Рішення

від 13.06.2022 по справі 910/18738/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.06.2022Справа № 910/18738/21За позовом Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України»

до Державного підприємства «Державний академічний оркестр» РаіоБенд Олександра Фокіна»

про стягнення 155 322,31 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін О.Є.

Представники сторін: згідно до протоколу судового засідання

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення 155 322,31грн.в тому числі 20 % ПДВ 25 887,05 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що відповідачем порушено умови договору оренди № 6371 нерухомого майна, що належить до державної власності в частині оплати комунальних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Судом встановлено, що копії вказаної ухвали було направлено 08.12.2021 на юридичні адреси позивача та відповідача.

Проте, 23.12.2021 та 28.12.2021 на адресу суду від позивача та відповідача надійшли направлені судом конверти, без поштових вкладень, з посиланням на помилковість направлення таких.

Разом з тим, згідно порядку щодо перенаправлення помилково відправленої та отриманої кореспонденції Інструкції ведення діловодства, адресат має перенаправити за належністю відповідне вкладення або повернути адресанту. В порушення вказаних вимог, до суду було направлено лише конверти суду, без поштових вкладень.

Поміж тим, згідно відміток на конвертах, адресатам було направлено поштові вкладення (ухвала від 22.11.2021 № 910/18738/21) які відповідають належним адресатам у даній справі.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі № 910/18738/21 призначено судове засідання на 01.03.2022.

Разом з тим, судове засідання призначене на 01.03.2022 не відбулось, з огляду на таке.

Так, указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб.

Відповідно до положень статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного рішення зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно з указом Президента України "Про продовження дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Далі, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.04.2022 № 7300, воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, - до 25 травня 2022 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 призначено судове засідання на 14.06.2022.

В судове засідання 14.06.2022 представник Відповідача не з`явився, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Судом встановлено, що правом на подання відзиву відповідач не скористався, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи № 910/18738/21 та призначені судові засідання, зокрема і на 14.06.2022.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 14 червня 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Державним підприємством «Державний академічний оркестр «РадіоБенд» Олександра Фокіна» (Орендар) було укладено Договір оренди № 6371 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення апаратної та студії літературно - драматичного блоку (об`єкт оренди) загальною площею 306,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ. вул. Л. Первомайського, 5-а, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі Будинку звукозапису, що перебували на балансі Національної радіокомпанії України (балансоутримувач).

Відповідно до п. 5.11 Договору, орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Оренарю.

Судом встановлено, що такий договір підписаний обома сторонами (орендарем та орендодавцем), скріплений печатками, з чого слідує, що такий породжував для сторін договору певні, визначені у ньому права та обов`язки.

Щодо звернення позивача з даним позовом в порядку правонаступництва, судом встановлено таке.

Так, Національна радіокомпанія України (балансоутримувач) на виконання вимог наказу Держкомтелерадіо «Про реорганізацію Національної радіокомпанії України» від 25.08.2015 № 201 станом на 01.01.2016 передала балансові рахунки, матеріальні цінності, активи та зобов`язання, у тому числі дебіторську заборгованість, що знаходилась на її балансі на баланс Національної телекомпанії України на підставі передавального акту, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 15.01.2016 № 29. Згідно вказаного наказу Держкомтелерадіо закріпив зазначене майно за Національною телекомпанією України на праві оперативного управління.

Отже, Національна телекомпанія України, відповідно до п. 1.1. Статуту Національної телекомпанії України, затвердженого наказом Держкомтелерадіо від 18.04.2016 р. № 84, є правонаступником майна, прав і обов`язків Національної радіокомпанії України.

Судом встановлено, що вказаний договір оренди було укладено строком на 2 роки 364 дні, а саме з 31.01.2013 до 30.01.2016 включно.

Суду доведено, що майно згідно вказаного договору передано в оренду відповідачу 31.01.2013, що підтверджується актом приймання-передавання орендованого майна, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 10.9. Договору, у разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу по акту приймання - передавання.

Так, судом встановлено, що відповідач всупереч умов договору та вимог чинного законодавства не повернув орендоване майно ні орендарю, ні балансоутримувачу в терміни, встановлені договором та продовжував безпідставно користуватися майном. Зворотного судом не встановлено, відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Далі, як вбачається з наданих доказів, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, як орендодавцем за Договором, з метою виселення відповідача в примусовому порядку було подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про примусове виселення ДП «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» з державного нерухомого майна.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 у справі № 910/19943/16 виселено ДП «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» з орендованого приміщення. Також, Київський апеляційний господарський суд постановою від 07.06.2017 залишив рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року у справі № 910/19943/16 без змін, з огляду на що таке набрало законної сили.

Також, матеріалами справи та відомостями з ЄДРСР підтверджується, що на підставі ухвали від 22.10.2018 року Господарський суд міста Києва закрив провадження у справі № 910/19943/16 за заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву про заміну способу та порядку виконання судового рішення у справі, застосувавши приписи п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких, Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зазначене рішення Господарського суду міста Києва обумовлено тим, що 19.01.2017 у зв`язку з реорганізацією Національної телекомпанії України 19.01.2017 відповідно до вимог Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», постанови КМУ від 07.11.2014 року № 693 та від 05.08.2015 року № 567, наказу Держкомтелерадіо України від 30.09.2016 року № 177 «Про реорганізацію Національної телекомпанії України» було утворено Суспільне телебачення і радіомовлення України у формі акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (надалі - НСТУ), 100 відсотків акцій якого належить державі.

Також, постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 28.12.2016 затверджено статут пу блічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

Згідно п. 1.1 Статуту, визначено, що публічне акціонерне товариство «Національна суспільна теле радіокомпанія України» є юридичною особою, що утворена шляхом перетворення На ціональної телекомпанії України відповідно до Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 693 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія Украї ни» є правонаступником майна, прав та обов`язків Національної телекомпанії України, що припинила свою діяльність.

Отже, згідно з абзацом 4, 5 п. 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» визначено, що внесення нерухомого майна до статут ного капіталу НСТУ може здійснюватися на підставі обліку майна без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу НСТУ, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна, внесеного до статутного капіталу НСТУ. Суд зауважує, в силу приписів чинного законодавства, передавальний акт та/або акт оцінки майна є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу НСТУ.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення № 3 від 17.01.2017 було затверджено зведений передавальний акт необоротних активів та зобов`язань На ціональної телекомпанії (об`єднаної) до ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

За встановлених обставин, майно, що було Об`єктом оренди за Договором та перебувало на балансі Національної радіокомпанії України, правонаступником якої була Національна телекомпанія України з 17.01.2017 було включено до статутного капіталу ПАТ «Національна суспільна теле радіокомпанія України» (позивача), яке є правонаступником Національної телекомпанії України.

Отже, з 17.01.2017 Регіональне відділення фонду державного майна України по м. Київ втратило права та обов`язки орендодавця щодо нерухомого майна - нежилих примі щень апаратної та студії літературно - драматичного блоку загальною площею 306,00 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, на другому поверсі три поверхової адміністративної будівлі Будинку звукозапису, оскільки всі права, обов`язки та зобов`язання перейшли до правонаступника - ПАТ «Національна суспільна теле радіокомпанія України».

Вказані обставини встановлено також, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 22.10.2018 по справі № 910/19943/16, рішенні Господарського суду м. Києва від 16.04.2018 по справі № 910/22245/17, постанові Північного апеляційного господарсько го суду від 15.10.2019 по справі № 910/1296/19, постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 по справі № 910/1296/19.

Суд вказує, що у відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 07.09.2020 відбулась державна реєстрація зміни типу публічного акціонерного товари ства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" на акціонерне товариство "На ціональна суспільна телерадіокомпанія України", вказані обставини підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, постановою Кабінету Міністрів України № 737 від 19.08.2020 аналогічні зміни були внесені в Статут акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 28.12.2016.

