Рішення

від 19.06.2022 по справі 741/1513/21

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2/741/222/22

Єдиний унікальний номер 741/1513/21

РІШЕННЯ

іменем України

20 червня 2022 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа у порядку спадкування,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 .

Вона, ОСОБА_1 , прийняла спадщину після смерті чоловіка і є його єдиною спадкоємицею.

28 травня 2019 року на підставі поданої нею заяви приватним нотаріусом Носівського нотаріального округу Чуєнко Л.А. заведено спадкову справу за № 32/2019 до майна ОСОБА_2 .

У порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_1 набула права власності на майно та отримала свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7423810100:01:007:0134, кадастровий номер 7423810000:02:003:0758, житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 7423810100:01:007:0133.

У серпні 2021 року їй стало відомо про те, що відповідно до розпорядження Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області від 24 грудня 2009 року № 355 «Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП імені Кірова на території Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» ОСОБА_2 передано у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 0,45 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1269 (далі земельна ділянка).

За життя її чоловіком не було отримано правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку та не зареєстровано право власності не неї.

Отже, ОСОБА_2 у відповідності до вимог законодавства було розпочато процес приватизації земельної ділянки, проте за життя останнього процедура приватизації завершена не була.

Право на безоплатну передачу у власність спірної земельної ділянки виникло у ОСОБА_2 як у колишнього члена КСП імені Кірова, де останній пропрацював майже все своє життя. Спірна земельна ділянка сформована, їй присвоєний кадастровий номер, земельна ділянка згідно відомостей ДЗК зареєстрована на ім`я ОСОБА_2 . Межі земельної ділянки встановлені в натурі (на місцевості), що підтверджується технічною документацією із землеустрою.

З метою оформлення в порядку спадщини прав на спірну земельну ділянку позивач подала до нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину. Проте, оскільки приватизація вказаної земельної ділянки завершена не була, нотаріусом було відмолено у видачі свідоцтва з підстав відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Тому позивач просила суд визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки із земель колишнього КСП імені Кірова площею 0,45 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1269, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності на цю земельну ділянку на її ім`я, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовче судове засідання позивач не з`явилася, до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву, у якій указала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просила їх задовольнити, розгляд справи проводити без її участі.

У підготовче судове засідання представник Носівської міської ради Чернігівської області не з`явилася, але до початку підготовчого судового засідання подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника Носівської міської ради, у якій зазначила, що відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд проводить підготовче судове засідання за відсутності учасників справи та відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за його результатами ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд робить нижченаведений висновок.

У судовому засіданні встановлено, що розпорядженням Носівської районної державної адміністрації Чернігівської області № 355 від 24 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) із земель колишнього КСП імені Кірова Носівської міської ради та виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки» було передано ОСОБА_2 у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку площею 0,45 га, яка розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, що підтверджується архівним витягом із розпорядження голови Носівської РДА від 24 грудня 2009 року № 355, копією відповідного розпорядження та копією додатка до нього (а. с. 30, 39, 40, 59, 60).

Відповідно до повідомлення відділу у Носівському районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 29-25-0.32-180/32-21 від 06 вересня 2021 року правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,45 га із земель колишнього КСП ім. Кірова ОСОБА_2 до 01.03.2013 не реєструвалися (а. с. 32).

Отже, ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства розпочато процес приватизації зазначеної вище земельної ділянки, але за життя не отримано правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та не зареєстровано право власності на неї.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. 13).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) (а. с. 83). Отже, спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, його дружина та батьки.

Позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого. Отже, позивач є спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що до майна померлого ОСОБА_2 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Л. Чуєнко заведено спадкову справу за № 32/2019.

Із копії спадкової справи до майна померлого ОСОБА_2 № 32/2019 (а. с. 76-97) убачається, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті чоловіка, подавши в установлений законом шестимісячний строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Спадкоємиця отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,503 га, кадастровий номер 7423810100:01:007:0134, свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3,7301 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:0758, свідоцтво про право на спадщину за законом на автомобіль марки ВАЗ, модель 111830, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, тип ЛЕГКОВИЙ СЕДАН-В, номер шасі (кузов, рама) НОМЕР_3 , колір СІРИЙ, свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 відмовився від прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , подавши відповідну заяву про відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Чуєнко Л.А. (а. с. 78).

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

У судовому засіданні встановлено, що позивач зверталася до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Л. Чуєнко із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за земельну ділянку площею 0,4500, кадастровий номер 7423810000:02:003:1269, що розташована на території Носівської міської ради, із земель колишнього КСП ім. Кірова. Однак, нотаріус відмовила позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку, оскільки у спадкоємця відсутній правовстановлюючий документ на вказану земельну ділянку, що підтверджується постановою приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Л. Чуєнко про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 384/02-31 від 21 жовтня 2021 року (а. с. 66).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. «г» ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» роз`яснив, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

Право на завершення процедури приватизації та отримання земельної ділянки у власність, яке належало померлому ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті. Отже, це право переходить у спадок його спадкоємиці дружині ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема, шляхом визнання права.

А, отже, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд робить висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 сплатила судовий збір у сумі 908 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а. с. 7).

Ураховуючи, що заява відповідача про визнання позову подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 1216, 1218, 1225, 1261, 1268 ЦК України, п. «г» ст. 81, 125, ч. 1 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України, ст. ст. 248, 259, 263, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Носівської міської ради Чернігівської області про визнання права на завершення процедури приватизації земельної ділянки та отримання правовстановлюючого документа у порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , право на завершення приватизації земельної ділянки із земель колишнього КСП імені Кірова площею 0,4500 га, кадастровий номер 7423810000:02:003:1269, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва й розташована на території Носівської міської ради Чернігівської області, та одержання документів, що посвідчують право власності цієї земельної ділянки, на ім`я ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений в АТ «Банк 3/4» за реквізитами: рахунок отримувача UA798999980313191206000025645, отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м. Носівка/22030101, код класифікації доходів бюджету 22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп. відповідно до квитанції № 17 від 17 листопада 2021 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Носівська міська рада Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061984, місцезнаходження: м. Носівка Чернігівської області, вул. Центральна, буд. 20.

Повний текст судового рішення складено 20 червня 2022 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА