Рішення

від 16.06.2022 по справі 183/4000/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4000/21

№ 2/183/1117/22

17 червня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Павлюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року позивач, від імені якої діє адвокат Ямковий В.Ф., звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (надалі за текстом - відповідач 1) та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі за текстом - відповідач 2), в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 1223281000:02:017:0093, без номеру від 17 грудня 2007 року.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що у відповідності до державного акту на право приватної власності №080375 від 05 липня 2001 року, вона є власницею земельної ділянки площею 4,34 га, кадастровий номер 1223281000:02:017:0093, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. 17 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без номеру, у відповідності до позивач надав відповідачеві 1 в строкове, платне користування належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,34 га.

27 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2029 року, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн.; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі попередньої заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

17 квітня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду, відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачі так і не провели в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2017 по 2020 рік, у останніх існує заборгованість із виплати орендної плати, що свідчить про системність несплати в повному обсязі орендної плати за договором оренди. Відповідачами у період з 2017 по 2020 рік включно, взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в натуральній та відробітковій формах за 2017-2020 рр., а також несвоєчасної та неповної сплата орендної плати в грошовій, позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди.

Ухвалою судді від 18 червня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що ТОВ «АП «Придніпровське», як новий орендар, набуло права оренди спірної земельної ділянки у 2018 році та сплачувало позивачеві орендну плату у грошовій формі у повному обсязі, у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за період з 2018 по 2021 рік. Зазначив, що позивач в період з 2018-2020 років не звертався до відповідача із письмовими заявами про надання послуг з оранки та культивації, а також безкоштовної поставки 1 т. соломи до садиби позивача. Натомість, з урахуванням додаткової угоди такі послуги надаються на підставі поданої письмової заяви орендодавця. До позову позивачем не надано доказів подання таких заяв відповідачеві або відмови останнього надання послуг з оранки, культивації та безкоштовної поставки соломи до садиби позивача. Таким чином, відповідач не порушував умови Договору оренди земельної ділянки, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, в частині посилання позивача на наявність заборгованості з орендної плати у 2017 року, наполягав на застосуванні строків позовної давності, в розумінні ч.3 ст. 267 ЦК України.

У відповіді на відзив, представник позивача серед іншого зазначає, що подані відповідачем докази сплати орендної плати у грошовій формі не відповідають вимогам належності та допустимості. Вважає, що умовами договору оренди, з урахуванням змісту додаткових угод, не передбачають подання орендодавцем письмової заяви про оранку, культивацію та завезення соломи. Процедура подання заяв на обробіток земельної ділянки та поставки соломи не передбачає їх реєстрацію відповідачами. Звертаючись на пряму до відповідача 2 з такими заявами, позивачеві було відмовлено у їх прийнятті, мотивуючи необхідністю їх направлення засобами поштового зв`язку, тобто відповідачем навмисно створені несприятливі умови для реалізації права орендодавців. Також зазначив, що позивач звертався із заявами про здійснення оранки і культивації присадибної земельної ділянки, а також поставку соломи з 2018 по 2021 рік.

Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник відповідача 2 у судове засідання повторно не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що в країні введено особливий правовий режим воєнного стану, місцезнаходження товариства віддалене від місцезнаходження суду, у Товариства обмежені ресурси пального, пересування громадян та транспорту в умовах воєнного стану стає загрозою для життя та здоров`я людей.

Однак, суд вважає посилання представника відповідача-2 на запровадження воєнного стану як обставину, яка перешкоджає явці у судове засідання, безпідставними, оскільки на території Новомосковського району Дніпропетровської області, активні бойові дії не ведуться. Посилання представника відповідача на те, що явка у судове засідання може загрожувати його життю суд вважає такими, що вчинені з метою затягування розгляду справи, оскільки справа перебуває у провадженні суду більше одного року, а із семи підготовчих та судових засідань представник відповідача з`явився у два засідання. Стосовно посилань на обмеженість доступу до пального, то представник відповідача не позбавлений права заявляти клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З огляду на те, що відповідач 2 у письмовій формі висловив свою позицію щодо розв`язання спору та подав докази, які вважав за необхідне, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними письмовими доказами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є дата складання повного судового рішення - 17 червня 2022 року.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Позивачу на підставі державного акту на право приватної власності №080375 від 05 липня 2001 року належить земельна ділянка загальною площею 2,9500 га, кадастровий номер 1223281000:02:017:0093, яку передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.13).