Крім того, на підставі наказу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчо го органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації» «Про зміну поштової адреси об`єкту нерухомості у місті Києві» від 23.06.2017 № 331 об`єкту неру хомого майна позивача, розташованому за адресою: вул. Леоніда Первомайського, 5 А у Печерському районі м. Києва було присвоєно поштову адресу: вул. Леоніда Первомайського, 5- В.

Отже, адреса нерухомого майна, яким безпідставно користувався відповідач, незважаючи на закінчення строку його дії, що встановлено у рішеннях суду, про які судом вказувалось вище, є: м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 5 В.

Суду доведено належним чином, що відповідач був обізнаний, що власник орендованого майна змінився, оскільки вказані об ставини були предметом розгляду по справі № 910/22245/17, відповідачем також по якій було державне підприємство «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна».

Частиною 1 ст. 770 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця. Отже, із зазначеного слідує, що у розумінні ч. 1 ст. 770 ЦК України права та обов`язки наймодавця перейшли до позивача.

Відповідно до частини першої статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

При цьому, суд доходить висновку, що відповідач достеменно знав про те, що отримує від позивача комунальні послуги та послуги з утримання приміщення, оскільки продовжував користуватися приміще нням позивача до 30.10.2020 включно та отримував акти про надання комунальних послуг.

Так, суду доведено, а матеріалами справи підтверджено, а саме наданими актами про надані послуги, що упродовж січня 2019 по жовтень 2020 включно позивачем було надано відповідачу комунальні послуги та послуги з утримання приміщень на загальну суму 155 322, 31 грн у то му числі ПДВ 20% 25887, 05 грн., які відповідач повинен відшкодувати позивачу, а саме:

За січень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 17052, 78 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2842, 13 грн.

За лютий 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 17697, 40 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2949,57 грн.

За березень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 16510, 14 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2751, 69 грн.

За квітень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 15480, 16 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2580, 03 грн.

За травень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 15389, 74 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 2564,96 грн.

За червень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 6514, 07 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 1085, 68 грн.

За липень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3343,66 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 557,28 грн.

За серпень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3517,97 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 586, 33 грн.

За вересень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3754, 52 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 625,75 грн.

За жовтень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 5110, 88 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 851,81 грн.

За листопад 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 5013, 20 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 835, 53 грн.

За грудень 2019 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 4440, 36 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 740, 06 грн.

За січень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 5638, 55 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 939, 76 грн.

За лютий 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 5541, 25 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 923,54 грн.

За березень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3820, 82 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 636, 80 грн.

За квітень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3618, 01 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 603, 00 грн.

За травень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 4597, 09 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 766,18 грн.

За червень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3572, 02 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 595, 34 грн.

За липень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 4031,95 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 671,99 грн.

За серпень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3773,99 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 629, 00 грн.

За вересень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3557, 22 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 592,87 грн.

За жовтень 2020 року відповідач повинен був сплатити позивачу кошти в сумі 3346, 54 грн. в тому числі ПДВ 20 % - 557,76 грн.

Проте такі відповідачем оплачені не були, зворотнього відповідачем не надано, а матеріали не містять.

Спору щодо якості чи кількості наданих послуг сторони не мають.

Судом встановлено, що Позивач звертався до відповідача листом від 30.10.2020 № 0-4.3-7/3318 з вимогою підписати вказані вище Акти про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та здійснити оплату рахунку протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання зазначеного листа. Як вбачається з копії листа, такий Лист від позивача 30.10.2020 під розпис отримав директор відповідача Морозов Г.М.

Однак, станом на 05.11.2021 відповідач не надіслав жодних заперечень щодо факту надання йому позивачем послуг та не забезпечив відшкодування позивачу, отриманих комунальних послуг та послуг з утримання майна. За таких обставин, такі акти вважаються, в силу вимог законодавства, підписаними.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд відзначає наступне.

Щодо закінчення строку чинності Договору оренди № 6371 від 31.01.2013, суд відзначає наступне.

Так, суд акцентує увагу, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Такі висновки підтверджуються практикою Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21.12.2016 року у справі № 905/2187/13 суд прийшов до висновку, що: закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним.

