Рішення

від 20.06.2022 по справі 300/1538/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2022 р. справа № 300/1538/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитюка Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Тек" до Івано-Франківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнанняпротиправним та скасування акту про вилучення, зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова-Тек» (надалі також позивач, ТзОВ «Нова-Тек»), 30.03.2022 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (надалі також відповідач, Івано-Франківський РТЦК та СП) про визнання протиправним та скасування акта про вилучення, зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою суду від 04.04.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.22-23).

Позовні вимоги мотивовано тим, що начальником Івано-Франківського РТЦК та СП, на переконання позивача здійснено протиправне примусове вилучення майна, що перебуває у приватній власності ТзОВ «Нова-Тек», а саме: вантажного спеціального фургону марки Citroen Jumpy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску. Протиправність такого рішення полягає в тому, що відповідачем не дотримано чотирьох обов`язкових умов для реквізиції майна, а саме: не здійснено вилучення на платній основі; вилучення здійснено без погодження з державною адміністрацією; вилучення належним чином не оформлене актом встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо; не здійснено оцінки майна та оригінал не надано власнику. Враховуючи наведене, представник позивача просить визнати протиправним та скасувати акт начальника Івано-Франківського РТЦК та СП про вилучення примусове відчуження або залучення транспортного засобу, зобов`язати відповідача повернути позивачу спірний транспортний засіб.

13.04.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що вважає його безпідставним, а доводи, наведені в позові формальними та такими, що не можуть слугувати підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень, відповідального за мобілізацію в умовах війни. Спростовуючи доводи позивача, відповідач вказав, що у рамках вчинення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави здійснювалося вилучення техніки, яка скеровувалася в підрозділи ЗСУ для виконання бойового завдання. Сприяючи цим заходами Бюро економічної безпеки України надано інформацію про майно суб`єктів підприємницького діяльності, кінцевим бенефіціарними власниками є громадяни або юридичні особи російської федерації. На підставі зазначеної інформації, оформивши відповідні документи відповідач здійснив вилучення майна. Щодо не зазначення в акті оціночної вартості спірного майна, відповідач вказав, що зазначена обставина є підставою для перегляду вартості спірного майна, а не правомірності його вилучення. Стосовно не погодження вилучення майна з районною адміністрацією, відповідач вказав, що таке погодження здійснене шляхом підписання та проставлення печатки на наряді доставки транспортного засобу. Окрім цього відповідач наголошував на терміновій і оперативній потребі вилучення майна для нагальних потреб оборони. З огляду на зазначене відповідач просив в задоволенні позову відмовити (а.с. 28-31).

31.05.2022 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла відповідь представника ТзОВ «Нова-Тек» від 26.05.2022 на відзив, згідно якої представник зазначив, що отримав відзив 23.05.2022. Проте в матеріалах справи міститься квитанція про направлення позивачу рекомендованим листом зазначеного відзиву 12.04.2022 (а.с.41), який відповідно до відстеження поштових відправлень отримано позивачем 15.04.2022. Таким чином представником позивача подано відзив з порушенням п`ятиденного строку, визначеного ухвалою суду від 04.04.2022 про відкриття провадження. Заяви про продовження строку подання відповіді на відзив суду не надано. У відповіді на відзив представник позивача вказав, що підпис у наряді на вилучення в ТОВ «Нова-Тек» автомобіля не є підтвердженням погодження такого вилучення, а повинне бути розпорядження голови Івано-Франківської районної державної адміністрації. Також представник зазначив, що довідка про балансову вартість автомобіля не може замінити висновок експерта про ринкову вартість майна. Інші доводи відзиву дублюють позовну заяву (а.с.48-49).

30.05.2022, ще до отримання судом відповіді на відзив через канцелярію суду надійшло заперечення Івано-Франківського РТЦК та СП на відповідь на відзив. Відповідач звернув увагу суду на те, що відповідь на відзив подана з порушенням строків. Заперечуючи проти доводів наведених у відповіді на відзив відповідач вказав, що законом не передбачено чіткої форми погодження державною адміністрації вилучення майна, а тому наряд на доставку техніки, який підписаний головою Івано-Франківської районної адміністрації та скріплений гербовою печаткою Івано-Франківської районної адміністрації є достатнім. Окрім цього відповідач звернув увагу, що позивачем обрано хибний спосіб захисту порушеного права, оскільки недоліки оформлення вилучення автомобіля не може слугувати підставою для визнання спірного акту незаконним та повернення автомобіля. Інші доводи дублюють відзив на позов (а.с.42-44).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

07.06.2012 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-тек», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10), керівником якого є ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, що підтверджується копією посвідки на постійне проживання (а.с.11).

05.02.2021 за ТзОВ «Нова-Тек» зареєстровано автомобіль вантажний спеціалізований фургон марки Citroen Jumpy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску, що підтверджується копією технічного паспорта (а.с.6)

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022, Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022.

До Івано-Франківського РТЦК та СП поступив лист Бюро економічної безпеки України №1/4/0/2149-22 від 22.03.2022 із відомостями для розгляду питання щодо вилучення рухомого майна для можливого вирішення потреб сил оборони під час виконання поставлених завдань із захисту громадян та оборони держави. До зазначеного листа долучений список фірм рф, пунктом 4 якого визначений ТзОВ «Нова-Тек», д.н.з. НОМЕР_1 «Citroen Jumper» фургон, 2019 р.в. їздить (а.с.33).

24.03.2022 відповідачем здійснено вилучення автомобіля вантажного спеціального фургону марки Citroen Jumpy, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2019 року випуску при цьому оформлено такі документи: наряд на поставку техніки від 24.03.2022, який погоджено головою Івано-Франківської районної державної адміністрації підписом та скраплений гербовою печаткою установи (а.с.34-35); Акт про вилучення, примусове відчуження або залучення транспортних засобів від 24.03.2022 підписаний сторонами по справі та скріплені печатками, відомості про оцінку транспортного засобу не вказані; Список відібраних машин, призначених водіїв для військової частини від ТзОВ «Нова-тек» для Івано-Франківського РТЦК та СП від 24.03.2022, підписаний сторонами; Акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 24.02.2022, підписаний сторонами по справі, відомості про оцінку транспортного засобу відсутні.

25.03.2022 позивачем надано Івано-Франківському РТЦК та СП довідку №1/03-22 довідку про те, що балансова вартість автомобіля Citroen Jumper державний номерний знак НОМЕР_1 , станом на 25.03.2022 року становить 596111 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч сто одинадцять гривень) 11 копійок без ПДВ (а.с.40).

Не погоджуючись із примусовим вилученням зазначеного вище транспортного засобу, представник позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права шляхом скасування акту про вилучення та зобов`язання повернути транспортний засіб.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з частиною 3 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 № 4765-VI (далі Закон №4765), примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості; вилучення майна - позбавлення державних підприємств, державних господарських об`єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №4765, вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №4765, примусове відчуження або вилучення майна у зв`язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №4765, примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану (далі - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану).

Відповідно до приписів статті 7 Закону №4765, про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна (далі - акт) виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім`я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта. У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв`язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Відповідно до статті 8 Закону №4765, оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання така оцінка проводиться суб`єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.

Згідно з статтею 13 Закону №4765, спори, пов`язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

Механізм прийняття, розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначений Порядком розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 р. № 998 (надалі Порядок №988)

Пунктом 1 Порядку №998, майно, що підлягає примусовому відчуженню, оцінюється в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність.

Відповідно до пункту 2 Порядку №998, право на відшкодування вартості майна в разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають особи, зазначені в статті 9 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно з пунктом 3 Порядку №998, заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно (далі - заява) приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна: в умовах правового режиму воєнного стану - територіальним центром комплектування та соціальної підтримки; в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження. До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

Порядок виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації визначений Положенням про військово-транспортний обов`язок затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1921 (надалі Положення №1921).

Пунктом 2 Положення №1921 визначено, що частковий наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам - власникам транспортних засобів частковий наряд надається у разі введення правового режиму воєнного стану.

Відповідно до пункту 3 Положення №1921, під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.

Згідно з пунктом 5 Положення №1921, посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону.

Пунктом 7 Положення №1921 визначено, що військово-транспортний обов`язок виконується: в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.

Згідно з пунктом 27 Положення №1921 залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5. Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

Відповідно до пункту 28 Положення 1921 в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року). За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Пунктом 30 Положення №1921 повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення.

Відповідно до пункту 31 Положення №1921 для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем їх залучення з відповідною заявою.

Як встановлено судом, станом на момент вилучення спірного транспортного засобу чинними є два підзаконні нормативно-правові акти, зокрема Порядок №988, який регулює питання компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану та Положення №1921, яке регулює питання передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації.

Зазначені нормативні документи регулюють різні механізми отримання майна в умовах воєнного стану. Якщо відповідно до Порядку №988 право власності на майно втрачається, то відповідно до Положення №1921 воно зберігається та майно повертається після оголошення демобілізації.

У свою чергу позивач обґрунтовує свої позовні вимоги з позиції відчуження спірного транспортного засобу. Проте в матеріалах справи наявні докази не відчуження транспортного засобу, а вилучення його на момент дії воєнного стану, яке урегульовано Положенням №1921. Так, процедура яка передбачена Положенням №1921 повністю дотримана, зокрема частковий наряд підписаний головою Івано-Франківської районної державної адміністрації та скріплений печаткою, після отримання автомобіля сторонами підписаний акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 24.03.2022 та внесений у список відібраних машин для військової частини. Щодо відсутності в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки оцінки, то така помилка є формальною, оскільки: по-перше, Положенням №1921 такої оцінки не вимагається, по-друге, позивачем надано довідку про балансову вартість автомобіля, що передбачено пунктом 28 Положення №1921.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем правомірно здійснено вилучення транспортного засобу з подальшим їх поверненням під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Доказів примусового відчуження зазначеного транспортного засобу суду не надано, оскільки власником транспортного засобу відповідно до відомостей технічного паспорту на автомобіль зберігається Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова-Тек».

Що стосується оформлення акту про вилучення, примусове відчуження або залучення транспортних засобів, який наявних в матеріалах справи, то зміст зазначеного документу дублює акт приймання-передачі транспортних засобів і техніки та фактично є одним і тим самим документом. Таким чином, формальні помилки при оформленні документів у межах виконання військово-транспортного обов`язку не може слугувати підставою для повернення транспортного засобу вилученого для потреб оборони в умовах воєнного стану. Аналогічно є формальними доводи позивача про відсутність дат на примірниках документів позивача, оскільки на примірниках відповідача, копії яких долучені до відзиву на позов наявні як дати, так і відтиск печатки позивача.

Таким чином вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується посилання відповідача на Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об`єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», то воно є помилковим, оскільки ні відповідачем, ні Бюро економічної безпеки України не надали доказів того, що засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі. Враховуючи відсутність відповідних доказів суд відхиляє зазначений аргумент в підтвердження заперечення проти позову.

Щодо інших доводів сторін, то суд зазначає, що право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Роуз Торія проти Іспанії, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі Хірвісаарі проти Фінляндії, параграф 32).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2. ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищезазначеного, суд на підставі наданих учасниками справи письмових доказів та витребуваних судом в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на висновок суду про необґрунтованість адміністративного позову в силу вимог статті 139 КАС України судовий збір не підлягає стягненню із відповідача суб`єкта владних повноважень.

Учасниками справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Тек" (ідентифікаційний код 38162882, вул. Січових Стрільців, буд 23, офіс 401, м. Івано-Франківськ, 76018) до Івано-Франківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код 09594484, вул. Липова, буд 7, м. Тисмениця, Івано-Франківський район, 77400) про визнання протиправним та скасування акту про вилучення, зобов`язання до вчинення дій, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.