одеса.

Назва та склад суду, секретар судового засідання:

Малиновський районний суд м. Одеси у складі судді ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2

Найменування (номер) кримінального провадження:

Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021164470000503 від 11.05.2021 року.

Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання, заняття, освіта, сімейний стан та інші відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чобруч, Слободзейського району, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючий, з середньою освітою, не одружений.

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа:

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 15 та ч.4 ст. 185 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

Прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення:

ОСОБА_3 , 14.04.2022 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись в приміщенні ТОВ «Ідеал Трейдинг», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 21-В, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, який на момент скоєння злочину діяв на підставі Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 року, намагався таємно викрасти горіхи BIG BOB 170 гр., вартістю 175 гривень, в кількості 2 штуки; корм клуб 4 лапи, 100 гр., вартістю 10 гривень 33 копійки, в кількості 6 штук; ковбаса Лібра 0,942 гр., вартістю 309 гривень 09 копійок; туалетна вода La Rive 100 мл., вартістю 220 гривень 80 копійок; зубна щітка «Colgate», вартістю 108 гривень 82 копійки; кетчуп 300 гр., вартістю 16 гривень в кількості 2 штуки; шоколад Milka 300 гр., вартістю 69 гривень 92 копійки, в кількості 5 штук; бокоріз C.L. 160 mm 46-58 HRC, вартістю 72 гривні 28 копійок, а всього на загальну суму 1487 гривень 25 копійок, однак не зміг довести злочинний намір до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений:

Частина 2ст.15та ч.4ст.185КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів:

Суд з`ясував обставини та перевіряв їх іншими доказами, шляхом дослідження допиту осіб, документів, наданих сторонами, відповідно до яких:

- обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні провину визнав та показав, що йому не виплатили заробітну плату та він зайшов в магазин та викрав майно, так як хотів їсти. Обставини, зазначені в обвинувальному акті підтвердив. Розкаявся;

- відомості щодо викрадення майна 14.04.2022 року, за адресою: АДРЕСА_2 , внесені до ЄРДР (витяг з ЄРДР за №12022163470000297);

- ОСОБА_3 затриманий 14.04.2022 року та 15.04.2022 року у відношенні нього обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (протокол затримання від 14.04.2022 року; ухвала слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.04.2022 року);

- викрадене майно визнано речовим доказом та віддано на відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_6 (постанова про визнання речовим доказом та передачу на зберігання від 14.04.2022 року; зберігальна розписка від 14.04.2022 року);

- флеш накопичувач із відеозаписами визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (постанова про визнання речовим доказом від 14.04.2022 року);

- обвинувачений раніше не судимий (вимога від 18.04.2022 року); на обліку в КУ «ООМЦПЗ» не значиться (довідки).

Інших доказів сторони не надавали.

При цьому суд керується рішенням ВС (справа №521/11693/16-к провадження №51-380 км 17), в якому у мотивувальній частині вироку зазначено Висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме «Відповідно до ч 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Однак дана норма не звільняє суд від обов`язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадження та визначені ст. 91 КПК України. Тобто законодавець зобов`язує суд встановити усі обставини, що мають значення для кримінального провадження, а ст. 349 КПК України лише визначає обсяг та порядок дослідження доказів на підтвердження цих обставин».

Вказаний висновок був зроблений в зв`язку з тим, що на думку ВС місцевий суд при формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним, допустив невиправдане спрощення, усупереч ст. 374 КПК України не зазначив чіткого місця вчинення злочину (м. Одеса), а також спосіб проникнення до житла та перелік викраденого майна, тобто, не зазначив обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та які, незважаючи на розгляд кримінального провадження у порядку ч.3 ст. 349 КПК України, мають бути встановлені в рішенні суду.

В даному випадку у формулюванні обвинувачення, визнаного доведеним суд на підставі наданих сторонами доказів встановив всі відомості відповідно до вимог ст. 374 КПК України та в такому випадку ані законодавець, ані позиція ВС, ані загальні засади кримінального провадження не зобов`язує суд вимагати від прокурора надання додаткових доказів на підтвердження правової позиції.

Принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивності (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України), а також ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини забороняє вимагати від сторін подання доказів на підтвердження правової позиції та вимагає від суду прийняття рішення на підставі наданих доказів. Під час розгляду кримінального провадження це рішення про у разі визнання особи виправданою або визнання особи винуватою.

Суд, дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 та ч.4 ст. 185 КК України.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання:

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання щире каяття.

Обвинувальним актом не встановлено обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості зазначати вказані обставини у вироку.

Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання:

Призначаючи покарання суд керується вимогами ч.2 ст. 65 КК, якою встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення (постанова Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі N 298/95/16-к провадження N 51-2501км18).

Крім того, суд керується загальними засадами кримінального провадження: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15 ч.1 ст. 7 та ст. 22 КПК України) та диспозитивність (п.19 ч.1 ст. 7 та ст. 26 КПК України).

При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину; особу винного, а саме те, що він раніше не судимий; його вік 29 років та соціальне положення не одружений; характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, які встановлені в ході судового розгляду справи та викладені вище, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання та вважає можливим призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст. 15 та ч.4 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі та вважає можливим звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд:

З урахуванням призначеного покарання, суд вважає за необхідне запобіжний захід змінити на особисте зобов`язання.

Суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 100 КПК України частину речових доказів вважати повернутими, а частину речових доказів зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

Прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, рішення про визнання його винуватим у пред`явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 та ч.4 ст. 185 КК України.

Покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом:

Призначити за ч.2 ст. 15 та ч.4 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років.

В силу ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробувальним строком на три роки, якщо вінпротягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, які передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Рішення щодо речових доказів і документів та спеціальної конфіскації:

Речові докази флеш накопичувач із відеозаписами зберігати при матеріалах справи; інші речові докази вважати повернутими.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 з під варти.

Покласти на ОСОБА_3 обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання встановити до набрання вироком законної сили.

Рішення про залік досудового тримання під вартою:

Зарахувати у строк відбування покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а саме з 14.04.2022 року по 13.06.2022 року.

Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження:

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Порядок отримання копій вироку та інші відомості:

Копію вироку вручити обвинуваченому, прокурору та направити потерпілому.

Суддя: ОСОБА_1