Рішення

від 19.06.2022 по справі 160/5338/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року Справа № 160/5338/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2022 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" з вимогами:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Електрична, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" (код ЄДРПОУ - 23946435), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.11.2021 №1075.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що актом перевірки будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Електрична, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.11.2021 р. № 1075 встановлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки. Виявлені порушення, на думку позивача, можуть створити загрозу життю та/або здоров`ю людей. Отже, позивач вважає, що подальша експлуатація об`єкта є неможливою до усунення недоліків, зазначених в акті від 26.11.2021 р. № 1075.

Ухвалою суду від 18.04.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5338/22 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

19.05.2022 року відповідачем отримано копію ухвали суду від 18.04.2022 року про відкриття провадження у справі; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 23.11.2021 року по 26.11.2021 року на підставі наказу № 40 від 27.10.2021 року, направлення № 1705 від 01.11.2021 року Дніпровським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено планову перевірку будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр.Богдана Хмельницького, буд. 144, вул.Електрична, буд.2, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є".

Актом перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 26.11.2021 року № 1057 встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме:

1. ППБУ розділ II п. 22 розділ III п.2.31: сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

2. ППБУ розділ III п.2.37: допускається захаращування шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

3. п.2.37 розділ III ППБУ: допускається улаштування у сходових клітках приміщень будь якого призначення;

4. п.2.37 розділу III ППБУ: допускається замикання на замки, що важко відчиняються зсередини двері на шляхах евакуації (сходові марши між 1 та 2 поверхом);

5. п.1.16 розділу IV ППБУ: групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);

6. п.1.2 глави 1 розділу V ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014: складська будівля не забезпечена системою пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

7. п.9.1.7 розділ VІ ППБУ: у складських приміщеннях на підлозі не нанесено обмежувальні лінії (складське приміщення);

8. розділ IV п.1.15 ППБУ: не винесено за межі приміщення складу товарних цінностей апарати відключення електромережі та освітлення;

9. ППБУ розділ V пункт 3 підпункт 3.6, 3.11: не доукомплектовані пожежні щити протипожежним інвентарем, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало (кошма) з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2x2 м - 1шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.;

10. ППБУ розділ VII п.1 пп. 1.1: не допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають класифікаційних посвідчень та не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержанням спеціального посвідчення. Постійні місця проведення вогневих робіт визначаються наказами, розпорядженнями, інструкціями власника підприємства. Обгороджувальні конструкції в цих місцях (перегородки, перекриття, підлоги) повинні бути з негорючих матеріалів. Проведення вогневих робіт на постійних та тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою);

11. пункт 2.1 розділу III ППБУ: усі приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів. Терміни очищення встановлюються технологічними регламентами або інструкціями, що затверджуються керівником об`єкта або підприємства;

12. пункт 2.23 розділу II ППБУ: не надано сертифікати відповідності та протоколи випробувань лабораторії (з мокрими печатками) про визначення відповідності вимогам пожежної безпеки на матеріал яким облицьовано внутрішній шар стін;

13. ППБУ розділ III п. 2.23: не забезпечено 2-й евакуаційний вихід з 2-го поверху ДБН В.1.1-7:2016, пункт 7.2.4;

14. ППБУ розділ II п.22, розділ ІІІ п.2.31: сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням;

15. ППБУ розділ II п.22, розділ ІІІ п.2.31, ДБН В.1.1-7:2016 п.5.3, табл.1: не виконано вогнезахисну обробку несучих металевих конструкцій (косоури сходових маршів);

16. ППБУ розділ II п.22, розділ ІІ п.21: нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку. Дана вимога не виконується на об`єкті;

17. ППБУ розділ V п.3.10: не заведено журнал обліку вогнегасників на об`єкті встановленої форми;

18. ППБУ розділ ІІ п.16: керівник до початку виконання своїх обов`язків не пройшов навчання з питань пожежної безпеки;

19. ППБУ розділ ІІ п.15: інструктажі з працівниками з питань пожежної безпеки не проводяться під розпис у спеціальних журналах реєстрації інструктажів;

20. ППБУ розділ ІІ п.4: для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджено керівником об`єкта інструкції про заходи пожежної безпеки;

21. ППБУ розділ ІІ п.3: відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено відповідний протипожежний режим на об`єкті;

22. ст.57 КЦЗУ: Не подано та не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, а також не проведено експертизу протипожежного стану підприємства, об`єкта чи приміщення. Оцінка протипожежного стану проводиться суб`єктом господарювання, який одержав відповідну ліцензію. Особи, які подали декларацію, несуть передбачену законом відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданій декларації. (Будівлі літ. В2-3, В1-2);

23. ППБУ розділ V п.3 п.п.3.6, 3.7, 3.8, 3.9, наказ МВС України від 15.01.2018 р. № 25: приміщення не доукомплектовані первинними засобами пожежогасіння;

24. ППБУ розділ ІІІ п.2 п.п.2.9: не проведено розрахунок та не позначено на вхідних дверях до приміщення, а також у межах приміщень та ззовні категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01 Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;

25. ППБУ розділ ІV п.1 п.п.1.20: не виконано замір опору ізоляції освітлювальної та силової електричної мережі (будівель та споруд);

26. ППБУ розділ ІV п.1 п.п.1.21: не виконано систему блискавкозахисту будівель. Перед початком грозового сезону повинна проводитись перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту. На кожний вид системи заводиться паспорт блискавкозахисних пристроїв і паспорт заземлюючих пристроїв блискавкозахисту на будівлі та споруди;

27. ППБУ розділ V п.2 п.п.2.1, ДБН В.2.5-74:2013 п.6.2.1, табл. 4,5: об`єкт не забезпечено нормованою кількістю води, для зовнішнього пожежогасіння;

28. ППБУ розділ ІІ п.8: для позначення місць знаходження засобів пожежогасіння не встановлено на помітних місцях знаки, згідно з ДСТУ. Знаки повинні бути розміщені на висоті 2-2,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця покажчика;

29. ППБУ розділ ІІ п.8: приміщення не забезпечено безпеки згідно з ДСТУ;

30. Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об`єктів», затверджене наказом МНС № 338 від 18.12.2000 р., п.7 Методика ідентифікації потенційно небезпечних об`єктів», затверджена наказом МНС України від 23.02.2006 р. № 98: для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об`єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;

31. ст.20 КЦЗУ, п.6 постанови КМУ № 1200: не забезпечено працівників об`єкта засобами індивідуального захисту. Обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, визначаються суб`єктом господарювання за погодженням з територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

32. ПКМУ № 444 від 26.06.2013р. п. 15 КЦЗУ статті 20: керівник та посадові особи діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не пройшли навчання в установленому законодавством порядку;

33. КЦЗУ пункт 3 частини першої статті 20: не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;

34. КЦЗУ ст. 20: у суб`єкта господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб не призначено особу з питань цивільного захисту за рахунок штатної чисельності суб`єкта господарювання;

35. КЦЗУ ст. 20: не створено на об`єкті матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

36. КЦЗУ пункт 11 частини першої статті 20, пункти 5, 6 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях: не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;

37. КЦЗУст.130: не розроблено та не затверджено інструкцію на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу суб`єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

38. п.4 глави 2 розділу V ПТБ: не розроблено схему оповіщення керівного складу на випадок надзвичайної ситуації;

39. КЦЗУ ст. 20: евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано.

Судом встановлено, що під час перевірки був присутній директор ТОВ "ЛТД 57-Є" Багорко В.Ф., про що зазначено у відповідній графі акта від 26.11.2021 року № 1057. Вказаний акт перевірки підписано Багорко В.Ф. , як директором ТОВ "ЛТД 57-Є", без зауважень/заперечень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року № 1052, на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Згідно підпунктів 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, затвердженого наказом ДСНС України № 3 від 04.02.2013 року, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає припису, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).

Згідно статті першої, частини 5, частини 11 статті 4 Закону № 877, діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 статті 7 Закону № 877 визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

- найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

В силу частини 7 статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Отже, заходи впливу такі як звернення з відповідним позовом до адміністративного суду та складення припису, розпорядження або іншого розпорядчого документу щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, є окремими, незалежними один від одного заходами державного нагляду (контролю).

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно підпункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно підпунктів 1, 2, 4, 5, 6 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема:

- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, нормами і правилами;

- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що позивач у відповідності до Закону № 877 та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

З аналізу наведених норм слідує, що адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта .

Системний аналіз статей 1, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підпункту 12 пункту 1 статті 67, пунктів 1, 2 статті 68, підпунктів 1, 4 пункту 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

З матеріалів справи слідує, що під час проведення планової перевірки ТОВ "ЛТД 57-Є" виявлено порушення правил пожежної і техногенної безпеки, які зазначені в акті перевірки від 26.11.2021 року № 1057.

Відповідно до пункту 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Як передбачено підпунктами 1, 3, 4, 5, 12, 13, 19, 21, 22, 23 пункту 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенно пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.

Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що відсутність аварійного (евакуаційного) освітлення не дасть людям можливість покинути небезпечне місце та не створить необхідні умови бачення та орієнтацію на шляхах евакуації і унеможливить пошук засобів безпеки та пожежогасіння.

При захаращенні шляхів евакуації сторонніми предметами, може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При улаштуванні приміщень в об`ємі сходової клітини на шляху евакуації можуть призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При порушенні вимог до евакуаційних виходів, а саме не виконання їх на легковідчиняємих запорах з середини, унеможливить їх використання як евакуаційного виходу при виникненні пожежі, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності схеми підключення електрощиту з пояснювальним написом унеможливлюється у разі виникнення пожежі відключення від електроживлення окремого приміщення.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Вразі порушень монтажу апарату відключення (вимикача), для загального відключення силових та освітлювальних мереж складського приміщення, призведе до аварійної експлуатації електровиробів, нагрівання елементів апарату, що може привести до займання апарату та виникнення пожежі в приміщенні з подальшим впливом небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність первинних засобів пожежогасіння та не відповідність їхнього технічного стану унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При виконанні зварювальних та інших вогневих робіт з недотриманням вимог може привести до виникнення пожежі і впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) на людей та створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей в будівлі.

При відсутності другого виходу, може призвести до перешкоджання евакуації людей, в окремих випадках унеможливить евакуацію, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність або не відповідність вогнезахисної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнезахисної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

При не проведені інструктажу з питань пожежної безпеки може призвести до незнання користування первинними засобами пожежогасіння та первинних дій при виникненні пожежі.

Відсутність інструкції, яка визначає дії працівників у разі виявлення пожежі, а також щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, може призвести до загибелі та травмування людей в наслідок незнання порядку дій в разі виникнення пожежі.

Відсутність декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки не дозволяє початок роботи новоутворених підприємств, початок використання суб`єктом господарювання об`єктів нерухомості без погодження з органами ДСНС України у Дніпропетровській області.

При не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При відсутності або невідповідність захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту від вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум`я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей, та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відсутність протипожежного водопостачання або невідповідність протипожежного водопостачання вимогам чинних будівельних норм (національних стандартів) призводить до унеможливлення гасіння пожежі, допускає розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, та збільшення продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур, що в свою чергу створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей унеможливлюючи евакуацію людей з будівлі.

Відсутність відповідних знаків безпеки може призвести до перешкоджання знаходження шляхів евакуації та місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.

Не проведення ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

Відсутність навчання з питань цивільного захисту призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації.

Відсутність об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації.

Відсутність об`єктових тренувань з питань цивільного захисту призведе до невірним діям персоналу при виникненні надзвичайної ситуації, що в свою чергу сприяє розвитку надзвичайної ситуації, перешкоджає евакуації людей та перешкоджає ліквідації надзвичайної ситуації, а в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення надзвичайної ситуації або вибуху.

Пунктом 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до пункту 24 вище зазначеної статті надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Однак, відповідач, не зважаючи на встановлені перевіркою порушення, про наявність яких підприємству достеменно відомо, свідомо експлуатує об`єкт із цими порушеннями правил і норм пожежної та техногенної безпеки, чим створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

За наведених обставин, подальша експлуатація об`єктів відповідача із зазначеними в акті перевірки порушеннями пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (як працюючого персоналу, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі).

Суд зауважує, що ТОВ "ЛТД 57-Є" під час проведення планової перевірки не надавалось жодних зауважень або заперечень до проведених заходів та складеного за його результатами акту.

Судом встановлено, що під час перевірки був присутній директор ТОВ "ЛТД 57-Є" Багорко В.Ф., про що зазначено у відповідній графі акта від 26.11.2021 року № 1057. Вказаний акт перевірки підписано Багорко В.Ф. , як директором ТОВ "ЛТД 57-Є", без зауважень/заперечень.

Станом на час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 08.07.2021 року № 161.

Суд погоджується з позицією позивача, що подальша експлуатація об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Електрична, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.11.2021 року № 1057, із порушеннями пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єктах.

Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Наявність реальної загрози безпосередньо життю та здоров`ю людей є обов`язковою умовою для застосування заходів реагування.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил техногенної та пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Надаючи оцінку доводам сторін щодо створення наявними порушеннями реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, суд виходить з того, що докази усунення виявлених перевіркою порушення техногенної та пожежної безпеки, які є реальною загрозою для життя та здоров`я людей, у матеріалах справи відсутні.

Пожежа - це неконтрольований процес знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Неможливість своєчасного та належного оповіщення про пожежу, пожежогасіння, евакуації та надання допомоги людям створюють реальну загрозу їх життю та здоров`ю.

Застосована правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.06.2018 року у справі № 826/4267/16.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що вжиття заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Електрична, 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.11.2021 року № 1057, спрямоване на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на цьому об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на сплату судового збору покладаються на позивача та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, буд. 4, м.Дніпро, 49600, ІК в ЄДРПОУ 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" (вул.Комсомольська, буд.76, кв.10, м.Дніпро, 49000, ІК в ЄДРПОУ 23946435) про застосування заходів реагування - задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Електрична, буд.2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТД 57-Є" (код ЄДРПОУ - 23946435), до повного усунення порушень, зазначених в акті від 26.11.2021 року № 1075.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 20 червня 2022 року.

Суддя Е.О. Юрков