За таких обставин, припинення договору в частині виконання зобов`язань припиняється належним виконанням таких зобов`язань.

Разом з тим, суду доведено, що незважаючи на припинення дії Договору, відповідач не забезпечив передачу майна у порядку встановленому вимогами чинного законодавства та умовами Договору, які ним погодженні при підписанні такого договору, та продовжу вав безпідставно користуватись Об`єктом оренди.

Більше того, в силу приписів Договору, факт передачі орендованого майна затверджується/фіксується складанням акту прийому - передачі такого майна.

Як стверджує позивач, останній зі свого боку був зобов`язаний вживати заходи щодо примусового виселення відповідача у судовому порядку, шляхом подачі відповідної позовної заяви, справа № 910/1296/19.

Так, на підтвердження вказаних обставин, позивачем надано суду матеріали виконавчого провадження, відкритого Печерським районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), (окрема, постанову про відкриття виконавчого провадження від 06.04.2020 ВП № 61725567 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/1296/19 щодо виселення відповідача.

Як слідує, з наявних у справі матеріалів, за результатами проведених виконавчих дій з виконання зазначеного наказу 30.10.2020 ДП "РадіоБенд Олександра Фокіна" звільнило приміщення площею 306,00 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. JI. Первомайського, 5В, на другому поверсі триповерхової адміністративної будівлі Будинку звукозапису, що підтверджується актом державного виконавця від 30.10.2020. Того ж дня (30.10.2020) вказане приміщення відповідач передав позивачу за актом приймання-передавання (повернення) від 30.10.2020, підписаним обома сторонами.

Отже, суду доведено належним чином, що фактично відповідач користувався приміщенням позивача до 30.10.2020 та отримував, в тому числі, комунальні послуги, вартість яких заявлена до стягнення у даному позові.

Більше того, незважаючи на той факт, що відповідач користувався приміщенням позивача у період з січня 2019 по жовтень 2020 включно, отримував від позивача комунальні послуги та послуги з утримання майна, відповідачем не було укладено у період з січня 2019 по жовтень 2020 з позивачем відповідного договору про відшкодування комунальних витрат та витрат за утри мання приміщень, як то передбачено умовами основного договору.

Відповідно до частин 1,2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених Кодексом.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

На підставі приписів статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 795 ЦК України передбачено, що договір найму припиняється з моменту оформлен ня відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета до говору найму. Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкту договору оренди, тобто з моментом підпи сання акту приймання-передачі.

Згідно з п. 10.10. Договору, майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складан ня акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

При цьому, частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене вище, оскільки матеріалами справи підтверджується невиконане зобов`язання з оплати отриманих комунальних послуг на загальну суму 155 322,31 грн., в тому числі ПДВ 20 % 25887,05 грн., доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, строк оплати є таким, що настав, суд визнає обґрунтованими позовну вимогу про стягнення основної заборгованості за договором № 6371 від 31.01.2013 у розмірі 155 322,31 грн., в тому числі ПДП 20 % 25 88705 грн.

Окремо, суд вважає безпідставними посилання позивача на статтю 1212 ЦК України, з огляду на те, що вказана норма не регулює спірні правовідносини. При цьому, суд виходить з того, що суди «вміють» самостійно застосовувати законодавство, що неодноразово висвітлювалось/зазначалось в постановах Верховним Судом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Державний академічний оркестр «РадіоБенд Олександра Фокіна» (01023,м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5а, код ЄДРПОУ 33403283) на користь Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (04119, м. Київ. вул. Ю. Іллєнка, 42, код ЄДРПОУ 231529026148) заборгованість у розмірі 155 322 (сто п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять дві) грн. 31 коп. в тому числі ПДВ 20 % 25 887 (двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 05 коп. та витрат по сплаті судового збору 2 329 (дві тисячі триста двадцять дев`ять) грн. 83 коп.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ в порядку передбаченому ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.06.2022.

Суддя І.І. Борисенко