Рішення

від 20.06.2022 по справі 480/711/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2022 року Справа № 480/711/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/711/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській обл.) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" (далі - відповідач, ТОВ "КАЛІСО ОПТ ЛТД"), в якій просить суд:

- стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 12 992,00 грн., адміністративний штраф та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 34 000,00 грн., акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 407,81 грн.;

- накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" в загальній сумі 47 399,81 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках: МФО банку - 305299, назва банку - АТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980-українська гривня.

Ухвалою суду від 18.01.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/711/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором і є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКПП ITC Податковий блок, у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 12 992,00 грн., адміністративний штраф та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 34 000,00 грн., акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 407,81 грн.

Так, податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення, якими до відповідача застосовані штрафні (фінансові ) санкції з податку на додану вартість та з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що підтверджується матеріалами справи, а саме податковими повідомленнями-рішеннями від 07.02.2020 №0014155404, від 12.05.2020 №0038965404, від 10.04.2020 №0030645404, від 13.07.2020 №0052485404, від 12.08.2020 №0062275404, від 14.08.2020 №0062905404, від 21.09.2020 №0015570416, від 20.12.2019 №0080665230, від 22.10.2020 №0031310416, від 16.11.2020 №0017410416, від 15.12.2020 №0034850416, від 19.09.2019 №0000474003. Податковим органом були направлені зазначені податкові повідомлення-рішення за податковою адресою відповідача, вважаються врученими платнику податків.

Крім того, податкові зобов`язання були нараховані відповідно до рішення про застосування фінансових санкцій від 12.11.2019 №000046/04-36-32-04/41933149.

Також податковим органом було сформовано податкову вимогу форми Ю від 24.02.2020 №2608-10, яка була надіслана за податковою адресою відповідача, вважається врученою платнику податків.

Право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені пп. 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених пунктом 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма пункту 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов`язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми пункту 20.1.33 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість пункт 20.1.33 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ТОВ "КАЛІСО ОПТ ЛТД", в останнього відсутні майнові активи.

Разом з цим, товариство має відкриті банківські рахунки у таких банках: МФО банку - 305299, назва банку - АТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980-українська гривня.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє інше майно, крім грошових коштів на рахунку у банку, для погашення податкового боргу в сумі 47 399,81 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 №372/8976).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов`язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 9 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 9.2 Інструкції передбачає, що банк накладає арешт на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань відкриття і закриття рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 9.3 Інструкції).

Пунктом абзацу 1 п. 9.10 гл. 9 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 11.9 глави 11 цієї Інструкції.

Враховуючи положення абзацу 3 та 4 п. 9.10 гл. 9 Інструкції, до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта. Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку, достатні для стягнення податкового боргу підприємства в сумі 47 399,81 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів щодо безпідставності заявлених позовних вимог, а тому заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" про стягнення податкової заборгованості та накладення арешту задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" (40022, м. Суми, вул. Супруна, 15, код ЄДРПОУ 41933149) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 47 399,81 грн., а саме:

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код податку 14010100) в сумі 12 992,00 грн. отримувач ГУК Сум.обл/Сумська МТГ/14060100, на р/р UA158999980313040029000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- адміністративний штраф та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код податку 21081500) в сумі 34 000,00 грн. отримувач ГУК Сум.обл/Білопільська МТГ/21081500, на р/р UA468999980314060561000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998;

- акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (код податку 14040000) в сумі 407,81 грн. отримувач ГУК Сум.обл/Білопільська МТГ/14060100, на р/р UA848999980314090531000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЛІСО ОПТ ЛТД" (40022, м. Суми, вул. Супруна, 15, код ЄДРПОУ 41933149) в загальній сумі 47 399,81 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у таких банках: МФО банку - 305299, назва банку - АТ КБ "ПриватБанк", номер рахунку - НОМЕР_1 , валюта рахунку - 980-українська гривня.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик