Постанова

від 15.06.2022 по справі 552/6343/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

15 червня 2022 року

м. Київ

справа № 552/6343/18

провадження № 61-6865св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремко В. В.,

учасники справи:

позивач -ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне підприємство «Караван», Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»,

третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько Вікторія Вікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року у складі судді Яковенко Н. Л.та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2021 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Абрамова П.С., Пилипчук Л.І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Караван» (далі - ПП «Караван»), Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), третя особа - приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В., про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, визнання недійсним договору про відступлення прав за іпотечним договором, скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.

На обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 13 березня 2012 року з неї на користь ПАТ «Банк Форум» стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 411 027,89 грн, та в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 . Судове рішення пред`явлено до примусового виконання та перебувало на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області (далі - ВПВР ДВС ГТУЮ в Полтавській області).

30 липня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» укладений договір № 1152-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, який за своєю правовою природою єдоговором факторингу. Зокрема, за вказаним договором ПП «Караван» отримало прибуток у розмірі 461 027,89 грн, однак не є юридичною особою, що включена до реєстру фінансових установ, а отже, така угода є незаконною.

Посилаючись на наведене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила: визнати недійсним договір від 30 липня 2018 року № 1152-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван»; визнати недійсним договір про відступлення прав вимог за іпотечним договором від 30 липня 2018 року №0018/07/25-N/S-1, укладений між ПАТ «Банк «Форум» та ПП «Караван»; скасувати рішення приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 03 жовтня 2018 року, індексний номер: 43321864 щодо реєстрації права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ,загальною площею 104,7 кв. м, за ПП «Караван».

Короткий зміст судових рішення судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги, який є предметом оскарження, укладено між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» на виконання результатів проведеного аукціону (відкритих торгів), що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2018-04-15-000015-а, позивач ОСОБА_1 не є учасником цих торгів, результати аукціону нею не оскаржувалися та не визнавалися недійсними. За своєю правовою природою оспорюваний договір є договором купівлі-продажу (цесії) права вимоги, позивачем не доведено, що зазначений договір порушує її права чи охоронювані законом інтереси.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року (провадження

№ 61-10959св19) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.Постанову Полтавського апеляційного суду від 02 травня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Полтавського апеляційного судувід 17 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно застосував норми матеріального права, а тому дійшов обгрунтованого висновку, що укладений 30 липня 2018 року договір між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» є договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу, а отже, відсутні передбачені статтями 203, 215 ЦК України підстави для визнання його недійсними. При укладанні договору дотримані вимоги цивільного законодавства щодо його форми та змісту, ОСОБА_1 не довела, що оспорюваним договором порушені її права.

Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи

У квітні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій вона просила рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року і постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначила:

- суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 11 вересня 2018 року у справі № 909/698/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 10 листопада 2020 року у справі № 638/22396/14-ц, та Верховним Судом у постановах: від 07 грудня 2020 року у справі № 521/10369/18, від 16 грудня 2020 року у справі № 461/2900/11, від 23 грудня 2020 року у справі № 754/12116/18, від 20 січня 2021 року у справі № 1512/1742/2012;

- у порушення норм процесуального права не дослідили зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилили клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано із суду першої інстанції матеріали справи.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 у межах доводів та вимог, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтовано посиланням на те, що:

1) оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню у зв?язку з порушенням судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

2) суди не застосували норми матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме: статті 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України, статті 1, 4, 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 26, 31-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

3) суди не звернули увагу на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження наявності у ПП «Караван» генеральної та/або індивідуальної ліцензії Національного банку України на право здійснення операцій з іноземною валютою;

4) суд апеляційної інстанції проігнорував клопотання про обов?язкове врахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції 02 червня 2021 року.

У червні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ПП «Караван», у якому відповідач просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що вони є законними та обґрунтованими. Зазначив, що відповідно до положень спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Положення щодо організації та продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, в межах процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб правомірно здійснив організацію та відчуження активів і зобов?язань неплатоспроможного банку.

Установлені судами фактичні обставини справи

27 липня 2007 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 0018/07/25-N, за умовами якого позичальник отримала у кредит грошові кошти у розмірі 170 000,00 дол. США, на строк до 26 липня 2027 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27 липня 2007 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладений іпотечний договір № 0018/07/25-N/S-1, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв. м, жилою площею 59,1 кв. м, що належала на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_1 .

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 13 березня 2012 року у справі № 1616/10/2012 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0018/07/25-N у розмірі 1 411 027,89 грн, та звернуто стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 .

03 березня 2014 року за заявою банку про примусове виконання судового рішення, ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області відкрито виконавче провадження № 42204419.

Постановою Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 червня 2014 року прийнято рішення № 49 про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» з 16 червня 2014 року. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 07 червня 2018 року № 1588, строк ліквідації продовжено до 14 червня 2019 року.

01 червня 2018 року в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відбулися електронні торги з реалізації активу ПАТ «Банк Форум» - права вимоги за кредитним договором від 27 липня 2007 року № 0018/07/25-N, укладеним з фізичною особою (забезпечення якого є житлова квартира АДРЕСА_1 ). Вказаний лот придбало ПП «Караван» за 950 000,00 грн, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UА-ЕА-2018-04-15-000015-а.

На підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), 30 липня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» укладено договір № 1152-Ф про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, відповідно до пункту 2.1. якого банк відступає шляхом продажу новому кредитору - ПП «Караван», належні банку, а ПП «Караван» набуває в обсязі та на умовах, визначених договором, права вимоги банку до позичальника та іпотекодавця, зазначені в додатку до договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржника, спадкоємців, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або які зобов`язані виконувати обов`язки боржника.

30 липня 2018 року між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» укладений договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором № 0018/07/25-N/S-1.

Пунктом 2.2. договору про відступлення прав вимоги № 1152-Ф передбачено, що ПП «Караван» набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, але не обмежуючи: право вимагати належного виконання боржником зобов`язань за договорами, сплати боржником грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, вказаних у додатку № 1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Права кредитора переходять до ПП «Караван» у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржника, що надане банку.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2018 року (справа № 2-36/11) у виконавчому провадженні № 42204419 замінено стягувача ПАТ «Банк Форум» на ПП «Караван».

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області Федько Є. О. від 20 вересня 2018 року, у межах виконавчого провадження № 42204419 у рахунок погашення боргу передано стягувачуПП «Караван» арештоване майно, що є предметом іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , за початковою ціною електронних торгів 1 654 600,00 грн.

03 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Дробітько В. В. на підставі свідоцтва про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 03 жовтня 2018 року № 897, зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП «Караван» право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов?язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов?язки; підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частини першої статті 202 цього Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, законодавством передбачений перелік підстав для визнання правочину недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, суд повинен встановити, зокрема, наявність фактичних обставин, з якими закон пов?язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов?язок доведення наявності обставин, з якими закон пов?язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов?язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов?язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов?язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов?язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов?язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов?язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Судами встановлено, що відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки відбулося в межах процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум».

Пунктом 5.11. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 5 липня 2012 року № 2 (далі - Положення № 2), як спеціального нормативного акту, що визначає умови реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури, унормовано, що реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу між фінансовими установами (банками та небанківськими фінансовими установами, які відповідно до своїх установчих документів та ліцензій мають право надавати кредити, крім кредитних спілок).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зроблено порівняльний аналіз договорів відступлення права вимоги та факторингу і зроблено правовий висновок такого змісту.

Договір відступлення права вимоги має такі ознаки: 1) предметом є відступлення права вимоги щодо виконання обов?язку у конкретному зобов?язанні; 2) таке зобов?язання може бути як грошовим, так і не грошовим (передання товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним або безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, за яким виникло відповідне зобов?язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов?язанні. Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов?язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов?язання (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)).

Договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом є надання фінансової послуги за плату; 2) мета полягає у наданні фактором й отриманні клієнтом фінансової послуги; 3) зобов?язання, в якому клієнт відступає право вимоги, може бути тільки грошовим; 4) такий договір має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 5) укладається тільки у письмовій формі та має містити визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» умови (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 48)).

З наведеного вбачається, що договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються.

Суди встановили, що відповідно до пункту 2.2. договору про відступлення прав вимоги № 1152-Ф ПП «Караван» набув усіх прав кредитора за кредитним договором. Права кредитора перейшли до ПП «Караван» у повному обсязі та на умовах, які існували на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржника. Відповідно до протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2018-04-15-000015-а ПП «Караван» сплатив банку950 000,00 грн.

Якщо предметом і метою договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору властиві як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 51)).

Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути зумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не означає наявність фінансової послуги, яку новий кредитор надає попередньому (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (пункт 57)).

Договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за його ознаками є договором, за якими у зобов?язанні за кредитним договором ПАТ «Банк Форум» замінено на нового кредитораПП «Караван». Отже, такий договір не можна кваліфікувати як договір факторингу, такий договір по своїй суті є договором відступлення права вимоги (цесії).

Договір відступлення прав вимоги не містить умов, які передбачали б передання грошових коштів новим кредитором у розпорядження кредитору за плату, тобто його умови не передбачають отримання прибутку, правовідносини сторін за цим правочином не є відносинами у сфері факторингу. Зазначений правочин за своєю правовою природою є договором відступлення прав вимоги, укладення якого врегульовано статтями 512-519 ЦК України, суб?єктний склад на укладення якого не обмежений ні загальними, ні спеціальними нормами цивільного законодавства, а тому для його укладення не вимагається наявність у ПП «Караван»,як нового кредитора, ліцензії на право здійснення фінансових послуг факторингу.

Такий висновок суду відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постановах від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19 (провадження № 14-181цс20), від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18, та не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 грудня 2019 року у справі № 761/20611/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 465/647/11.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що укладені 30 липня 2018 року договори між ПАТ «Банк Форум» та ПП «Караван» є договорами відступлення права вимоги, які за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу вимоги, а не договорами факторингу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов?язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

ОСОБА_1 не довела, що оспорювані нею правочини укладені з порушенням вимог закону та її прав. Посилання заявника на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази є неспроможними, оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені на основі повно і всебічно з?ясованих обставин, ґрунтуються та правильному застосуванні норм матеріального права, містять мотиви відхилення аргументів ОСОБА_1 , викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі. Твердження заявника про те, що суди здійснили неналежну оцінку наявних у справі доказів, фактично зводяться до їх переоцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Узагальнюючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій повно встановили обставини справи, надали належну оцінку доводам сторін та наявним у справі доказам, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 .

Оскільки за результатами перегляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, понесені заявником судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 400, 401, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 30 січня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

А. С. Олійник

В. В. Яремко