17 грудня 2007 року позивач передала вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування відповідачу 1 на підставі Договору оренди земельної ділянки (а.с.14). Договір зареєстрований у Новомосковському державному кадастровому центрі 02 липня 2008 року.

27 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем 1 укладено Додаткову угоду, якою визначено строк дії договору - до 31 грудня 2028 року , (а.с.16).

У п.1.2 тексту додаткової угоди зазначено, що сторони вирішили збільшити розмір орендної плати, змінивши пункт 5 договору та виклавши його в новій редакції, а також встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 6,5 % від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн. за один рік; визначено, що Орендар проводить безкоштовну поставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію його присадибної земельної ділянки до 0,40 га, на підставі заяви Орендодавця; строк видачі орендної плати: до 31 грудня поточного року.

Як встановлено судом, договір оренди, укладений між сторонами 17 грудня 2007 року не містить пункту 5, проте, зазначена обставина не спростовує того факту, що сторони шляхом укладення додаткової угоди 27 жовтня 2016 року фактично погодили розмір і форми орендної плати.

17 квітня 2018 року між позивачем, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та додаткової угоди від 17 грудня 2007 року. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди.

За пунктом 4 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.17).

Докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2017 рік в матеріалах справи відсутні.

Стосовно виплати орендної плати у грошовій формі за 2018-2020 роки, суд встановив наступне.

В матеріалах справи наявні докази виплати орендної плати за спірним договором оренди у грошовій формі ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» за 2018 рік у розмірі: 6533 грн., 1500 грн., 871 грн., 2177,82 грн. (а.с.57-64); за 2019 рік у сумі 8711 грн. (а.с.65,66); за 2020 рік у сумі 8711 (а.с.67).

Доводи представника позивача про те, що виплата у сумі 1500 грн. (а.с.59,60), 6533 (а.с.57,58) не стосується предмета спору, оскільки у відомості на виплату готівки зазначено, що вона здійснена за договором від 02.07.2008 року суд не приймає, оскільки зазначена дата стосується спірного договору, так як є датою його державної реєстрації.

Також представник позивача зазначив що виплата у сумі 1500 грн. (а.с.59,60) не є орендною платою, а є мотиваційною виплатою, передбаченою п.4.1 Додаткової угоди від 17 квітня 2018 року. З тексту додаткової угоди вбачається, що п.4.1 містить умову про те, що «орендар здійснює одноразову виплату в грошовій формі в розмірі ___ грн.,___коп.». Тобто сторони не погодили розмір одноразової виплати, відтак у суду відсутні підстави вважати, що кошти сплачено за умовою договору, щодо якої сторони не досягли згоди.

З урахуванням викладеного, судом не встановлено несвоєчасної або не у повному обсязі виплати позивачу орендної плати у грошовій формі у 2018-2020 роках.

Стосовно доводів сторін про виконання зобов`язань за договором оренди у натуральній та відробітковій формі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем не здійснено поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснено оранку та культивацію присадибної ділянки, що відповідачем не заперечується, зазначаючи, що це не є обов`язковим з огляду на відсутність письмової заяви орендодавця.

Так, у п.4.1 додаткової угоди від 17 квітня 2018 року, сторони домовились внести зміни в абзац 1 п.2.2 в Договір оренди від 17 грудня 2007 року, розділу 2 «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «п.2.2. За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 8116,11 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем».

Зі змісту договору, укладеного сторонами, з урахуванням внесених додатковою угодою змін, вбачається, що орендар не брав на себе обов`язок здійснювати безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця, безумовно та за відсутності письмової заяви орендодавця. Виникнення такого обов`язку сторони обумовили наявністю поданої письмової заяви орендодавця.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.30-33) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

З доводами представника позивача про усталену процедуру подання таких заяв без реєстрації суд не погоджується, оскільки вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Суд вважає, що діючи розумно і добросовісно позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі. Жодних обставин, які б перешкоджали позивачу вчинити такі дії, судом не встановлено.

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, які після укладення додаткової угоди від 17 квітня 2018 року стали умовою здійснення оранки, культивації та поставки соломи, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, стосовно наслідків невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, оскільки правовідносини сторін у даній справі, відрізняються від правовідносин у наведеній представником позивача справі, у якій Верховний Суд встановив, що «такі звернення не передбачені умовами договору» , а відтак правовідносини у справах не є подібними.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди від 29 березня 2018 року, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивачем не доведено факт систематичного невиконання обов`язку орендаря зі сплати орендної плати, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, судові витрати слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Українська, 10;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Українська, 10

Повне судове рішення складено і підписано 17 червня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.